ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
03 лютого 2026 року Справа № 918/1215/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Тимошенко О.М. , суддя Павлюк І.Ю.
секретар судового засідання Дика А.І.
за участю представників сторін:
ТОВ "БІЗНЕС ЕЛІТ ГРУП" - не з'явився
ССОК "Кам'яне-Случанський" - Калініченко Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ЕЛІТ ГРУП" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 30.12.25 у справі №918/1215/25 (суддя Марач В.В.)
за заявою Спеціалізованого сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Кам'яне-Случанський" про забезпечення позову до подання позовної заяви
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 30.12.25 заяву Спеціалізованого сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Кам'яне-Случанський" про вжиття заходів забезпечення позову до пред'явлення позову задоволено. Вжито заходи забезпечення позову до пред'явлення позову шляхом: заборони ТОВ "БІЗНЕС ЕЛІТ ГРУП ЛТД" (код ЄДРПОУ 41373730) та будь-яким особам, які діють за його дорученням або в його інтересах, до набрання законної сили рішенням суду у даній справі, здійснювати будь-які роботи та дії пов'язані з проведенням бурових, геологорозвідувальних, земельних, підготовчих чи будівельних робіт із використанням важкої або спеціальної техніки або установок для гідромеханізації, встановленням огороджень чи тимчасових споруд, що можуть призвести до зміни стану земельної ділянки або пошкодження ґрунтового покриву та лісових насаджень на земельній ділянці з кадастровим номером 5625481600:02:002:0232 та земельній ділянці з кадастровим номером 5625481600:02:001:0466, в межах географічних координат таких ділянок надр з розширенням, якщо таке наявне: ділянки "Гальбин-16" спеціальний дозвіл на користування надрами №5317 від 09.12.2021, ділянка "Гальбин-17" спеціальний дозвіл на користування надрами №5318 від 09.12.2021, ділянка "Гальбин-18" спеціальний дозвіл на користування надрами №5319 від 09.12.2021, ділянка "Гальбин-23" спеціальний дозвіл на користування надрами №5331 від 21.12.2021, ділянка "Гальбин-25" спеціальний дозвіл на користування надрами №5320 від 09.12.2021 та ділянка "Гальбин-27" спеціальний дозвіл на користування надрами №5353 від 25.01.2022, належних надрокористувачу ТОВ "БІЗНЕС ЕЛІТ ГРУП ЛТД".
Не погоджуючись із оскаржуваним судовим рішенням через підсистему "Електронний Суд" 09.01.26 від ТОВ "БІЗНЕС ЕЛІТ ГРУП ЛТД" до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга. Із підстав висвітлених у апеляційній скарзі апелянт просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове яким у задоволенні заяви Спеціалізованого сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Кам'яне-Случанський" про забезпечення позову до подання позовної заяви відмовити у повному обсязі.
Листом № 918/1215/25/145/25 від 13.01.26 Північно-західним апеляційним господарським судом витребувано матеріали справи у Господарського суду Рівненської області.
16.01.26 від апелянта до суду апеляційної інстанції надійшла заява про усунення недоліків. Надано докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
19.01.26 від місцевого господарського суду до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.01.26 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ЕЛІТ ГРУП" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 30.12.25 у справі №918/1215/25. Розгляд апеляційної скарги призначено на "02" лютого 2026 р. об 11:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №1. Запропоновано Спеціалізованому сільськогосподарському обслуговуючому кооперативу "Кам'яне-Случанський" надати суду обґрунтований відзив на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому статтею 263 ГПК України та докази надсилання копії відзиву та доданих до нього документів апелянту у строк до 29.01.26 включно.
02.02.26 через підсистему "Електронний Суд" від ССОК "Кам'яне-Случанський" до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли заперечення проти апеляційної скарги. ССОК "Кам'яне-Случанський" просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
03.02.26 у судове засідання з'явились представники ТОВ "БІЗНЕС ЕЛІТ ГРУП" Корень О.М. та ССОК "Кам'яне-Случанський" - Калініченко Н.А..
