вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"22" січня 2026 р. Справа№ 911/2916/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кравчука Г.А.
суддів: Коробенка Г.П.
Тищенко А.І.
при секретарі судового засідання: Нагулко А.Л.
за участю представників сторін:
від позивача: Литвинова Г.В., адвокат;
від відповідача: Падалка К.В., адвокат,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтаж Сервіс-Буд"
на рішення Господарського суду Київської області від 05.05.2025 (повне рішення складено 26.06.2025
у справі № 911/2916/24 (суддя Христенко О.О.)
за позовом Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Вімінал" від імені та в інтересах якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Капітал груп"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтаж Сервіс-Буд"
про стягнення 5 000 000,00 грн,
Короткий зміст і підстави позовних вимог.
У жовтні 2024 року Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Вімінал" від імені та в інтересах якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Капітал груп" (далі - Фонд, позивач) звернулося до Господарського суду Київської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтаж Сервіс-Буд" (далі - ТОВ "Монтаж Сервіс-Буд", відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 5 000 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням ТОВ "Монтаж Сервіс-Буд" зобов'язань за Кредитним договором № 005-2020 від 19.03.2020, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість за тілом кредиту, процентами за користування кредитом та нарахованими інфляційними втратами, 3% річних і пенею. Оскільки Акціонерне товариство "Комерційний банк "Земельний капітал" (далі - АТ "КБ "Земельний капітал") відступило право вимоги за цим Кредитним договором позивачу на підставі Договору № 17 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 18.12.2023, відповідно у позивача виникло право вимоги до відповідача за вказаним Кредитним договором.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду Київської області від 05.05.2025 у справі № 911/2916/24 позовні вимоги задоволено повністю.
Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтаж Сервіс-Буд" на користь Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Вімінал" від імені та в інтересах якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Капітал груп":
- 3 464 900,46 грн простроченої заборгованості за нарахованими процентами;
- 304 140,00 грн інфляційних нарахувань за простроченою заборгованістю за кредитом;
- 102 942,84 грн інфляційних нарахувань за простроченою заборгованістю за нарахованими процентами;
- 494 055,44 грн пені за порушення строків повернення заборгованості за кредитом;
- 104 020,44 грн 3 % річних від простроченої суми заборгованості за тілом кредиту;
- 195 640,30 грн пені за порушення строків сплати процентів за кредитом;
- 40 381,52 грн 3 % річних від простроченої суми процентів за кредитом;
- 278 888,52 грн 3 % річних від простроченої суми заборгованості за тілом кредиту;
- 15 030,48 грн інфляційних нарахувань за простроченою заборгованістю за кредитом;
- 60 000,00 грн судового збору.
Ухвалюючи вказане рішення, місцевим господарським судом встановлено, що відповідачем порушено договірні зобов'язання в частині своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів, внаслідок чого у ТОВ "Монтаж Сервіс-Буд" утворилась заборгованість за Кредитним договором. Отже, вимоги позивача до боржника, з урахуванням обставин щодо відступлення банком позивачу права вимоги за Договором про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги №17 від 18.12.2023, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення їх доводів.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ТОВ "Монтаж Сервіс-Буд" 17.07.2025 звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 05.05.2025 у справі № 911/2916/24 в частині задоволення позовних вимог; ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Мотивуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, які призвели до постановлення помилкового рішення.
Так, за твердженням відповідача, судом першої інстанції проігноровано правову позицію відповідача, в тому числі доводи щодо безпідставного збагачення позивача, непропорційності вимог до відповідача та вартості придбаного права вимоги, які узагальнено полягають у такому:
-позивачем заявлено вимоги до відповідача як за окремим індивідуалізованим активом, придбаним у банку, що ліквідується, однак, насправді, такий актив був складовою частиною пулу активів у загальній кількості 423 позицій (сукупна номінальна сума вимог згідно з паспортом торгів 545 540 589,95грн), реалізованого як єдиний об'єкт продажу за загальною Ціною договору, яка склала 10 202 103,21 грн;
-отже спірна вимога не була предметом окремого продажу, а була частиною пулу активів, реалізованого за єдиною заниженою ціною;
- продаж відбувся за сукупною ціною всього пулу, сформованого з урахуванням ризиків, якості та ринкової привабливості включених до нього активів;
-сукупна ціна пулу не може автоматично ототожнюватися з повною номінальною вартістю кожного з активів, включених до його складу, оскільки продаж пулу за своєю природою відображає комплексний підхід до оцінки всіх включених активів;
-заявлення вимоги про стягнення 5 000 000,00 грн за актив, який придбано у складі пулу, середня вартість якого становить 24 118,45 грн, є юридично та економічно необґрунтованим та порушує принципи добросовісності та пропорційності.
Також в апеляційній скарзі відповідач послався на пропозицію мирного врегулювання спору, відповідно до якого, враховуючи застосування при відступленні прав вимоги до всього пулу активів дисконту у розмірі 98,13%, відповідач пропонував застосувати аналогічний дисконт і до окремого активу у складі цього пулу, що був придбаний новим кредитором у банку. Так, відповідач вказує, що він пропонував таке:
1) встановити справедливу економічну вартість права вимоги, виходячи пропорційної частки придбання, а саме 425 730,66 грн, що відповідає вартості придбання вимоги за Кредитним договором №005-2020 від 15.03.2019 і сумі понесених витрат, пов'язаних з придбанням активу;
2) провести врегулювання спору шляхом виплати суми, що відповідає ринковій (а не номінальній) вартості придбаного активу, з урахуванням помірної націнки, а саме: 500 000,00 грн.
На думку відповідача, зазначене врегулювання може бути здійснене після завершення судового розгляду та прийняття рішення про відхилення позовних вимог у завищеному розмірі.
