61022, м. Харків, пр. Науки, 5
06.02.2026 Справа № 905/106/22
Господарський суд Донецької області, у складі судді Огороднік Д.М., розглянувши матеріали
заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
про прийняття звіту про виконання рішення
в межах справи №905/106/22
за позовом Добропільського міського центру зайнятості (код ЄДРПОУ 23126132,
вул. Банкова, 39, м. Добропілля, Донецька область, 85000)
до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
(код ЄДРПОУ 13486010, площа Соборна, буд.3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84100)
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Рішенням Господарського суду Донецької області по справі №905/106/22 від 26.09.2022 позовні вимоги задоволено в повному обсязі; стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь Добропільського міського центру зайнятості суму завданої майнової шкоди в розмірі 23 668,02 грн; стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь Добропільського міського центру зайнятості судовий збір у розмірі 2270,00 грн.
На виконання рішення Господарським судом Донецької області видано накази по справі №905/106/22 від 08.05.2023.
03.06.2025, через підсистему Електронний суд, надійшла заява Добропільського міського центру зайнятості б/н від 03.06.2025 (вх.№3910/25) про зобов'язання боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення за справою №905/106/22.
Ухвалою суду від 13.06.2025 заяву Добропільського міського центру зайнятості б/н від 03.06.2025 (вх.№3910/25) про зобов'язання боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення у справі №905/106/22 - задоволено; зобов'язано боржника Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати звіт про виконання рішення Господарського суду Донецької області від 26.09.2022 у справі №905/106/22 у строк до 18.08.2025.
15.08.2025, через підсистему “Електронний суд», надійшла заява Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області б/н від 15.08.2025 (вх.№01-41/7789) про прийняття звіту про виконання рішення Господарського суду Донецької області від 26.09.2022 у справі № 905/106/22, а у разі відмови у прийнятті звіту, надати Головному управлінню додатковий строк для подачі звіту про виконання рішення суду протягом трьох місяців та у разі неприйняття звіту про виконання рішення Господарського суду Донецької області від 26.09.2022 у справі № 905/106/22, звільнити керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від накладання штрафу.
Ухвалою суду від 25.08.2025 звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області про виконання рішення Господарського суду Донецької області від 26.09.2022 у справі №905/106/22 прийнято; встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області новий строк для подання звіту про виконання рішення Господарського суду Донецької області від 26.09.2022 у справі №905/106/22 до 15.10.2025; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010) подати суду звіт про виконання рішення Господарського суду Донецької області від 26.09.2022 у справі №905/106/22 до 15.10.2025.
13.10.2025, через підсистему «Електронний суд», надійшла заява Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області б/н від 13.10.2025 (вх.№6415/25) про прийняття звіту про виконання рішення Господарського суду Донецької області від 26.09.2022 у справі № 905/106/22, а у разі відмови у прийнятті звіту, надати Головному управлінню додатковий строк для подачі звіту про виконання рішення суду протягом трьох місяців та у разі неприйняття звіту про виконання рішення Господарського суду Донецької області від 26.09.2022 у справі № 905/106/22, звільнити керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від накладання штрафу, розглянути справу за участю представника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
16.10.2025, через підсистему «Електронний суд», надійшла заява Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області б/н від 16.10.2025 (вх.№01-41/9713/25) про неврахування п.3 звіту « 3. Розглянути справу за участю представника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області» та просить розглянути справу в порядку письмового провадження, про прийняте рішення просить повідомити у встановлений законодавством термін.
Розглянувши звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, суд ухвалою від 23.10.2025 постановив: прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області про виконання рішення Господарського суду Донецької області від 26.09.2022 у справі №905/106/22; встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010) новий строк для подання звіту про виконання рішення Господарського суду Донецької області від 26.09.2022 у справі №905/106/22 до 23.01.2026; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010) подати суду звіт про виконання рішення Господарського суду Донецької області від 26.09.2022 у справі №905/106/22 до 23.01.2026.
