ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
05.02.2026 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1404/25
Господарський суд Івано-Франківської області у складі Гули У. І., секретар судового засідання Клапків Н. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Фізичної особи-підприємця Когут-Ференс Оксани Ігорівни, АДРЕСА_1
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім", вул. Промислова, буд.4, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77306
про стягнення заборгованості в сумі 1 910 722 грн 21 коп.
з участю позивача ОСОБА_1
До Господарського суду Івано-Франківської області звернулася фізична особа-підприємець Когут-Ференс О.І. з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" про стягнення 1 910 722 грн 21 коп. за договором про надання автотранспортних послуг № 2023100141 від 27.09.2023. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором в частині здійснення повного та своєчасного розрахунку за надані послуги по перевезенню працівників ТОВ "Карпатнафтохім". На суму основного боргу позивач нарахував інфляційні втрати та 3% річних. Позовні вимоги позивач обгрунтовує ст. 11, 509, 530, 610-612, 625, 627, 629 Цивільного кодексу України.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.12.2025 справу №909/1404/25 передано на розгляд судді Гулі У.І.
Ухвалою від 08.12.2025 позовна заява прийнята до розгляду; відкрито провадження в справі за правилами загального позовного провадження; сторонам установлені процесуальні строки для подачі до суду заяв по суті спору.
Ухвала суду про відкриття провадження в справі та інші ухвали суду направлені позивачу за адресою, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 2099296 від 08.12.2025.
Ухвала суду про відкриття провадження в справі, як і інші ухвали суду доставлені ТОВ «Карпатнафтохім» до електронного кабінету в підсистемі Електронний суд, про що сформовано довідки про доставку електронного листа користувачу ЄСІТС.
Суд враховує, що за приписами ч. 1ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Ухвала Господарського суду Івано-Франківської області про відкриття провадження у справі № 909/1404/25 від 08.12.2025 та інші ухвали суду оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості ознайомитись з ухвалами суду по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
В контексті викладеного, суд дійшов висновку, що сторони належним чином, у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, повідомлені про розгляд цієї справи.
За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України в разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін (статті 13, 14 ГПК України).
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено у протоколах судового засідання.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити повністю з підстав, що наведені у позовній заяві.
Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Відповідач проти заявленого позову не заперечив, правом на подачу відзиву на позов в установлений судом строк не скористався, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не надіслав.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору суд
встановив:
27 вересня 2023 року між Фізичною особою-підприємцем Когут-Ференс Оксаною Ігорівною та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАРПАТНАФТОХІМ», в особі першого заступника генерального директора - головного інженера Оленюка В.Ю., що діяв на підставі Довіреності №10.1-42 від 08.12.2022 року було укладено Договір надання автотранспортних послуг № 2023100141 (надалі - Договір).
Згідно з п. 1.1 Договору, предметом Договору є надання послуг по Перевезенню працівників Замовника пасажирським транспортом (автобусами) на роботу і з роботи (надалі - Послуги) на умовах передбачених цим Договором, а Замовник, відповідно до п. 1.3 Договору, зобов'язується сплачувати надані Виконавцем послуги на умовах даного Договору згідно тарифів, що зазначені в Додатку №3 цього Договору.
Відповідно до п. 3.2.1 Договору, до обов'язків Замовника входить своєчасність розрахунків за надані послуги.
Відповідно до п. 4.1. Договору обсяг наданих Послуг визначається на основі наступних документів та інформації:
Пунктом 4.1.1. Договору передбачено що відповідно до Акту приймання-передачі наданих послуг подекадно в межах календарного місяця, який засвідчує факт отримання Послуг та оформляється 10-го, 20-го та останнім днем календарного місяця, в якому надавались Послуги. Акт приймання-передачі наданих послуг складається Виконавцем, скріплюється підписом та печаткою та надається Замовнику для підписання не пізніше 2-х робочих днів після звітної дати з використанням засобів факсимільного або електронного зв'язку, з подальшим наданням оригіналу Акту, не пізніше, ніж через 5 (п'ять) робочих днів після їх відправлення засобами факсимільного або електронного зв'язку.
В свою чергу, в п. 6.2 Договору сторони визначили порядок розрахунків, відповідно до якого розрахунки за послуги Виконавця проводяться на підставі підписаних Сторонами Актів приймання-передачі наданих послуг, рахунків-фактур виставлених Виконавцем.
Згідно з п. 6.3 Договору, оплата за надані послуги здійснюється Замовником при умові підписання відповідного акту приймання-передачі наданих послуг протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури Виконавця шляхом перерахування відповідної суми на поточних рахунок Виконавця.
Даний договір вступив в силу з 01.10.2023 і діяв до 31.12.2024 (з урахуванням внесених змін до Договору).
