(заочне)
Справа №338/1692/25
05 лютого 2026 року Провадження №2/338/277/26 селище Богородчани
Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді Рибки Л.Я.
секретар судового засідання Остапишин І.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
22 грудня 2025 року представник позивача ТОВ "Споживчий центр" Лисенко О.С., через систему "Електронний суд", подала до Богородчанського районного суду Івано-Франківської області позовну заяву до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 35400 грн та судові витрати.
Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Позовні вимоги мотивовано тим, що між ТОВ "Споживчий центр" та ОСОБА_1 29 травня 2025 року укладено Кредитний договір (оферти) № 29.05.2025-100001978.
Відповідно до умов Договору позичальнику - відповідачу надано кредит у розмірі
10 000 грн, що підтверджується листом ТОВ "Універсальні платіжні рішення" №1-1112 від 11 грудня 2025 року, строком на 184 дні. Заявка є невід'ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) з якою Позичальник ознайомився під час укладення кредитного договору.
Відповідно до умов кредитного договору № 29.05.2025-100001978 від 29 травня 2025 року (надалі "Договір") позичальнику надається кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту - 29 травня 2025 року; сума кредиту: 10 000 грн 00 коп. Строк, на який надається Кредит - 184 дні з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту - 28 листопада 2025 року; продовження строку, на який надається кредит, не передбачене. У позичальника та кредитодавця відсутнє право продовжувати строк кредитування або строк виплати кредиту.
Відповідно до договору від 29 травня 2025 року та листа ТОВ "Універсальні платіжні рішення" №1-1112 від 11 грудня 2025 року, Кредитором надано Позичальнику кредит у розмірі 10 000 грн строком на 184 дні, відповідачем 29 травня 2025 року отримано кредитні кошти у розмірі 10 000 грн. Отже, ТОВ "Споживчий центр" свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі.
В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на 28 листопада 2025 року утворилась заборгованість у розмірі 35 400 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 10 000 грн, по процентам за користування кредитом в розмірі 18 400 грн, по комісії (пов'язаної з надання кредиту) в розмірі 2000 грн та нараховану неустойку в розмірі 5 000 грн, чим порушуються права та інтереси ТОВ "Споживчий центр".
Стислий виклад позиції учасників справи, відомості про рух справи, процесуальні дії у справі.
Ухвалою Богородчанського районного суду від 31 грудня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача ТОВ "Споживчий центр" Лисенко О.С. в судове засідання не прибула, в позовних вимогах просила розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, шляхом надсилання судових повісток за зареєстрованим місцем проживання та розміщення оголошення про виклик до суду на офіційній сторінці Богородчанського районного суду Івано-Франківської області в мережі Інтеренет на веб-сайті судової влади.
Про причини неявки ОСОБА_1 суд не поінформував, своїм правом на подання відзиву не скористався, заяв чи клопотань щодо розгляду даної справи від нього не надходило.
05 лютого 2026 року постановлено ухвалу суду про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
У зв'язку з неприбуттям в судове засідання сторін у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснюється.
Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 29 травня 2025 року відповідач ОСОБА_1 погодив пропозицію ТОВ "Споживчий центр" про укладення кредитного договору (оферти), відповідно до пункту 1.1 якої, дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта) є пропозицією товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" (в подальшому кредитодавець) укласти електронний кредитний договір (оферту) у порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію", і не є ні договором приєднання/його частиною у розумінні ст.634 Цивільного кодексу України, ні публічним договором у розумінні ст.633 Цивільного кодексу України.
Відповідно до пункту 3.1. за цим договором кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію.
Згідно пунктів 3.3, кредитодавець надає позичальнику кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту, сума кредиту, строк, на який надається кредит, дата повернення (виплати) кредиту, проценти за користування кредитом (Проценти), графік платежів встановлюються у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; тип кредиту: фінансовий кредит (а.с.22-зворот).
Відповідно до заявки та відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 29.05.2025-100001978 (кредитної лінії) та умов кредитного договору № 29.05.2025-100001978 від 29 травня 2025 року позичальнику надається кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту - 29 травня 2025 року; сума кредиту: 10 000 грн 00 коп. строк, на який надається кредит - 184 дні з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту - 28 листопада 2025 року; продовження строку, на який надається кредит, не передбачене. У позичальника та кредитодавця відсутнє право продовжувати строк кредитування або строк виплати кредиту.
Процентна ставка "Стандарт" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом усього строку, на який надається кредит (надалі "процентна ставка"). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.
Комісія, пов'язана з наданням кредиту (надалі "комісія") 20% від суми кредиту та дорівнює 2000 грн 00 коп. Розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту.
Неустойка: 100 грн 00 коп. за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання. Вказані вище умови також підтверджені паспортом споживчого кредиту, який також підписаний позичальником одноразовим ідентифікатором А651 (а.с. 21, 28).
