Справа № 404/10907/25
Номер провадження 2-а/404/100/25
05 лютого 2026 року м. Кропивницький
Фортечний районний суд міста Кропивницького а в складі:
головуючої судді - Варакіної Н.Б.
за участю секретаря - Кірової А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову №R105640 від 30 вересня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 Кодексу України з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн, а також закрити справу про адміністративне правопорушення.
Свої позовні вимоги мотивував тим, що є військовозобов'язаним і перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 . 09 жовтня 2025 року стало відомо про те, що у відношенні мене начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 було винесено постанову, якою притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Про розгляд справи про адміністративне правопорушення мені відомо не було, повідомлень про це я також не отримував. Копії постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП також надано не було. 09 жовтня 2025 року позивачем до ІНФОРМАЦІЯ_1 подано заяву про надання вищевказаної постанови. Позивачу надійшла постанова ІНФОРМАЦІЯ_3 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною З статті 210-1 КУпАП. У вказаній постанові від 30.09.2025 № Р105640 зазначено, за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не пройшов(ла)(відмовилась) від проходження ВЛК (п. 2 розділу II ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав в/сл. Та поліцейських на соціальний захист», встановлений абзацом сьомим частини З статті 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим допустив(ла) порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, у зв'язку з чим на нього накладено штраф в сумі 17 000 грн. Вважає вказану постанову незаконною та винесеною з порушенням вимог чинного законодавства України, оскільки не отримував протокол про вчинення адміністративного правопорушення за ч. З ст. 210-1 КУпАП, складений ІНФОРМАЦІЯ_2 ; не отримував сповіщень про місце і час розгляду справи щодо нього, яке відбулось 30.09.2025, за результатом якого прийнято
оскаржувану постанову; не отримував виклик від
ІНФОРМАЦІЯ_1 ; не був присутній
під час розгляду справи щодо мене ОСОБА_1 , за
результатом якого прийнято оскаржувану постанову від 30.09.2025. Але чомусь в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності вказано, що «Дата надходження від особи заяви, в якій вона зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності»: 30.09.2025. Спосіб надходження заяви: Особисто в паперовій формі. Короткий зміст заяви: Повідомленні про вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з порушенням правил військового обліку(законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію)».Жодних заяв до міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки позивач не писав. Якщо така заява і є в ІНФОРМАЦІЯ_3 то вона підписана не ним і про її існування йому стало відомо тільки після отримання копії постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Крім того в самій постанові в графі підпис особи яка притягується до адміністративної відповідальності після прізвища ОСОБА_2 стоїть підпис виконаний не ним, а невідомою особою. Вважає, вищевказану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13 листопада 2025 року відкрито спрощене позовне провадження по справі.
Сторони у судове засідання не з'явились, повідомлялись про день та час розгляду належним чином, причини неявки суду невідомі.
Відповідач надав суду відзив на позов, просив відмовити в задоволенні позову повністю. В обґрунтування відзиву зазначив, що позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 . Відповідно до пункту 2 розділу II, прикінцевих та перехідних положень Документ сформований в системі «Електронний суд» 21.11.2025 3 Закону України від 21.03. 2024 № 3621-IX, в редакції Закону № 4235-IX від 12.02.2025, установлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби . Такі громадяни зобов'язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Відповідно до облікової картки військовозобов'язаного ОСОБА_1 , - 04.12.1992 року - на підставі графи статті 30 -б наказу МО СССР № 260 від 1987 року - годным к нестроевой службе (обмежено придатний ).- 04.10.1995 року, за результатами якої визнаний (негоден к военной службе в мирное время, годен к нестроевой службе в военное время) обмежено придатний у воєнний час на підставі графи ІІ статті 54-в наказу Міністерства оборони України № 2 від 12.07.1994 року (долучається облікова картка). У обліковій картці ОСОБА_1 міститься запис про те, що наступний медичний переогляд він повинен був пройти у 2000 році. В порушення вимог законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, позивач нехтуючи своїми обов'язками, встановленими пунктом 2 розділу II, прикінцевих та перехідних положень Закону України від 21.03. 2024 № 3621-IX, в редакції Закону № 4235-IX від 12.02.2025 перебуваючи за межами правового полю до 05 червня 2025 року не перепройшов військово-лікарську комісію. Таким чином позивач вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП).
