Справа №601/213/26
Провадження № 3/601/110/2026
06 лютого 2026 року
Суддя Кременецького районного суду Тернопільської області Білосевич Г.С., розглянувши матеріали справ про адміністративне правопорушення, що надійшли з Кременецького районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , направленні за ч. 1, 2 ст. 126 КУпАП,
встановив:
01 січня 2026 року приблизно о 22 годині 40 хвилин по вул. Шевченка, 6 в с. Білокриниця Кременецького району, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2107» номерний знак НОМЕР_1 вс , без посвідчення водія відповідної категорії «В», тобто не маючи права керування транспортним засобом; без полісу обов'язковго страхування , чим порушив п. 2.1 «а,ґ». ПДР.
В судовому засіданні захисник Сідоров В.М. просить застосувати до ОСОБА_1 заходи адміністративного впливу, передбачені статею 24-1 КУпАП, у вигляді попередження, просить суд врахувати його молодий вік, характер вчиненного правопорушення, відсутність тяжких наслідків, вчинення правопорушення вперше, а також його відношення до вчиненного, а саме ОСОБА_1 щиро шкодує про вчинення ним даного правопорушення та щиро розкаюється у скоєному.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Беручи до уваги те, що в провадженні суду знаходяться дві справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1,2 ст. 126 КУпАП, вважаю, що відповідно до вимог ст. 36 КУпАП вони мають бути об'єднанні в одне провадження та їм слід присвоїти єдиний номер № 601/213/26 (3/601-110/2026).
Відповідно до п. 2.1 Правил дорожнього руху України - водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, чинний страховий поліс (договір) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат «Зелена картка» (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування «Зелена картка».
Відповідно до ч. 1,2 ст. 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'зкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством,- тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом , або передача керування таикм транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом,- тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 251 КУпАП встановлює, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні даних правопорушень доводиться: протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 556843; серії ЕПР1 № 556850; рапортом інспектора СРПП від 01.01.2026; довідкою про відсутність посвідчення водія згідно бази ІПНП «ГСЦ Посвідчення водія», оглянутим в судовому засіданні відео з нагрудного відеореєстратора №857016.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).
За загальними правилами ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За таких обставин, встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протоколи, даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить висновку, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 126 КУпАП - керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в реєстраційному документі на транспортний засіб; ч. 2 ст. 126 КУпАП - керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом;
Відповідно до ст. 13 КУпАП, до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185,190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 24-1 КУпАП за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу:
1) зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;
2) попередження;
3) догана або сувора догана;
4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.
Враховуючи характер вчинених ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, дані про його особу, ступінь вини, а також доведеність матеріалами справи вини особи у вчиненні адміністративних правопорушень, суд вважає за необхідне визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1,2 ст. 126, та застосувати до нього захід впливу, передбачений ст. 241 КУпАП, у вигляді попередження.
Керуючись ст.ст. 9, 13, 23, 24-1, 33, 36, 40-1, 252, 283, 284 КУпАП, суд, -
постановив:
Об'єднати справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за за ч. 1 ст. 126 КУпАП № 601/214/26 ( провадження № 3/601-111/2026) та за ч. 2 ст. 126 КУпАП № 601/213/26 ( провадження № 3/601-110/2026), в одне провадження, присвоївши об'єднаним справам № 601/213/26 (провадження № 3/601-110/2026).
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 126 КУпАП, ч. 2 ст. 126 КУпАП та у відповідності до ст. 24-1 КУпАП застосувати до нього захід впливу, що застосовується до неповнолітніх - у виді попередження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Кременецький районний суд Тернопільської області.
Суддя: