Справа № 409/273/21
Провадження № 2-в/0186/1/26
05 лютого 2026 року м.Шахтарське
Шахтарський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді Демиденка С.М.
при секретарі - Фадєєвій Т.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Лігал» про відновлення втраченого судового провадження,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» звернулося до Шахтарського міського суду Дніпропетровської області з заявою, заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Лігал» про відновлення втраченого судового провадження.
В обґрунтування заяви заявниця зазначає, що 10.02.2022 року Білокуракинський районний суд Луганської області ухвалив рішення по справі № 409/273/21 про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» заборгованості за кредитним договором № 648-07-ПК.
З офіційного сайту судової влади за веб-адресою «https://court.gov.ua» заявнику стало відомо, що , відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Вища рада правосуддя рішенням від 20.04.2023 № 399/0/15-23 змінив територіальну підсудність судових справ на Шахтарський міський суд Дніпропетровської області.
07.02.2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КАМПСІС ЛІГАЛ» було укладено Договір № 07-02/23 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило ТОВ «КАМПСІС ЛІГАЛ», а ТОВ «КАМПСІС ЛІГАЛ» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за кредитним договором № 648-07-ПК.
17.05.2023 року між ТОВ «КАМПСІС ЛІГАЛ» та ТОВ «ДЕБТ ФОРС» було укладено Договір № 17-05/23 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «КАМПСІС ЛІГАЛ» відступило ТОВ «ДЕБТ ФОРС», а ТОВ «ДЕБТ ФОРС» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за кредитним договором № 648-07-ПК.
Відповідно до Інформації про виконавче провадження стосовно ОСОБА_1 ТОВ «ДЕБТ ФОРС» відомо що на примусовому виконанні в органах ДВС відсутні виконавчі провадження з приводу виконавчих листів від №409/273/21, при цьому виконавчі листи в ТОВ «ДЕБТ ФОРС» наявні та строки для примусового їх виконання не пропущені.
Враховуючи викладене, представник заявника просить суд відновити втрачене судове провадження в частині рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 10.02.2022 року справа №409/273/21.
У судове засідання представник заявника ТОВ «Дебт Форс» не з'явився, у заяві прохав суд розглядати справу за його відсутності, заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.
Представники ТОВ «Вердикт Капітал», ТОВ Кампсіс Лігал» та ОСОБА_1 у судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Суд вивчивши матеріали справи, дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статей 488 та 489 ЦПК України відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.
Втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.
Як зазначено в п.38 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», за правилами розділу IX ЦПК відновлення втраченого (і в разі, коли справу знищено за закінченням строку зберігання) повністю або частково судового провадження в цивільній справі, якщо вона була закінчена ухваленням рішення або постановленням ухвали про закриття провадження, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом, судом, який ухвалив рішення по суті справи або постановив ухвалу про закриття провадження у справі, за заявою (зміст якої визначено статтею 405 ЦПК) осіб, які брали участь у справі (їх правонаступників), або за ініціативою суду (коли це потрібно для вирішення іншої справи, надіслання справи до суду вищої інстанції тощо).
Згідно статті 493 ЦПК України, при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги: частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо); документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів; матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи; будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи; відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень; дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 494 ЦПК України, на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановлює ухвалу про відновлення втраченого провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити. В ухвалі суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих до суду і досліджених у судовому засіданні, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися з втраченого провадження.
Відповідно до ч.1 ст.494 ЦПК України на підставі зібраних і перевірених матеріалів допускається відновлення втраченого провадження в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.
Якщо місцевий суд знаходиться на тимчасово окупованій території України то відновлення втраченої справи здійснюється судом за територіальною підсудністю судових справ, визначеною згідно з ст.12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
Згідно Розпорядженням голови Верховного Суду №1/0/9-22 від 06.03.2022 року «Про заміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» відповідно до ч.7 ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з урахуванням неможливості судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність справ Білокуракинського районного суду Луганської області та Біловодського районного суду Луганської області на Шахтарський (колишній Першотравенський) міський суд Дніпропетровської області.
Відповідно до положень ч. ч.1-2 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень - автоматизованої системи збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Процедуру формування та ведення Єдиного державного реєстру судових рішень визначає «Порядок ведення Єдиного державного реєстру судових рішень», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2006 року № 740 (далі - Порядок).
Згідно з абз.4 п.2 Порядку електронна копія судового рішення - складений в суді у вигляді електронних даних ідентичний судовому рішенню за документарною інформацією та реквізитами електронний документ, засвідчений електронним цифровим підписом особи, що підписала зазначене рішення, який може бути перетворений електронними засобами у візуальну форму.
