61022, м. Харків, пр. Науки, 5
27.01.2026 Справа № 905/2265/17
Суддя Господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., про секретарі судового засідання Скаковській Л.С., розглянувши матеріали справи
за заявою кредитора: Товариства з обмеженою відповідальністю “Проектно-будівельне підприємство “Азовінтекс», м.Маріуполь
до боржника: Публічного акціонерного товариства “Будівельно-монтажна фірма “Азовстальбуд», м.Маріуполь (код ЄДРПОУ 01237193)
про банкрутство
ліквідатор - арбітражний керуючий Гайдуков С.П.
за участю представників учасників справи:
ліквідатор: не з'явився;
від інших учасників справи: не з'явились;
В проваджені Господарського суду Донецької області на стадії ліквідаційної процедури знаходиться справа №905/2265/17 про банкрутство Публічного акціонерного товариства “Будівельно монтажна фірма “Азовстальбуд» м.Маріуполь, повноваження ліквідатора виконує арбітражний керуючий Гайдуков С.П.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 04.10.2017р. прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Проектно-будівельне підприємство “Азовінтекс» про порушення справи про банкрутство Публічного акціонерного товариства “Будівельно-монтажна фірма “Азовстальбуд» та призначено проведення підготовчого засідання на 18.10.2017р.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 18.10.2017р. за результатами підготовчого засідання порушено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства “Будівельно-монтажна фірма “Азовстальбуд»; введений мораторій на задоволення вимог кредиторів, введена процедура розпорядження майном боржника строком на сто п'ятнадцять календарних днів до 10.02.2018р., розпорядником майна боржника призначений арбітражний керуючий Затворницька Олена Миколаївна; встановлена дата попереднього засідання суду з розгляду реєстру вимог кредиторів на 12.12.2017р.
19.10.2017р за номером 46622 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет оприлюднено оголошення (повідомлення) про порушення справи про банкрутство Публічного акціонерного товариства “Будівельно-монтажна фірма “Азовстальбуд», м.Маріуполь (код ЄДРПОУ 01237193).
Ухвалою суду від 07.02.2018р. за результатами попереднього судового засідання затверджено реєстр вимог кредиторів ПАТ “Будівельно-монтажна фірма “Азовстальбуд».
Ухвалою Господарського суду від 11.04.2018р. відкрито по справі №905/2265/17 процедуру санації боржника - Публічного акціонерного товариства “Будівельно-монтажна фірма “Азовстальбуд», м.Маріуполь, строком на шість місяців; керуючим санацією призначено арбітражного керуючого Затворницьку Олену Миколаївну.
Ухвалою суду від 20.12.2018р. продовжено строк процедури санації на 12 місяців.
Постановою від 06.04.2021 судом припинено процедуру санації Публічного акціонерного товариства “Будівельно-монтажна фірма “Азовстальбуд»; припинено повноваження арбітражного керуючого Затворницької О.М. як керуючого санацією у справі №905/2265/17; боржника - Публічне акціонерне товариство “Будівельно-монтажна фірма “Азовстальбуд» (адреса: 87505, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Я.Гугеля, 3, код ЄДРПОУ 01237193) визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців; ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Гайдукова Сергія Петровича (свідоцтво №281 від 26.02.2013; 04070, м.Суми, вул.Харківська, 42).
07.04.2021 на офіційному веб-порталі судової влади України з метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, оприлюднено повідомлення про визнання боржника, Публічного акціонерного товариства “Будівельно-монтажна фірма “Азовстальбуд», банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у справі про банкрутство №905/2265/17.
29.09.2022 до Господарського суду Донецької області надійшло клопотання від ліквідатора Гайдукова С.П. №02-08/123 від 16.09.2022 про продовження строку ліквідаційної процедури. Клопотання обґрунтовано тим, що місцезнаходження ПАТ “БМФ “Азовстальбуд» є м Маріуполь, Донецької області, яке на даний час відноситься до тимчасово окупованих територій України, та вжиття всіх дій з ліквідації боржника в строки, передбачені абз.2 ч.1 ст.58 Кодексу України з процедур банкрутства, не є можливим. Відтак, за твердженнями ліквідатора, наявність вказаних об'єктивних та непереборних обставин призводить до необхідності продовжити строк ліквідаційної процедури ПАТ “БМФ Азовстальбуд» у справі №905/2265/17 на 6 місяців.
