Справа № 216/2602/22
провадження 2/216/126/26
іменем України
05 лютого 2026 року місто Кривий Ріг
Суддя Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Цимбалістенко О.В., розглянувши позовну заяву третьої особи ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання мирової угоди, усунення перешкод у здійсненні права володіння, стягнення моральної та матеріальної шкоди у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Служби у справах дітей виконкому Центрально-Міської районної у місті ради, та третьої особи ОСОБА_1 про розірвання мирової угоди про виконання цивільно-правових зобов'язань дитини, стягнення моральної шкоди, заподіяної дитині внаслідок примушування до виконання цивільно-правових зобов'язань,
В провадженні судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Служби у справах дітей виконкому Центрально-Міської районної у місті ради, та третьої особи ОСОБА_1 про розірвання мирової угоди про виконання цивільно-правових зобов'язань дитини, стягнення моральної шкоди, заподіяної дитині внаслідок примушування до виконання цивільно-правових зобов'язань.
02 лютого 2026 року на адресу суду від третьої особи ОСОБА_1 надійшла позовна заява до ОСОБА_2 в якій заявила наступні позовні вимоги:
1)Розірвати «мирову угоду» у справі № 2-120/2010 та визнати такою, що не породжує жодних правових наслідків щодо мене - ОСОБА_1 , як власника житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ;
2)Усунути перешкоди у здійсненні мною права володіння, користування та розпорядження належним житловим будинком за адресою: мені АДРЕСА_1 . Заборонити ОСОБА_2 та будь-яким іншим особам вчиняти дії, спрямовані на: користування зазначеним житловим будинком; проживання у ньому; ініціювання або продовження виконавчих дій щодо майна ОСОБА_1 ;
3) Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 934 476 гривень, як компенсацію за тривале та системне порушення права приватної власності, недоторканності житла, приватного життя та особистої Безпеки;
4) Стягнути з відповідача судові витрати та матеріальні збитки у загальному розмірі 483 349,51 грн, відповідно до наданого орієнтовного розрахунку.
Крім цього ОСОБА_1 просила звільнити її від сплати судового збору на підставі п.3. статті 8 Закону України «Про судовий збір» та статті 136 ЦПК України, з урахуванням: предмета спору (захист житлових і майнових прав); майнового стану; умов воєнного стану; фактичного позбавлення можливості користуватися власним житлом.
Розглянувши клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, Суд зазначає наступне.
Дослідивши клопотання, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для звільнення від сплати судового збору, з огляду на таке.
Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; аб о позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Обставини, зазначені у клопотанні, не є безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки не підтверджують з достовірністю скрутний матеріальний стан позивача, що перешкоджає йому виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої позовної заяви судовим збором.
Подібна правова позиції викладена в ухвалі Верховного Суду від 07 грудня 2022 року у справі № 216/3354/19 провадження 61-11878ск22.
Окрім цього жодних документів на підтвердження скрутного майнового стану ОСОБА_1 надано не було.
Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
За таких обставин, суд вважає за можливе залишити клопотання ОСОБА_1 без задоволення.
Розглянувши позовну заяву з доданими до неї документами на предмет наявності правових підстав для відкриття провадження у справі, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Реалізація особою права на звернення до суду здійснюється шляхом дотримання визначеної процесуальним законом процедури (порядку) захисту порушених прав, яка передбачає виконання чітких та передбачуваних вимог ЦПК України щодо форми, змісту позовної заяви, документів, які додаються до неї.
Вимоги щодо змісту та форми позовних заяв визначені ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
При цьому, якщо подана позовна заява не відповідає таким вимогам, приписами ч. 1 ст. 185 ЦПК України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.
Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного ЦПК України.
У даному випадку, подана позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України, у зв'язку з чим підлягає залишенню без руху з посиланням на положення ст. 185 ЦПК України, враховуючи наступне.
Відповідно до ч.1 ст 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовані Законом України «Про судовий збір».
В силу приписів п. п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання фізичною особою позову майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
В силу приписів п. п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання фізичною особою позову немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру (ч. 7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір»).
Згідно зі Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 3 328, 00 грн.
У даному випадку, позивачем заявлені позовні вимоги немайнового характеру:
1)Розірвати «мирову угоду» у справі № 2-120/2010 та визнати такою, що не породжує жодних правових наслідків щодо мене - ОСОБА_1 , як власника житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ;
2)Усунути перешкоди у здійсненні мною права володіння, користування та розпорядження належним житловим будинком за адресою: мені АДРЕСА_1 . Заборонити ОСОБА_2 та будь-яким іншим особам вчиняти дії, спрямовані на: користування зазначеним житловим будинком; проживання у ньому; ініціювання або продовження виконавчих дій щодо майна ОСОБА_1 ;
Крім цього позивачем заявлено позовні вимоги майнового характеру:
1) Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 934 476 гривень, як компенсацію за тривале та системне порушення права приватної власності, недоторканності житла, приватного життя та особистої Безпеки;
2) Стягнути з відповідача судові витрати та матеріальні збитки у загальному розмірі 483 349,51 грн, відповідно до наданого орієнтовного розрахунку.