Через підсистему «Електронний суд», надійшла заява Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якій останній просить суд: прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про виконання рішення Господарського суду Донецької області від 26.09.2022 у справі № 905/106/22 та завершити подальший судовий контроль у цій справі; у разі неприйняття звіту врахувати наявні об'єктивні обставини, що унеможливлюють повне виконання судового рішення на даний час, та надати додатковий строк для подання звіту протягом трьох місяців; звільнити керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від накладання штрафних санкцій; розглянути справу з участю представника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. В подальшому, через електронний суд, надійшла заява боржника про залишення без розгляду заяви про розгляд звіту за участю представника пенсійного фонду, яка судом задоволена.
Зі звіту вбачається наступне. На виконання рішення Господарського суду Донецької області від 26.09.2022 у справі № 905/106/22 та в межах покладених на Головне управління повноважень, керівником Головного управління вжито комплекс послідовних, системних і правомірних заходів, спрямованих на забезпечення фактичного виконання судового рішення, зокрема: 09 жовтня 2025 року Головним управлінням листом № 0500-0806-6/104205 ініційовано звернення до Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області з проханням звернутися до центрального органу Казначейства щодо надання офіційних роз'яснень щодо порядку та механізму виконання судових наказів у справі № 905/106/22.
15 грудня 2025 року Головним управлінням повторно направлено лист №0500-0806-6/144983 з аналогічним змістом, що свідчить про активну позицію боржника та належне виконання ним процесуального обов'язку щодо сприяння виконанню рішення суду. 17 грудня 2025 року Головним управлінням отримано відповідь від Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області від 16.12.2025 (вих. № 04-16-06/6171), з якої вбачається, що заходи щодо звернення за офіційними роз'ясненнями фактично не були вжиті.
18 грудня 2025 року Головним управлінням направлено лист №0500-0806-8/148144 з наполяганням на необхідності звернення до центрального органу Казначейства щодо визначення порядку та механізму подальшого виконання судового рішення.
Станом на дату складання цього звіту відповідь на означене звернення не надійшла. Боржник зазначає про те, що відсутність бюджетного фінансування, необхідного для фактичного перерахування коштів за судовим рішенням, унеможливлює його повне виконання з об'єктивних причин, що не залежать від волі або бездіяльності Головного управління.
З метою ініціювання судового оскарження дій, пов'язаних із відмовою органів, уповноважених на казначейське обслуговування бюджетних коштів, у прийнятті судових наказів до виконання, Головним управлінням 15 грудня 2025 року за вих. №0500-0806-8/144987 повторно направлено лист до Добропільського міського центру зайнятості з вимогою вжити передбачених законодавством заходів щодо судового оскарження дій (бездіяльності) органів казначейського обслуговування, які полягають у неприйнятті до виконання судових наказів про стягнення коштів. Водночас листом від 26.12.2025 №01/69/01-41-25 Добропільський міський центр зайнятості повідомив про перебування у процедурі реорганізації та припинення юридичної особи, що зумовлює наявність об'єктивних обставин, які тимчасово унеможливлюють вчинення процесуальних дій, пов'язаних із судовим оскарженням дій (бездіяльності) органів казначейського обслуговування. На переконання управління пенсійного фонду, стягувачем не вжито належних та достатніх процесуальних заходів, спрямованих на усунення перешкод у виконанні судового рішення, зокрема шляхом своєчасного судового оскарження дій (бездіяльності) органів, уповноважених на казначейське обслуговування бюджетних коштів.
За наведених обставин подальше здійснення судового контролю за виконанням рішення у справі № 905/106/22, на чому наполягає стягувач, не має, на переконання боржника ані правових, ані фактичних підстав, оскільки не сприятиме реальному виконанню судового рішення.
