Справа № 344/19542/25
Провадження № 1-кп/344/671/26
05 лютого 2026 року м.Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді: ОСОБА_1 ,
з участю: секретарів судового засідання ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
законного представника ОСОБА_7 ,
представника Служби у справах дітей
виконавчого комітету
Івано-Франківської міської ради ОСОБА_8 ,
психолога ОСОБА_9 ,
представника ювенальної превенції ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Івано-Франківську кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення
ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, учня 9 класу Івано-Франківського ліцею №15 Івано-Франківської міської ради, неодруженого, непрацюючого, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , раніше несудимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, -
ОСОБА_5 вчинив: таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене в умовах воєнного стану.
Кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин.
Так, ОСОБА_5 18.08.2025 року о 11 год. 56 хв. перебуваючи поблизу будинку №1, що по вул.Івасюка в м. Івано-Франківську, побачив не пристебнутий велосипед чорно-білого кольору марки “FORCE», який належить ОСОБА_11 , після чого в нього виник протиправний умисел на таємне викрадення чужого майна з метою незаконного збагачення.
Реалізовуючи свій протиправний намір, діючи умисно, таємно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи шкідливі наслідки і свідомо бажаючи їх настання, в період дії на території України воєнного стану, який введений згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 року №2102-ІХ (зі змінами, востаннє внесеними Указом Президента України №478/2025 від 14.07.2025 року, затвердженим Законом України №4524-ІХ від 15.07.2025), ОСОБА_5 , вважаючи, що за його діями ніхто з осіб, які б могли усвідомлювати факт протиправного заволодіння майном, не спостерігає, таємно викрав велосипед марки “FORCE», вартість якого згідно висновку експерта 6 655,50 грн.
В подальшому, ОСОБА_5 покинув місце вчинення кримінального правопорушення, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_11 майнову шкоду на вказану вище суму.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, ствердив все вищенаведене відповідно до викладеного. У вчиненому щиро розкаюється, критично оцінює свою поведінку, просить суворо його не карати.
Законний представник ОСОБА_7 просила не призначати обвинуваченому суворе покарання. Вказала, що шкода потерпілій відшкодована в повному обсязі, запевнила суд, що буде більж уважною до сина.
На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються та дослідження фактичних обставин справи було обмежено допитом обвинуваченого. При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.4 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене в умовах воєнного стану.
Суд вважає дану кваліфікацію правильною.
Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає: визнання вини, щире каяття обвинуваченого у вчиненому, активне сприяння у розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування шкоди, молодий вік, те що він є неповнолітнім.
Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд, відповідно до вимог ст.ст. 65, 103 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст.12 КК України є тяжким злочином, особу винного, зокрема те, що він раніше несудимий, його молодий вік, те що він неповнолітній, навчається у 9 класі ліцею №15 Івано-Франківської міської ради, на обліках в Службі у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, лікарів психіатра та нарколога не перебуває. Виховується у сім'ї, яка перебувала під соціальним супроводом Івано-Франківського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді з 30.12.2022 року по 30.06.2023 року у зв'язку із насильством. Позитивно характеризується по місцю навчання, пройшов Програму відновного правосуддя. Під час канікул займався тимчасовими підробітками з метою покращення скрутного матеріального становища сім'ї, оскільки мати офіційно не працевлаштована, жодної допомоги на неповнолітніх дітей не отримує.
Окрім того, суд також враховує, що згідно інформації, яка міститься в досудовій доповіді органу пробації у обвинуваченого ОСОБА_5 наявний низький ризик вчинення повторного кримінального правопорушення, Івано-Франківський районний відділ філії ДУ “Центр пробації» в Івано-Франківській області вважає, що виправлення ОСОБА_5 можливе без ізоляції від суспільства. У разі, якщо суд дійде висновку про можливість звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає за доцільним покласти на нього обов'язки окрім передбачених ч.1 ст. 76 КК України, додаткові, передбачені ч.3 ст.76 КК України, зокрема: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації та виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Враховуючи всі вищенаведені обставини, що пом'якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, враховуючи, позицію прокурора, думку захисника, законного представника, конкретику даного правопорушення, особу винного, його вік, зокрема те що він неповнолітній, а також його ставлення до вчиненого, висновок органу пробації, беручи до уваги вимоги ст. 50 КК України, в якій зазначається, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 можливе без ізоляції від суспільства, а тому до нього слід застосувати вимоги ч.1 ст.69 КК України, визначивши йому інше, не зазначене в санкції ч.4 ст.185 КК України основне покарання у виді пробаційного нагляду, оскільки таке покарання є достатнім, справедливим і необхідним для його виправлення та для запобігання вчиненню кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.
Процесуальні витрати за проведення судової експертизи у відповідності до ч.2 ст.124 КПК України покласти на обвинуваченого.
Питання речових доказів вирішити згідно вимог ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ч.15 ст. 615, ст.ст.373-375 КПК України, суд,-
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити покарання із застосуванням ч.1 ст.69 КК України - 1 (один) рік пробаційного нагляду.
На підставі ч.2 ст.59-1 КК України, зобов'язати ОСОБА_5 :
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази:
- DVD-R диск із відеозаписами з камер зовнішнього відеоспостереження, які розташовані на фасаді будинку №1, що по вул.Івасюка у м.Івано-Франківську, який постановою слідчого від 05.09.2025 року визнаний речовим доказом - залишити при матеріалах кримінального провадження;
- недопалок від сигарети та паперовий конверт, які постановою слідчого від 04.09.2025 року визнано речовими доказами та передано на зберігання в кімнату зберігання речових доказів Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області - знищити;
- велосипед сіро-чорного кольору з ручками зеленого кольору марки “FORCE», який постановою слідчого від 04.09.2025 року визнано речовим доказом та передано на зберігання в кімнату зберігання речових доказів Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області - повернути потерпілій ОСОБА_11 , арешт накладений ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 08.09.2025 року.
Стягнути із ОСОБА_5 на користь держави, процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи в сумі 2 120 (дві тисячі сто двадцять) гривень 40 копійок.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Івано-Франківський міський суд.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії вироку.
Суддя ОСОБА_12