Звертаючись з апеляційною скаргою у даній справі, відповідачем заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи його тим, що копію оскаржуваного рішення було ним отримано через електронний кабінет ЄСІТС 27.06.2025 о 18 год 36 хв.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2025 апеляційну скаргу ТОВ "Монтаж Сервіс-Буд" на рішення Господарського суду Київської області від 05.05.2025 у справі № 911/2916/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого суддя (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів ОСОБА_1, Коробенка Г.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2025 витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/2916/24; відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою ТОВ "Монтаж Сервіс-Буд" на рішення Господарського суду Київської області від 05.05.2025 у справі № 911/2916/24 до надходження до суду матеріалів справи.
04.08.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 911/2916/24.
Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 14.08.2025 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи, у зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_1 у відставку, на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 07.08.2025.
Згідно з Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2025 апеляційну скаргу ТОВ "Монтаж Сервіс-Буд" на рішення Господарського суду Київської області від 05.05.2025 у справі № 911/2916/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А. (суддя-доповідач), судді: Тищенко А.І., Коробенко Г.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.08.2025 апеляційну скаргу ТОВ "Монтаж Сервіс-Буд" на рішення Господарського суду Київської області від 05.05.2025 у справі № 911/2916/24 залишено без руху на підставі статті 174, частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України); надано скаржнику десятиденний термін, з моменту отримання ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги.
На виконання вимог вищезазначеної ухвали, скаржником 04.09.2025 надано суду докази сплати судового збору у розмірі 90 000,00 грн.
У зв'язку з перебуванням головуючого судді Кравчука Г.А. (судді-доповідача) у відпустці з 01.09.2025 по 14.09.2025 включно, процесуальні дії у справі не здійснювались.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2025 клопотання ТОВ "Монтаж Сервіс-Буд" про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволено; поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 05.05.2025 у справі № 911/2916/24; відкрито апеляційне провадження за вказаною скаргою відповідача у даній справі; розгляд справи призначено на 05.11.2025 о 16 год 00 хв; запропоновано учасникам справи вчинити певні процесуальні дії в установлені судом строки.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2025 розгляд апеляційної скарги ТОВ "Монтаж Сервіс-Буд" на рішення Господарського суду Київської області від 05.05.2025 у справі № 911/2916/24 відкладено на 24.12.2025 об 11 год 20 хв.
У судовому засіданні 24.12.2025 колегією суддів апеляційного господарського суду у даній справі оголошено перерву до 15 год 00 хв 22.01.2026, про що повідомлено учасників справи.
Правові позиції інших учасників справи щодо поданої апеляційної скарги.
16.10.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу ТОВ "Монтаж Сервіс-Буд" залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін, визнати подання відповідачем апеляційної скарги у даній справі зловживанням процесуальними правами та застосувати до відповідача (його представника) заходи процесуального примусу у вигляді штрафу.
Узагальнені доводи позивача у відзиві на апеляційну скаргу зводяться до таких аргументів:
-під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідач не подавав відзив на позовну заяву, представник відповідача не з'являвся у судових засіданнях, не висловлював жодної правової позиції та не надавав доказів на підтвердження своєї правової позиції, тому посилання в апеляційній скарзі на ігнорування судом першої інстанції правової позиції відповідача є проявом останнім неповаги до суду та зловживанням своїми процесуальними правами та недобросовісною процесуальною поведінкою;
-висновки відповідача щодо розрахунків частки у пулі і економічної обґрунтованості не мають нічого спільного із об'єктивно наявною у нього заборгованістю перед позивачем, що виникла із Кредитного договору та підтверджена доказами у справі;
- у даній справі Фондом гарантування вкладів фізичних осіб були відступлені шляхом продажу позивачу права вимоги до боржника, які не перебували у заставі НБУ або будь-якого іншого банку, що виключає застосування до спірних правовідносин правової позиції, викладеної у постанові Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2019 у справі №910/12988/18, яка не є релевантною до справи, що розглядається;
-пропозиції мирного врегулювання спору під час розгляду справи судом першої інстанції позивачу не надходило; на даний час дана пропозиція відповідача не є актуальною для позивача, з огляду на її економічну необґрунтованість і недоцільність.
Явка представників сторін.
У судове засідання 22.01.2026 з'явились представники позивача та відповідача.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просить суд апеляційної інстанції її задовольнити, рішення суду першої інстанції у даній справі скасувати, ухваливши нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Представник позивача у судовому засіданні просить залишити без задоволення апеляційну скаргу відповідача, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заявлені у справі клопотання та результати їх розгляду.
23.12.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" до суду апеляційної інстанції від відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України.
В обґрунтування поданого клопотання, відповідач зазначає, що позовна заява у даній справі подана та підписана особою, яка не мала належних процесуальних повноважень.
При цьому відповідач посилається на обставини, встановлені судом першої інстанції у додатковому рішенні від 21.05.2025 у даній справі, відповідно до яких матеріали справи не містять ордеру, виданого згідно з нормами ГПК України та Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" на ім'я адвоката Литвинової Г.В. на представництво інтересів позивача, зокрема, виданого в межах виконання Договору про надання правничої допомоги №2403/07 від 03.07.2024, укладеного між позивачем та адвокатським об'єднанням.
Натомість матеріали справи містять лише довіреність №13/08-01 від 13.08.2024 видану від імені позивача, в той час як позивачем укладено Договір про надання правничої допомоги саме з адвокатським об'єднанням. Доказів залучення до виконання зобов'язань щодо надання правничої допомоги адвоката Литвинову Г.В. на договірних засадах з адвокатським об'єднанням матеріали справи не містять.