Перед початком розгляду апеляційної скарги представник апелянта Корень О.М. зазначила, що вона є новим представником апелянта і договір про надання правничої допомоги було укладено 02.02.26 (тобто в день судового засідання). У зв'язку з тим, що представник апелянта Корень О.М. не мала можливості належним чином ознайомитись із матеріалами справи та як наслідок підготуватись до розгляду справи, остання просила суд відкласти розгляд справи на іншу дату та час.
Представник ССОК "Кам'яне-Случанський" Калініченко Н.А. щодо зазначеного усного клопотання поклалась на розсуд суду.
У судовому засіданні колегія суддів апеляційної інстанції, порадившись на місці, ухвалила оголосити перерву у судовому засіданні із метою надання представнику апелянта Корень О.М. можливості ознайомитись із матеріалами справи до 03.02.26 об 11:30 год..
03.02.26 через підсистему "Електронний Суд" від ТОВ "БІЗНЕС ЕЛІТ ГРУП" до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Апелянт просить залучити до участі у справі Рівненську обласну державну адміністрацію.
03.02.26 через підсистему "Електронний Суд" від ТОВ "БІЗНЕС ЕЛІТ ГРУП ЛТД" до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення по справі.
03.02.26 на електронну пошту суду від представника ТОВ "БІЗНЕС ЕЛІТ ГРУП ЛТД" Корень О.М. надійшла заява про надання можливості ознайомитись з матеріалами справи та достатнього часу для підготовки обґрунтованих пояснень та долучення доказів.
03.02.26 на електронну пошту суду від представника ТОВ "БІЗНЕС ЕЛІТ ГРУП ЛТД" Корень О.М. надійшла заява про відкладення судового засідання.
03.02.26 у судове засідання з'явився представник ССОК "Кам'яне-Случанський" Калініченко Н.А..
Головуючим суддею перед початком судового засідання були озвучені документи, які надійшли до канцелярії суду.
Щодо заяви про надання можливості ознайомитись з матеріалами справи, та достатнього часу для підготовки обґрунтованих пояснень та долучення доказів та заяви про відкладення судового засідання, котрі подані представником ТОВ "БІЗНЕС ЕЛІТ ГРУП ЛТД" Корень О.М. до Північно-західного апеляційного господарського суду електронною поштою, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.
Приписами частини п'ятої та шостої статті 42 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (далі - ЄСІТС), за винятком випадків, передбачених цим Кодексом; процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням ЄСІТС в порядку, визначеному Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Абзацом першим та другим частини шостої статті 6 ГПК України унормовано, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
За приписами частини восьмої статті 6 ГПК України реєстрація в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі; особа, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або із застосуванням засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу, що реєстрація в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
У постанові від 13.09.2023 у справі № 204/2321/22 Велика Палата Верховного Суду підтвердила необхідність дотримання викладених вище положень адвокатами, нотаріусами, приватними виконавцями, судовими експертами, державними органами та органами місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання державного та комунального секторів економіки, які реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов'язковому порядку.
Отже, ТОВ "БІЗНЕС ЕЛІТ ГРУП ЛТД" може подавати процесуальні документи до суду в електронній формі через електронний кабінет за допомогою ЄСІТС або в паперовій формі.
Представник ТОВ "БІЗНЕС ЕЛІТ ГРУП ЛТД" Корень О.М. надіслала наведені вище заяви на електронну пошту Північно-західного апеляційного господарського суду. З протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису вбачається, що підпис створено та перевірено успішно. Однак такий підпис вчинено без використання підсистем "Електронний суд" та "Електронний кабінет".
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань та наслідки недотримання таких вимог визначені у статті 170 ГПК України.
Згідно з частиною другою статті 170 ГПК України письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником.
Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду (частина четверта статті 170 ГПК України).
