Справа № 405/7604/25
провадження № 1-кп/405/390/25
05.02.2026 м. Кропивницький
Подільський районний суд міста Кропивницького в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кропивницькому у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного Реєстру досудових розслідувань за № 62024050010017181 від 23 грудня 2024 року стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого за ч.5 ст. 407 КК України,
клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою,
встановив:
У провадженні Подільського районного суду міста Кропивницького знаходиться кримінальне провадження № 62024050010017181 від 23 грудня 2024 року стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого за ч.5 ст. 407 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 посилаючись на наявність ризиків передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливість їх запобіганню, шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Захисник в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання прокурора, просив застосувати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Обвинувачений підтримав позицію захисника.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали провадження в рамках заявленого клопотання, приходить до наступного висновку.
За правилами ч. 2 ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Ухвалою слідчого судді Фортечного районного суду міста Кропивницького від 17.10.2025 стосовно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 13.12.2025.
Ухвалою Подільського районного суду міста Кропивницького від 11.12.2025 стосовно ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 08.02.2026 року з визначення застави у розмірі 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, у сумі 211 960 гривень.
Відповідно до положень ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Частиною 2 статті 177 КПК України визначено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Так, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки (п. 5 ч. 2 ст.183 КПК України).
Суд вважає, що наявно достатньо підстав вважати, що ризики передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України не зменшилися.
У контексті кримінального провадження ризиком є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи
Наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. У рішенні «Пунцельт проти Чехії» N 31315/96 від 25 квітня 2000 року, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою, з огляду, в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.
Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Крім того ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови»).
Суд оцінює тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у злочині, у вчиненні якого він обвинувачується, який є тяжким злочин, а саме: самовільне залишення місця служби без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене військовослужбовцем в умовах воєнного стану та самовільне залишення військової частини без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене військовослужбовцем в умовах воєнного стану (ч. 5 ст. 407 КК України), за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
Тяжкість злочину свідчить про ступінь суспільної небезпечності вчиненого діяння особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності поведінку цієї особи.
Враховуючи викладене, суд вважає, що залишається достатньо підстав вважати, що ОСОБА_5 усвідомлюючи тяжкість кримінального правопорушення та розуміючи міру покарання, яке може бути до нього застосоване у разі ухвалення обвинувального вироку, може переховуватися від суду з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин, тобто вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України.
Крім того, ОСОБА_5 знаходячись на свободі, маючи можливість вільного пересування та контактів, може незаконно впливати на свідків, які в судовому засіданні ще не допитувалися, з метою уникнення від кримінальної відповідальності та покарання, тобто вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.
Показання свідків, які можуть бути допитані надалі, відповідно до ч. 2 ст. 84 КПК України є процесуальними джерелами доказів і можуть відігравати ключову роль у встановленні предмета доказування у кримінальному провадженні.
Кримінальне процесуальне законодавство (ст. 23, 224 КПК України) передбачає, що показання потерпілих та свідків мають сприйматися судом безпосередньо в судовому засіданні. Відтак ризик впливу на них залишається актуальним на етапі судового розгляду до моменту, коли суд отримає та дослідить їхні показання.
Також, ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки може допускати невиконання процесуальних обов'язків щодо явки за викликами до слідчого чи прокурора, при чому може посилатися на різні, нібито форс-мажорні чи поважні обставини, таким чином затягуючи розгляд справи, перешкоджаючи прийняттю процесуальних рішень, тобто наявний ризик, передбачений п. 4 ч.1 ст. 177 КПК України.
Окрім того, ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, а саме продовжити вчиняти самовільне залишення місця служби без поважних причин, в умовах воєнного стану, тобто наявний ризик, передбачений п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Так, ризики, передбаченні п.п.1, 3, 4, 5 ст. 177 КПК України є дійсними та триваючими, і на даний час виключають можливість зміни запобіжного заходу на більш м'який, оскільки обраний запобіжний захід забезпечує належну процесуальні поведінку обвинуваченого. Крім того, з моменту обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою до моменту вирішення вказаного клопотання не змінилися обставини, які стали підставою для застосування обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Водночас, переконливих доказів на зменшення або зникнення ризиків сторона захисту суду не надала.
Враховуючи сукупність досліджених ризиків, характер і тяжкість інкримінованого ОСОБА_5 злочину, майнового та соціального статусу останнього, суд не вбачає підстав для застосування до ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, зокрема цілодобового домашнього арешту. На переконання суду домашній арешт не буде ефективними запобіжними заходами і не спроможний забезпечити його належну процесуальну поведінку, та не забезпечить виконання покладених на обвинуваченого обов'язків.
Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3 постанови Пленуму ВСУ від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строку тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.
Виходячи з п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод позбавлення свободи захід настільки суровий, що виправдати його можна лише у разі, коли інші, менш суворі заходи були розглянуті й визнані недостатніми для того, щоб забезпечити особисті або державні інтереси, які вимагають такого тримання під вартою.
Відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Таким чином, з урахуванням викладених обставин, особи обвинуваченого, існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які були доведені прокурором, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів на даний час не може забезпечити належну поведінку обвинуваченого та запобігти вищевикладеним ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому суд вважає за необхідне продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів та не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу, тому в задоволенні клопотання захисника слід відмовити.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 182, ч. 3-4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважає можливим визначити обвинуваченому ОСОБА_5 розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Беручи до уваги суспільну небезпеку кримінального правопорушення, в скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_5 його особу, матеріальний стан, суд приходить до висновку щодо визначення ОСОБА_5 застави у розмірі 232 960 гривень, що відповідає 70 прожитковим мінімумам для працездатних осіб, та узгоджується зі змістом ст. 182 КПК України.
У разі внесення обвинуваченим ОСОБА_5 визначеної застави, на нього відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слід покласти визначені ч. 5 ст. 194 КПК обов'язки, а саме: прибувати за викликом до суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; утриматись від спілкування зі свідками у даному кримінальному проваджені, за винятком їх участі у процесуальних діях; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (за наявності).
Керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 194, 197 КПК України, суд -
постановив:
Клопотання прокурора Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, тобто з 05.02.2026 до 05.04.2026 включно.
Визначити заставу у розмірі 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 232 960 (двісті тридцять дві тисячі дев'ятсот шістдесят) грн., яка може бути внесена на рахунок отримувача: ТУ ДСА України в Кіровоградській області; МФО 820172 ЄДРПОУ 26241445, рахунок UA 768201720355219001015002505, призначення платежу: застава за ОСОБА_5 .
В разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_5 до 05.04.2026 виконувати наступні обов'язки:
- прибувати за викликом до суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;
-утриматись від спілкування зі свідками у даному кримінальному проваджені, за винятком їх участі у процесуальних діях;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (за наявності).
Попередити обвинуваченого ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України з одночасним вирішенням питання, передбаченого ч. 10 ст. 182 КПК України.
Строк дії ухвали визначити до 05 квітня 2026 року включно.
Копію ухвали надіслати в ДУ "Кропивницький слідчий ізолятор", для виконання.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії ухвали суду.
Суддя ОСОБА_6