Зважаючи на вимоги частини 4 статті 75 ГПК України, відповідач вважає, що дані обставини щодо представника позивача встановлені судом у додатковому рішенні у даній справі не потребують повторного доказування, тому єдиним документом, що підтверджує участь адвоката у справі, є довіреність, яка сама по собі не є належним підтвердженням повноважень адвоката на надання правничої допомоги.
Позивач просив відмовити у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, подавши до суду апеляційної інстанції 22.01.2026 письмові заперечення.
Зазначені заперечення мотивовані такими доводами:
- при поданні позовної заяви у справі №911/2916/24 представником позивача - адвокатом Литвиновою Г.В. було надано копію довіреності №13/08-01 від 13.08.2024 та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №5830, видане Радою адвокатів міста Києва 16 березня 2017 року на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 08.12.2016;
-при поданні заяви про винесення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат та долучення доказів понесених витрат представником позивача надано копію договору про надання правничої допомоги №2403/07 від 03.07.2024, копію додатку №1 до зазначеного Договору, копію Акта №3 приймання-передачі послуг від 08.05.2025;
- розглянувши дану заяву та додані до неї документи, суд першої інстанції дійшов висновку, що ненадання ордеру на надання правничої допомоги є підставою для відмови у задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу;
- таким чином, питання надання / ненадання ордеру було розглянуто судом першої інстанції виключно в розрізі задоволення чи відмови у задоволенні заяви про стягнення витрат на надання правничої допомоги, а не в контексті повноважень представника позивача на подання позову, а тому вказані висновки суду не можуть свідчити про преюдиційність встановлених обставин щодо наявності повноважень представника на подання позову.
Водночас, посилаючись на те, що питання щодо повноважень представника позивача виникло саме на даній стадії розгляду справи, позивач у поданому письмовому запереченні просить поновити строк для подання доказів, визнати поважними причини неподання їх до суду першої інстанції та долучити до матеріалів справи: копію наказу Адвокатського об'єднання "Смарт Лігал Солюшнз Груп" №22/05 від 22.05.2024 про прийняття на роботу адвоката Литвинової Г.В., копію ордеру на надання правничої допомоги №0057797, виданого на ім'я адвоката Литвинової Г.В., копію листа №21-01/2026 від 21.01.2026.
Колегія суддів апеляційного господарського суду за результатами розгляду клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду та клопотання позивача про поновлення строку для подання доказів та долучення їх до матеріалів справи, що викладене в запереченнях позивача від 22.01.2026, ухвалою, постановленою без оформлення окремого документа із зазначенням про це у протоколі судового засідання від 22.01.2026, їх відхилила з огляду на таке.
Щодо клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
За приписами частини 4 статті 60 ГПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів:
1) довіреністю;
2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";
3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
Відповідно до частини 8 статті 60 ГПК України у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі, він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Згідно з положеннями частин 1-4 статті 61 ГПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки; обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері; підстави і порядок припинення представництва за довіреністю визначаються Цивільним кодексом України, а представництва за ордером - законодавством про адвокатуру; про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю або ордером має бути повідомлено суд шляхом подання письмової заяви.
Частиною 5 статті 164 ГПК України передбачено, що до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.
Дослідженням наявних в матеріалах справи доказів, судом апеляційної інстанції встановлено, що подану у даній справі від імені позивача позовну заяву підписано адвокатом Литвиновою Г.В., повноваження якої підтверджені копією довіреності на представництво інтересів довірителя, в якій зазначено, що повноваження надані саме адвокату Литвиновій Г.В., та копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, що в сукупності свідчить про наявність у адвоката Литвинової Г.В. повноважень на представництво інтересів позивача у даній справі.
Із аналізу наведених норм чинного законодавства вбачається, що надання інших документів на підтвердження повноважень представника - адвоката, не вимагається.
Отже, підстави для залишення позовної заяви без розгляду у відповідності до приписів пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України відсутні.
Щодо клопотання позивача про поновлення строку для подання доказів та долучення їх до матеріалів справи, що викладене в запереченнях позивача від 22.01.2026.
За змістом частин 2 та 3 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
З наведеного вбачається, що приписи частини 3 статті 269 ГПК України передбачають наявність таких критеріїв, які є обов'язковою передумовою для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, а саме "винятковість випадку" та "причини, що об'єктивно не залежать від особи".
Отже, при поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від особи, яка їх подає.
Така обставина як відсутність обґрунтування, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції виключає можливість прийняття апеляційним господарським судом додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України (постанови Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 914/1725/19; від 12.01.2021 у справі № 01/1494(14-01/1494); від 15.12.2020 у справі № 925/1052/19; від 21.04.2021 у справі № 906/1179/20).
Таким чином, суд апеляційної інстанції має право досліджувати нові докази, але лише якщо неподання таких доказів до суду першої інстанції зумовлене поважними причинами (поважність причин повинен довести заявник). Вказане положення закріплене законодавцем з метою забезпечення змагальності процесу в суді першої інстанції, де сторони повинні надати всі наявні в них докази, і недопущення зловживання стороною своїми правами.
Дослідивши наведені у запереченнях позивача від 22.01.2026 аргументи, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що підстави для прийняття та дослідження додаткових доказів відсутні, оскільки позивач не довів винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції та не обґрунтував наявності поважних причин, що об'єктивно не залежали від нього для подання вказаних доказів разом з позовною заявою чи з заявою про прийняття додаткового рішення, як це передбачено частиною 1, 2 статті 80, частиною 8 статті 129 ГПК України.