Подані представником ТОВ "БІЗНЕС ЕЛІТ ГРУП ЛТД" Корень О.М. заяви: - про надання можливості ознайомитись з матеріалами справи, та достатнього часу для підготовки обґрунтованих пояснень та долучення доказів; - про відкладення судового засідання не містять відомостей про підписання документів електронним цифровим підписом із застосування посиленого сертифіката відкритого ключа та доказів перевірки електронного цифрового підпису, накладеного на заяви, із використанням підсистеми "Електронний суд". При зверненні із заявами представник не пояснив, в чому полягає неможливість подання цих заяв через підсистему ЄСІТС "Електронний суд".
Ураховуючи, що представник ТОВ "БІЗНЕС ЕЛІТ ГРУП ЛТД" Корень О.М. звернулася до суду апеляційної інстанції не у спосіб передбачений процесуальним законодавством, колегія суддів дійшла висновку про повернення без розгляду вищезазначених заяв на підставі частини четвертої статті 170 ГПК України. (Схожа за змістом правова позиція висвітлена в ухвалі Верховного Суду від 03.02.2025 у справі №916/4720/23).
Також колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що 03.02.26 через підсистему "Електронний Суд" від ТОВ "БІЗНЕС ЕЛІТ ГРУП ЛТД" до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення по справі.
Так, відповідно до п. 3 ч. 42 ГПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Ураховуючи приписи ГПК України щодо процесуальних прав учасників справи (яким є, зокрема, ТОВ "БІЗНЕС ЕЛІТ ГРУП ЛТД") суд апеляційної інстанції долучає до матеріалів справи додаткові письмові пояснення апелянта згідно ст. 42 ГПК України та врахує їх під час розгляду апеляційної скарги.
Щодо клопотання ТОВ "БІЗНЕС ЕЛІТ ГРУП" про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Рівненську обласну державну адміністрацію, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.
Питання щодо залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору регулюється приписами ст. 50 ГПК України.
Відповідно до ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права та обов'язки, встановлені статтею 42 цього Кодексу. Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.
Разом із тим, колегія суддів звертає увагу, що суд апеляційної інстанції здійснює апеляційний перегляд ухвали Господарського суду Рівненської області від 30.12.2025 про забезпечення позову до подання позовної заяви у цій справі № 918/1215/25. У свою чергу питання про коло учасників справи вирішуватиметься місцевим господарським судом під час вирішення спору по суті.
З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання ТОВ "БІЗНЕС ЕЛІТ ГРУП" про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Рівненську обласну державну адміністрацію.
Також судом апеляційної інстанції звертається увага, що відповідно до норм ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, оскільки визначальним є не явка представників, а достатність матеріалів справи для ухвалення рішення у справі.
Враховуючи те, що: відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду; судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження про день, час та місце розгляду справи; явка сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась, тому колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.
Опісля вирішення клопотань, які надійшли до суду апеляційної інстанції перед початком судового засідання, колегія суддів апеляційної інстанції виснувала про можливість початку розгляду апеляційної скарги по суті.
03.02.26 у судовому засіданні представник ССОК "Кам'яне-Случанський" надала свої усні пояснення з приводу апеляційної скарги та оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до ст.ст. 269, 270 ГПК України, апеляційна інстанція переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Під час дослідження матеріалів справи апеляційним судом встановлено наступне.
29.12.2025 ССОК "Кам'яне-Случанський" (далі по тексту - заявник, кооператив) звернувся до Господарського суду Рівненської області із заявою про забезпечення позову в порядку статей 136-139 ГПК України.