До матеріалів справи додані листи, на які боржник посилається у своїй заяві. Окремо слід звернути увагу на лист від 16.12.2025 №04-16-06/6171 Головного управління державної казначейської служби України у Донецькій області, в якому повідомлено про те, що оскільки боржником є ГУПФУ у Донецькій області, то саме воно повинно виконувати судове рішення.
Через підсистему “Електронний суд» Добропільським міським центром зайнятості подана заява з проханням продовжити подальший судовий контроль за виконанням рішення від 26.09.2022 №905/106/22.
В заяві зазначено наступне. Згідно з наказом Міністерства економіки України від 05.03.2024 № 5923 «Про реорганізацію державних установ Державної служби зайнятості» розпочато процедуру реорганізації та припинення Добропільського міського центру зайнятості, яка наразі триває.
Добропільським міським центром зайнятості закрито всі рахунки в Державній казначейській службі України, тому фінансування відсутнє та перерахування коштів неможливе.
01.11.2025 складено передавальний баланс та підписано передавальний акт між Добропільським міським центром зайнятості та Донецьким обласним центром зайнятості, який передано на погодження до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України.
Вищевикладене свідчить про те, що наразі проведення фінансових операцій від імені Добропільського міського центру зайнятості є неможливим. Добропільським міським центром зайнятості не здійснюється вчинення нових процесуальних дій, які можуть впливати на обсяг прав та обов'язків майбутнього правонаступника.
Стягувачем звернуто увагу суду на те, що реалізація права на судове оскарження дій (бездіяльності) органів казначейського обслуговування є дійсно правом, а не обов'язком.
Таким чином стягувачем відхилені звинувачення боржника у відсутності активних процесуальних дій та посилання на відсутність бюджетних асигнувань, не впливають на фактичне виконання судового рішення.
З огляду на те, що жодною із сторін не подано клопотання про розгляд звіту в судовому засіданні за участю представник, звіт Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області., розглядається судом без участі представників сторін.
Дослідивши зміст вищевказаних заяв та проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України обов'язковість судового рішення є однією із основних засад (принципів) господарського судочинства.
За приписами ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом (ч. 2 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами ст.129 Конституції України обов'язковість рішення суду визначено однією із основних засад судочинства.
Згідно зі ст.326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з гарантій доступу до суду та ефективного захисту прав і законних інтересів сторони у справі, що передбачено п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 (заява № 60750/00) зазначено, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якого виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
19 грудня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21 листопада 2024 року №4094-ІХ, який доповнив Розділ VI Господарського процесуального кодексу України новими правовими нормами.
Розділом VI Господарського процесуального кодексу України встановлений порядок здійснення судового контролю за виконанням судового рішення.
Відповідно до ст.339 Господарського процесуального кодексу України судовий контроль за виконанням судових рішень у господарських справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому цим розділом.
Відповідно до ст. 345-1 Господарського процесуального кодексу України суд, який розглянув справу як суд першої інстанції, за письмовою заявою стягувача може зобов'язати боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення у господарських справах: 1) про захист ділової репутації; 2) що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції; 3) в інших спорах немайнового характеру.
Згідно з ч.4 ст.345-1 Господарського процесуального кодексу України суд, якщо боржником, який не виконує судове рішення, є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, суб'єкт господарювання державного або комунального сектору економіки, за письмовою заявою стягувача та за умови відкриття виконавчого провадження, зобов'язує такого боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення незалежно від характеру спору.
Отже, законодавцем передбачені положення про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, боржниками за яким є, зокрема орган державної влади та який не виконує судове рішення незалежно від характеру спору.
Разом з цим, серед обов'язкових умов для зобов'язання боржника - орган державної влади, який не виконує судове рішення, законодавцем визначено наявність відкритого виконавчого провадження.
Також законодавцем врегульовані положення щодо встановлення судового контролю, у разі коли відповідач є органом державної влади в частині 5 ст. 345-1 Господарського процесуального кодексу України, а саме суд під час ухвалення рішення суду за письмовою заявою позивача може зобов'язати такого відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання такого рішення незалежно від характеру спору.