Відповідно до абзацу першого статті 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Ця бездіяльність стала підставою для присвоєння позивачу у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів статусу порушника правил військового обліку. Вказані дії (бездіяльність) мають явно виражені ознаки правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Враховуючи приписи абзацу 2 пункту 56 Постанови № 1487 та відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів - 15.08.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_4 через Єдиний державний призовників, військовозобов'язаних та резервістів було направлена електронне звернення Е3226805 до Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області, 15.08.2025 року представником поліції підтверджено електронне звернення, внаслідок чого позивачу встановлено статус порушника правил військового обліку. (долучається витяг з реєстру) Причина - не проходження військово-лікарської комісії (п. 2 розділу ІІ ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав в/сл та поліцейських на соціальний захист). Зняття статусу порушника можливе виключно у випадках, коли: Особа самостійно прибула до ТЦК та СП за місцем військового обліку з метою оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210-1 КУпАП, та виконала передбачені законодавством обов'язки. Особа була доставлена органами Національної поліції до ТЦК та СП відповідно до порядку, передбаченого ст. 259 КУпАП (доставка порушника) чи ст. 261 КУпАП (адміністративне затримання), з подальшим оформленням відповідних процесуальних документів. До моменту виконання одного з цих процесуальних варіантів статус порушника в Реєстрі зберігається, оскільки він виконує функцію індикатора для забезпечення виконання особою обов'язків військового обліку та для можливості її ідентифікації органами Національної поліції. Таким чином, сам факт присвоєння особі статусу порушника не порушує її прав, а навпаки забезпечує належне виконання державою функцій військового обліку, відповідає вимогам постанови №1487, Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів». Рішення ТЦК та СП щодо внесення відомостей про позивача до Реєстру як про порушника правил військового обліку було ухвалено на підставі конкретного встановленого факту, підтвердженого документально, а не з міркувань припущення чи загальних оціночних суджень.
30.09.2025 року на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 від ОСОБА_1 надійшла заява про визнання скоєного адміністративного правопорушення від 28.09.2025 року з додатками. Зважаючи на доданий до заяви додаток Військово - обліковий документ з застосунку Резерв +, з котрого вбачається причина порушення військового обліку «Не пройшли (відмовилися від проходження) ВЛК» (копія заяви з додатком додається), зазначена заява прийнята та розглянута ІНФОРМАЦІЯ_5 , як згода визнання скоєного адміністративного правопорушення саме за не проходження військово - лікарської комісії. Зважаючи на визнання позивачем порушення, начальником ІНФОРМАЦІЯ_6 винесена постанова №R105640 від 30.09.2025, якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено штраф у сумі 17 000, 00 (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) грн, надано можливість сплатити 50% розміру штрафу протягом 10 днів з дня набрання постанови законної сили, для повного її виконання.
Цей факт підтверджується матеріалами військового обліку, а також відомостями з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Саме невиконання позивачем чітко встановленого законом обов'язку стало підставою для внесення відповідних відомостей до Реєстру та присвоєння йому статусу «порушника правил військового обліку» з подальшим притягненням позивача до адміністративної відповідальності. Таким чином, рішення відповідача не було результатом припущень чи абстрактних міркувань, а ґрунтувалося на конкретних обставинах та прямих вимогах чинного законодавства. Отже, дії ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідають стандартам, визначеним Верховним Судом, адже містять чітке мотивування, належне посилання на правові норми та встановлені факти, а відтак є законними, обґрунтованими та правомірними.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
За змістом ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 65 Конституції України передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі Закон) здійснюється правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.
Згідно частини 10 статті 1 Закону, громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані прибувати за викликом міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці. У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Згідно з пунктом 20 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, з оголошенням мобілізації резервісти та військовозобов'язані, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях.