23.12.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про витребування оригіналу письмового доказу, а саме: заяви ТОВ "Монтаж Сервіс-Буд" вих. №170820-1 від 17.08.2020 про надання кредитних коштів у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Обґрунтовуючи подання вказаного клопотання, відповідач посилається на зазначення в позовній заяві позивачем про те, що ним не може бути подано разом з позовом оригінал цієї заяви, оскільки в матеріалах кредитної справи, переданої ФГВФО новому кредитору, було передано її копію.
За твердженням відповідача, ненадання позивачем оригіналу заяви про надання кредитних коштів безпосередньо впливає на обґрунтованість та доведеність заявлених позовних вимог, ставить під сумнів сам факт виникнення спірних правовідносин і, як наслідок, може бути достатньою підставою для відмови у задоволенні позову в повному обсязі.
Розглянувши зазначене клопотання відповідача, колегією суддів апеляційного господарського суду ухвалою, постановленою без оформлення окремого документа із зазначенням про це у протоколі судового засідання від 22.01.2026, у його задоволенні відмовлено, з огляду на таке.
Відповідно до вимог частин 1, 3 статті 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду; відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
У разі неможливості самостійно надати докази учасник справи у відповідності до частини 1 статті 81 ГПК України вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах 2, 3 статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ "Монтаж Сервіс-буд" у суді першої інстанції не заявлялося клопотання про витребування оригіналу зазначеного доказу, у встановлені судом першої інстанції строки відповідачем не подано відзиву на позовну заяву, тобто відповідач не скористався наданим йому процесуальним законодавством правом, зокрема, поданням відповідного клопотання про витребування оригіналу доказу, копія якого додана до матеріалів цієї справи позивачем разом із позовною заявою.
Поряд з цим, колегія суддів апеляційного господарського суду відзначає, що клопотання про поновлення строку на подання клопотання про витребування доказу відповідачем не заявлено та не обґрунтовано неможливість його подання у встановлений строк (разом із відзивом на позовну заяву у строк, встановлений судом першої інстанції ухвалою від 18.11.2024) з причин, що не залежали від нього.
За приписами частини 2 статті 81 ГПК України передбачено, що у клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Дослідженням змісту поданого відповідачем клопотання судом апеляційної інстанції встановлено, що вказане клопотання не містить зазначення:
- заходів, яких вжив відповідач для самостійного отримання цього доказу, документального підтвердження вжиття таких заходів та (або) причини неможливості отримання самостійно витребовуваного доказу;
- причин неможливості отримати цей доказ самостійно відповідачем.
У зв'язку з викладеним, суд апеляційної інстанції вважає відсутніми підстави для задоволення поданого відповідачем клопотання про витребування оригіналу заяви ТОВ "Монтаж Сервіс-Буд" вих. №170820-1 від 17.08.2020 про надання кредитних коштів.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
Як убачається з матеріалів справи, 19.03.2020 між Акціонерним товариством "Комерційний банк "Земельний капітал" (банк, кредитор) та ТОВ "Монтаж Сервіс-Буд" (позичальник) укладений Кредитний договір № 005-2020 (далі - Кредитний договір), за умовами пункту 1.1 якого кредитор, при наявності кредитних ресурсів надає позичальнику кредит шляхом відкриття мультивалютної відновлювальної відзивної кредитної лінії з лімітом 20 000 000,00 грн, строком погашення 17.03.2023 та згідно з графіком зменшення ліміту за кредитною лінією наведеному у договорі.
Пунктом 1.2 Кредитного договору встановлено, що плата за користування кредитною лінією у вигляді процентів ("процентна ставка") є фіксованою та становить: для заборгованості у гривні - 22 % річних; для заборгованості у доларах США - 13%.
Відповідно до пункту 3.1 Кредитного договору, кредитор надає позичальнику кредит на умовах забезпеченості, цільового використання, повернення, платності та строковості.
Згідно з пунктом 3.2 Кредитного договору в забезпечення зобов'язань за договором (в тому числі і договорами про внесення змін та доповнень до нього) кредитором прийнято:
- рухоме майно обладнання за Договором застави обладнання № 005-2020-1-РМ від 19.03.2020, укладеного з ТОВ "Монтаж Сервіс-Буд";
- рухоме майно за Договором застави транспортних засобів № 005-2020-1-А від 19.03.2020, укладеного з ТОВ "Монтаж Сервіс-Буд";
- рухоме майно за Договором застави транспортних засобів № 005-2020-2-А від 19.03.2020, укладеного з ТОВ "Монтаж Сервіс-Буд".
За умовами пункту 4.1 Кредитного договору за користування кредитом здійснюється нарахування процентів щомісячно за період з 26 числа місяця, що передує розрахунковому, по 25 число розрахункового місяця включно. Проценти нараховуються з дня видачі кредиту і до повного його погашення з розрахунку календарної кількості днів у році. При цьому день повного погашення в рахунок не береться.
Пунктом 5.2 Кредитного договору передбачено, що за наявності кредитних ресурсів кредитор зобов'язується надати кредит в розмірі та на умовах, вказаних у пункті 1.1 цього договору шляхом перерахування коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника по мірі отримання кредитором заявок та необхідних документів.
За погодженими умовами пунктів 5.6, 5.7 цього договору позичальник взяв на себе обов'язок забезпечувати повне погашення суми в строк, визначений у пункті 1.1 договору та сплачувати нараховані проценти за користування кредитом по 15 число кожного місяця, що слідує за місяцем нарахування процентів.
Відповідно до пункту 6.3 Кредитного договору у разі наявності простроченої заборгованості за кредитом та процентами позичальник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочки платежу. Нарахування пені здійснюється, починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов'язання мало бути виконаним, і по день виконання позичальником простроченого зобов'язання включно.
Пунктом 6.4 Кредитного договору встановлено, що при простроченні виконання зобов'язань, викладених в пунктах 1.1 та 5.7 цього договору позичальник сплачує суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежів.
Умовами пункту 8.1 Кредитного договору визначено, що строк дії договору: з дня видачі кредиту і до повного погашення кредиту, процентів за користування кредитом та штрафних санкцій.
14.08.2020 між АТ "Комерційний банк "Земельний капітал" та ТОВ "Монтаж Сервіс-Буд" укладений Договір про внесення змін та доповнень до Кредитного договору № 005-2020 від 19.03.2020, яким сторони доповнили Кредитний договір пунктом 5.25.6 наступного змісту: "У разі невиконання позичальником умов Кредитного договору № 005-2020 від 19.03.2020, укладеного між позичальником та кредитором, кредитор має право на дострокове стягнення боргу за всіма іншими кредитами та/або їх дострокового погашення за рахунок реалізації предмета рухомого майна за Договором застави обладнання № 005-2020-1-РМ від 19.03.2020, рухомого майна за Договорами застави транспортних засобів № 005-2020-1-А від 19.03.2020 та Договором № 005-2020-2-А від 19.03.2020, іпотеки за іпотечним договором, що буде укладений між НВК ІП "Кристал" (ЄДРПОУ 31046092) та АТ "КБ "Земельний Капітал" та реалізації основних засобів за Договором застави основних засобів № 005-2020-1-03 від 14.08.2020".
Також сторони дійшли згоди внести зміни до пункту 7.4. розділу 7 "Особливі умови" Кредитного договору № 005-2020 від 19.03.2020 та викласти його в новій редакції: "Розірвання цього договору може бути здійснене за ініціативою кредитора шляхом направлення позичальнику письмового повідомлення за 5 календарних днів до дати розірвання та є підставою для стягнення кредитором з позичальника кредиту, отриманого за цим договором, процентів за користування кредитом, штрафних санкцій та відшкодування збитків.
У разі розірвання цього договору кредитор продовжує нараховувати, а позичальник сплачувати у терміни, встановлені пунктом 5.7 цього договору, проценти за користування кредитом до повного повернення заборгованості за кредитом позичальником. У разі непогашення (неповного погашення) заборгованості за цим договором у строк, вказаний в повідомленні, наступного робочого дня кредитор переносить заборгованість на рахунки прострочених та звертає стягнення на заставлене майно у відповідності з договором застави/іпотеки та чинним законодавством. У випадку розірвання цього договору, в тому числі з підстав, передбачених законодавством, що регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, Банк закриває рахунок Клієнта відповідно до вимог чинного законодавства та внутрішніх положень банку".
Так, в межах виконання умов Кредитного договору та письмових заяв позичальника банком було здійснено перерахування кредитних коштів в розмірі 33 225 000,00 грн на поточний рахунок позичальника, зокрема, 19.03.2020 - 20 000 000,00 грн; 14.08.2020 - 11 000 000,00 грн.; 18.08.2020 - 2 225 000,00 грн., про що свідчать додані до матеріалів справи копії виписок з рахунків, меморіальних ордерів та заяв про видачу коштів.
Разом з цим, позивальник неналежним чином виконував взяті на себе зобов'язання з повернення кредитних коштів, здійснивши їх повернення лише частково в сумі 16 000 000,00 грн, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість за тілом кредиту в сумі 17 225 000,00 грн.
У відповідності до умов пунктів 1.2, 3.1, 4.1 Кредитного договору банком також здійснено нарахування процентів за користування кредитом, загальна сума яких за Кредитним договором становить: 3 143 052,51 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами та 321 847,95 грн заборгованість за поточними процентами.
В матеріалах справи відсутні докази своєчасного виконання відповідачем зобов'язання з повернення кредиту та сплати процентів у сумі, яка є предметом даної справи.
У зв'язку із наявною простроченою заборгованістю по тілу кредиту та сплати процентів за користування кредитом, 10.09.2021 банк звернувся до позичальника з претензією-вимогою № 22/1451 від 09.09.2021 про погашення заборгованості за Кредитним договором № 005-2020 від 19.03.2020, якою вимагав від позичальника у термін 5 календарних днів з дати відправлення даної вимоги здійснити повне дострокове погашення заборгованості в сумі 17 255 000,00 грн, 3 143 052,51 грн - простроченої заборгованість за нарахованими процентами та 321 847,95 грн заборгованості за поточними процентами.
Окремо, у зазначеній претензії банк вимагав від позичальника сплатити у зв'язку з неналежним виконанням позичальником умов Кредитного договору щодо своєчасного повернення кредиту нараховані 304 140,00 грн інфляційних втрат з простроченої заборгованості за кредитом, 102 942,84 грн інфляційних втрат з простроченої заборгованості за нарахованими процентами, 834 097,70 грн пені, штрафи, 3 % річних.
Проте, претензія-вимога банку № 22/1451 від 09.09.2021 залишена позичальником без відповіді та задоволення.
18.12.2023 між АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Вімінал" (далі - новий кредитор), від імені, в інтересах та за рахунок якого на підставі Договору про управління активами від 15.12.2021 діє ТОВ "Компанія з управління активами "Капітал Груп" та АТ "КБ "Земельний капітал" (далі - банк) було укладено Договір №17 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги (далі - Договір № 17 про відступлення прав вимоги), за яким банк відступив шляхом продажу новому кредитору належні банку, а новий кредитор набув у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги банку до позичальників, заставодавців (іпотекодавців), поручителів, зазначених у Додатку № 1, дебіторів зазначених у Додатку № 2, майнових прав зазначених у Додатку № 3 до цього договору (далі - боржники), включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників або які зобов'язані виконати обов'язки боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту), договорами поруки, договорами застави, договорами іпотеки (іпотечними договорами) та договорами банківського рахунку з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстрів у Додатку № 1, Додатку № 2 та Додатку № 3 до цього договору, (далі - "Основні договори") (далі - права вимоги).
Відповідно до пункту 1.1 цього Договору, сторони цим погоджуються, що за своєю правовою природою даний договір є правочином з передання банком шляхом продажу прав вимоги, визначених у даному договорі, позивачу (відступлення права вимоги).
Пунктом 2.2 Договору №17 про відступлення прав вимоги встановлено, що за цим договором позивач у день укладення цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до п. 4.1 цього договору, набуває наступні права кредитора за основними договорами: право вимагати належного виконання боржниками зобов'язань за основними договорами щодо сплати боржниками грошових коштів у сумах, вказаних у Додатку №1, Додатку №2 до цього договору та визначених на момент набуття позивачем права вимоги, включаючи право вимагати сплати нарахованих і не сплачених на момент набуття права вимоги процентів у розмірах, вказаних у Додатку №1 до цього договору, право вимагати сплати нарахованих і не сплачених на момент набуття прав вимоги штрафних санкцій, неустойок (штрафів, пеней), право вимагати передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов'язань у випадках та на умовах, встановлених основними договорами, право вимагати та отримувати платежі за гарантією (якщо така видавалась), відшкодування за договором страхування, право одержати, переважно перед іншими кредиторами, у порядку, визначеному основними договорами, Законом України "Про іпотеку", Законом України "Про заставу", Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", Цивільним кодексом України та іншими актами чинного законодавства України, у разі наявності у банку такого переважного права, задоволення всіх своїх вимог (повернення суми основної заборгованості, сплати нарахованих процентів, комісій, можливої неустойки (штраф, пеня), відшкодування збитків, тощо), що випливають з умов основних договорів, за рахунок майна, вказаного у договорах іпотеки/застави та додатках до цих договорів, укладених в забезпечення виконання зобов'язань за основними договорами, тощо.
Розмір прав вимоги, які переходять до позивача, вказаний у Додатку №1, Додатку №2 до цього договору. Права кредитора за основними договорами переходять до позивача відповідно до цього договору у обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги. До позивача не переходить право на нарахування процентів за користування боржниками кредитними коштами та права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків боржників, що надані банку відповідно до умов основних договорів.
Згідно з пунктом 4.1 Договору №17 про відступлення прав вимоги, сторони узгодили, що за відступлення прав вимоги за основними договорами, відповідно до цього договору, позивач сплачує банку грошові кошти у сумі 10 202 103,21 грн (десять мільйонів двісті дві тисячі сто три гривні 21 коп.), без ПДВ, надалі за текстом - ціна договору. Ціна договору сплачується позивачем банку у повному обсязі до моменту набуття чинності цим договором, відповідно до пункту 6.5 цього договору, на підставі протоколу, складеного за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став позивач. На момент підписання даного договору сторони засвідчують факт сплати позивачем банку ціни договору в повному обсязі.
Цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і скріплення відтисками печаток сторін. Будь-які зміни та доповнення до цього договору є чинними за умови підписання їх сторонами і скріплення відтисками печаток сторін (пункт 6.6 Договору №17 про відступлення прав вимоги).
Відповідно до пункту 1 Додатку № 1 до Договору № 17 про відступлення прав вимоги позивач набув права вимоги за Кредитним договором № 005-2020 від 19.03.2020, укладеним між ТОВ "Монтаж Сервіс-Буд" та АТ "КБ "Земельний капітал".
13.08.2024 у зв'язку із допущенням технічних помилок, сторони уклали договір про внесення змін №1 до договору №17 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 18.12.2023 (далі - Договір про внесення змін №1), відповідно до пункту 1 якого, сторони дійшли згоди викласти додаток №1 "Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами" до договору №17 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 18.12.2023, укладений між банком та позивачем, в новій редакції, що додається до цього договору про внесення змін №1, який є його невід'ємною частиною.
30.01.2024 позивач направив відповідачу повідомлення про відступлення прав вимоги за Кредитним договором № 005-2020 від 19.03.2020.
Крім того, 26.06.2024 позивач звернувся до відповідача із вимогою-повідомленням № 26-06/2, в якій вимагав від відповідача в 30-денний строк з дня направлення даної вимоги здійснити погашення заборгованості за тілом кредиту та процентами.
Вимога позивача залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Звертаючись з позовними вимогами у даній справі, позивач зазначив, що на підставі укладеного 18.12.2023 між АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Вімінал", від імені та в інтересах якого діє ТОВ "Компанія з управління активами "Капітал Груп" та АТ "КБ "Земельний капітал" Договору № 17 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, у нього виникло право вимоги до відповідача за Кредитним договором № 005-2020 від 19.03.2020, зокрема щодо стягнення з відповідача нарахованих неналежним виконанням зобов'язань щодо своєчасного повернення кредитних коштів:
3 464 900,46 грн - простроченої заборгованість за нарахованими процентами (за період з 19.03.2020 по 11.09.2021);
304 140,00 грн - інфляційних нарахувань з простроченої заборгованістю за кредитом (за період з 19.03.2020 по 11.09.2021);
102 942,84 грн - інфляційних нарахувань за простроченою заборгованістю за нарахованими процентами (за період з 19.03.2020 по 11.09.2021);
494 055,44 грн - пені за порушення строків повернення заборгованості за кредитом (за період з 19.03.2020 по 11.09.2021);
104 020,44 грн - 3 % річних від простроченої суми заборгованості за тілом кредиту (за період з 19.03.2020 по 11.09.2021);
195 640,30 грн - пені за порушення строків сплати процентів за кредитом (за період з 19.03.2020 по 11.09.2021);
40 381,52 грн - 3 % річних від простроченої суми процентів за кредитом (за період з 19.03.2020 по 11.09.2021);
278 888,52 грн - 3 % річних від простроченої суми заборгованості за тілом кредиту (за період з 11.09.2021 по 21.02.2022, нараховані позивачем по дату запровадження в Україні воєнного стану);
15 030,48 грн - частина суми інфляційних нарахувань за простроченою заборгованістю за кредитом (за період з 11.09.2021 по 21.02.2022, нараховані позивачем по дату запровадження в Україні воєнного стану).