Ухвалою суду від 06.10.2022 задоволено клопотання ліквідатора банкрута Гайдукова С.П. від 16.09.2022 №02-08/123 про продовження строків ліквідаційної процедури, продовжено строк проведення ліквідаційної процедури Публічного акціонерного товариства “Будівельно-монтажна фірма “Азовстальбуд» м.Маріуполь та повноваження ліквідатора на 6 місяців, тобто до 06.04.2023. Зобов'язано ліквідатора Гайдукова С.П.: вжити заходів щодо завершення ліквідаційної процедури: складання звіту та ліквідаційного балансу і надання суду документів відповідно до приписів ст.65 Кодексу України з процедур банкрутства.
Ліквідатором подавалися поточні звіти, в останнє за березень 2024.
Ухвалою від 30.07.2025 ліквідатора - арбітражного керуючого Гайдукова С.П. у строк до 30.08.2025 зобов'язано надати до суду на затвердження звіт про проведену роботу в ході ліквідаційної процедури з документами в підтвердження проведених заходів та ліквідаційний баланс банкрута. Також зобов'язано кредиторів, ліквідатора у строк до 30.08.2025 надати суду письмово викладену позицію з зазначенням аргументів, пояснень та міркувань щодо подальшого провадження у справі.
Ухвалою суду від 16.10.2025 повторно зобов'язано ліквідатора - арбітражного керуючого Гайдукова С.П. у строк до 16.11.2025 надати суду на затвердження звіт про проведену роботу в ході ліквідаційної процедури з документами в підтвердження проведених заходів та ліквідаційний баланс банкрута. Також зобов'язано кредиторів, ліквідатора у строк до 16.11.2025 надати суду письмово викладену позицію з зазначенням аргументів, пояснень та міркувань, щодо подальшого провадження у справі. Крым того, повідомлено ліквідатора, що невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого, в тому числі невиконання вимог суду, може бути підставою для його відсторонення від виконання обов'язків ліквідатора, направлення повідомлення до Міністерства юстиції України.
30.10.2025 через систему “Електронний суд» від кредитора - Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надійшла заява на виконання ухвали суду, за змістом якої вказує на необхідність вжиття ліквідатором всіх заходів для завершення ліквідаційної процедури, подати суду звіт та ліквідаційний баланс боржника у відповідності до норм Кодексу України з процедур банкрутства. Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зазначило, що зацікавлено в отриманні коштів для погашення заборгованості, ліквідувати юридичну особу банкрута.
17.11.2025 через систему “Електронний суд» від кредитора - Головного управління ДПС у Донецькій області надійшло клопотання, яке сформоване в системі 14.11.2025, відповідно до якого кредитор вважає за можливе здійснення подальшого провадження по справі №905/2265/17, бо наразі ліквідаційна процедура не завершена, а кредиторські вимоги, зокрема кредитора ГУ ДПС у Донецькій області, не погашені.
Ухвалою суду від 15.12.2025 розгляд справи призначено в судовому засіданні на 27.01.2026, зобов'язано ліквідатора-арбітражного керуючого Гайдукова С.П. надати суду письмові пояснення щодо не виконання ним вимог ухвал суду від 30.07.2025 та 16.10.2025. Запропоновано кредиторам надати до суду пропозиції щодо кандидатури арбітражного керуючого для можливості призначення ліквідатора банкрута.
25.12.2025 через систему «Електронний суд» від кредитора Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надійшла заява про виконання ухвали суду, в якій повідомлено про неможливість надати пропозиції щодо кандидатури арбітражного керуючого для можливості призначення ліквідатором банкрута у справі, тому просить суд здійснити запит до автоматизованої системи з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
23.01.2026 через систему «Електронний суд» від кредитора, Головного управління ДПС у Донецькій області надійшло клопотання на виконання ухвали суду від 15.12.2025, у якому повідомлено про відсутність кандидатур арбітражного керуючого для призначення ліквідатором у даній справі, у зв'язку з чим вважають за можливе, за необхідності, здійснення судом запиту на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого для призначення ліквідатором.