У вказаній заяві заявник просив місцевий господарський суд забезпечити позов до подання позовної заяви шляхом заборони ТОВ "БІЗНЕС ЕЛІТ ГРУП ЛТД" та будь-яким особам, які діють за його дорученням або в його інтересах, до набрання законної сили рішенням суду у даній справі здійснювати будь-які роботи та дії пов'язані з проведенням бурових, геологорозвідувальних, земельних, підготовчих чи будівельних робіт із використанням важкої або спеціальної техніки або установок для гідромеханізації, встановленням огороджень чи тимчасових споруд, що можуть призвести до зміни стану земельної ділянки або пошкодження ґрунтового покриву та лісових насаджень на земельній ділянці з кадастровим номером 5625481600:02:002:0232 та земельній ділянці з кадастровим номером 5625481600:02:001:0466, в межах географічних координат таких ділянок надр з розширенням, якщо таке наявне: ділянка "Гальбин-16" спеціальний дозвіл на користування надрами №5317 від 09.12.2021, ділянка "Гальбин-17" спеціальний дозвіл на користування надрами №5318 від 09.12.2021, ділянка "Гальбин-18" спеціальний дозвіл на користування надрами №5319 від 09.12.2021, ділянка "Гальбин-23" спеціальний дозвіл на користування надрами №5331 від 21.12.2021, ділянка "Гальбин-25" спеціальний дозвіл на користування надрами №5320 від 09.12.2021 та ділянка "Гальбин-27" спеціальний дозвіл на користування надрами №5353 від 25.01.2022, належних надрокористувачу ТОВ "БІЗНЕС ЕЛІТ ГРУП ЛТД".
Заяву обґрунтовує наступним. ССОК "Кам'яне-Случанський" є землекористувачем (на праві постійного користування) земельних ділянок з кадастровим номером 5625481600:02:001:0466 та кадастровим номером 5625481600:02:002:0232, які є землями лісогосподарського призначення та перебувають у державній власності. У свою чергу ТОВ "БІЗНЕС ЕЛІТ ГРУП ЛТД" є надрокористувачем та має ряд спеціальних дозволів на користування надрами, географічні координати яких накладаються на землі лісового фонду та обох вказаних земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні заявника. Зазначає, що ССОК "Кам'яне-Случанський", як землекористувач, не надавав ТОВ "БІЗНЕС ЕЛІТ ГРУП ЛТД" згоду на користування вищевказаними земельним ділянками, окрім погодження на проведення розвідувальних та видобувних робіт лише на дві ділянки бурштиноносних надр "Гальбин-24" спеціальний дозвіл на користування надрами №5332 від 21.12.2021 та "Гальбин-26" спеціальний дозвіл на користування надрами №5352 від 25.01.2022. Окрім двох вищезазначених угод, Рівненською обласною державною адміністрацією в особі голови Сарненської районної державної адміністрації Рівненської області Кохана О.С. було підписано ще ряд угод з ТОВ "БІЗНЕС ЕЛІТ ГРУП ЛТД", а саме щодо: ділянки "Гальбин-16" спеціальний дозвіл на користування надрами №5317 від 09.12.2021, ділянки "Гальбин-17" спеціальний дозвіл на користування надрами №5318 від 09.12.2021, ділянки "Гальбин-18" спеціальний дозвіл на користування надрами №5319 від 09.12.2021, ділянки "Гальбин-23" спеціальний дозвіл на користування надрами №5331 від 21.12.2021, ділянки "Гальбин-25" спеціальний дозвіл на користування надрами №5320 від 09.12.2021 та ділянки "Гальбин-27" спеціальний дозвіл на користування надрами №5353 від 25.01.2022. Зазначає, що на дані ділянки заявник погодження постійного землекористувача відповідно до вимог ст. 97-1 ЗК України та підписаних Угод не надавав. Стверджує, що 15 грудня 2025 року ТОВ "БІЗНЕС ЕЛІТ ГРУП ЛТД" розпочав проводити підготовку до надрокористування, ним розпочато проведення геологорозвідувальних робіт на земельних ділянках заявника без наявності законних та достатніх підстав для зайняття земельної ділянки в межах ділянки надр "Гальбин-27" спеціальний дозвіл на користування надрами №5353 від 25 01.2022.