На виконання пункту 21 Порядку, за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Стаття 68 Конституції України наголошує, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність Інших людей.
Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Зі змісту статті 117 Конституції України, постанови Кабінету Міністрів України є обов'язковими до виконання.
Громадяни за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (пункт 28 Порядку).
Повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (пункт 30 Порядку).
Повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, можуть централізовано друкуватися і надсилатися військовозобов'язаним та резервістам засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення (пункт 30-2 Порядку).
Відповідно до пункту 36 Порядку, резервісти та військовозобов'язані можуть бути оповіщені за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання засобами зв'язку.
Згідно з частиною 2 пункту 41 Порядку, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Частиною 3 статті 210-1 КУпАП передбачено, що вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. частина 7 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»).
Судом встановлено, що начальником ІНФОРМАЦІЯ_6 винесена постанова №R105640 від 30.09.2025, якою громадянина ОСОБА_1 визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено штраф у сумі 17 000, 00 (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) грн, надано можливість сплатити 50% розміру штрафу протягом 10 днів з дня набрання постанови законної сили, для повного її виконання.
Позивач є військовозобов'язаним і перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до облікової картки військовозобов'язаного ОСОБА_1 , - 04.12.1992 року - на підставі графи статті 30 -б наказу МО СССР № 260 від 1987 року - годным к нестроевой службе (обмежено придатний ).- 04.10.1995 року, за результатами якої визнаний (негоден к военной службе в мирное время, годен к нестроевой службе в военное время) обмежено придатний у воєнний час на підставі графи ІІ статті 54-в наказу Міністерства оборони України № 2 від 12.07.1994 року .
У обліковій картці ОСОБА_1 міститься запис про те, що наступний медичний переогляд він повинен був пройти у 2000 році. В порушення вимог законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, позивач нехтуючи своїми обов'язками, встановленими пунктом 2 розділу II, прикінцевих та перехідних положень Закону України від 21.03. 2024 № 3621-IX, в редакції Закону № 4235-IX від 12.02.2025 перебуваючи за межами правового полю до 05 червня 2025 року не перепройшов військово-лікарську комісію.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів - 15.08.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_4 через Єдиний державний призовників, військовозобов'язаних та резервістів було направлена електронне звернення Е3226805 до Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області, 15.08.2025 року представником поліції підтверджено електронне звернення, внаслідок чого позивачу встановлено статус порушника правил військового обліку. (долучається витяг з реєстру) Причина - не проходження військово-лікарської комісії (п. 2 розділу ІІ ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав в/сл та поліцейських на соціальний захист).
Зняття статусу порушника можливе виключно у випадках, коли: Особа самостійно прибула до ТЦК та СП за місцем військового обліку з метою оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210-1 КУпАП, та виконала передбачені законодавством обов'язки.
Позивач доставлений органами Національної поліції до ТЦК та СП відповідно до порядку, передбаченого ст. 259 КУпАП (доставка порушника) чи ст. 261 КУпАП (адміністративне затримання), з подальшим оформленням відповідних процесуальних документів.
До моменту виконання одного з цих процесуальних варіантів статус порушника в Реєстрі зберігається, оскільки він виконує функцію індикатора для забезпечення виконання особою обов'язків військового обліку та для можливості її ідентифікації органами Національної поліції.
Таким чином, сам факт присвоєння особі статусу порушника не порушує її прав та відповідає вимогам постанови №1487, Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів».
Рішення ТЦК та СП щодо внесення відомостей про позивача до Реєстру як про порушника правил військового обліку ухвалено на підставі конкретного встановленого факту, підтвердженого документально.
30.09.2025 року на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 від ОСОБА_1 надійшла заява про визнання скоєного адміністративного правопорушення від 28.09.2025 року з додатками, яка додана до відзиву.
До заяви позивач додав додаток Військово - обліковий документ з застосунку Резерв +, з котрого вбачається причина порушення військового обліку «Не пройшли (відмовилися від проходження) ВЛК».