Протягом дії Договору сторонами не одноразово вносилися зміни до його предмету та ціни на послуги, що підтверджується додатковими угодами № 1 від 06.12.2023, № 2 від 08.12.2023, № 3 від 27.03.2024, № 4 від 26.06.2024, № 5 від 30.09.2024.
Відповідно до підписаних Відповідачем Актів здачі-приймання робіт (надання послуг): № 4 від 31.10.2023, № 5 від 30.11.2023, № 9 від 31.12.2023, № 11 від 31.01.2024, № 14 від 29.02.2024, № 16 від 31.03.2024, № 18 від 30.04.2024, № 21 від 31.05.2024, № 24 від 30.06.2024, № 26 від 31.07.2024, № 28 від 31.08.2024, № 31 від 30.09.2024, № 36 від 31.10.2024, № 38 від 30.11.2025, № 40 від 31.12.2024 - позивачем надано транспортних послуг на загальну суму 1 573 773 грн 28 коп. (один мільйон п'ятсот сімдесят три тисячі сімсот сімдесят три гривні 28 коп.) без ПДВ.
Дані послуги Замовником на час звернення до суду не оплачені. У зв'язку з порушенням строку оплати наданих послуг позивач додатково нарахував відповідачу 264 566 грн 51 коп. - інфляційних втрат, 72 382 грн 42 коп. - 3% річних.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази суд дійшов висновку - позов задовольнити повністю з таких підстав.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За умовами статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата. Плата за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти, що здійснюється транспортом загального користування, визначається за домовленістю сторін, якщо вона не встановлена тарифами, затвердженими у встановленому порядку (стаття 916 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Згідно з п. 6.3 Договору, оплата за надані послуги здійснюється Замовником при умові підписання відповідного акту приймання-передачі наданих послуг протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури Виконавця шляхом перерахування відповідної суми на поточних рахунок Виконавця.
В матеріалах справи відсутні рахунки-фактури Виконавця.
Водночас, відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 915/641/19, наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов'язку здійснити оплату, оскільки такий обов'язок виникає на підставі договору, а не на підставі рахунку (правова позиція є сталою, сформована у постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 910/32579/15, від 22.05.2018 у справі № 923/712/17, від 21.01.2019 у справі № 925/2028/15, від 02.07.2019 у справі № 918/537/18, від 29.08.2019 у справі №905/2245/17, від 26.02.2020 у справі № 915/400/18).
Факт надання послуг з перевезення працівників підтверджується підписаними сторонами та скріпленими печатками сторін актами здачі-приймання робіт (надання послуг), підписаним сторонами договором № 2023100141 від 27.09.2023 та додатками до договору.
Як убачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав зобов'язання за договором. Тому у відповідача виникло зобов'язання оплачувати надані послуги з перевезення працівників незалежно від виставлення позивачем рахунків.
Відповідач, порушуючи взяті на себе зобов'язання за вказаним договором, плату за надані послуги по перевезенню працівників не здійснив. Заборгованість останнього на момент подання позову та розгляду цієї справи складає 1 573 773 грн 28 коп.
Зазначена обставина відповідачем не спростована.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 1 573 773 грн 28 коп. підтверджені документально та обгрунтовані нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.
За прострочення виконання грошового зобов'язання позивач нарахував відповідачеві 264 566 грн 51 коп. - інфляційних втрат, 72 382 грн 42 коп. - 3% річних за період з 15.11.2023 по 20.11.2025.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Стаття 612 Цивільного кодексу України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.
Відповідальність за порушення грошового зобов'язання передбачена статтею 625 ЦК України.
Так за ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Аналогічний висновок міститься в постанові ВС у справі № 905/600/18 від 05.07.2019.
В п. 8.1 Договору сторони погодили, що в разі невиконання або неналежного виконання обов"язків, передбачених Договором, сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України, якщо інше не зазначено у відповідних додаткових угодах до Договору.
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 264 566 грн 51 коп. - інфляційних втрат, 72 382 грн 42 коп. - 3% річних, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Судові витрати.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в сумі 28 660 грн 83 коп., що підтверджується платіжною інструкцією від 01.12.2025 року.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи задоволення позову, судовий збір в сумі 28 660 грн 83 коп. належить покласти на відповідача.
Керуючись статтями 129, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім", вул. Промислова, буд.4, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77306 (код ЄДРПОУ 33129683) на користь Фізичної особи-підприємця Когут-Ференс Оксани Ігорівни, АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість за Договором надання автотранспортних послуг № 2023100141 від 27.09.2023 у розмірі 1 910 722 грн 21 коп. (один мільйон дев'ятсот десять тисяч сімсот двадцять дві гривні 21 коп.), з яких 1 573 773 грн 28 коп. основного боргу; 264 566 грн 51 грн. інфляційних втрат; 72 382 грн 42 коп. 3% річних та 28 660 грн 83 коп. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у відповідності до глави 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено та підписано 06.02.2026.
Суддя Гула У.І.