Оскільки п. 7 угоди про проведення розвідувальних та видобувних робіт на ділянках бурштиноносних надр передбачено, що вона набирає чинності з дати підписання, але не раніше дати підписання акту приймання-передачі земельної ділянки та погодження проведення вищезазначених робіт з постійним землекористувачем ССОК "Кам'яне-Случанський", тому вважає дії ТОВ "БІЗНЕС ЕЛІТ ГРУП ЛТД" незаконними, а земельні ділянки зайняті останнім самовільно, як і самовільно розпочато встановлення паркану та розміщення техніки для підготовки до проведення робіт.
Відтак ССОК "Кам'яне-Случанський" зазначає, що має намір звернутися до суду з такими позовними вимогами: Усунути перешкоди у здійсненні СПЕЦІАЛІЗОВАНИМ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИМ ОБСЛУГОВУЮЧИМ КООПЕРАТИВОМ "КАМ'ЯНЕ-СЛУЧАНСЬКИЙ" права користування земельною ділянкою лісогосподарського призначення з кадастровим номером 5625481600:02:002:0232 та кадастровим номером 5625481600:02:001:0466, в межах географічних координат таких ділянок надр з розширенням: ділянка "Гальбин-16" спеціальний дозвіл на користування надрами №5317 від 09.12.2021, ділянка "Гальбин-17" спеціальний дозвіл на користування надрами №5318 від 09.12.2021, ділянка "Гальбин-18" спеціальний дозвіл на користування надрами №5319 від 09.12.2021, ділянка "Гальбин-23" спеціальний дозвіл на користування надрами №5331 від 21.12.2021, ділянка "Гальбин-25" спеціальний дозвіл на користування надрами №5320 від 09.12.2021 та ділянка "Гальбин-27" спеціальний дозвіл на користування надрами №5353 від 25.01.2022, належних надрокористувачу ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БІЗНЕС ЕЛІТ ГРУП ЛТД" шляхом зобов'язання ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БІЗНЕС ЕЛІТ ГРУП ЛТД" звільнити частини вказаних земельних ділянок, привівши їх стан у попередній, придатний для використання, звільнивши від паркану та інших споруд та техніки.
З огляду на вищевказане заявник вважає, що існує реальна загроза втрати ним контролю над земельною ділянкою та лісовими насадженнями на ній, що створює очевидну небезпеку заподіянню шкоди майновим правам та інтересам майбутнього позивача. Водночас, захист прав та інтересів позивача стане неможливими без вжиття заходів забезпечення позову, або для їх відмовлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також може мати незворотні наслідки у випадку задоволення позову.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 30.12.25 заяву ССОК "Кам'яне-Случанський" про вжиття заходів забезпечення позову до пред'явлення позову задоволено. Вжито заходи забезпечення позову до пред'явлення позову.
Мотиви суду першої інстанції наступні:
- наявність наміру звернення з позовом та чітко визначеного предмета майбутніх позовних вимог (усунення перешкод у користуванні земельними ділянками лісогосподарського призначення);
- відповідність обраного заходу забезпечення позову предмету спору, оскільки заборона на проведення робіт безпосередньо спрямована на збереження фактичного та правового стану спірних земельних ділянок;
- наявність реальної та обґрунтованої загрози ускладнення або неможливості виконання майбутнього рішення суду, у разі невжиття заходів забезпечення позову;
- ризик завдання істотної та незворотної шкоди земельним ділянкам і лісовим насадженням внаслідок бурових, будівельних та інших робіт із використанням важкої техніки;
- можливість створення стійких матеріальних об'єктів (свердловини, огорожі, інженерна інфраструктура), демонтаж яких у майбутньому буде складним або неможливим без додаткової шкоди;
- загроза порушенню цільового призначення земель та вимог земельного і лісового законодавства, що унеможливлює повне відновлення порушеного стану ділянки навіть після задоволення позову;
- співмірність і тимчасовий характер заходів забезпечення позову, які діють лише до набрання законної сили рішенням суду та не вирішують спір по суті;
- необхідність забезпечення ефективного судового захисту, оскільки без негайного припинення можливих протиправних дій відповідача майбутнє судове рішення може мати формальний характер;
- відповідність заявлених заходів вимогам статей 136- 140 ГПК України та правовій позиції Верховного Суду щодо мети і завдань забезпечення позову.