Як зазначив позивач та підтверджується матеріалами справи, станом на дату звернення із відповідним позовом, своєчасне погашення заборгованості за тілом кредиту та нарахованими процентами відповідачем на здійснено, у зв'язку з чим за відповідачем рахується заборгованість, на підставі чого позивачем також заявлені до стягнення пеня, 3 % річних та інфляційні нарахування.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Суд апеляційної інстанції, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частині 3 статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Предметом судового розгляду даного спору в суді апеляційної інстанції є питання щодо наявності/відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог нового кредитора за Договором №17 про відступлення прав вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за зобов'язаннями, що виникли у нього на підставі Кредитного договору (основного договору), в повному обсязі.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписами статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частиною 1 статті 1056-1 ЦК України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Відповідно до частин 1, 3 статті 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому (частина 2 статті 1050 ЦК України).
Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як правильно встановлено судом першої інстанції та не спростовано скаржником, відповідно до Кредитного договору ТОВ "Монтаж Сервіс-Буд" надано банківську послугу шляхом відкриття мультивалютної відновлювальної кредитної лінії з лімітом у 20 000 000,00 грн, строком погашення 17.03.2023 та згідно з графіком зменшення ліміту за кредитною лінією, розмір фіксованої процентної ставки - 22,0 % річних. ТОВ "Монтаж Сервіс-Буд" за вказаним Кредитним договором зобов'язалося повернути банку суму наданого йому кредиту та сплатити проценти за користування кредитними коштами.
Як убачається з матеріалів справи банк надав відповідачу кредитні кошти, проте останній належним чином взяті на себе зобов'язання не виконав, зокрема, кредит своєчасно не повернув, відсотки за користування кредитними коштами в повному обсязі не сплатив.
Наявність заборгованості відповідача за Кредитним договором підтверджується доданими позивачем до матеріалів справи копіями банківських виписок руху коштів по рахунку відповідача, меморіальних ордерів та заяв про видачу коштів.
В матеріалах справи відсутні докази своєчасного виконання відповідачем зобов'язання з повернення кредиту та сплати процентів у сумі, яка є предметом даної справи.
В контексті наведеного, судова колегія апеляційного господарського суду враховує, що належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним Кредитним договором та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".
Відповідно до вказаної статті підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Пунктами 62, 63 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 №75, визначено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить такі реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) фізичної особи; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта; 5) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку.
З аналізу вказаних правових норм випливає, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто, виписки з рахунків можуть бути належними доказами в підтвердження факту видачі кредиту та заборгованості за кредитним договором.
Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 16.09.2020 у справі №200/5647/18, від 28.10.2020 у справі №760/7792/14-ц, від 01.12.2021 у справі №569/7648/15-ц, від 17.12.2020 у справі №278/2177/15-ц.
Отже, належним та достатнім доказом на підтвердження видачі відповідачу кредиту в межах поточного ліміту та, відповідно, повернення відповідачем кредитних коштів на виконання своїх зобов'язань за Договором є банківська виписка з рахунку відповідача.
З огляду на викладене, матеріалами справи підтверджено, що відповідач належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання за Кредитним договором, у зв'язку з чим за ним обліковується заборгованість, яка є предметом даного позову.
Відповідачем належних та допустимих доказів на спростування зазначених обставин в частині існування у нього заборгованості у зв'язку з несвоєчасним поверненням кредитних коштів та сплаті відсотків за користування кредитними коштами за Кредитним договором ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції не надано.
Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що матеріалами справи підтверджується факт порушення позичальником (відповідачем) зобов'язань за Кредитним договором, а розмір заборгованості позичальника доведений первинними документами та не спростований останнім.
Поряд з цим, судом першої інстанції встановлено, що 18.12.2023 між АТ "КБ "Земельний капітал" та АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Вімінал", від імені та в інтересах якого діє ТОВ "Компанія з управління активами "Капітал Груп" укладено Договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги №17, за умовами якого банк передав (відступив) у повному обсязі, а позивач прийняв на себе у повному обсязі право вимоги, що належить банку за кредитними договорами, перелік яких міститься в Реєстрі вимог, наведеному у Додатку №1 до цього Договору, в тому числі за Кредитним договором №005-2020 від 19.03.2020 до ТОВ "Монтаж Сервіс-Буд".
Сторонами в зобов'язанні є боржник і кредитор (частина 1 статті 510 ЦК України).
Законодавство також передбачає порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) в зобов'язанні.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина 3 статті 512 ЦК України). Правочинами, на підставі яких відбувається відступлення права вимоги, можуть бути, зокрема, купівля-продаж, дарування, факторинг.
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частина 1 статті 513 ЦК України).
Приписами статті 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому у зв'язку із заміною кредитора у зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише суб'єктний склад у частині кредитора.
Такий правовий висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 31.10.2018 у справі № 465/646/11.
Отже, відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Договір відступлення права вимоги має такі ознаки: 1) предметом є відступлення права вимоги щодо виконання обов'язку у конкретному зобов'язанні; 2) таке зобов'язання може бути як грошовим, так і не грошовим (передання товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним або безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, за яким виникло відповідне зобов'язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов'язанні.