27.01.2026 через систему «Електронний суд» від ліквідатора Гайдукова С.П. надійшов поточний звіт про хід ліквідаційної процедури по справі, в якому повідомив суд про наступні здійснені ним заходи: направлено на адресу державних та комунальних реєстраційних органів та установ відповідні запити щодо встановлення наявності/відсутності майнових активів підприємства-банкрута, періодично отримуються відповіді на вказані запити; отримано від колишнього керівника (керуючого санацією) ПАТ «БМФ «Азовстальбуд» печатку підприємства, документи, напрацьовані останнім під час виконання повноважень у попередніх процедурах у справі про банкротство; звільнено працівників; розглянуто поточні вимоги ГУ ДПС у Донецькій області, ПАТ «Дніпровський меткомбінат» та Маріупольського ОУПФУ в Донецькій області; надано до суду результати розгляду поточних вимог кредиторів, розгляд яких був призначений на 23.11.2021; завершено інвентаризацію майна підприємства-банкрута, вжито заходи щодо звільнення приміщень службового житлового фонду; розпочато дії з оцінки майна підприємства - банкрута для визначення його ринкової вартості та з метою підготовки пропозиції Комітету кредиторів щодо умов та порядку продажу ліквідаційної маси.
Також ліквідатор зазначив, що в результаті вторгнення ворожих військ на територію України було окуповано територію міста Маріуполь (що є загальновідомим фактом), на території якого перебувало все майно підприємства банкрута, включене до складу ліквідаційної маси; також обірвався зв'язок з особами, які були залучені ним для здійснення ліквідаційної процедури (бухгалтер, незалежний оцінювач), місце передування яких невідомо до теперішнього часу. Станом на даний час відсутня інформація про стан майна боржника, яке знаходиться на окупованій території м. Маріуполь.
Ліквідатор повідомив суд, що на даний час майно боржника, розташовано в місті Маріуполь, в повному обсязі знаходиться на тимчасово окупованій території, а отже, ліквідатор не має можливості здійснювати його реалізацію. Вказані обставини з об'єктивних причин не дозволяють завершити ліквідаційну процедуру та подати до суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс.
Учасники справи у судовому засіданні 27.01.2026 участь не приймали, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а саме: ухвала суду від 15.12.2025 направлялась ліквідатору до його електронного кабінету та на електрону адресу; кредиторам у яких зареєстрований електронний кабінет до їх кабінету в підсистемі "Електронний суд"; іншим кредиторам шляхом розміщення на сайті Судової влади України відповідного оголошення-повідомлення. Додатково ліквідатора про зміст ухвали від 15.12.2025 повідомлено телефонограмою від 18.12.2025.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з матеріалами справи, кредитори мали достатньо часу для реалізації ними передбачених ГПК України процесуальних прав, в тому числі права на висловлення своєї позиції щодо стану провадження у справі про банкрутство як в цілому так і щодо питання визначення іншої кандидатури арбітражного керуючого для призначення ліквідатором у справі.
Поряд з цим суд зазначає, що процедури банкрутства, мають строковий характер. Відтак, всі учасники провадження у справі про банкрутство мають належним чином користуватися наданими Законом правами та власними повноваженнями сприяти дотриманню визначених строків судових процедур задля зменшення негативних наслідків надмірною тривалістю цих процедур як для кредиторів так і боржника.
Враховуючи належне повідомлення учасників справи про місце, час та дату судового засідання, зважаючи на те, що явка представників сторін судом обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони (стаття 42 ГПК України), з огляду на поточну ситуацію щодо введення на території України воєнного стану, а також тривалість здійснення провадження у даній справі, підстави для відкладення чи оголошення перерви у судовому засіданні відсутні.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у цій справі з огляду на наступні обставини.
Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (наразі - Кодекс України з процедур банкрутства, далі за текстом КУзПБ), а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно із частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство (наразі - КУзПБ).
Частиною першою статті 2 КУзПБ визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
Відповідно до преамбули КУзПБ цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Процедура банкрутства за своєю суттю є конкурсним процесом, основною метою якого, зокрема, є рівномірне і справедливе задоволення вимог всієї сукупності кредиторів неплатоспроможного боржника.
Входячи зі змісту преамбули КУзПБ, одним з основних завдань провадження у справі про банкрутство є максимальне задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника у передбачених КУзПБ у справі про банкрутство процедурах.
Така процедура провадження у справі про банкрутство як ліквідація боржника - це припинення існування суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом. Ліквідаційна процедура, як стадія провадження у справі про банкрутство, є однією з найбільш ймовірних та прогнозованих процедур, які застосовуються до неплатоспроможного боржника та є механізмом виведення з ринку нерентабельних та неперспективних підприємств.
КУзПБ передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури, зокрема виявити та реалізувати виявлене майно боржника задля задоволення за рахунок отриманих від продажу коштів визнаних судом у справі про банкрутство вимог кредиторів (статті 61 - 64 цього Кодексу).
Обов'язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення.
Щодо необхідності дотримання вказаного неодноразово зазначав Верховний Суд у постановах від 28.11.2019 у справі №18/1971/12, від 27.02.2020 у справі №910/21227/16, від 25.06.2020 у справі №44/484-б, від 27.10.2020 у справі №28/29-б-43/212-2012, від 02.09.2021 у справі №910/3438/13, від 07.10.2021 у справі №914/3812/15, від 08.12.2022 у справі №904/4387/19, від 14.03.2024 у справі №б-50/184-10.
Водночас КУзПБ закріплено принцип строковості судових процедур у справі про банкрутство, який полягає в тому, що кожна судова процедура у справі може здійснюватися, а дії учасників справи - мають реалізовуватися в межах строку, визначеного цим Кодексом для такої процедури.
За змістом статті 58 Кодексу України з процедур банкрутства строк ліквідаційної процедури не може перевищувати дванадцяти місяців.
Ліквідаційна процедура у даній справі триває більше 4 років (06.04.2021 боржника визнано банкрутом).
Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.
Параграф 1 статті 6 Конвенції зобов'язує держави-учасниці організовувати правові системи таким чином, аби забезпечити відповідність судів її різноманітним вимогам. Сукупність порушень держави створює судову практику, що несумісна з Конвенцією (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Боттацці проти Італії").
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Суд неодноразово встановлював порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, в яких порушувалися питання про тривалість провадження (рішення ЄСПЛ у справі "Фрідлендер проти Франції".
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
Як вбачається із наданого поточного звіту ліквідатора, на даний час розташоване в місті Маріуполь майно боржника знаходиться на тимчасово окупованій території, а отже, ліквідатор не має можливості здійснювати його реалізацію. Вказане не дозволяє завершити ліквідаційну процедуру та подати до суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс.
За твердженнями ліквідатора на території міста Маріуполь перебувало все майно підприємства-банкрута, включене до складу ліквідаційної маси. Станом на даний час відсутня інформація про стан майна боржника, яке знаходиться на окупованій території м. Маріуполь. Крім того, відсутній зв'язок арбітражного керуючого Гайдукова С.П. з особами, які були залучені ним для здійснення ліквідаційної процедури (бухгалтер, незалежний оцінювач), місце передування вказаних осіб невідомо до теперішнього часу.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022. В подальшому Указами Президента України строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Так, останнім відомим місцезнаходженням боржника - Публічного акціонерного товариства “Будівельно-монтажна фірма “Азовстальбуд» є місто Маріуполь Донецької області, яке відповідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України №376 від 28.02.2025, є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України (дата початку тимчасової окупації 21.05.2022).
Отже, з викладеного вище вбачається, що виявлене майно боржника перебуває на тимчасово окупованій Російською Федерацією території.
Ліквідатором боржника на момент складення ним поточних звітів майна на підконтрольній українській владі території, за рахунок якого можливо було б погасити вимоги кредиторів боржника, не виявлено.
Суд констатує, що в умовах перебування боржника та його майна на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, арбітражний керуючий позбавлений можливості належним чином здійснити аналіз фінансово-господарської діяльності боржника, провести інвентаризацію його майна, здійснити формування ліквідаційної маси боржника, а також здійснити продаж майна банкрута з дотриманням вимог Кодексу України з процедур банкрутства, а тому в даному випадку провадження у справі про банкрутство боржника не здатне достягнути мети, визначеної Кодексом України з процедур банкрутства - задоволення вимог кредитора.
З огляду на викладені обставини вбачається неможливість ліквідатора боржника за об'єктивних причин у зв'язку з окупацією території виконати усі ліквідаційні заходи, завершити ліквідаційну процедуру боржника у встановлені законом з питань банкрутство строк та порядку.
Наведені вище обставини у сукупності унеможливлюють успішне завершення процедури банкрутства боржника та позбавляють можливості досягнення легітимної мети Кодексу України з процедур банкрутства у встановлений строк.