Не погоджуючись із оскаржуваним судовим рішенням через підсистему "Електронний Суд" 09.01.26 від ТОВ "БІЗНЕС ЕЛІТ ГРУП ЛТД" до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга.
Доводи апелянта наступні:
- не доведено наявність реальної загрози ускладненню або неможливості виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову;
- відсутні належні докази порушення прав позивача, оскільки апелянт здійснює діяльність на підставі чинних спеціальних дозволів на користування надрами та законних правовстановлюючих документів;
- обрані заходи фактично вирішують спір по суті, оскільки повністю блокують господарську діяльність надрокористувача до розгляду справи;
- заходи забезпечення не є співмірними та не відповідають предмету позову, створюють надмірний тягар для відповідача та порушують баланс інтересів сторін;
- суд першої інстанції не врахував правовий статус земельних ділянок, зокрема те, що заявник не є їх власником, а апелянт діє за погодженням із власником землі;
- твердження про незворотну шкоду мають характер припущення і не підтверджені належними доказами;
- ухвала постановлена з порушенням вимог статей 136- 140 ГПК України та усталеної практики Верховного Суду щодо забезпечення позову.
Заперечення ССОК "Кам'яне-Случанський" на апеляційну скаргу зводяться до наступного:
- ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, постановлена з дотриманням вимог статей 136- 140 ГПК України та не підміняє вирішення спору по суті;
- апелянт не має належних прав на користування спірними земельними ділянками, оскільки відсутнє погодження постійного землекористувача та відшкодування збитків, як того вимагає ст. 97-1 ЗК України;
- доводи апеляційної скарги не спростовують наявності реальної загрози ускладнення або неможливості виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову;
- існує ризик істотної та незворотної шкоди земельним ділянкам і лісовим насадженням унаслідок бурових та підготовчих робіт із застосуванням важкої техніки;
- забезпечення позову спрямоване на збереження status quo, має тимчасовий характер, є співмірним та застосоване лише в межах ділянок, щодо яких відсутні належні правові підстави користування;
- твердження апелянта про блокування господарської діяльності є безпідставними, оскільки заборона не поширюється на ділянки, де наявні всі необхідні документи;
- доводи апеляційної скарги носять характер припущення та не підтверджені належними і допустимими доказами.
Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно із ч.ч. 1, 3, п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
За приписами ч. 1 та ч. 5 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Статтею 136 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 ст. 137 ГПК України закріплено вичерпний перелік заходів забезпечення позову.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову (ч. 3 ст. 137 ГПК України).
Відповідно до п. 2 та 4 ч. 1 ст. 137 ГПК позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 16.06.2011 № 5-рп/2011 у справі №1-6/2011 судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.
Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до ст. 136 ГПК України є правом суду, а за наявності відповідних виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).
Щодо незгоди ТОВ "БІЗНЕС ЕЛІТ ГРУП ЛТД" із оскаржуваним судовим рішенням, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.
Заявник вважає, що існує реальна загроза втрати ним контролю над земельною ділянкою та лісовими насадженнями на ній, що створює очевидну небезпеку заподіянню шкоди майновим правам та інтересам позивача. Вважає, що захист прав та інтересів позивача стане неможливими без вжиття заходів забезпечення позову, або для їх відмовлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також може мати незворотні наслідки у випадку задоволення позову.
Відповідно до ч.1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Колегія суддів враховує, що інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту. Інститут забезпечення позову впроваджений з метою запобігти негативним наслідкам.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Близькі за змістом висновки щодо застосування ст.ст. 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від у справі №910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 у справі №910/5916/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19 тощо.
Метою заходу забезпечення є підтримання "status quo", поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду справи, продовження існування стану, який є предметом спору (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Кюблер проти Німеччини").
Правові висновки щодо застосування ст.ст. 136, 137 ГПК України у контексті мети та сутності забезпечення позову є послідовними і сталими, викладені, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі №754/5683/22, у постановах Верховного Суду від 08.07.2024 у справі №910/1686/24, від 26.08.2024 у справі №922/1454/24 тощо.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення ефективного судового захисту порушених чи оспорюваних прав позивача та у подальшому виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення ефективного судового захисту та гарантії виконання майбутнього судового рішення.
Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Співмірність передбачає співвіднесення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків від заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.
У разі звернення до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі їх задоволення не вимагатиме примусового виконання, у цьому випадку має бути застосовано та досліджено таку підставу вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття зазначених заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. При цьому в таких немайнових спорах необхідно досліджувати, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (постанови Верховного Суду від у справі № 910/1040/18, від 16.03.2020 у справі № 916/3245/19, від у справі № 904/2285/19).
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).
Не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову за заявами у справах, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у логічно- послідовній залежності від предмета та підстав позову, правового обґрунтування вимог кожного конкретного господарського спору, видам забезпечення, доводам і аргументам сторін.
Колегія суддів апеляційної інстанцїі погоджується з висновками місцевого господарського суду, що в заявника існує реальна загроза втрати контролю над земельною ділянкою та лісовими насадженнями на ній, що як наслідок створює очевидну небезпеку заподіяння шкоди майновим правам та інтересам заявника. Водночас захист прав та інтересів заявника стане неможливими без вжиття заходів забезпечення позову або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Задоволення заяви про забезпечення позову та обрання виду такого забезпечення, слід розглядати з урахуванням обраного способу судового захисту. Зазначений спосіб забезпечення позову повинен мати належний та дієвий засіб, яким досягається та мета на досягнення якої такий спосіб був спрямований.
Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу, що ст. 97-1 ЗК України передбачено, що власнику спеціального дозволу на користування бурштиноносними надрами дозволяється використовувати земельну ділянку на підставі угоди про проведення розвідувальних та видобувних робіт, що укладається із власником землі та/або за погодженням із землекористувачем, із обов'язковим затвердженням оцінки запасів у встановленому законодавством порядку після проведення геологічного вивчення на відповідній ділянці бурштиноносних надр. Типова форма зазначеної угоди затверджується Кабінетом Міністрів України.
Така угода затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 06.10.2021 № 1038 "Про затвердження Типової угоди про проведення розвідувальних та видобувних робіт на ділянках бурштиноносних надр".
Колегія суддів звертає увагу на конструкцію норми, закріпленої у статті 97-1 ЗК України, яка передбачає, що угода про проведення розвідувальних та видобувних робіт укладається із власником землі та/або за погодженням із землекористувачем.
Тобто у спірних відносинах, учасниками яких є (1) власник землі (держава в особі облдержадміністрації), (2) землекористувач (ССОК) та (3) надрокористувач (ТОВ), угода про проведення розвідувальних та видобувних робіт відповідно до статті 97-1 ЗК України мала укладатися: ТОВ із облдержадміністрацією та ССОК; або ТОВ із облдержадміністрацією за погодженням із ССОК.
Відповідно до доводів ССОК "Кам'яне -Случанський", останній не надавав згоди на укладання угоди ТОВ "БІЗНЕС ЕЛІТ ГРУП ЛТД" з Рівненською обласною державною адміністрацією про проведення розвідувальних та видобувних робіт, а також між ТОВ "БІЗНЕС ЕЛІТ ГРУП ЛТД", Рівненською обласною державною адміністрацією та ССОК "Кам'яне-Случанський" не укладалось трьохсторонньої угоди.