Відповідно до висновків про застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18.09.2023 року у справі № 758/5118/21 (провадження № 61-5554сво23):
1. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
2. До позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
3. Норми ЦПК України, Закону України «Про судовий збір» не містять норм, які б дозволяли зробити висновок, що законодавець хоче встановити більш сприятливі наслідки у вигляді сплати судового збору у меншому розмірі для випадків, коли позивач об'єднує вимоги до кількох відповідачів в одному позові.
При цьому, Об'єднана Палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду зазначила, що відповідно до частини першої статті 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Судовий збір має бути сплачений за кожну немайнову вимогу окремо, якщо заявлено декілька немайнових вимог (абзац 2 частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір»).
Таким чином, при тлумаченні термін поняття «вимога» має враховуватися, предмет та підстави позову.
Приймаючи до уваги вказану вище позицію Об'єднаної Палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, при зверненні до суду з даним позовом позивач мала сплатити судовий збір за 2 вимоги немайнового характеру, а саме:
- за позовну вимогу немайнового характеру розірвати «мирову угоду» у справі № 2-120/2010 та визнати такою, що не породжує жодних правових наслідків щодо мене - ОСОБА_1 , як власника житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 - судовий збір у розмірі 1331,20 грн.;
- за позовну вимогу немайнового характеру усунути перешкоди у здійсненні мною права володіння, користування та розпорядження належним житловим будинком за адресою: мені АДРЕСА_1 . Заборонити ОСОБА_2 та будь-яким іншим особам вчиняти дії, спрямовані на: користування зазначеним житловим будинком; проживання у ньому; ініціювання або продовження виконавчих дій щодо майна ОСОБА_1 - судовий збір у розмірі 1331,20 грн.
Окрім цього, позивачка просить стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду, яка є вимогою майнового характеру, оскільки позивач її визначила у грошовому вимірі, що узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній по справах: № 761/11472/15-ц, провадження № 61-23674св18 постанова від 28.11.2018, № 759/19492/18, провадження № 61-19982ск19 ухвала від 12.11.2019; 213/4139/19 ухвала від 08.07.2020; № 180/2197/23 провадження 61-13290ск24 ухвала від 14.10.2023; № 195/2185/24 провадження №61-13816ск25 ухвала від 14.11.2025.
Таким чином при зверненні до суду з даним позовом позивач мала сплатити судовий збір за 2 вимоги майнового характеру, а саме:
- за позовну вимогу майнового характеру стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 934 476 гривень, як компенсацію за тривале та системне порушення права приватної власності, недоторканності житла, приватного життя та особистої Безпеки - судовий збір у розмірі 9344,76 грн.;
- за позовну вимогу майнового характеру стягнути з відповідача судові витрати та матеріальні збитки у загальному розмірі 483 349,51 грн, відповідно до наданого орієнтовного розрахунку - судовий збір у розмірі 4833,50 грн.
Враховуючи вищевикладене у даній справі позивачем заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру, за які позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 2662,40 грн. (1331,20 грн. х 2), а також дві позовні вимоги майнового характеру у розмірі 4833,50 грн. (1% від 48334,51) та 9344,76 грн. ( 1% від 9344,76).
Таким чином, позивачу слід усунути вищевказані недоліки шляхом подання до суду документів, що підтверджують сплату судового збору за позовні вимоги немайнового характеру у розмірі 2662,40 грн. (1331,20 грн. х 2), а також дві позовні вимоги майнового характеру у розмірі 4833,50 грн. (1% від 48334,51) та 9344,76 грн. ( 1% від 9344,76).
Окрім того позивачу необхідно надати копії позовної заяви відповідно до кількості учасників процесу. Згідно поданої заяви вбачається, що ОСОБА_4 копію позову отримала. Таким чином позивачу необхідно надати дві копії позову для інших учасників.
За таких обставин, оскільки подана позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК, Суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суд
1.Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору залишити без задоволення.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання мирової угоди, усунення перешкод у здійсненні права володіння, стягнення моральної та матеріальної шкоди - залишити без руху.
3. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
4. Встановити позивачам спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду:
- доказів на підтвердження сплати судового збору позивачем;
- копій позовної заяви відповідно до кількості учасників процесу (дві копії).
5. Роз'яснити позивачу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ч. 3 ст. 185 ЦПК України).
6. Відповідно до ст. 261 ЦПК України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя О.В.ЦИМБАЛІСТЕНКО