Отже, позивач може звернутись до суду із заявою, передбаченою частиною п'ятою вказаної статті, тобто під час ухвалення судового рішення про зобов'язання відповідача, зокрема органу державної влади подати звіт про виконання. Відповідно умова про наявність відкритого виконавчого провадження в даній частині відсутня.
З огляду на викладене, вбачається, що законодавцем передбачено встановлення судового контролю за виконанням судових рішень, в яких беруть участь в якості відповідача або боржника - орган державної влади.
З пояснювальної записки до Закону №4094-ІХ вбачається, що підставою для розробки проекту було визначено наступне. Відповідно до щорічного звіту Комітету міністрів Ради Європи (далі - КМ РЄ) за 2019 рік Україна перебувала на третьому місці серед країн з найбільшою кількістю заяв, що надійшли до Європейського суду з прав людини, і справ, що знаходяться під наглядом КМ РЄ. Однією із ключових є група справ Іванов/Бурмич, що перебувають під посиленим наглядом КМ РЄ і стосуються довготривалої структурної проблеми невиконання або несвоєчасного виконання судових рішень національних судів (порушення Україною пункту 1 статті 6 та статті 13 Європейської конвенції з прав людини, статті 1 Протоколу № 1). Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 1218-р було схвалено Національну стратегію розв'язання проблеми невиконання рішень судів, боржниками за якими є державний орган або державне підприємство, установа, організація, на період до 2022 року (далі - Стратегія). Так, однією з причин виникнення системної проблеми невиконання судових рішень Стратегією було визначено недосконалий механізм здійснення судового контролю за виконанням рішень судів щодо стягнення заборгованості, тоді як однією з цілей Стратегії закріплено удосконалення процедури встановлення або зміни способу або порядку виконання судових рішень. Неналежне виконання судових рішень, неефективність механізмів судового контролю за виконанням судових рішень є одними із основних проблем, окреслених в Стратегії розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021-2023 роки, затвердженій Указом Президента України від 11 червня 2021 року № 231/2021. Вищезазначене свідчить про актуальність існуючої проблеми.
Отже, системне невиконання рішень суду, боржниками за якими є державний орган або державне підприємство, установа, організація було однією з підстав для прийняття відповідного Закону.
Європейськими інституціями неодноразово зазначалося, що саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися.
Суд звертає увагу на те, що на етапі виконання рішення у справі №905/106/22 учасниками провадження є: стягувач - Добропільський міський центр зайнятості (державна організація) та боржник - Головне управління Пенсійного фонду України Донецькій області (орган державної влади).
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження» (в чинній на теперішній час редакції) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Водночас, відповідно до ст. 6 Закону України “Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, не є органами примусового виконання, що прямо визначено у ч. 4 зазначеної статті.
12.10.2023 та 04.12.2023 стягувачем було направлено судові накази до Слов'янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Повідомленнями Слов'янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 14.11.2023 №31093, 31092 та №14941, 14944 від 12.12.2023 повернуто накази стягувачу без прийняття до виконання, оскільки виконавчий документ пред'явлено не за підвідомчістю. У повідомленнях зазначено, що згідно з ч.2 ст.6 Закону України “Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевого бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
За таких обставин, оскільки стягнення за наказами суду у справі № 905/106/22 відбувається з державного органу, то орган державної виконавчої служби повертав стягувачу такі накази.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 “Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» затверджено “Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» (далі - Порядок).
Відповідно до п 1 Порядку він визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.
Абзацом 3 п. 2 Порядку визначено, що боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання.
Згідно з п.3. Порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Відповідно до п.п. 3 п.9 Порядку орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли: боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно із Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
Згідно з ч.1 ст.1 Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» цей Закон встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" (далі - рішення суду), та особливості їх виконання.
Відповідно ч.1 до ст. 2 Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).
