Справа №: 398/6213/24
провадження №: 2/398/145/26
Іменем України
"06" лютого 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Авраменка О.В.,
з участю секретаря судового засідання Міщенко С.А.,
позивача ОСОБА_1 та її представника - адвоката Мунтяна В.І.,
відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та їх представника - адвоката Тарасенка О.Є.
представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Олександрії, в режимі відеоконференції, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Міністерство оборони України, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Міністерство оборони України, про встановлення факту проживання позивача однією сім'єю з ОСОБА_5 , починаючи з березня 2019 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 (день смерті останнього) без реєстрації шлюбу за адресою: АДРЕСА_1 .Позовні вимоги обґрунтовує тим, щов 2013 році вона познайомилась з ОСОБА_5 та з березня 2019 року почили проживати разом однією сім'єю без реєстрації шлюбу за адресою: АДРЕСА_1 , вели спільне господарство, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки як чоловік та дружина. В травні 2024 року ОСОБА_5 був мобілізований до ЗСУ. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 загинув під час виконання службових обов'язків при захисті Батьківщини. Враховуючи що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 проживали однією сім'єю та вели спільне господарство, були пов'язані побутом протягом останніх років і на момент смерті ОСОБА_5 , то позивач має право на одноразову грошову допомогу в розмірі 15 000 000,00 грн відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постанови КМУ «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168, оскільки до переліку категорій громадян, які мають право отримати одноразову грошову допомогу, включені жінки, які проживали з військовослужбовцем без реєстрації шлюбу. Встановлення факту проживання однією сім'єю необхідно для оформлення та отримання виплати грошової допомоги, як родині загиблого військовослужбовця.
10.02.2025 року відповідачем ОСОБА_2 через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позову. Відзив обґрунтовано тим, що загиблий військовослужбовець ОСОБА_5 є його батьком, з яким він постійно підтримував стосунки. Період постійного проживання з березня 2019 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме по день його смерті, який зазначає позивач, не відповідає дійсності, оскільки його батько тривалий час проживав разом зі своїм батьком - ОСОБА_3 в АДРЕСА_2 , і лише іноді протягом місяця або два мешкав з позивачем. З березня 2024 року його батько остаточно розірвав стосунки з позивачем і проживав у свого батька. Факт спільного відпочинку сторін, спільна присутність на святкуванні свят, на похованні та біля могили його батька, самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків, притаманних подружжю, не можуть свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце, протягом вказаного періоду часу усталені відносини, які притаманні подружжю. Також не можна вважати достовірним акт-розпорядження від 31.10.2024 року №540, оскільки в акті не зазначено, що саме стало підставою для встановленням факту проживання без реєстрації шлюбу ОСОБА_5 з жовтня 2019 року по травень 2024 року, з адресою: АДРЕСА_1 . Також не відповідають дійсності твердження позивача щодо поховання ОСОБА_5 , оскільки його похованням займався він та його дідусь (батько загиблого), а також Приютівська селищна рада. Позивач будь-якої фінансової та іншої участі у поховальних заходах не приймала. Крім того, на підставі розпорядження начальника Кіровоградської обласної військової адміністрації від 28.06.2022 року №434-р, та на підставі рішення Приютівської селищної ради від 27.08.2024 року №162, він, як син загиблого захисника отримав одноразову матеріальну допомогу в розмірі 30 000,00 грн.
03.03.2025 року відповідач ОСОБА_3 через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позову. Загиблий військовослужбовець ОСОБА_5 є його сином, з яким він постійно підтримував стосунки. Період постійного проживання з березня 2019 року по 20 липня 2024 року, а саме по день його смерті, який зазначає позивач, не відповідає дійсності, оскільки його син тривалий час проживав разом з ним в АДРЕСА_2 , і лише іноді протягом місяця або два мешкав з позивачем. З березня 2024 року його син остаточно розірвав стосунки з позивачем і проживав у нього. Протягом лютого-березня 2024 року його син проходив лікування у стоматолога та він оплатив дане лікування. За весь час перебування його сина в лавах ЗСУ він неодноразово пересилав йому речі, грошові кошти. Факт спільного відпочинку сторін, спільна присутність на святкуванні свят, на похованні та біля могили його сина, самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків, притаманних подружжю, не можуть свідчити про те, що між сторонами склались та мали місцеусталені відносини, які притаманні подружжю. Також не можна вважати достовірним акт-розпорядження від 31.10.2024 року №540, оскільки в акті не зазначено, що саме стало підставою для встановленням факту проживання без реєстрації шлюбу ОСОБА_5 з жовтня 2019 року по травень 2024 року, за адресою: АДРЕСА_1 . Тим більше, акт проживання без реєстрації шлюбу не підтверджує факт ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав та обов'язків притаманних подружжю. Показання свідків та спільні фотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу. Наданий позивачем лист з роздруківкою вхідних та вихідних дзвінків з мобільного телефону не може бути належним доказом, оскільки взагалі не зрозуміло з якого електронного засобу зроблено роздруківку, з яких саме номерів здійснювались дзвінки, ідентифікація власників номерів також відсутня. Також не відповідають дійсності твердження позивача щодо поховання ОСОБА_5 , оскільки його похованням займався він та його онук, а також Приютівська селищна рада. Позивач будь-якої фінансової та іншої участі у поховальних заходах не приймала. Пам'ятник на могилу сина він купував за власні кошти.
08 січня 2025 року через систему «Електронний суд» представником третьої особиподано до суду письмові пояснення, в яких зазначено, що для встановлення факту спільного проживання та ведення побуту і визнання членом сім'ї, сторона повинна довести декілька ключових моментів, про які безпосередньо вказано в сімейному кодексі, зокрема: спільне проживання, пов'язаність спільним побутом, наявність взаємних прав та обов'язків. Однією з умов для визнання чоловіка та жінки такими, що перебувають у шлюбних відносинах, крім факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, взаємних прав і обов'язків, притаманних подружжю, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Показання свідків, спільні фотографії та роздруківка електронного листування не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу. Оскільки позивачем не надано достатніх доказів, на підставі яких можна встановити факт проживання позивача з ОСОБА_5 , як чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу, то просив відмовити в задоволенні позову.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позов та додатково пояснила, що з ОСОБА_5 познайомилась в 2013 році. На той час вони обидва були одружені. Вона розірвала шлюб в 2013 році, а ОСОБА_6 - в 2018 році. Почали спільно проживати з березня 2019 року в її квартирі по АДРЕСА_1 , як чоловік і жінка. З ними проживала її неповнолітня донька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вони вели спільне господарство, робили косметичний ремонт, їздили в гості до її матері, старшої доньки та онука, разом ходили на роботу і приходили з неї, їздили на дачу. У них не було багато коштів, так як вона працювала в районні лікарні і мала заробітну плату в розмірі 9 000,00 грн, а ОСОБА_6 працював на заправці та мав зарплату в розмірі 6 500,00 грн, а тому не мали змоги купити дорогу техніку чи предмети побуту. ОСОБА_6 проводив всі свята з її дітьми та онуком. Її онук називав ОСОБА_8 дідусем. Спочатку з відповідачами були нормальні стосунки, вона доглядала мати ОСОБА_8 , яка була онкохвора. Також возили в лікарню її та ОСОБА_3 , коли у останнього був мікроінсульт. ОСОБА_6 був мобілізований 09.05.2024 року та до того часу вони проживали разом в її квартирі. Однак за 10 днів до мобілізації ОСОБА_6 проживав у батька, бо останній хворів і потребував стороннього догляду, а вона не могла допомогти, бо гляділа постійно онука. За час проживання разом придбали шафу за 3 000,00 грн та стіл за 1 200,00 грн, все інше вже було в квартирі, так як до цього вона там проживала з колишнім чоловіком, але квартира її. У ОСОБА_8 був автомобіль ВАЗ 21009, який стояв на стоянці біля будинку, а коли стоянку зачинили - то в дворі. На даний час автомобіль перебуває у батька ОСОБА_8 в гаражі. Коли ОСОБА_8 мобілізували, то він позичав кошти на купівлю необхідних речей, начебто у сусідки його батька, бо на той час вона вже не працювала і хворіла, а він з 2022 року був звільнений і не працював. До цього в борг вони не брали. ОСОБА_6 взяв з собою лише сезонні речі, а потім йому її старша донька пересилаланеодноразово речі, аптечку, еластичний бинт, бо у нього був хронічний тромбофлебіт. Все що треба було за її вказівкою старша донька відправляла. Продукти харчування не відправляли, бо ОСОБА_6 казав, що там гарно кормлять. Кошти їй він не пересилав і вона не вимагала. З ОСОБА_8 спілкувались по телефону і то не часто, бо телефони забирали. В середині липня 2024 року ОСОБА_6 прийшов у відпустку на 5 днів та 4 дні був у неї, а на день поїхав до батька. Вона його не проводжала, бо на той час хворіла, лише дала 1 500,00 грн. До дня смерті ОСОБА_8 у них був спільний бюджет, вели спільне господарство. Про смерть ОСОБА_8 дізналась тоді, коли їй зателефонували з моргу м. Запоріжжя і попросили упізнати по фотознімках ОСОБА_8 та вона по нижніх зубах його впізнала. Вона була зазначена в анкеті, яку ОСОБА_6 заповнював у військовій частині, як дружина, однак всі офіційні документи отримував його син ОСОБА_9 . Похованням займалась територіальна громада, однак її старша донька перерахувала сину ОСОБА_8 10 000,00 грн. Між нею і відповідачами була спочатку домовленість, що батько ОСОБА_8 отримає допомогу і вони її поділять, але коли вона запропонувала оформити все офіційно почали ухилятись. Вона не знає чи отримали відповідачі допомоги та чи оформлювали спадщину після смерті ОСОБА_8 . Зазначила, що батько ОСОБА_8 просив її надати довідку про те, що ОСОБА_6 проживає без реєстрації у неї для оформлення субсидії, на що вона погодилась і надала.
В судовому засіданні представник позивача - адвокат Мунтян В.І. позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити. Пояснив, що факт проживання однією сім'єю підтверджується актом про проживання, фото, поясненнями свідків, наявністю оригіналів документів загиблого ОСОБА_10 та іншими доказами, наданими суду. Також зазначив, що позивач вказана в картці військовослужбовця як контактна особа, тобто загиблий визнавав її дружиною, що підтверджує їх спільне проживання однією сім'єю. Крім того, батько загиблого під час розгляду справи особисто підтвердив, що до 2022 року надавав документи про те, що його син не проживав за місцем своєї реєстрації, а проживав за адресою позивача.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позов не визнав та просив відмовити в його задоволені. Пояснив, що його батько з матір'ю перебували в шлюбі до 2014 року та розірвали шлюб в зв'язку з тим, що батько повідомив, що зраджує матір, але з ким не казав. Він спочатку образився на батька, але потім продовжив з ним спілкуватись. Батько в 2019 році почав зустрічатись з позивачем та привіз її знайомитись з дідусем. Зазначив, що батько в період з 2014 по 2019 роки періодично винаймав житло та казав, що йому необхідно задовольняти його чоловічі потреби, однак основний час проживав у дідуся. З 2019 року він жив у позивача з періодичністю в 1-2 місяці, а потім вони сварились і він повертався до дідуся. Міг прожити у позивача 1 тиждень або пару місяців, а потім його виганяли, з його слів за п'янки та відсутність достатньо зароблених коштів. Це продовжувалось до січня-лютого 2024 року, а потім батько переїхав до дідуся на постійне проживання, про що повідомив його. Батько в травні 2024 року був мобілізований та ІНФОРМАЦІЯ_4 поїхав до навчального центру на 35 днів, а потім - в Запорізьку область, м. Оріхів,де був відправлений на передову, однак через деякий час пішов на іншу лінію, де загинув. За час проживання батька з позивачем, вони приїздили до дідуся, в березні 2019 року позивач один раз приїздила та допомагала з хворою бабусею, а так вони винаймали жінку для допомоги бабусі. Ще в березні 2023 року на річницю смерті бабусі позивач з батьком приїздила, а в 2024 році батько з позивачем не приїздив ні разу. Він позивача не сприймав як жінку, бо батько ніколи не називав її дружиною, він сприймав позивача як жінку для втілення батькових чоловічих потреб. Відносини батька з позивачем він з батьком не обговорював. До батька в гості за місцем проживання позивача він ходив один чи два рази, на якесь свято в 2022 році, з дружиною та одною дитиною, однак після цього дізнався, що батько з позивачем посварились. Свої дні народження вони не святкують, тому до себе ні батька, ні позивача він не запрошував. Був випадок, коли батько ночував на вокзалі, бо не захотів прийти переночувати до нього, а позивач після сварки його вигнала, та під ранок дідусь викликав батьку таксі, щоб забрати його з вокзалу. Коли батько жив у дідуся, то вони вели спільний побут, у них був спільний бюджет, працювали разом та купували інструменти в складчину. Коли батька мобілізували, речі йому збирав дідусь і до ТЦК проводжав лише дідусь, бо він був на роботі. Чи відправляла позивач батьку посилки та гроші він не знає, але дідусь відправляв через нову пошту куплені ним речі та кошти. Від нього батько гроші не брав, сказавши що у нього молода сім'я. Він дізнався про смерть батька від працівників ТЦК, які вийшли на нього через знайомих, а на наступний день йому зателефонував командир взводу його батька та повідомив, що він був одним з тих, кого зазначив батько як контактну особу. Сповіщення він отримав 22.07.2024 року та в цей же день разом з працівниками ТЦК та представником селищної ради поїхали до дідуся повідомити про загибель його сина. Похованням займалась селищна рада, а він їздив з ними як представник загиблого. За власні кошти вони оплатили обід, вінки. Він виклав на сторінці в мережі «Фейсбук» про загибель батька і багато людей перераховували на картку кошти йому, а тому він не пам'ятає чи донька позивача перераховувала йому на картку кошти в розмірі 10 000,00 грн. 25.07.2024 року батька привезли до моргу в м. Олександрії і він з дружиною, позивачем та працівниками ТЦК були на впізнанні. Поховання відбувалось 26.07.2024 року та на ньому була присутня позивач. Він та дідусь звернулись до нотаріуса з заявами про прийняття спадщини після смерті батька, але в зв'язку з тим що позивач подавала до суду заяву про встановлення факту проживання однією сім'єю з його батьком, яка в подальшому була залишена без розгляду, спадщина на даний час не оформлена. Одноразову грошову виплату вони з дідусем отримали частково, бо вона розподіляється на 5 разів. Спочатку хотіли врегулювати мирно це питання з позивачем і щоб дідусь одноособово отримав виплату та розділив її, але позивач ухилилась від прямої відповіді, а потім вони дізнались про суд. Вони вирішили відстоювати своє право, бо насправді позивач з батьком не жили повноцінною сім'єю, а батько бігав до неї задовольняти свої чоловічі потреби.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 позов не визнав та пояснив, що його син був одружений та після розірвання шлюбу переїхав до нього проживати в АДРЕСА_2 . Через деякий час він почав винаймати житло для зустрічей з жінками, бо він заборонив сину приводити до них когось. В 2019 році син почав проживати з позивачем, приїздив з нею до них та вона допомагала доглядати його дружину, яка на той час хворіла, бо у неї було онкозахворювання, але він також для дружини наймав жінку, яка приходила та допомагала. Син казав, що спів мешкає з позивачем та в зв'язку з тим, що він проживав у неї в 2019 році, то вона взяла довідку про те, що син проживає без реєстрації у неї. Довідка йому була потрібна для оформлення субсидії, але це було лише раз. Син періодично проживав і у них. В жовтні 2022 року син був звільнений з роботи і вони з ним почали робити самі на себе, роблячи ремонти людям, бо він заборонив сину їхати на заробітки за рекомендацією позивача. Позивач з сином періодично сварились через гроші, вона відмовлялась прати його речі, і син привозив їх до нього. В позивача в 2023 році загинула молодша донька та син поїхав її підтримати і залишився на деякий час у останньої. Він пропонував сину і позивачу взяти огород і обробляти його, але позивач відмовилась пояснивши, що зі старшою донькою поїде до Франції, а його син їй - ніхто. Після цього він зрозумів, що ніяких подружніх стосунків у них немає, є лише симбіоз, тобто біологічне співмешкання. ІНФОРМАЦІЯ_5 були роковини смерті його дружини і син був без позивача, але після поїхав до неї, а наступного дня приїхав на машині з речами і залишився проживати з ним, та більше не їздив до позивача та не спілкувався з нею. За час проживання сина з ним він йому допоміг в протезуванні зубів, бо позивач коштів йому не дала. 08.05.2024 року син поїхав до позивача, забрав документи, які у неї залишились і деякі речі та через півтори години повернувся, а 09.05.2024 року він поїхав до навчального центру. Купував всі необхідні речі в дорогу він та 09.05.2024 року відвіз до ТЦК. За час перебування в навчальному центрі він відправляв сину речі, гроші, поповнював мобільний рахунок.Коли син приїхав у відпустку, то привіз онуку позивача ліхтарик і сказав що поїде до неї, бо вже п'ять місяців у нього не було жінки. Коли він в останнє приїздив у відпустку, то позивач хотіла узаконити з сином відносини, але він не погодився, бо був ображений на її крайні слова, що він для неї ніхто. Вона його після відпустки не проводжала. Зазначив, що з 2019 по 2024 рік він в 2019 році прав сину куртки, з 2023 року почав прати всі його речі, бо позивач відмовлялась це робити. Він не знав, що син зазначив позивача як дружину в довідці. Військовий квиток, який був у позивача, син втратив і зробив новий, тому він не знає як він опинився у позивача. Син зареєстрований в АДРЕСА_2 . Коли син був у відпустці, то вони відкрили в ПриватБанку рахунки і син пересилав йому гроші. На похованні сина позивач була. Ним подано до нотаріуса заяву про прийняття спадщини.
Представник відповідачів - адвокат Тарасенко О.Є. у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову. Пояснив, що фотокопії карток, наданих позивачем не достатні і самі по собі не встановлюють в сукупності обставини справи, без доведення ведення спільного господарства та відносин між подружжям, що між сторонами були усталені подружні стосунки та не підтверджують факт проживання та обов'язків подружжя. Покази свідків різняться між собою та протирічать один одному, маються розбіжності в кольорі автомобіля, його зберіганні, в періоді та періодичності проживання ОСОБА_8 з батьком та позивачем, в догляді за матір'ю загиблого. Зазначив, що свідки відповідачів пояснювали обставини, які вони бачили особисто, а свідки позивача пояснювали обставини про які вони чули. Під час розгляду справи позивачем не доведено спільний побут, ведення спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільна участь в утриманні житла, його ремонт, спільне харчування, піклування чоловіка та жінки один про одного, надання взаємної допомоги. Крім того, позивачем надало лише три фотографії за період проживання в 5 років, що є занадто малою кількістю спільних світлин з життя сім'ї. Акт про проживання від 10.10.2019 року, зазначений позивачем в позові та не долучений до нього та акт про проживання від 31.10.2024 року спростовуються витягом про зареєстроване місце проживання загиблого та в комплексі показами свідків відповідачів. Номер телефону, на який оформлено домашній Інтернет, хоч і є номером загиблого, але сплату за Інтернет здійснювала інша особа, а тому не може бути доказом проживання загиблого в квартирі позивача.
В судовому засіданні представник третьої особи - ОСОБА_4 підтримав раніше подані письмові пояснення та зазначив, що доводи, викладені в позові є недостатніми для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу. Пояснив, що соціально-демографічну картку заповнює військовослужбовець особисто, але він не знає, з яких причин ОСОБА_5 вписав в неї позивача як дружину. Просив відмовити в задоволені позову в зв'язку з недоведеністю обставин та невідповідністю критеріям спільного проживання однією сім'єю як чоловіка та дружини.
В судовому засіданні 01.07.2025 року свідок ОСОБА_11 повідомила, що позивача та ОСОБА_10 знає з весни 2019 року. Вони познайомились в той час, коли ОСОБА_12 та ОСОБА_6 прийшли допомогти зробити ремонт її теперішньому чоловікові, так і почали товаришувати, проводити спільно час та зустрічались 1 раз на місяць чи два. Частіше бачились на зупинці, бо обидва їздили автобусом на роботу. Якийсь час ОСОБА_6 їздив автомобілем. Востаннє позивач з ОСОБА_8 приходили до них у гості в березні 2024 року. ОСОБА_8 в травні 2024 року мобілізували і ОСОБА_12 з ним скуплялись йому, збирали речі. Позивач не ходила проводжати ОСОБА_8 до ТЦК, бо в цей час хворіла, а вона була на роботі. Зі слів позивача знає, що з ОСОБА_8 позивач спілкувалась по телефону, а чи щось пересилала ОСОБА_8 не знає. Зі слів ОСОБА_8 та ОСОБА_12 знає, що у ОСОБА_8 хворіла мати і вони їздили допомагати.
В судовому засіданні 01.07.2025 року свідок ОСОБА_13 повідомила, що позивача та ОСОБА_10 знає з 2019 року, так як вони ставили спочатку машину на стоянку, де працював її чоловік, а потім, коли цю стоянку закрили, то почали ставити на стоянку біля кафе «Гаштет», де вона працювала з 2020 року по березень 2022 року. За стоянку платила позивач. Коли була гарна погода ОСОБА_6 їздив автомобілем, а так автобусом, бо працював спочатку в с-щі Приютівка на заправці, а потім на заводі. Проживали вони за адресою: АДРЕСА_3 . Цю квартиру купила позивач в 2018 році, а переїхала в неї разом з ОСОБА_8 в 2019 році. Вона часто бачила ОСОБА_8 біля під'їзду з чашкою кави та сигаретою. Вони мали два огороди, один по АДРЕСА_4 , де вирощували іншу городину. Вона часто бачила як вони машиною приїздили до під'їзду і вивантажували привезене з городу, з їх слів зібрану на городніх ділянках та пригощали її полуницею. Вони проводили разом час, ходили на річку, до них приходили друзі, вони жарили шашлики, це вона бачила особисто. У них в квартирі вона не була, однак бачила, що до позивача приїздив онук та ОСОБА_6 радів його приїзду сказавши, що добре що дають хоч цього онука поняньчити, так як його рідний син не давав бачитись з онуками. Він її ласкаво називав ОСОБА_12 і моя жінка. Вони жили разом до 2024 року і це вона може підтвердити. Вона їздила до доньки за кордон і коли повернулась дізналась, що ОСОБА_8 09.05.2024 року мобілізували. 20.07.2024 року вона побачила ОСОБА_8 , якому дали відпустку за те, що він приніс трофей. Він привіз подарунки і вона бачила, що він онуку ОСОБА_12 привіз в подарунок ліхтарик та патрон. Вона бачила ОСОБА_8 у позивача три дні підряд. Вважає, що позивач проводжала ОСОБА_8 на війну, оскільки вони разом скуплялись, однак вона не бачила як вони йшли разом до ТЦК. Коли ОСОБА_6 загинув, його паспорт, водійські права та телефон, які позивач отримала від КМСКа, остання передала в її присутності сину ОСОБА_8 . Вона не знає чи отримувала ОСОБА_12 кошти від ОСОБА_8 і чи пересилала йому посилки. Зазначила, що ОСОБА_6 особисто їй розповідав, що коли хворіла його мати, то ОСОБА_12 допомагала доглядати її. Оскільки мати була онкохвора, то позивач допомагала періодично поміщати її до лікарні, так як працювала в районній лікарні.
В судовому засіданні 01.07.2025 року свідок ОСОБА_15 повідомила, що з 2018-2019 років позивач стала її сусідкою, бо у них квартири в одному тамбурі. Позивач з початку вселення до квартири проживала з ОСОБА_8 як чоловік та дружина. Вважає, що вони були чоловіком і дружиною, оскільки вони разом купували продукти харчування, готували їх, вирощували городину, спали на одному ліжку, бо у них в квартирі воно одне і навряд чи один буде спати на ліжку, а інший на підлозі. Вона часто по сусідські заходила до них і її пригощали приготованою їжею. ОСОБА_16 займався чоловічою роботою, міг відремонтувати несправності в ванній кімнаті, тітка ОСОБА_12 - готувала, прала. Вони за час проживання купили шафу. Мали земельну ділянку, на якій вирощували городину та на автомобілі, марки 2109 темно зеленого кольору, точно не пам'ятає, привозили додому. Даний автомобіль вони ставили на стоянці біля кафе «Гаштет», інколи під під'їздом. Все це вона бачила, бо вони сусіди. Вона часто бачила ОСОБА_8 зранку біля під'їзду на лавочці з чашкою кави та сигаретою. Проводили часто відпочинок на річці, навіть 1 раз ОСОБА_6 купався з її дітьми. Знає що ОСОБА_6 працював на заправці, але не пам'ятає в які роки, а так більше час був вдома. Між позивачем та ОСОБА_8 вона не чула сварок. Самий тривалий час, що вона не бачила ОСОБА_8 , це один тиждень, а потім вона побачившись в автобусі з позивачем спитала у останньої де її сусід, то дізналась що його мобілізували. Дядька ОСОБА_8 було відпустили у відпустку і вона його тоді побачила, а коли він поїхав, то через декілька днів прийшла звістка, що він загинув. Підтверджує, що з березня 2019 року по травень 2024 року бачила ОСОБА_8 в квартирі позивача кожен день.
В судовому засіданні 01.07.2025 року свідок ОСОБА_17 повідомила, що ОСОБА_3 є її сусідом по одній сходовій клітині. Позивача бачила, бо ОСОБА_18 з нею приїздив до свого батька. Знає сім'ю ОСОБА_3 дуже давно. Останні 5-10 років ОСОБА_3 , його дружина та ОСОБА_5 проживали з нею по сусідству. У ОСОБА_8 ще є сестра, але вона проживає не тут. ОСОБА_6 був одружений, мав сина. В 2019-2020 році ОСОБА_6 проживав з батьком, але інколи місяць чи півтора проживав окремо, бо казав що йому потрібна жінка і коли у нього є гроші його приймають. Знає точно що ОСОБА_6 проживав з батьком, оскільки її вікна виходять на автобусну зупинку і вона кожного ранку, о 06 чи 06.20 годин, бачила як ОСОБА_6 стояв на зупинці і чекав автобуса, який возить людей з Цукрового заводу до міста, щоб поїхати на роботу. Також ввечері бачила його на подвір'ї будинку з чашечкою кави. ОСОБА_6 допомагав робити ремонти, їй робив в 2022 році і в цей час жив у батька, оскільки робив ввечері, після роботи на протязі 3-4 днів. ОСОБА_6 передавав свої речі прати батьку, оскільки вони постійно сушились у останнього і це всі бачили. Вони з батьком доглядали за свійськими тваринами, які у них були, порались на городі. ОСОБА_6 дуже любив готувати та брав у неї електричну духовку і випікав смаколики. З лютого по травень 2024 року ОСОБА_6 постійно проживав з батьком, і батько допомагав ОСОБА_8 вставити зуби. У ОСОБА_8 була жінка, однак, з його слів, він не збирався одружуватись. Позивач їздила з ОСОБА_8 до ОСОБА_3 і вони думали що ОСОБА_6 може хоче одружитись на останній. Вони декілька раз приїздили на машині, але ОСОБА_12 навіть з автомобіля не виходила. Вважає, що коли він проживав окремо від батька, то це напевно він жив у позивача, але це було ще до війни. З початком війни вона не бачила, щоб позивач приїздила до батьків ОСОБА_8 та чи допомагала в догляді за матір'ю ОСОБА_8 . ОСОБА_12 особисто бачила три рази і в цей час ОСОБА_6 не проживав з батьком. Одного разу, приблизно в 2020-2021 роках, вона бачила ОСОБА_8 на залізничні станції, вони їхали компанією на відпочинок поїздом вночі і на вокзалі вона побачила ОСОБА_8 , який сидів в куточку, однак він зробив вигляд що її не помітив. На наступний день зателефонувала ОСОБА_3 і повідомила, що ОСОБА_6 ночував на залізничній станції. Вона вирішила, що він там ночував, а не чекав потяг, бо вважала що йому нікуди їхати.
В судовому засіданні 28.07.2025 року свідок ОСОБА_19 пояснила, що відповідачі є її сусідами. Зазначила, що в 2018 році ОСОБА_18 розвівся з дружиною і почав проживати з батьками. В 2019 році захворіла мати ОСОБА_8 і вона допомагала за нею доглядати, та в цей час ОСОБА_8 вона майже не бачила, бо він працював. Вона у нього питала і він їй повідомив, що у нього є жінка, однак не казав чи він з нею проживає. Він мав автомобіль чорного кольору марки 2109, який стояв в гаражі його батьків. Коли його мобілізували, то ОСОБА_3 купував йому речі, потім пересилав йому посилки. На святах, які організовувались у них в дворі будинку, ОСОБА_6 був постійно, але завжди один. Стверджує, що з 2019 по 2024 роки ОСОБА_6 постійно протягом перших пів року проживав у батьків, а потім, то зникав на декілька місяців, то з'являвся, однак де він був в цей час їй невідомо. ОСОБА_6 повідомляв, що у нього є жінка, але хто саме вона не знає.
В судовому засіданні 28.07.2025 року свідок ОСОБА_20 пояснив, що знає ОСОБА_10 з 2007-2008 року, так як він на ринку здійснює продаж сантехнічних матеріалів, а ОСОБА_6 виконує будівельні роботи і купував у нього періодично товар, так і познайомились. ОСОБА_6 міг прийти на ринок до нього два рази на тиждень або два рази в місяць. Інколи він приходив з позивачем, але він її не представляв. ОСОБА_6 бувало міг позичити 200-300 гривень, саме більше це було 2 000,00 грн на купівлю інструменту, яку він повернув через свого батька. Перед мобілізацією ОСОБА_6 сам прийшов на ринок і повідомив йому про це, сказавши що іде проходити ВЛК, а на наступний день прийшов і повідомив, що їде в навчальний центр та позичив 1 000,00 грн для збору рюкзаку, а на наступний день його батько віддав ці кошти. Останній раз бачив його в 2024 році, коли він приїздив на ротацію. Зазначив, що не знає особисте життя ОСОБА_8 , з ким він проживав, але час від часу вони з позивачем приходили разом і купували товари.
В судовому засіданні 28.07.2025 року свідок ОСОБА_21 пояснила, що відповідач ОСОБА_3 є її сусідом і вона постійно спілкувалась з його сином - ОСОБА_8 . ОСОБА_6 спочатку перебував в шлюбі і проживав з жінкою, вони з дітьми приїздили до ОСОБА_3 та його дружини. Після розлучення ОСОБА_6 з пів року постійно проживав у батьків в АДРЕСА_2 . Потім, з його слів, у нього з'явилась жінка, до якої він їздив на побачення для задоволення своїх чоловічих потреб. Саме до якої жінки він їздив він не казав. Зазначила, що позивача бачила з ОСОБА_8 три рази, коли вони приїздили на автомобілі до ОСОБА_3 в двір, однак вона не заходила і сиділа в автомобілі, ще раз бачила її біля гаражу та на похованні ОСОБА_8 . Стверджує, що в період з 2019 по 2024 рік ОСОБА_6 постійно проживав з батьком, оскільки постійно висіли його речі після прання, він з Цукрового заводу автобусом їздив на роботу в місто. Батько постійно проводжав його на зупинку і садив до автобусу, а потім йшов поратись додому. ОСОБА_6 з батьком робили ремонти, ОСОБА_6 готував їжу, пік пиріжки. У них в будинку часто в дворі організовували свята і ОСОБА_6 постійно на них був один. У них був автомобіль марки 2109, чорного кольору, який стояв в гаражі в дворі. ОСОБА_6 на ньому періодично їздив, але більше часу автомобіль був поломаний і стояв в гаражі. ОСОБА_8 було мобілізовано та ОСОБА_3 купував йому все необхідне, а після мобілізації пересилав йому посилки. Вона це точно знає, бо працює на пошті. Одного разу ОСОБА_6 переслав батькові 10 000,00 грн, але на картку її чоловіка та чоловік, знявши їх, віддав батькові ОСОБА_8 . Під час розмови з ОСОБА_8 , останній повідомив, що записав позивача як дружину не подумавши. В останній день відпустки ОСОБА_6 попросив вколоти йому знеболювальне, бо в нього боліла спина. Вона зробила йому укол і він з батьком поїхав до вокзалу повертатись на службу. Стверджує, що протягом 2019-2024 років ОСОБА_6 постійно проживав з батьком, час від часу повідомляючи, що буде проживати з жінками і за цей період вона бачила позивача три рази і то вона сиділа в автомобілі.
В судовому засіданні 05.09.2025 року свідок ОСОБА_23 пояснила, що сім'ю ОСОБА_3 знає з 70-х років, бо вони отримали квартиру поруч з нею. ОСОБА_10 знала з моменту його народження. В період з 2019 року по день смерті ОСОБА_8 останній проживав з батьком по АДРЕСА_2 , бо бачила неодноразово. В 2019 році, коли вона ще працювала, вона з ОСОБА_8 о 07 год ранку їздили на роботу. Бачила його зранку з кавою, бо перед роботою вигулювала собаку. Ввечері він також був вдома у батьків, в гаражі з ОСОБА_3 ремонтував машину, на ринок їздили, разом з батьком робили ремонти. Одяг ОСОБА_8 постійно висів після прання на сушарці. З 2020 року часто бачила ОСОБА_8 , бо вже не працювала і була дома. Під час розмови з ОСОБА_8 , останній казав, що постійної жінки немає, а з'являються різні, коли є гроші то тоді і запрошують його. За матір'ю ОСОБА_8 доглядав її чоловік ОСОБА_3 , син ОСОБА_6 та його колишня дружина ОСОБА_24 , яка є медсестрою, а також сусідка. Коли саме померла мати ОСОБА_8 вона не пам'ятає, але на той час він був один.
В судовому засіданні 05.09.2025 року свідок ОСОБА_25 пояснила, що знає позивача з середини 2000-х років, бо в 2008 році хрестила меншу доньку позивача та з весни 2019 року познайомилась з ОСОБА_5 , який на той час проживав у позивача в її квартирі на мікрорайоні АДРЕСА_10, та зі слів позивача і ОСОБА_8 , вони почали проживати разом як сім'я. З того часу її сім'я та сім'я позивача почали товаришувати сім'ями, проводити спільний відпочинок, зустрічатись щонайменше 1 раз на місяць, а в літку частіше. Вони мали спільне майно, купили шафу, оновили диван, зробили косметичний ремонт, вона навіть допомагала їм в кухні клеїти шпалери в квартирі де вони жили. Також зазначила, що знає батька ОСОБА_8 , так як вони з ним познайомились в квартирі позивача на дні народженні ОСОБА_8 . Він привіз батька на машині, а після відвів на автобус. Знає зі слів ОСОБА_8 що у нього є син, який хворіє та не бажає з ним спілкуватись. Про онуків ОСОБА_8 вона не знала. Вони спілкувались з ОСОБА_8 , але вона не зачіпала його життя до ОСОБА_12 , а він не сильно хотів розповідати про це, хоча розповідав про своїх батьків. Також знає зі слів ОСОБА_8 , що його мати хворіла і вони з ОСОБА_12 їздили до його батьків допомагати у догляді за нею, так як позивач є медиком. ОСОБА_6 мав автомобіль 2109 чорного кольору. Коли ОСОБА_12 звільнилась з роботи, щоб допомагати старшій донці по догляду за онуком і пізніше ОСОБА_6 втратив роботу, бо був звільнений в зв'язку з зачиненням заправки, то донька позивача пересилала їм гроші на проживання, бо вони доглядали її сина. Онук позивача дуже любив ОСОБА_8 і зараз часто його згадує. Про те, що ОСОБА_8 мобілізували вона дізналась від сестри, яка працює в районному управлінні праці. Про те, що ОСОБА_6 прийшов у відпустку на 5 днів, вона також дізналась від сестри, а тій телефонувала ОСОБА_12 . Також її сестра допомагала батьку ОСОБА_8 оформити субсидію. Про загибель ОСОБА_8 дізналась від ОСОБА_12 .
Заслухавши вступне слово учасників справи, показання свідків, та дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позов та заперечення проти нього, оцінивши подані сторонами докази, суд приходить до наступних висновків.
Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів у справі встановив наступні факти та правовідносини.
Згідно з ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2ст. 293 ЦПК України).
Пунктом 5 частини 1 статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи, зокрема, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
У пункті 1Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»роз'яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
Відповідно до ч.6 ст. 294 ЦПК України, якщопід час розглядусправи у порядку окремогопровадженнявиникаєспір про право, якийвирішується в порядку позовногопровадження, суд залишаєзаяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальнихпідставах.
Ухвалою від 07.08.2024 року судом було відкрито провадження в порядку окремого провадження у справі за ОСОБА_1, заінтересована особа: Міністерство оборони України, про встановлення факту проживанняоднієюсім'єю без шлюбуіззагиблимвійськовослужбовцем, в якій ОСОБА_1 просила суд встановити факт проживання однією сім?єю без шлюбу її з ОСОБА_5 , починаючи з березня 2019 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 (день смерті останнього) без реєстрації шлюбу за адресою: АДРЕСА_1 . Ухвалою суду від 07.10.2024 року вищезазначену заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю без шлюбу із загиблим військовослужбовцем залишено без розгляду на підставі ч. 6 ст. 294 ЦПК України, у зв'язку з наявністю спору про право та роз'яснено ОСОБА_1 право подати позов на загальних підставах (т. 1 а. с. 11 - 12).
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (т. 1 а. с. 9).
Батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_28 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (т. 1 а. с. 184). Мати ОСОБА_5 , ОСОБА_28 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , померла ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (т. 1 а. с. 185).
В соціально-демографічній картці колишнього навідника 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 3 механізованої роти НОМЕР_1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , призваного по мобілізації 09.05.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_9 , зазначено, що він одружений, дружина ОСОБА_1 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_5 , син ОСОБА_29 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_6 та батько ОСОБА_3 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_7 . Домашньою адресою військовослужбовця зазначено: АДРЕСА_7 , телефон: НОМЕР_3 (т. 1 а. с. 179 - 180).
Тобто, відповідачі у справі є відповідно батьком та сином загиблого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Відповідно до розписки від 29.07.2024 року, ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 документи батька, а саме: паспорт батька, картки банку АТ «ПУМБ» та АТ КБ «ПриватБанк», посвідчення водія № НОМЕР_4 та талон до посвідчення водія № НОМЕР_5 , телефон марки Redmi 9А, з сім-картами НОМЕР_9, НОМЕР_10 (т. 1 а. с. 182).
З копії паспорту на ім'я позивача встановлено, що остання з 10.07.2018 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 (т. 1 а. с. 7 - 8).
Згідно з відомостями з реєстру територіальної громади про місце проживання станом на 13.05.2025 рік, виданої Виконавчим комітетом Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області №302 від 13.05.2025 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , з 16.12.1997 року до 11.09.2024 року (т. 1 а. с. 186). За цією ж адресою з 01.11.2011 року по теперішній час зареєстрований відповідач ОСОБА_3 , що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання (т. 1 а. с. 25, 104, 187).
Відповідно до акту-розпорядження №0540 від 31.10.2024 року, складеного представником КП «Житлогосп», в присутності сусідів було проведено обстеження квартири АДРЕСА_8 , та встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживав без реєстрації за вказаною адресою з жовтня 2019 року по травень 2024 року (т. 1 а. с. 10). Згідно з довідкою КП «Житлогосп» №348 від 14.06.2023 року, за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована власник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 та проживає без реєстрації ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (т. 2 а. с. 25).
В той же час, на запит представника відповідачів КП «Житлогосп» листом від 03.03.2025 року №130 повідомило, що працівниками КП «Житлогосп» не проводилось фактичне обстеження квартири АДРЕСА_8 щодо проживання ОСОБА_5 , акт складено зі слів ОСОБА_1 та сусідів ІНФОРМАЦІЯ_11 (т. 1 а. с. 157).
На запит представника позивача КП «Житлогосп» листом від 15.07.2025 року №324 повідомило, що з листопада 2019 року нарахування здійснювалось на три людини: ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , які буди зареєстровані, та ОСОБА_5 , яких проживав без реєстрації, що встановлено актом №47 від 10.10.2019 року, а з січня по травень 2023 року - на дві особи: ОСОБА_1 та ОСОБА_5 . До листа також долучені довідки про розмір платежів за період з 01.01.2019 року до 01.07.2025 року, з якої вбачається, що нарахування здійснювалось на 2 та 3 особи в різні періоди (т. 1 а. с. 222 - 225)
Листом №27 від 16.07.2025 року на запит представника позивача, ПП «Комфорт 01» повідомило, що з червня 2023 року по липень 2024 року нараховувалось за вивіз ТПВ, за адресою: АДРЕСА_1 , на двох чоловік: ОСОБА_1 (власника) та ОСОБА_5 , який проживав без реєстрації, згідно акту про проживання №47 від 10.10.2019 року КП «Житлогосп» (т. 1 а. с.226 - 227).
Однак, на запит представника відповідачів КП «Житлогосп» листом від 29.05.2025 року №275 повідомило, що працівниками КП «Житлогосп» не проводилось 10.10.2019 року фактичне обстеження квартири АДРЕСА_8 щодо проживання ОСОБА_5 , акт складено зі слів ОСОБА_1 та сусідів, з цього приводу фактичні обстеження у 2019 - 2023 роках не проводились та ніхто не звертався (т. 1 а. с.189).
Листом №12782999/03/03/02 від 13.08.2025 року ПрАТ «Київстар» повідомило, що послуга «Домашній Інтернет» за адресою: АДРЕСА_1 , надавалась за період з січня 2023 року по липень 2024 року, абоненту за номером телефону НОМЕР_3 та особовий рахунок абонента послуги «Домашній Інтернет» обслуговувались знеособлено (анонімно) (т. 1 а. с. 248 - 249).
Відповідно до акту №540 від 13.10.2025 року, складеного Виконавчим комітетом Приютівської селищної ради в присутності свідків встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований з 16.12.1997 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 в АДРЕСА_2 та фактично проживав з жовтня 2019 року по травень 2024 року (т. 2 а. с. 105). До вересня 2018 року відповідач ОСОБА_3 отримував житлову субсидію, з жовтня 2018 року до 30 вересня 2022 року за отриманням субсидії не звертався (т. 2 а. с. 106).
Відповідачу ОСОБА_3 Виконавчим комітетом Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області було надано одноразову матеріальну допомогу як члену родини загиблого/померлого, який захищав незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, в розмірі 30 000,00 грн та відповідачу ОСОБА_2 Управлінням соціального захисту населення Олександрійської міської ради було надано одноразову матеріальну допомогу як син загиблого Захисника України, в сумі 30 000,00 грн, що підтверджується Витягом з рішення Виконавчого комітету Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області №162 від 27.08.2024 року та листом Управління соціального захисту населення Олександрійської міської ради №302/17 від 06.02.2025 року відповідно (т. 1 а. с. 76, 77).
Витрати, пов'язані з похованням ОСОБА_5 здійснювались за рахунок коштів обласного бюджету (т. 1 а. с. 75). В той же час, витрати на оплату поминального обіду та виготовлення і встановлення пам'ятника, були здійсненні відповідачами, що підтверджується відповідними накладними (т. 1 а. с. 78 - 81).
Відповідно до Витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, №45/148, прийнято рішення про виплату батьку та сину загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період дії воєнного стану, ОСОБА_5 , в сумі 15 000 000,00 грн у рівних частках (т. 1 а. с. 188).
У період з 20.02.2024 року до 03.03.2024 року відповідачем ОСОБА_3 сплачені стоматологічні послуги, надані ОСОБА_5 , загальною вартістю 12 000,00 грн, що підтверджується копією довідки та товарного чеку (т. 1 а. с. 105, 106). Також відповідачем ОСОБА_3 надсилалась 28.06.2024 року посилка в м. Оріхів Запорізької області на ім'я ОСОБА_5 (т. 1 а. с. 107).
Також позивачем надані спільні фотосвітлини із загиблим (4 шт), в тому числі під час його поховання (2 шт) (т. 1 а. с. 15 - 20).
Крім того, позивачем надано скріншот з мобільного месенджеру, однак встановити абонентів та зміст спілкування із зазначеного скріншоту неможливо (а. с. 13).
Відповідачами надані скріншоти з мобільного месенджеру, з яких вбачається, що вони спілкувалися із загиблим після його мобілізації, обговорювали проходження служби та необхідність придбання речей військового призначення (т. 2 а. с. 99 - 100, 102).
За приписами ст. 3 СК України сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя. Релігійний обряд шлюбу не є підставою для виникнення у жінки та чоловіка прав та обов'язків подружжя, крім випадків, коли релігійний обряд шлюбу відбувся до створення або відновлення органів державної реєстрації актів цивільного стану (ст. 21 СК України).
Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 року, №168, установлено, що сім'ям загиблих військовослужбовців виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
Відповідно до ст. ст. 16, 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у разізагибелі (смерті)військовослужбовця мають члени сімей загиблих (померлих) осіб, до яких належать, зокрема, жінка, з якою загибла особа проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили.
Тобто, встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу має для позивачаюридичнезначення, оскількинеобхідне для отриманняодноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллювійськовослужбовця ОСОБА_5 .
Таку допомогу у рівних частках вже отримали відповідачі, як син та батько загиблого, що підтверджується Витягом з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, №45/148(т. 1 а. с. 188).
Обов'язковою умовою для визнання осіб членами однієї сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, наявність інших обставин, які підтверджують реальність сімейних відносин (рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року №5-рп/99).
У постанові Верховного Суду від 07 лютого 2024 року у справі №383/821/22 зазначено, що предметом доказування під час розгляду справ про встановлення факту проживання однією сім'єю є, передусім, сукупність обставин, що згідно із законом складають основні ознаки сім'ї: спільне проживання, пов'язаність спільним побутом, наявність взаємних прав та обов'язків, що визначено частиною другою статті 3 СК України.
Отже, для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню, і предметом доказування у таких справах є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім'ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов'язків, притаманних подружжю. Взаємність прав та обов'язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов'язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно-правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з'ясування місця і часу такого проживання. Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім'єю спрямоване на довготривалі відносини. Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу можуть бути, зокрема, але не виключно: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із «подружжя»; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.
Під спільним проживанням слід розуміти постійне фактичне мешкання чоловіка та жінки за однією адресою, збереження ними у такому житлі переважної більшості своїх речей, зокрема щоденного побутового вжитку, сприйняття ними цього місця проживання як свого основного, незалежно від того, що будь-хто із них за особливістю своєї роботи/служби зумовлений тривалий час бути відсутнім за цим місцем проживання (несення військової служби, вахтовий метод роботи).Спільний побут, в свою чергу, передбачає ведення жінкою та чоловіком спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільна участь в утриманні житла, його ремонт, спільне харчування, піклування чоловіка та жінки один про одного/надання взаємної допомоги тощо.