Відповідно до п.п.12-14 Порядку суди надсилають адміністраторові Реєстру копії всіх судових рішень виключно в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису, що передує видачі копії судового рішення. Електронні копії судових рішень надсилаються відповідальною особою апарату суду не пізніше дня, що настає після ухвалення (постановлення) судового рішення. У передбачених процесуальним законодавством випадках електронні копії судових рішень надсилаються адміністраторові Реєстру в день складення повного судового рішення.
Згідно з п.20 Порядку доступ користувачів до електронних копій судових рішень здійснюється безоплатно через офіційний веб-портал ДСА.
Відтак, шляхом здійснення повного доступу до інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень у відповідності до Закону України «Про доступ до судових рішень» суду вдалося можливим отримати відомості щодо рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 10.02.2022 року у справі №409/273/21, оскільки в зазначеній системі таке рішення суду першої інстанції є фактично наявним.
За приписами ч.3 ст.494 ЦПК України у разі недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого судового провадження суд відмовляє у відновленні втраченого судового провадження і роз'яснює учасникам справи право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів.
Наявні в матеріалах справи документи, які були досліджені в судовому засіданні та наявність судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень є достатніми даними для відновлення втраченого судового провадження в частині рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 10.02.2022 року у справі №409/273/21, а відтак суд прийшов до висновку про можливість відновлення втраченого судового провадження в цій частині, а тому заяву необхідно задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.258-261, 353, 354, 493, 494 ЦПК України, - суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Лігал» про відновлення втраченого судового провадження, задовольнити.
Відновити втрачене судове провадження по цивільній справі №409/273/21 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором № 648-07-ПК від 01.11.2007 року, в частині: заочного рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 10.02.2022 року у справі №409/273/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором № 648-07-ПК від 01.11.2007 року.
Відновити текст процесуального документу:
-заочного рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 10.02.2022 року у справі №409/273/21, наступного змісту:
Справа №409/273/21
Пров.№2/409/110/22
10 лютого 2022 року смт Білокуракине
Білокуракинський районний суд Луганської області в складі:
головуючого судді: О.Ю.Максименко
за участю секретаря судових засідань: А.Г.Акименко
за участю представника позивача: Л.Р.Горопашної
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Білокуракине цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором № 648-07-ПК від 01.11.2007, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт капітал" звернулося до Білокуракинського районного суду Луганської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором № 648-07-ПК від 01.11.2007.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 01.11.2007 між ВАТ "Банк "Фінанси та кредит" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 648-07-ПК, згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 218655 грн зі сплатою 16% річних за користування кредитом в порядку, на умовах та в строки, визначені договором. 03.10.2018 року між ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" було укладено договір про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ "Вердикт Капітал" перейшло право грошової вимоги за кредитним договором, укладеним між ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" та ОСОБА_1 .. Однак, відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання належним чином не виконував, у зв'язку з чим станом на 09.12.2020 року за зазначеним договором утворилася заборгованість у розмірі 79951,07 грн, яка складається з: 16538,84 грн - три проценти річних за прострочення сплати кредиту; 30935,65 грн - пеня; 32476,58 грн - інфляційні витрати банку за прострочення сплати кредиту за період з листопада 2017 року по жовтень 2020 року. У зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 79951,07 грн, а також понесені судові витрати: судовий збір в сумі 2102 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 20000 грн.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала вимоги позову, та просила їх задовольнити.
Відповідач в судові засідання 03.11.2021, 29.11.2021, 16.12.2021, 17.01.2022, 10.02.2022 не з'явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином на підставі п.19 Перехідних Положень ЦПК України та Законів України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" та "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Причин неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи без його участі до суду не надходило.
29.11.2021 постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази кожен окремо та в їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що 01.11.2007 між ВАТ "Банк "Фінанси та кредит" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 648-07-ПК, згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 218655 грн зі сплатою 16% річних за користування кредитом в порядку, на умовах та в строки, визначені договором. Кредит надавався на придбання автомобіля. Згідно п.3.2.1 Договору позичальник здійснює погашення кредиту до десятого числа кожного місяця в розмірі 3644,25 грн. Остаточний термін повернення кредиту 01.11.2012 року (т.1 а.с. 8-14).
03.10.2018 року між ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" було укладено договір про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ "Вердикт Капітал" перейшло право грошової вимоги за кредитним договором, укладеним між ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" та ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 21-24).
Згідно ст. 1054 ЦК України «за кредитним договором банк ... зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти».