Примусова реалізація майна юридичних осіб - відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, з використанням яких юридичні особи провадять виробничу діяльність, а також акцій (часток, паїв), що належать державі та передані до їх статутного фонду.
Частиною 2 ст.2 Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» визначено, що дія цього закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності.
З матеріалів заяви вбачається, що Добропільський міський центр зайнятості звертався до Державної казначейської служби України та Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області.
З листів №04-16-06/1715 від 05.06.2023, №04-06-10/1257 від 04.04.2024, №04-16-06/3962 від 04.10.2024 та №04-19-06/899 від 27.02.2025 вбачається, що на виконання п.п.3 п.9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 03.08.2011 №845, з урахуванням ч.2 ст.2 Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», Головне управління Державної казначейської служби України в Донецькій області повертає Добропільському міському центру зайнятості накази видані Господарським судом Донецької за справою №905/106/22 від 08.05.2023 щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області майнової шкоди в розмірі 23668,02 грн та витрат на оплату судового збору в розмірі 2270,00 грн.
Листами №5-06-06/4810 від 06.03.2024 та №5-08-06/17521 від 29.09.2023 Державна казначейська служба України повернула Добропільському міському центру зайнятості без виконання накази Господарського суду Донецької за справою №905/106/22 від 08.05.2023 відповідно до п.9 Порядку, адже Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області не обслуговується та не має відкритих рахунків в Казначействі. З листів також вбачається, що відповідно до ч.2 Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» його дія не поширюється на рішення суду, стягувачем за яким є державний орган, державне підприємство, установа, організація, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належить до комунальної власності. Враховуючи, що стягувач у справі №905/106/22 - Добропільський міський центр зайнятості є державною організацією (установою, закладом) в органів Казначейства відсутні правові підстави для здійснення безспірного списання коштів у справі №905/106/22 за бюджетною програмою КПКВК 3504040 “Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою».
Судом встановлено, що Добропільським міським центром зайнятості вжито усіх можливих заходів щодо пред'явлення наказів Господарського суду Донецької області від 08.05.2023 по справі №905/106/22 до виконання та стягнення грошових коштів за рішенням суду з боржника, проте накази не були прийняті до виконання Головним управлінням Державної казначейської служби України у Донецької області, Державною казначейською службою України та Відділом примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження примусового або добровільного виконання рішення Господарського суду Донецької області від 26.09.2022 року у справі №905/106/22.
Незважаючи на те, що законодавцем визначено обов'язковою підставою для задоволення заяви стягувача про зобов'язання боржника надати суду звіт про виконання рішення суду, наявність відкритого виконавчого провадження, яке в даній справі відсутнє з огляду на колізії норма прави та вищевикладені обставини, суд вважав, що пріоритетним у даній справі є належне виконання рішення суду, а не формальний підхід до проблематики, яка виникала у стягувача з боржником тому задовольнив заяву Добропільського міського центру зайнятості та зобов'язав боржника - Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області подати до Господарського суду Донецької області звіт про виконання судового рішення №905/106/22 від 29.09.2022.
Під час здійснення судового контролю щодо виконання судового рішення у справі №905/106/22, боржником вчинені наступні дії.
Боржником надано пояснення, що виплата коштів за рішенням Господарського суду Донецької області від 26.09.2022 у справі №905/106/22 здійснюється виключно органами Державної казначейської служби України в межах бюджетних програм з компенсації витрат, призначених для виконання судових рішень. Головним управління Пенсійного фонду України в Донецькій області вищезазначене рішення взято на облік у реєстрі судових рішень, що підтверджується витягом з реєстру.
09.07.2025, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надіслало до Директора Добропільського міського центру зайнятості лист №0500-0806-8/67943, в якому зазначило, що судові накази у справі №905/106/22 підлягають виконанню відповідно до вимог Порядку №845, боржник запропонував Добропільському центру зайнятості звернутись до Головного управління Державної казначейської служби України із заявами про прийняття до виконання судових наказів у зазначеній справі.