Водночас забезпечення принципів розгляду справи впродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом та гарантування правової певності кредиторів, досягнення легітимної мети КУзПБ через призму судового контролю у цій категорії справ не можуть бути залишені поза увагою господарського суду під час вирішення питання щодо закриття провадження у справі про банкрутство боржника.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції, учасником якої є Україна, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сюрмелі проти Німеччини" від 08.06.2006 визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції тривалість судового провадження, яке продовжувалося у судах понад 16 років та відсутність ефективних засобів оскарження затяжного характеру триваючого розгляду цивільної справи в національному законодавстві Німеччини.
Також у рішенні від 10.10.2024 у справі "Фесенко проти України" (заява №18693/16) Європейський суд з прав людини визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод тривалість судового провадження у справі про банкрутство, яке продовжувалося у суді в одній інстанції понад 14 років, несумісною з вимогою "розумного строку", та повторив, що саме держава повинна організувати свою правову систему таким чином, щоб дати можливість своїм судам дотримуватися вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції, навіть якщо процесуальна ініціатива покладається на сторони провадження, а той факт, що причина затримки полягає не в поведінці конкретного суду, а у самому національному законодавстві, не змінює цю оцінку.
Отже, у разі тривалого здійснення провадження у справі про банкрутство через неможливість його завершення із застосуванням спеціальних норм законодавства про банкрутство суд має право застосувати загальні процесуальні норми з метою забезпечення права на справедливий суд в розумінні строків розгляду справи і забезпечення балансу інтересів кредиторів та боржника під час судового провадження.
Підстави для закриття провадження у справі про банкрутство наведені в частині першій статті 90 цього Кодексу, пунктом 14 якої встановлена можливість закриття провадження у справі про банкрутство в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Розкриваючи зміст цієї норми та випадки, які підпадають під визначення підстав для закриття провадження у справі про банкрутство згідно з пунктом пункту 14 частини першої статті 90 КузПБ, суд зазначає про таке.
У рішенні ЄСПЛ у справі "Лейла Шахін проти Туреччини" від 10.11.2005 зазначається, що згідно з практикою закон є чинним положенням, яке застосовується з урахуванням тлумачення, яке дають йому компетентні суди.
У своїй практиці ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення у справі "Кантоні проти Франції" від 11.11.1996; рішення у справі "Вєренцов проти України" від 11.04.2013).
Поряд з цим потреба у тлумаченні законів обумовлена також не тільки подальшою (після ухвалення відповідного закону) динамікою правовідносин, для регулювання яких застосовується цей закон, а і динамікою/зміною обставин та умов, в яких такий закон застосовується.
Так закон, прийнятий для врегулювання конкретних правовідносин у відповідних об'єктивних умовах та обставинах, між тим не завжди може застосовуватись відповідним чином учасниками цих правовідносин в інших, змінених умовах та обставинах.
Тож окремі закони потребували відповідної адаптації шляхом внесення в них змін, які, однак, все ж не завжди враховують всі можливі правовідносини та казуси, що виникають в умовах правового режиму воєнного стану у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Одним із нормативних актів, що зазнав змін у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в умовах правового режиму воєнного стану, став КУзПБ, у який, зокрема у розділ "Прикінцеві та перехідні положення" внесені зміни, а саме тимчасові положення, які регулюють окремі правовідносини з питань банкрутства під час дії воєнного стану (пункт 1.6 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ).
Так, приписами пункту 1.6 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ установлено, що тимчасово, під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, а також протягом шести місяців після його припинення чи скасування господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора, якщо боржник до проведення підготовчого засідання доведе господарському суду, що він внесений до електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів) та має діючий контракт з державними замовниками у сфері оборони або вимоги кредитора (кредиторів) не задоволені внаслідок збройної агресії проти України, у тому числі через перебування єдиного майнового комплексу боржника на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій.
Тобто законодавець встановив заборону на відкриття, а відповідно і на здійснення провадження у справі про банкрутство боржника, ініційованого за заявою кредитора, у разі, зокрема перебування єдиного майнового комплексу боржника на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях.
