вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
28.01.2026м. ДніпроСправа № 904/4763/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Татарчука В.О. за участю секретаря судового засідання Анділахай В.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-СМЦ" про ухвалення додаткового рішення
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-СМЦ" (м. Київ)
до Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Авангард" (Дніпропетровська обл., м. Дніпро)
про стягнення заборгованості
Представники:
від позивача: Чайкіна К.О.;
від відповідача: не з'явився.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2026 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-СМЦ" до Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Авангард" про стягнення заборгованості в загальному розмірі 2500422,26грн, з якої: 2127237,33грн основного боргу, 113619,00грн пені, 212723,73грн штрафу, 10998,30грн трьох відсотків річних, 35843,90грн інфляційних втрат - задоволено у повному обсязі.
20.01.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення та розподіл судових витрат, в якій позивач просить ухвалити додаткове рішення щодо розподілу судових витрат та стягнути з Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Авангард" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-СМЦ" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 75000,00грн.
На підтвердження розміру заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу до заяви додані (в копіях): довіреність №1400-06.10.25/01 від 06.10.2025, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДН №4973, договір про надання юридичних послуг (правової допомоги) №19/03/18-СМЦ від 19.03.2018, додаткова угода №19 від 28.12.2022, додаткова угода №20 від 01.06.2023, додаткова угода №3-СМЦ від 02.09.2024, додаток №1 до додаткової угоди №3-СМЦ від 02.09.2024, акт №3 прийому-передачі отриманої професійної правничої допомоги до договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) №19/03/18-СМЦ від 19.03.2018 на суму 75000,00грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2026 прийнято зазначену заяву до розгляду в судовому засіданні на 28.01.2026.
В судове засідання 28.01.2026 відповідач не забезпечив явку свого представника, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином.
Відповідно до частини четвертої статті 244 Господарського процесуального кодексу України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
За викладених обставин, суд розглядає заяву позивача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, з'ясувавши фактичні обставини, сукупно оцінивши докази, які мають значення для розгляду заяви, господарський суд,-
19.03.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Метінвест-СМЦ" (далі - клієнт, позивач) та адвокатським об'єднанням "Всеукраїнська адвокатська допомога" (далі - адвокатське об'єднання) укладено договір про надання юридичних послуг (правової допомоги) №19/03/18-СМЦ (далі - договір).
Відповідно до пункту 1.1 договору клієнт доручає, а адвокатське об'єднання бере на себе зобов'язання надати клієнту правову допомогу (юридичні послуги) з питань, що виникають в процесі господарської діяльності клієнта в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Пунктом 5.1 договору визначено, що загальна вартість послуг за цим договором не перевищує 500000,00 (п'ятсот тисяч) гривень. Вартість послуг за виконання покладених клієнтом на адвокатське об'єднання завдань складає 5000,00грн без ПДВ на місяць. Сторони мають право, шляхом укладення додаткових угод до цього договору, узгодити виконання адвокатським об'єднанням додаткових завдань за додаткову плату, розмір якої узгоджується сторонами в такій додатковій угоді (в редакції додаткової угоди №20 від 01.06.2023).
Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2023 року. У разі, якщо за 30 (тридцять) календарних днів до дати закінчення строку дії договору, сторони не направили одна одній вимоги щодо розірвання чи припинення договору, строк дії договору вважається продовженим на кожен наступний рік на тих самих умовах (пункт 10.1 договору у редакції додаткової угоди №20 від 01.06.2023).
02.09.2024 між сторонами укладено додаткову угоду №3-СМЦ до договору, яка визначає обсяг і вартість професійної правничої допомоги, яка буде надаватися адвокатським об'єднанням на користь клієнта.
В обґрунтування понесення витрат на оплату послуг адвоката позивачем подано копії, а саме: довіреність №1400-06.10.25/01 від 06.10.2025, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДН №4973, договір про надання юридичних послуг (правової допомоги) №19/03/18-СМЦ від 19.03.2018, додаткова угода №19 від 28.12.2022, додаткова угода №20 від 01.06.2023, додаткова угода №3-СМЦ від 02.09.2024, додаток №1 до додаткової угоди №3-СМЦ від 02.09.2024, акт №3 прийому-передачі отриманої професійної правничої допомоги до договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) №19/03/18-СМЦ від 19.03.2018 на суму 75000,00грн.
Із акту №3 прийому-передачі отриманої професійної правничої допомоги до договору вбачається, що виконавцем було надано послуги позивачу, пов'язані з розглядом справи №904/4763/25 у сумі 75000,00грн.
Позивач заявляє до стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 75000,00грн.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, сукупно оцінивши докази, які подані заявником, суд вважає за необхідне частково задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-СМЦ" з наступних підстав.
За приписами пункту 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (частина перша статті 124 Господарського процесуального кодексу України).
У позовній заяві позивач у справі попередньо визначив витрати на професійну правничу допомогу у сумі 75000,00грн.
В заяві про ухвалення додаткового рішення позивач просить стягнути 75000,00грн.
Відповідно до частин першої - третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесення витрат на оплату послуг позивач надав акт №3 прийому-передачі отриманої професійної правничої допомоги від 16.01.2026.
Згідно з частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
За змістом частини п'ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України відсутність клопотання учасника справи про зменшення витрат на професійну правничу допомогу не звільняє суд від необхідності при вирішенні питання про розподіл судових витрат враховувати:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Вирішуючи питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
На підтвердження розміру заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу до заяви додані (в копіях): довіреність №1400-06.10.25/01 від 06.10.2025, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДН №4973, договір про надання юридичних послуг (правової допомоги) №19/03/18-СМЦ від 19.03.2018, додаткова угода №19 від 28.12.2022, додаткова угода №20 від 01.06.2023, додаткова угода №3-СМЦ від 02.09.2024, додаток №1 до додаткової угоди №3-СМЦ від 02.09.2024, акт №3 від 16.01.2026 прийому-передачі отриманої професійної правничої допомоги до договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) №19/03/18-СМЦ від 19.03.2018 на суму 75000,00грн.
Докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу подані позивачем до суду в межах передбаченого законом строку.
Здійснюючи аналіз заявленої позивачем до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу у контексті зазначених правових критеріїв, суд приймає до уваги також положення статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з якою гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності є:
1) надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;
4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;
5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;
6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;
7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань;
9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв'язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення.
Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Оцінюючи розмір зазначених витрат у контексті критеріїв, встановлених частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України, керуючись передбаченим статтею 2 Господарського процесуального кодексу України завданням щодо справедливого вирішення судом спорів та встановленими статтею 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства, серед яких справедливість, добросовісність та розумність, враховуючи незначну складність справи (стягнення заборгованості за декількома видатковими накладними), неможливості встановлення із акту №3 від 16.01.2026 вартості конкретно наданої послуги, розумним розміром витрат на професійну правничу допомогу в межах справи, що розглядається, суд вважає 15000,00грн.
Враховуючи викладене, а також відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15000,00грн.
Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 120, 123, 129, 178, 233, 238, 239, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-СМЦ" про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Авангард" (49053, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Доблесна, буд. 223, ідентифікаційний номер 23943603) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-СМЦ" (03150, м. Київ, пров. Лабораторний, буд. 12, каб. 212, ідентифікаційний код 32036829) 15000,00грн - витрат на професійну правничу допомогу.
Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне додаткове рішення складено: 06.02.2026.
Суддя В.О. Татарчук