Зазначена заява прийнята та розглянута ІНФОРМАЦІЯ_5 , та розцінена як згода визнання скоєного адміністративного правопорушення саме за не проходження військово - лікарської комісії.
Зважаючи на визнання позивачем порушення, начальником ІНФОРМАЦІЯ_6 винесена постанова №R105640 від 30.09.2025, якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено штраф у сумі 17 000, 00 грн.
Відповідно до статті 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
При вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, важливим є дотримання строку розгляду справи, за умови закінчення якого посадова особа позбавлена можливості досліджувати та вирішувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного проступку.
Відповідно до частини першої статті 277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в засіданні, не можуть бути підставою для скасування постанови.
Законодавством України та нормами міжнародних актів установлюється заборона зловживанням процесуальними правами, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, її представники, захисники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Враховуючи викладене суд вважає, що позивач навмисно затягував розгляд справи з метою порушення процесуальних строків розгляду справи та уникнення покарання за вчинене правопорушення.
ІНФОРМАЦІЯ_7 добросовісно поінформував позивача з наміром забезпечити його право бути присутнім при розгляді справи про адміністративне правопорушення та реалізувати свої процесуальні права та право на захист.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся у відповідності до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення, з дотриманням прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зважаючи на визнання Позивачем порушення, начальником ІНФОРМАЦІЯ_6 винесена постанова №R105640 від 30.09.2025, якою громадянина ОСОБА_1 визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено штраф у сумі 17 000, 00.
Важливим орієнтиром для правильного вирішення даної справи є правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 19 грудня 2024 року у справі №280/1155/23. У цій постанові суд касаційної інстанції чітко сформулював підхід, згідно з яким будь-яке рішення суб'єкта владних повноважень, яке має негативні наслідки для особи, повинно бути належним чином мотивоване. Верховний Суд наголосив, що органи державної влади зобов'язані уникати ухвалення рішень, побудованих на загальних фразах чи формальних посиланнях на закон, не підкріплених конкретними аргументами та фактичними підставами. Негативне для особи рішення, за практикою суду, має містити чіткі відповіді на ключові питання, що стали предметом спору, а його мотивувальна частина повинна демонструвати, що орган діяв в межах наданих йому повноважень і у спосіб, визначений законом. Цей факт підтверджується матеріалами військового обліку, а також відомостями з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Саме невиконання позивачем чітко встановленого законом обов'язку стало підставою для внесення відповідних відомостей до Реєстру та присвоєння йому статусу «порушника правил військового обліку» з подальшим притягненням Позивача до адміністративної відповідальності. Таким чином, рішення відповідача не було результатом припущень чи абстрактних міркувань, а ґрунтувалося на конкретних обставинах та прямих вимогах чинного законодавства. Отже, дії ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідають стандартам, визначеним Верховним Судом, адже містять чітке мотивування, належне посилання на правові норми та встановлені факти, а відтак є законними, обґрунтованими та правомірними.
За приписами статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Під час розгляду адміністративної справи відповідачем були з'ясовані всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи відповідно до вимог КУпАП, зокрема встановлено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, встановлено його вину та обставини скоєного правопорушення під час дії особливого періоду в умовах воєнного стану.
Відповідно до пункту 2 розділу II, прикінцевих та перехідних положень Документ сформований в системі «Електронний суд» 21.11.2025 3 Закону України від 21.03. 2024 № 3621-IX, в редакції Закону № 4235-IX від 12.02.2025, установлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби . Такі громадяни зобов'язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду. Своїми протиправними діями/бездіяльністю ОСОБА_1 вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що справа про адміністративне правопорушення вирішена в точній відповідності з законом, а постанова по адміністративній справі №R105640 від 30 вересня 2025 року цілком законна та обґрунтована.
Керуючись ст.ст. 33, 210-1, 222, 258, 293 КУпАП, ст. ст. 2, 6, 77, 80, 94, 159-162,167, 286 КАС України, -
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складення.
Рішення суду проголошено та складено 05.02.2026.
Суддя Фортечного районного суду
міста Кропивницького Н. Б. Варакіна