Відповідно до ст. 629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч.1 ст. 526 ЦК України Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 527 ЦК України Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 09.12.2020 за зазначеним договором утворилася заборгованість у розмірі 79951,07 грн, яка складається з: 16538,84 грн - три проценти річних за прострочення сплати кредиту; 30935,65 грн - пеня; 32476,58 грн - інфляційні витрати банку за прострочення сплати кредиту за період з листопада 2017 року по жовтень 2020 року (т.1 а.с. 15-18).
Частиною першою статті 631 ЦК України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється часткового або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Підстави припинення зобов'язання передбачені статтями 599-601, 604-609 ЦК України, зокрема ст. 559 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.
Відсутність реального і своєчасного виконання зобов'язання не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Така позиція викладена в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року справа № 14-10цс18.
Станом на 09.12.2021 доказів того, що заборгованість за кредитним договором сплачена, суду не надано.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 16538,84 грн - три проценти річних за прострочення сплати кредиту; 30935,65 грн - пеня та 32476,58 грн - інфляційні витрати банку за прострочення сплати кредиту за період з листопада 2017 року по жовтень 2020 року підлягають задоволенню.
Що стосується позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за пенею в розмірі 30935,65 грн, то суд бере до уваги вимоги ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», відповідно до яких на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.
На виконання зазначених вище положень закону Кабінет Міністрів України розпорядженням № 1275-р від 02 грудня 2015 року затвердив перелік населених пунктів, на території яких проводиться антитерористична операція (АТО).
Згідно положень «Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» м.Луганськ входить у перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.
Як вбачається з матеріалів справи, останнє зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Отже, на відповідача розповсюджується дія Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», яким встановлено мораторій щодо нарахування штрафних санкцій із зобов'язань за кредитними договорами у період проведення антитерористичної операції.
Як вбачається з розрахунку заборгованості заборгованість за пенею та комісією позивачем були нараховані з 2017 року по 2020 рік. Таким чином, на дані правовідносини розповсюджується дія Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», оскільки банкам заборонено нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року.
За таких обставин, вимоги про стягнення з ОСОБА_1 пені не підлягають задоволенню за необґрунтованістю.
З огляду на викладене, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в сумі 49015,42 грн.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 1391,74 грн - понесені витрати на судовий збір, сплачені останнім при подачі позову до суду.
Крім того, позивачем у позовній заяві ставиться питання про покладення на відповідача понесених позивачем витрат на професійну правову допомогу у розмірі 20000 грн, відповідно до договору №21-12/2019 про надання правової допомоги, укладеної між позивачем та адвокатським об'єднанням "Вердикт" 21.12.2019 (т. 1 а.с. 40).
Відповідачем не заявлено про зменшення вказаної суми.
Виходячи зі змісту п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, який передбачає покладення судових витрат, до яких відносяться витрати на правову допомогу, у разі задоволення позову на відповідача, з урахуванням доведеності розміру цих витрат та відповідність їх критерію розумності, і за умови, що відшкодуванню підлягають витрати, які сторона понесла або має понести (ч. 8 ст. 141 ЦПК України), суд вважає за необхідне стягнути вказані витрати в розмірі 12262 грн з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 251, 254, 259, 526, 527, 530, 536, 541, 554, 559, 610-612, 615, 625, 629, 1054 ЦК України, ст.ст. 9, 10, 12, 13, 77-81, 89, 136, 141, 259, 263-265, 272-273, 280-289, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" (вул. Кудрявський Узвіз б. 5-Б м. Київ, код ЄДРПОУ 36799749) заборгованість за кредитним договором № 648-07-ПК від 01.11.2007 станом на 09.12.2020 року у розмірі 49015,42 грн, з яких: три проценти річних за прострочення сплати кредиту за період з 09.12.2017 по 09.12.2020 - 16538,84 грн; інфляційні втрати за прострочення сплати кредиту за період з листопада 2017 по жовтень 2020 року - 32476,58 грн, а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1391,74 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 12262 грн, а всього 62669 (шістдесят дві тисячі шістсот шістдесят дев'ять) грн 16 коп..
У задоволенні інших позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором № 648-07-ПК від 01.11.2007 відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Луганського апеляційного суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал", місцезнаходження: вул. Кудрявський Узвіз б. 5-Б м. Київ, код ЄДРПОУ 36799749.
Представник позивача: Горопашна Людмила Романівна, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ВН № 000623.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Артемівським РВ УМВС України в Луганській області 09.12.1998, останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Білокуракинського
районного суду Луганської області О.Ю. Максименко
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Суддя: С.М. Демиденко