Справа № 171/4299/25
3/215/388/26
06 лютого 2026 року Суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Коноваленко М.І., розглянувши матеріали, які надійшли з ВП №8 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, місце роботи не відомо, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності притягався протягом року за ст.126 ч.4 КУпАП,
за ст.130 ч. 3, ст.126 ч.5 КпАП України, -
08.11.2025 о 16:53 год. в м. Апостолове, по дорозі біля ж/д переїзду у бік с.Мар'янське, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21099, н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння: поведінка, що не відповідає обстановці, звужені зіниці очей, що не реагують на світло. На вимогу патрульних пройти медичний огляд у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5. ПДР України, зафіксовано на нагрудний відеореєстратор 799366 та 799361. Правопорушення вчинено повторно особою, яка двічі протягом року притягаляся за ст.130 КУпАП що зафіксовано в протоколі про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №507198 від 08.11.2025. Від керування т/з відсторонений.
08.11.2025 о 16:53 год. в м. Апостолове, по дорозі біля ж/д переїзду у бік с.Мар'янське, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21099, н.з. НОМЕР_2 , будучи позбавленим права керування таким ТЗ, та який повторно протягом року вчинив правопорушення за ст. 126 КУпАП. Правопорушення зафіксовано на нагрудний відеореєстратор 799366 та 799361. Своїми діями ОСОБА_1 порушив пункт 2.1 «а» ПДР України, та вчинив правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, що зафіксовано в протоколі про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №507201 від 08.11.2025.
Протоколи надійшли за підсудністю 21.01.2026 на підставі постанови Дніпровського апеляційноо суду від 22.12.2025.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду повідомлений належним чином, шляхом надсилання судової повістки у формі смс-повідомлення на номер телефону, вказаний в протоколі про адміністративне правопорушення, причини неявки суду не відомі.
Поведінка порушника свідчить про свідоме затягування розгляду справи з метою уникнути відповідальності, натомість справа має бути розглянута вчасно.
Згідно з одним із принципів судочинства визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. А отже, суд має провести розгляд справ за відсутності особи. Безпідставне умисне затягування нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, зміцнення законності та виховання громадян.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким зокрема є охорона встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП ), а також завдання провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема щодо своєчасного розгляду справи (ст. 245 КУпАП ).
Згідно з ч.2 ст.36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя приходить до наступного.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №507198 від 08.11.2025 (а.с. 4), протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №507201 від 08.11.2025 (а.с. 1), направлення на огляд водія (а.с. 3), рапорт працівника поліції (а.с. 2), довідки щодо не отримання права керування, притягнення до адмін відповідальності та належності транспортного засобу (а.с.6-8), приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 не вбачається складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 та ч.5 ст.126 КУпАП.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 130 КУПАП дійсно передбачена відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, що вчинено повторно протягом року.
Проте слід підкреслити, що відповідальність за вказаною нормою закону настає лише у випадку дотримання встановленого законом порядку проведення огляду особи, яка керувала транспортним засобом, доведеності факту руху цього транспортного засобу, та в даному випадку підтвердження позбавлення права керування таким ТЗ, та який повторно протягом року вчинив правопорушення за ст.ст.126, 130 КУпАП.
Згідно зі ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Так, відповідно до вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує спеціальні технічні засоби відеозапису, а у разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Тобто, згідно наведеного порядку, проведення огляду на стан наркотичного чи іншого сп'яніння відбувається на місці зупинки водія саме за допомогою спеціальних технічних засобів і лише у разі його відмови від проходження такого огляду або у випадку незгоди з отриманими результатами цей огляд може бути проведений у закладі охорони здоров'я.
Крім того, частиною 5 ст. 266 КУпАП передбачено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Разом з тим, відеозапису адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 суду не надано, як і доказів щодо притягнення останнього до адміністративної відповідальності впродовж року, позбавлення його права керування таким ТЗ, з довідок вбачається, що ОСОБА_1 взагалі не отримував посвідчення водія, інших доказів до протоколу про адміністративне правопорушення матеріали не містять.
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ Надточій проти України (рішення від 15.05.2008 року, заява № 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні кримінальному обвинуваченню у значенні ст.6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
У своїх рішеннях Ірландія проти Сполученого Королівства від 18 січня 1978 року, та Коробов проти України від 21 жовтня 2011 року, Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення поза розумним сумнівом, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
З огляду на вищевикладене, у судді відсутні достовірні дані, на підставі яких суд має можливість встановити факти та обставини, що вказували б на наявність в діях особи, відносно якої складено адміністративні протоколи, ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, що вчинено повторно протягом року, та ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, а саме повторне протягом року вчинення порушень, передбачених ч.ч.2-4 ст. 126 КупАП.
Згідно з ч.3 статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до Рішення Конституційного суду України, від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Згідно вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у випадку встановлення відсутності події і складу адміністративного правопорушення
Приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, за відсутності належних доказів вини ОСОБА_1 , суддя приходить до висновку щодо недоведеності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130, ч.5 ст.126 КУпАП.
Керуючись ст.ст.245, 247 ч.1 п.1, 280 КУпАП України, суддя,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130,ч.5 ст.126 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником протягом десяти днів з дня ухвалення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який ухвалив постанову.