Колегія суддів апеляційної інстанції наголошує, що в матеріалах справи містяться докази, які підтверджують обставини фактичного початку ТОВ "БІЗНЕС ЕЛІТ ГРУП ЛТД" підготовчих робіт для проведення розвідувальних та видобувних робіт, що підтверджується: фотофіксацією (том 1, а.с. 52-66); відеофіксацією на CD диску (файли: - "відео 1" розмір 1,76 МБ (1 846 500 байтів); - "відео 2" 65,8 МБ (69 061 307 байтів); - "відео 3" 42,6 МБ (44 738 445 байтів; том 1, а.с. 67); звернення ССОК "Кам'яне-Случанський" до Сарненської окружної прокуратури від 17.12.2025 про незаконний початок геологорозвідуальних робіт ТОВ "БІЗНЕС ЕЛІТ ГРУП ЛТД" (том 1, а.с. 36); звернення ССОК "Кам'яне-Случанський" до Сарненської районної державної адміністрації від 16.12.2025 (том 1, а.с. 38); звернення ССОК "Кам'яне-Случанський" до Національної поліції ГУНП в Рівненській області Сарненського районного відділу поліції (том 1, а.с. 39).
Заявник наголошує, що Рівненською обласною державною адміністрацією було підписано ще ряд угод з відповідачем, а саме щодо: ділянки "Гальбин-16" спеціальний дозвіл на користування надрами №5317 від 09.12.2021, ділянки "Гальбин-17" спеціальний дозвіл на користування надрами №5318 від 09.12.2021, ділянки "Гальбин-18" спеціальний дозвіл на користування надрами №5319 від 09.12.2021, ділянки "Гальбин-23" спеціальний дозвіл на користування надрами №5331 від 21.12.2021, ділянки "Гальбин-25" спеціальний дозвіл на користування надрами №5320 від 09.12.2021 та ділянки "Гальбин-27" спеціальний дозвіл на користування надрами №5353 від 25.01.2022. На дані ділянки заявник також погодження постійного землекористувача відповідно до вимог ст. 97-1 ЗК України не надавав, розрахунок збитків не проводився.
Всі вищезазначені обставини (їх наявність чи відсутність) будуть встановлюватися судом під час вирішення спору по суті, а тому колегія суддів апеляційної інстанції виснує, що у даній справі наявні достатні та обґрунтовані підстави для застосування заходів забезпечення позову. Із матеріалів справи вбачається існування реальної загрози істотного ускладнення або фактичної неможливості виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття таких заходів, оскільки продовження бурових, геологорозвідувальних та підготовчих робіт із використанням спеціальної техніки може призвести до незворотної зміни стану спірних земельних ділянок та лісових насаджень. Із урахуванням немайнового характеру спірних правовідносин ефективний судовий захист прав позивача без збереження фактичного стану земельної ділянки до вирішення спору по суті може стати неможливим. Застосовані заходи забезпечення позову спрямовані на підтримання status quo, мають тимчасовий характер, перебувають у безпосередньому зв'язку з предметом майбутніх позовних вимог та не містять ознак їх фактичного задоволення. Обмеження, встановлені ухвалою суду першої інстанції на переконання колегії суддів апеляційної інстанції, є співмірними до заявлених у майбутньому вимог, застосовані виключно з метою запобігання завданню істотної та незворотної шкоди та не позбавляють відповідача можливості здійснювати господарську діяльність поза межами спірних ділянок. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведених висновків суду першої інстанції, зводяться до переоцінки доказів та не містять підтверджень відсутності ризиків, які стали підставою для вжиття заходів забезпечення позову.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Ураховуючи все вищезазначене колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено порушення місцевим господарським норм матеріального та/або процесуального права, що як наслідок є підставою для відмови в задоволенні апеляційної скарги та залишенні без змін оскаржуваного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 272, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ЕЛІТ ГРУП" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 30.12.25 у справі №918/1215/25 залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому ст.ст. 287-289 ГПК України.
3. Справу № 918/1215/25 повернути до Господарського суду Рівненської області.
Повний текст постанови складений "05" лютого 2026 р.
Головуючий суддя Розізнана І.В.
Суддя Тимошенко О.М.
Суддя Павлюк І.Ю.