Про факт ведення спільного господарства, в свою чергу, може свідчити наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Такіправові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі №686/15993/21, від 09 листопада 2022 року у справі №753/10315/19, від 16 листопада 2022 року у справі № 99/3941/20, від 15 липня 2020 року у справі №524/10054/16, від 30 жовтня 2019 року у справі №643/6799/17 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі №644/6274/16-ц.
Згідно із ч. 1 і ч. 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 76 - 82 ЦПК.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України). Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України).
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України). Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України).
Статтею 83 ЦПК України встановлено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.
Тобто, позивач одночасно з поданням позову повинна була подати суду докази на підтвердження спільного проживання, ведення спільного господарства, пов'язаності спільним побутом, наявності взаємних прав та обов'язків, притаманних подружжю, а також не перебування позивачата ОСОБА_5 в зареєстрованомушлюбіз іншими особами.
В той же час, позивачем не надано суду доказів, що вона та ОСОБА_5 в період з березня 2019 року по 20 липня 2024 року не перебували в зареєстрованомушлюбіз іншими особами. При цьому, суд критично оцінює той факт, що в соціально-демографічній картці загиблого військовослужбовця ОСОБА_5 зазначено, що його дружиною є позивач, оскільки судом беззаперечно встановлено, що вони у зареєстрованому шлюбі не перебували.
Позивачем на підтвердження спільного проживання та їх сімейних відносин надано фотосвітлини із загиблим (4 шт), в тому числі під час його поховання (2 шт). При цьому, світлин із загиблим надано лише 4 штуки та з них неможливо встановити коли та у який період зроблено ці фото, а лише вбачається, що світлини зроблені під час спільного святкування (т. 1 а. с. 15 - 20). Наданий позивачем скріншот з мобільного месенджеру не дає можливості встановити абонентів та зміст спілкування(т. 1 а. с. 15 - 20, 13).
За клопотанням позивача судом також викликано та допитано в ході судового розгляду свідків, які на переконання позивача підтвердили факт спільного проживання позивача з ОСОБА_5 , як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу. Однак, пояснення свідків зі сторони позивача носять узагальнений характер, стосуються здебільшого констатації факту сумісного проживання сторін та не підтверджують наявності усталених відносин, які притаманні подружжю.
При цьому, суд звертає увагу, що сам собою факт періодичногоспільноговідпочинку та спільнаприсутність на святах не є достатньоюпідставою для визнання факту проживанняоднієюсім'єючоловіка та жінки без реєстраціїшлюбу. Так само, як і показаннясвідків та спільніфотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільногопроживанняоднієюсім'єючоловіка та жінки без реєстраціїшлюбу.
Такі правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі №588/350/15, від 12 грудня 2019 року у справі №466/3769/16, від 19 березня 2020 року у справі № 303/2865/17, від 23 вересня 2021 року у справі № 204/6931/20, від 30 червня 2022 року у справі № 694/1540/20.
Також суд критично оцінює надані позивачем акти про фактичне проживання ОСОБА_5 в квартирі позивача, за адресою: АДРЕСА_1 , складені КП «Житлогосп», а також довідки обслуговуючих організацій щодо надання послуг з урахуванням фактичного проживання ОСОБА_5 у вищезазначеній квартирі (т. 1 а. с. 10, 222 - 227, т. 2 а. с. 25), оскільки в подальшому КП «Житлогосп» повідомило, що такі акти складалися без фактичного обстеження квартири позивача 2019 - 2023 роках (т. 1 а. с. 157, 189).
При цьому, матеріалами справи підтверджується, що загиблий ОСОБА_5 був зареєстрований з 16.12.1997 року до 11.09.2024 року та фактично проживав з жовтня 2019 року по травень 2024 рокуза адресою АДРЕСА_2 , що встановлено з довідки про реєстрацію місця проживання, акту №540 від 13.10.2025 року та зазначено саме цю адресу, як домашню, в соціально-демографічній картці (т. 1 а. с. 179 - 180, 186, т. 2 а. с. 106).
Відтак, надані позивачем акти суперечатьіншимматеріаламсправи і викликаютьсумніви у їхправильності, а тому в силу ст. 79 ЦПК України є недостовірними доказами.
Той факт, що позивачем відповідно до розписки від 29.07.2024 року передано відповідачу ОСОБА_2 особисті документи загиблого батька (т. 1 а. с. 182), не підтверджує факту спільного проживання, оскільки зазначені документи не зберігались вдома у позивача та були отримані нею від військової частини.
Щодо відомостей, викладених у листі ПрАТ «Київстар»№12782999/03/03/02 від 13.08.2025 року, з якого вбачається, що послуга «Домашній Інтернет» за адресою: АДРЕСА_1 , надавалась за період з січня 2023 року по липень 2024 року, абоненту за номером телефону НОМЕР_3 , який вказано в соціально-демографічній картці ОСОБА_5 , як його телефон (т. 1 а. с. 248 - 249, 180), то суд звертає увагу, що така послуга надавалась нетривалий час і не може свідчити про постійність проживання ОСОБА_5 у зазначеній квартирі з позивачем.
Суд також враховує правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі №522/25049/16-ц, відповідно до якого сам собою факт перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків, притаманних подружжю, не може свідчити про те, що між ними склалися та мали місце усталені відносини, які притаманні подружжю.
При цьому, позивачем до позову на підтвердження спільного проживання протягом 5 років з померлим ОСОБА_5 не додано жодних квитанцій, які б підтверджували купівлю майна для спільного користування, здійсненні витрат на утримання житла, його ремонт тощо.
Згідно з ч. ч. 1 - 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінюючи надані докази, суд доходить висновку, що позивачем не доведено належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами факт спільного проживання, ведення спільного господарства, пов'язаність спільним побутом, наявність взаємних прав та обов'язків, притаманних подружжю, між позивачем та ОСОБА_5 в період з березня 2019 року по 20 липня 2024 року.
За таких обставин, відсутні підстави для встановлення факту проживання позивача однією сім'єю з ОСОБА_5 , починаючи з березня 2019 року по 20 липня 2024 року (день смерті останнього) без реєстрації шлюбу за адресою: АДРЕСА_1 , а тому позов не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у зв'язку із відмовою у задоволенні позову, не підлягають стягненню на користь позивача понесені нею витрати зі сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76 - 81, 83, 89, 141, 258, 259, 263 - 265, 268 ЦПК України, суд
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 )до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_9 , РНОКПП НОМЕР_7 ), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_13 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_8 ),третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Міністерство оборони України (адреса місцезнаходження: м. Київ, проспект Повітряних Сил, буд. 6, код ЄДРПОУ 00034022), про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 06 лютого 2026 року.
Суддя О.В.Авраменко