Справа № 206/209/26
Провадження № 1-кс/206/192/26
05.02.2026 слідчий суддя Самарського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро клопотання дізнавача сектору дізнання відділення поліції №1 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_3 , за матеріалами кримінального провадження №1202604723000019, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.01.2026 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України,
04.02.2025 року до Самарського районного суду міста Дніпра з клопотанням звернулася дізнавач сектору дізнання відділення поліції №1 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області капітан поліції ОСОБА_3 , за матеріалами кримінального провадження №1202604723000019, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.01.2026 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України
Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що 31.01.2026 до Відділення поліції №1 ДРУП №2 ГУНП рапорт від УПП в Дніпропетровській області, про те, що 31.01.2026 року близько 15 години 49 хвилин співробітниками УПП в Дніпропетровській області за адресою: м. Дніпро вул. Карагандинська, біля буд.7, Самарського району, Дніпропетровської області було зупинено транспортний засіб марки «ВАЗ» моделі «2103», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та під час огляду зазначеного транспортного засобу було виявлено ознаки підробки VIN номеру транспортного засобу. (ЖЕО 1517)
31.01.2026 в період часу з 16 годин 30 хвилин по 18 годин 00 хвилин, під час огляду місця події за адресою: м. Дніпро вул. Карагандинська біля буд.7, слідчим СВ відділення поліції №1 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області вилучено транспортний засіб марки ВАЗ 2103 д.н.з. НОМЕР_2 , який поставлено на майданчик, відділення поліції №1 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області, що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Гаванська, 4,свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , та ключі від вищевказаного транспортного засобу було поміщено до спец пакету
CRI 1159936.
02.02.2026 дізнавачем СД відділення поліції№1 Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 винесено постанову про визначення речовим доказом транспортний засіб марки, ВАЗ 2103
д.н.з. НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , та ключі від вищевказаного транспортного засобу було поміщено до спец пакету CRI 1159936.
В обґрунтування клопотання дізнавач посилається на те, підставою для арешту транспортного засобу згідно зі ст. 170 КПК України є те, що вказане майно є речовим доказом оскільки є матеріальним об'єктом, який може бути предметом вчинення кримінального правопорушення, та зберіг на собі сліди зміни агрегатів та вузлів. Враховуючи вищевикладене, а також те, що тимчасово вилучене майно має суттєве доказове значення у кримінальному провадженні для підтвердження або спростування факту вчинення невстановленими особами кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 290 КК України, виникла об'єктивна необхідність у накладенні арешту з метою позбавлення можливості розпоряджатися будь-яким чином та використовувати наступне майно транспортний засіб, а саме автомобіль марки ВАЗ 2103, державний номер НОМЕР_2 , свідоцтвом про реєстрацію траснпрного засобу серії НОМЕР_3 та ключами від вищевказаного транспортного засобу.
В судове засідання дізнавач не з'явилася, але надала заяву, в якій просила клопотання задовольнити та провести розгляд за її відсутності.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання про арешт майна приходить до висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
З огляду на це слід зазначити, що арешт майна за відсутністю передбачених для цього підстав може порушити право власника на вільне використання належного йому майна, що буде суперечити загальним засадам володіння особою майном, приписам національного законодавства та вимогам ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини.
Таким чином слідчий суддя не вбачає підстав для накладення арешту на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 та ключі від транспортного засобу, які поміщено та опечатано до спец пакета CRІ1159936.
Такі висновки слідчого судді відповідають вимогам ч. 4 ст. 173 КПК України, згідно якої, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Водночас із цим, слідчий суддя погоджується з тим, що з метою збереження речових доказів, слід накласти арешт на транспортний засіб марки «ВАЗ» моделі «2103», державний номер НОМЕР_2 , який вилучений 31.01.2026 року в ході огляду місця події за адресою: м.Дніпро, вул. Карагандинська біля буд. 7, - виключно у вигляді заборони на його відчуження.
Керуючись ст. ст. 131, 170, 172, 173, 309, 369, 371, 372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання дізнавача сектору дізнання відділення поліції №1 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , що погоджено з прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №1202604723000019 від 31.01.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України про арешт майна задовольнити частково.
Накласти арешт шляхом заборони відчуження транспортного засобу марки «ВАЗ» моделі «2103», державний номер НОМЕР_2 , який вилучений 31.01.2026 року в ході огляду місця події за адресою: м. Дніпро, вул. Карагандинська, біля буд. 7.
В іншій частині клопотання відмовити та повернути транспортний засіб марки «ВАЗ» моделі «2103», державний номер НОМЕР_2 , та ключі від нього, які поміщено та опечатано до спец пакета CRІ1159936, особам, які мають право на користування та розпорядження транспортним засобом відповідно до вимог чинного законодавства.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1