Згідно з листом ТОВ "Універсальні платіжні рішення" №1-1112 від 11 грудня 2025 року надано ОСОБА_1 кредит у сумі 10 000 грн, шляхом зарахування коштів на його банківську картку НОМЕР_1 (а.с.13).
Відповідно до довідки розрахунку за кредитним договором № № 29.05.2025-100001978 від 29 травня 2025 року заборгованість ОСОБА_1 становить 35 400 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 10 000 грн, по процентах в розмірі
18 400 грн, по комісії (пов'язаної з надання кредиту) в розмірі 2000 грн та неустойки в розмірі 5 000 грн (а.с.31).
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Із прийняттям Закону України "Про електронну комерцію" № 675-VIII (надалі - Закон № 675-VIII) від 03.09.2015, який набрав чинності 30.09.2015, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Відповідно до ст. 3 Закону № 675-VIII, електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена, шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону № 675-VIII).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ч. 6 ст. 11 Закону № 675-VIII).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону № 675-VIII).
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Висновки суду за результатами розгляду справи.
Згідно з довідкою-розрахунком про стан заборгованості та графіком чергових платежів за кредитним договором № 29.05.2025-100001978 від 29 травня 2025 року заборгованість ОСОБА_1 становить 35 400 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 10 000 грн, по процентах в розмірі 18 400 грн, по комісії (пов'язаної з надання кредиту) в розмірі 2000 грн та неустойки в розмірі 5 000 грн (а.с.31).
Судом встановлено, що на підставі кредитного договору № 29.05.2025-100001978, укладеного 29 травня 2025 року в електронному вигляді, відповідач отримав кредит у розмірі 10 000 грн, грошові кошти на погашення заборгованості не сплачував, тому сума основного боргу (тіла кредиту), підлягає стягненню з відповідача.
Щодо заборгованості за процентами у розмірі 18 400 грн, то така відповідає умовам кредитного договору, згідно якого сума основного боргу становить 10 000 грн, період нарахування процентів 184 дні, процентна ставка - 1% на день, яка нараховано у період з 29 травня 2025 року по 28 листопада 2025 року, в межах строку дії договору (10000х1%х184 дні=18400 грн), а отже відсотки за користування кредитом в розмірі 18 400 грн, слід стягнути з відповідача на користь позивача у справі.
При цьому слід зазначити, що відповідач розмір кредитної заборгованості не спростував, своїх контррозрахунків заборгованості чи доказів, які б підтверджували її відсутність, суду не надав.
В частині вимоги про стягнення комісії (пов'язаної з наданням кредиту) суд зазначає наступне.
У пунктах 8-9 Заявки до кредитного договору № 29.05.2025-100001978 передбачено, що комісія, пов'язана з наданням Кредиту (надалі "Комісія") 20% від суми Кредиту та дорівнює 2000 грн 00 коп. Розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту.
Згідно із п. 4 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування" №1734-VIII загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 ЗУ "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Виходячи з аналізу вимог п.4 ч.1 ст. 1,ч.2 ст.8, ч.1 ст.1, ст. 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність", висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року по справі №496/3134/19 щодо застосування ст. 11 Закону України "Про споживче кредитування", така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.
Спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також стягувати суму несплаченої вищевказаної комісії з відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).
Таким чином, нарахування на підставі кредитного договору комісії у розмірі 20 % від суми кредиту, що становить 2000 грн, та її стягнення кредитором не суперечить закону, а тому вимога про стягнення комісії (пов'язаної з наданням кредиту) в сумі 2000 грн, підлягає задоволенню.
Щодо нарахування неустойки суд приходить до таких висновків.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 на території України введений воєнний стан. В подальшому він неодноразово продовжувався та діяв як на час укладення спірного договору позику, так і на час розгляду цієї справи.
Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання за кредитним договором у період дії на території України воєнного стану, тому неустойка в сумі 5 000 грн, не може бути стягнута, і тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (статті 79 ЦПК України).
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ "Споживчий центр" заборгованість за кредитним договором № 29.05.2025-100001978 від 29 травня 2025 року в сумі 30 400 грн 00 коп., з яких 10 000 грн - основний борг, 18400 грн - проценти за користування кредитом; 2000 грн комісія, пов'язана з наданням кредиту.
Розподіл судових витрат.
З урахуванням положень ст. 141 ЦПК України, та враховуючи часткове задоволення позовних вимог, з відповідача слід стягнути на користь позивача 2080 грн 25 коп. судового збору (30400 х 2 422,40/ 35400 грн =2080 грн 25 коп.).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" заборгованість за кредитним договором № 29.05.2025-100001978 від 29 травня 2025 року в сумі 30 400 (тридцять тисяч чотириста) грн 00 коп., з яких 10 000 грн. - основний борг, 18 400 грн - проценти за користування кредитом; 2000 грн - комісія, пов'язана з наданням кредиту.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр", витрати по сплаті судового збору у розмірі 2080 грн 25 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр", адреса реєстрації: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, код ЄДРПОУ 37356833, адреса: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .
Суддя Богородчанського
районного суду Л.Я. Рибка