На вищевказаний лист Добропільський міський центр зайнятості повідомив листом №01/35/01-41-25 від 18.07.2025 про те, що 18.07.2025 ним було повторно направлено судові накази у справі № 905/106/22 для примусового виконання до Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області з додаванням постанови Верховного суду від 14.02.2025 за справою №917/974/23.
15.07.2025, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області звернулось до Пенсійного фонду України з листом №0500-0806-5/69790, в якому боржник просить розглянути питання щодо виділення коштів для сплати майнової шкоди та суми судового збору по справі №905/106/22 та/або надати роз'яснення щодо алгоритму дій у даній ситуації.
Пенсійний фонд України надав листом №2800-0701-9/54566 від 18.08.2025 відповідь, в якій зазначив про те, що спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів є Закон України від 01.06.2016 №1404-VII “Про виконавче провадження». Також зазначено, що згідно з п.п.3 п.4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 №215, Державна казначейська служба України відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду. Кабінет Міністрів України постановою від 03.08.2011 №845 затвердив Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, який визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення. У листі зазначено, що Добропільським міським центром зайнятості реалізовано право на примусове виконання рішення суду у спосіб, передбачений Законом №1404 та Порядком №845. Пенсійний фонд вказує, що відсутні підстави для виділення коштів для виконання рішення Господарського суду Донецької області від 26.09.2022 у справі №905/106/22 про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області 23668,02 грн шкоди та 2270,00 грн судового збору.
Добропільським міським центром зайнятості до матеріалів справи додано лист №01/32/01-41-25 від 17.07.2025 адресований Головному управлінню Державної казначейської служби України у Донецькій області, в якому стягувач керуючись положеннями Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», постанови Кабінету міністрів України від 03.08.2011 №845 “Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» направляє до виконання накази видані Господарським судом Донецької області за справою №905/106/22. Відповіді на вищезазначений лист матеріали справи не містять.
29.07.2025, боржник надіслав до Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області лист №0500-0806-8/74964, в якому просив у найкоротший термін повідомити Добропільський міський центр зайнятості та Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про прийняте рішення за результатом розгляду листа від 17.07.2025 №01/32/01-15-25 про виконання судових наказів у справі № 905/106/22.
Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області листом №04-16-06/3572 від 04.08.2025 повідомило, що накази Господарського суду Донецької області №905/106/22 в Головному управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, на виконанні не перебувають.
З метою ініціювання оскарження дій, пов'язаних з неприйняттям судових наказів до виконання, 03.09.2025 за №0500-0806-8/87910 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області направлено лист до Добропільського міського центру зайнятості з вимогою вжити відповідних заходів щодо оскарження зазначених дій.
Листом Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 03.09.2025 №0500-0806-8/87910 звернулось до Добропільського міського центру зайнятості, в якому зазначає про відсутність підстав для виділення коштів для виконання рішення Господарського суду Донецької області від 26.09.2022 у справі №905/106/22 про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області 23668,02 грн шкоди то 2270,00 грн судового збору. Головне управління вбачає наявність судової практики з аналогічних питань, а отже і правові підстави для звернення до суду з позовом щодо оскарження дій/бездіяльності Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області щодо відмови у прийнятті до виконання судових наказів у справі №905/106/22, у зв'язку з цим просить Добропільський міський центр зайнятості вжити заходів з оскарження дій/бездіяльності Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області в судовому порядку та повідомити про прийняті заходи у строк до 01.10.2025.
Листом Добропільського міського центру зайнятості №01/47/01-41-25 від 25.09.2025 повідомлено Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про те, що Центром зайнятості було підготовлено адміністративний позов до Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, наразі очікується фінансування коштів для сплати судового збору.
06.10.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області направило до Добропільського міського центру зайнятості лист №0500-0806-8/102325 від 06.10.2025, в якому просить повідомити про стан подання Добропільським міським центром зайнятості позову до Головного управління Державної казначейської України у Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити прийняти на виконання судових наказів по справі.