Таким чином, правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов'язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов'язання.
При цьому оплатний характер договору про відступлення права вимоги не впливає на обсяг прав нового кредитора у договірному зобов'язанні, визначеному договором, у якому виникло таке зобов'язання, тобто саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише суб'єктний склад у частині кредитора, якщо інше не передбачено договором або законом.
Такий статус сторін у правовідносинах існує до моменту виконання боржником зобов'язань перед кредитором, які, відповідно до статті 599 ЦК України припиняються, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 516 ЦК України).
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (частина 1 статті 517 ЦК України).
Пунктом 4.1 Договору №17 про відступлення прав вимоги, сторони узгодили, що за відступлення прав вимоги за основними договорами, відповідно до цього договору, позивач сплачує банку ціну цього Договору, яка становить 10 202 103,21 грн без ПДВ. Ціна договору сплачується позивачем банку у повному обсязі до моменту набуття чинності цим договором, відповідно до пункту 6.5 цього договору, на підставі протоколу, складеного за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став позивач.
На момент підписання Договору №17 про відступлення прав вимоги сторони засвідчили факт сплати позивачем банку ціни договору в повному обсязі.
Як вже зазначалося, в якості доказів набуття права вимоги до відповідача за Договором №17 про відступлення права вимоги, в тому числі на підставі Кредитного договору позивач, серед інших документів, надав копію платіжної інструкції №43 від 28.11.2023 на загальну суму 10 202 103,21 грн.
Отже, колегія суддів апеляційного господарського суду констатує, що сторонами Договору №17 про відступлення права вимоги дотримано встановлений відповідний порядок розрахунків та його виконання, внаслідок якого новий кредитор (позивач) набув права вимоги до боржників, в тому числі і до відповідача за Кредитним договором.
Оплатний характер Договору №17 про відступлення прав вимоги та, відповідно, виконання новим кредитором своїх зобов'язань щодо перерахування банку (первісному кредитору) ціни цього Договору свідчить про правильність висновків суду першої інстанції про перехід від первісного кредитора до нового кредитора (позивача) прав у зобов'язанні за Кредитним договором в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Отже, аргументи апеляційної скарги про неврахування судом першої інстанції доводів відповідача щодо безпідставного збагачення позивача, непропорційності вимог до відповідача та вартості придбаного права вимоги, заявлення юридично та економічно необґрунтованих позовних вимог та порушення принципів добросовісності та пропорційності, не знайшли свого підтвердження.
Поряд з цим, суд апеляційної інстанції бере до уваги, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження подання відповідачем до суду першої інстанції своїх заперечень щодо заявлених до нього позивачем вимог з викладенням будь-якої власної правової позиції.
Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що у відповідності до положень статей 512-517 ЦК України відбулась заміна кредитора у зобов'язанні, встановленому Кредитним договором №005-2020 від 19.03.2020, новим кредитором за цим Договором став позивач, відповідно, право вимоги з повернення кредиту, сплати процентів та користування кредитом та нарахованих пені, 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасне виконання основних зобов'язань за цим Договором перейшло до позивача у повному обсязі.
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Пунктом 3 частини 1 статті 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (частина 1 статті 549 ЦК України).
Відповідно до частини 3 статті 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Так, пеня - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.
Згідно з пунктом 6.3 Кредитного договору у разі наявності простроченої заборгованості за кредитом та процентами позичальник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочи платежу. Нарахування пені здійснюється, починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов'язання мало бути виконаним, і по день виконання позичальником простроченого зобов'язання включно.
Відповідно до частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як підтверджено матеріалами справи сума боргу відповідача перед новим кредитором є обґрунтованою та документально підтвердженою, відповідачем в апеляційній скарзі не спростовано наявного боргу за Кредитним договором.
Керуючись статтями 512-514, 516 ЦК України та у зв'язку з істотними порушеннями відповідачем умов Кредитного договору, позивачем, який набув права грошової вимоги, на адресу відповідача 30.01.2024 направлено повідомлення про відступлення права вимоги, а 26.06.2024 направлено вимогу-повідомлення про сплату заборгованості за №26-06/2 із зазначенням інформації про порядок погашення заборгованості по Кредитному договору.
З матеріалів справи вбачається, що вимога позивача залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів апеляційного господарського суду, про те, що позовні вимоги АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Вімінал", від імені та в інтересах якого діє ТОВ "Компанія з управління активами "Капітал Груп" про стягнення з ТОВ "Монтаж Сервіс-Буд" заборгованості зі сплати нарахованих процентів за користування кредитом, а також пені, 3 % річних та інфляційних втрат за період з 19.03.2020 по 11.09.2021 та з 11.09.2021 по 21.02.2022 відповідно (до дати запровадження в Україні воєнного стану) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Отже, зважаючи на встановлені обставини у даній справі, доводи скаржника в апеляційній скарзі з приводу неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, неповного з'ясування обставин та дослідження доказів, що є підставою для скасування судового рішення, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції керується висновками, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Колегія суддів апеляційного господарського суду з огляду на викладене зазначає, що у даній постанові надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судом апеляційної інстанції, інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у вказаній справі та, відповідно, не впливають на вирішення спору у даній справі.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Статтею 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Нормою статті 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства щодо спростування висновків суду першої інстанції.
Судові витрати.
Згідно зі статтею 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника (відповідача).
Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтаж Сервіс-Буд" на рішення Господарського суду Київської області від 05.05.2025 у справі № 911/2916/24 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 05.05.2025 у справі №911/2916/24 залишити без змін.
3. Матеріали справи №911/2916/24 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст постанови складено 05.02.2026.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Судді Г.П. Коробенко
А.І. Тищенко