У застосуванні наведених положень КУзПБ суд також зазначає, що попри визначення законодавцем наведених обставин як заборони саме на відкриття провадження у справі про банкрутство, між тим відповідна заборона, що логічно поширюється і на подальше здійснення провадження у такій справі, означає, що настання обставин, передбачених наведеними приписами пункту 1.6 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ у справі про банкрутство, провадження в якій хоча і відкрито до введення в Україні з 24.02.2022 воєнного стану, може бути розцінено у справі про банкрутство як передбачений цим Кодексом інший випадок для закриття провадження у справі про банкрутство у розумінні пункту 14 частини першої статті 90 КУзПБ.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.04.2025 у справі №913/355/21.
Крім того, специфіка правовідносин у процедурі банкрутства полягає у необхідності комплексного та збалансованого регулювання приватно-правових та публічно-правових інтересів щодо неплатоспроможної особи, що вимагає застосування приватно-правових та публічно-правових механізмів у ході провадження у справі про банкрутство.
Тобто, процедура банкрутства щодо боржника переслідує не лише приватний, але й публічний інтерес.
Отже, однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.
При цьому закриття провадження у справі про банкрутство за наведених умов та обставин має враховувати дотримання балансу та відсутність порушення інтересів жодного з кредиторів боржника, оскільки не є підставою для списання/прощення наявної у боржника заборгованості, не припиняє господарську діяльність боржника, не перешкоджає виконанню боржником своїх наявних грошових зобов'язань, не позбавляє як фізичних так і юридичних осіб на подальше ведення господарської діяльності із боржником, та у разі порушення підприємством відповідних зобов'язань, на судових захист. Відповідна процедура також не передбачає затвердження господарським судом ліквідаційного звіту та ліквідаційного балансу, як то з підстав, визначених ст. 65 КУзПБ.
Зазначені висновки відповідають меті та цілями здійснення провадження у справі про банкрутство, зокрема на стадії процедури ліквідації боржника, а також такій ознаці як строковість здійснення провадження та відповідних процедур у справі про банкрутство як гарантії права на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку.
Слід наголосити, що з метою вирішення у майбутньому проблеми банкрутства підприємств, майно яких перебуває наразі на тимчасово окупованій території України, у КУзПБ впроваджено положення, яке передбачає можливість поновлення провадження у справі про банкрутство.
Враховуючи викладене, слід зробити висновок про наявність підстав для закриття провадження у справі №905/2265/17 про банкрутство Публічного акціонерного товариства “Будівельно-монтажна фірма “Азовстальбуд» відповідно до пункту 14 частини першої статті 90 КУзПБ у поєднанні із приписами пункту 1.6 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" цього Кодексу та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у зв'язку з об'єктивною неможливістю здійснити розгляд даної справи упродовж розумного строку та неможливістю досягнення легітимної мети Кодексу України з процедур банкрутства за наслідками тимчасової окупації території, на якій знаходиться майно банкрута, й неможливості його реалізації, що відповідатиме меті та цілями здійснення провадження у справі про банкрутство, а також такій ознаці як строковість здійснення провадження та відповідних процедур у справі про банкрутство, як гарантії права на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку, з урахуванням того, що закриття провадження у справі про банкрутство за наведених умов та обставин не є підставою для списання/прощення наявної у боржника заборгованості, не припиняє господарську діяльність боржника, не перешкоджає виконанню боржником своїх наявних грошових зобов'язань, не позбавляє як фізичних так і юридичних осіб на подальше ведення господарської діяльності із боржником, та у разі порушення підприємством відповідних зобов'язань, на судових захист.
Згідно ч. 8 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства, дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про банкрутство.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 40, 44, 90 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 231, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Закрити провадження у справі №905/2265/17 про банкрутство Публічного акціонерного товариства “Будівельно-монтажна фірма “Азовстальбуд» м.Маріуполь (код ЄДРПОУ 01237193).
Припинити повноваження арбітражного керуючого Гайдукова Сергія Петровичау якості ліквідатора Публічного акціонерного товариства “Будівельно-монтажна фірма “Азовстальбуд» м.Маріуполь (код ЄДРПОУ 01237193).
Припинити дію мораторію на задоволення вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства “Будівельно-монтажна фірма “Азовстальбуд» м.Маріуполь (код ЄДРПОУ 01237193).
Копію даної ухвали надіслати боржнику, кредиторам, податковому органу, органу ДВС за місцезнаходженням боржника, державному органу з питань банкрутства, а також державному реєстратору за місцезнаходженням боржника.
Ухвала набрала законної сили з моменту її прийняття - 27.01.2026 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду у строки передбачені ГПК України.
Суддя Ю.В. Макарова