Добропільським міським центром зайнятості повідомлено Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, що станом на 08.10.2025 адміністративний позов до Головного управління Державної казначейської України у Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії не поданий до суду, наразі очікується фінансування коштів для сплати судового збору (лист №01/49/01-41-25 від 08.10.2025).
09.10.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області звернулось до Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області з листом №0500-0806-6/104205, в якому повідомлено про те, що ухвалою суду від 25.08.2025 звіт Головного управління про виконання рішення Господарського суду Донецької області від 26.09.2022 не прийнято, встановлено новий строк та зобов'язано подати звіт про виконання рішення до 15.10.2025. Головним управлінням Державної казначейської служби України в Донецькій області судові накази неодноразово повертались без прийняття до виконання. Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області просить Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області звернутися до Державної казначейської служби України з листом про надання роз'яснень щодо подальшого виконання зазначених виконавчих документів, зокрема щодо можливості або неможливості їх внесення до реєстру судових рішень АС «Є-Казна».
В матеріалах справи наявний лист Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області від 16.12.2025 про те, що оскільки боржником по справі є ГУ ПФУ у Донецькій області, то саме воно повинно виконувати рішення суду.
Також, в матеріалах справи міститься скрін-шот, що був наданий боржником на підтвердження того, що судове рішення у справі №905/106/22 міститься в реєстрі судових рішень.
Як установлено судом вище, Добропільський міський центр зайнятості є за своєю організаційно-правовою формою - державним органом, що підтверджується виписками з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видом економічної діяльності є: 84.30 Діяльність у сфері обов'язкового соціального страхування (основний) та Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області є також за своєю організаційно-правовою формою - державним органом.
З огляду на викладене вбачається, що оскільки стягувачем по наказам №905/106/22 є державна організація (установа, заклад), то органи державного казначейства повертають накази стягувачу посилаючись на положення ч.2 ст.2 Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та п.п.3 п.9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 03.08.2011 №845, а органи примусового виконання повертають накази стягувачу посилаючись ст. 6 Закону України “Про виконавче провадження».
Судом відмічається, що умови частини четвертої ст. 345-1 Господарського процесуального кодексу України щодо встановлення судового контролю шляхом зобов'язання боржника - орган державної влади подати звіт про виконання судового рішення саме за умови відкриття виконавчого провадження через положення ст. 6 Закону України “Про виконавче провадження», є абсолютно не виконуваними, оскільки як встановлено судом вище, у разі коли стягнення відбувається з державного органу, то орган державної виконавчої служби виконавче провадження не відкриває в силу Закону.
Водночас, за встановлених обставин та офіційних позицій державних структур, що дотичні до виконання судового рішення у даній справі, суд вживши усіх заходів задля забезпечення дійсного, реального виконання судового рішення, а не формально відмовивши у прийняття заяви про надання звіту про виконання судового рішення через недосконалість законодавства, дійшов висновку про закриття провадження за заявою Добропільського міського центру зайнятості про зобов'язання боржника подати звіт про виконання судового рішення через неможливість досягнення мети судового контролю в порядку господарського судочинства. Відповідно до норм чинного законодавства, дії органів державного казначейства можуть бути оскаржені до адміністративного суду або в адміністративному порядку до вищого органу.
Судом береться до уваги стадія реорганізації стягувача та його позиція щодо його права а не обов»язку оскаржувати дії органів державного казначейства, проте вказані обставини не можуть змінити висновок суду про неможливість досягнення мети судового контролю в порядку господарського судочинства.
З огляду на викладене, провадження за заявою Добропільського міського центру зайнятості про зобов'язання боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення у справі №905/106/22 підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 231, ст. ст. 234, 235, 339, 345-1 Господарського процесуального кодексу України, суд
Закрити провадження за заявою Добропільського міського центру зайнятості б/н від 03.06.2025 (вх.№3910/25) про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення у справі №905/106/22.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Д.М. Огороднік