Справа № 585/104/26
Номер провадження 3/585/72/26
04 лютого 2026 року м.Ромни
Суддя Роменського міськрайонного суду Сумської області Цвєлодуб Ганна Олександрівна, розглянувши матеріали, які надійшли з Роменського районного ВП ГУНП в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , місце роботи судом не встановлено, не є особою, звільненою від сплати судового збору, -
за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
02.01.2026 року о 16 год. 50 хв. в м.Ромни по вул. Соборна, 16, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Нісан д.н.з. НОМЕР_2 й здійснюючи рух заднім ходом задля виїзду не впевнилася у безпеці даного маневру, не була уважною та допустила зіткнення з транспортним засобом ЗАЗ Віда д.н.з. НОМЕР_3 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушила п.10.9, п. 2.3 б ПДР України.
Тобто в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи.
Згідно письмових пояснень ОСОБА_1 від 22 січня 2026 року, 02 січня 2026 року близько 16:40 -16:45 вона сіла в свій легковий автомобіль марки Нісан н.з. НОМЕР_2 , запустила двигун, та включила зовнішні освітлювальні прилади та додатково включила аварійну світлову сигналізацію, так як збиралася виїжджати заднім ходом з місця паркування. Через декілька хвилин вона вийшла з автомобіля і подивилася на проїзну частину смуги руху, на яку збиралася виїжджати. Транспортних засобів на її смузі руху та в безпосередній близькості не було взагалі, а на світлофорі на перехресті вул. Соборної та Коржівської на відстані близько 60-80 метрів, горів червоний сигнал. З місця парування на автомобілі вона проїхала заднім ходом при самій мінімальній швидкості близько 4-5 метрів і коли її автомобіль вирівнявся паралельно напрямку смуги руху проїзної частини дороги, то вона зупинила автомобіль, щоб переключити автоматичну коробку передач для руху автомобіля вперед. Саме в цей момент вона відчула удар в задній бампер її автомобіля. Зіткнення з її автомобілем допустив водій легкового автомобіля ЗАЗ Віда р.н. НОМЕР_3 ОСОБА_2 . Тобто вона на своєму автомобілі завершила рух заднім ходом і вирівняла автомобіль уздовж смуги руху. На момент зіткнення її автомобіль знаходився в нерухомому стані. Стверджує, що не допустила ніяких порушень вимог ПДР України, які б безпосередньо перебували у прямому причинним у зв'язку з ДТП та її наслідками. Вважає, що в даній дорожній обстановці та умовах, саме водій ОСОБА_2 не виконав вимоги п.п. 2.3 б, 12.1., 12.3 13.1, 13.3 ПДР України. Водій ОСОБА_2 завчасно помітивши її автомобіль з включеною аварійною сигналізацією на смузі руху проїзної частини дороги, для забезпечення безпеки дорожнього руху повинен був виконати вимоги вищевказаних пунктів ПДР України і в такий спосіб уникнути зіткнення транспортних засобів. В письмових поясненнях ОСОБА_2 зазначив, що він 02.01.2026 року близько 16 год. 50 хв. рухався на своєму автомобілі, проїхавши світлофор на зелений сигнал побачив автомобіль Ніссан, який рухався заднім ходом, він намагався втекти від зіткнення, виїхавши на зустрічну смугу руху, але не встиг, в результаті чого відбулося зіткнення. Внаслідок невиконання водієм Найдою вимог п. 2.3 б, 12.3., 13.3 ПДР України перебуває у прямому причинно-наслідковому зв'язку з подією ДТП. Характер механічних пошкоджень, які отримав її автомобіль в наслідок ДТП вказують на той факт, що автомобіль ЗАЗ Віда рухався з перевищенням допустимої швидкості руху та з великою силою вдарив в задній бампер її автомобіля, від чого її автомобіль розвернуло паралельно полосі руху. Водій ОСОБА_2 міг і зобов'язаний був бачити її автомобіль, який здійснює маневр заднім ходом, ще коли перебував в межах дії світлофора. Тому якби водій ОСОБА_2 був уважним і належним чином стежив за дорожньою обстановкою, повинен був негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечно для інших учасників руху здійснити об'їзд перешкоди. Враховуючи, що вона не допустила порушень вимог ПДР, вважає що інспектором Роменського РВП ГУНП в Сумській області протиправно склав відносно неї протокол про адміністративне правопорушення. В її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст..124 КУпАП. Інспектор не оформив належним чином жодного процесуального документа, обставини і механізм взагалі не відповідає дійсним обставинам та механізму ДТП, не ґрунтується на належних та допустимих доказах, як це вимагають норми чинного законодавства.
Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився.
26.01.2026 року від потерпілого ОСОБА_2 до суду надійшли заперечення на пояснення ОСОБА_3 , в яких зазначає, що перед зіткненням транспортних засобів близько 16 год.50 хв. він рухався на автомобілі ЗАЗ Віда н.з. НОМЕР_3 по вул. Соборній в м.Ромни. Проїхавши світлофор на зелений сигнал, він виявив автомобіль Нісан, який виїжджав заднім ходом з узбіччя на смугу руху, по якій він рухався. Виявивши небезпеку для руху, він вжив всіх можливих заходів для уникнення зіткнення з автомобілем Нісан, зокрема шляхом зміни напрямку руху вліво з виїздом на зустрічну смугу руху, однак водій автомобіля Нісан продовжувала рух на займану його смугу руху, унаслідок чого відбулось зіткнення транспортних засобів. Зазначені в поясненнях дії ОСОБА_3 не свідчать про виконання нею вимог п.п.2.3.б., 10.9 ПДР України, оскільки вони регламентують дії водія не перед початком руху, а під час руху, зокрема руху заднім ходом. У письмових поясненнях ОСОБА_3 не пояснює, чому вона під час руху заднім ходом при виїзді на проїзну частину з місця паркування, яке розташоване на узбіччі, не виконала вимоги ПДР, не стежила за дорожньою обстановкою, не відреагувала на те, що по смузі руху, на яку вона здійснювала виїзд з місця паркування заднім ходом, рухався керований ним автомобіль. Посилання ОСОБА_3 на те, що на час зіткнення автомобілів вона завершила рух заднім ходом і вирівняла автомобіль уздовж смуги руху, а також , що в момент зіткнення її автомобіль знаходився в нерухомому стані підлягають критичній оцінці, оскільки вони не узгоджуються з матеріалами справи. Із схеми місця ДТП вбачається що керований нею автомобіль на момент зіткнення та після фактичного розташування під кутом до смуги руху, на яку вона здійснювала виїзд заднім ходом, передньою частиною направлений у напрямку місця паркування, з якого вона виїжджала. Крім того, на його автомобілі встановлений відеореєстратор, із відео чітко вбачається, що зіткнення автомобілів відбулось під час руху автомобілі Нісан заднім ходом. Крім того, розташування автомобілів після ДТП зафіксовано на фотознімках, які зроблені після події, з яких вбачається що автомобіль Нісан розташований не уздовж смуги руху, на яку з місця паркування виїздила ОСОБА_3 , а під кутом до цієї смуги руху та у напрямку місця паркування, з якого виїжджала ОСОБА_3 . Саме водій автомобіля Нісан виїхала з місця паркування на смугу руху, по якій він рухався і тим самим створила аварійну ситуацію для нього. Тобто, ОСОБА_3 в порушення вимог п.п.12.3 б, 10.9 ПДР України належним чином не впевнилася, що своїм маневром вона не створить небезпеки або перешкод іншим учасникам дорожнього руху, а тому її дії знаходяться у прямому причинному зв'язку з настанням даної ДТП.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 268 КУпАП, присутність особи яка притягується до адміністративної відповідальності за ст.ст. 124 КУпАП не є обов'язковою.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає можливим проводити розгляд справи у відсутність учасників процесу, що повідомлені про судовий розгляд та сористались своїм правом на подання письмових доводів по суті справи.
Суд, вивчивши письмові матеріали справи а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕРП1 № 557496 від 02.01.2026 року, рапорт помічника чергового Роменського РВП ГУНП в Сумській області від 02.01.2026 року, письмові пояснення ОСОБА_2 та долучений до нього відеозапис із відеореєстратора на флеш-носії, схемою наслідків дорожньо-транспортної пригоди без потерпілих від 02.01.2026 року, та інші матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до висновку, що в діях водія ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Так, у порушення вимог п.п. 2.3 б, 10.9 ПДР України, водій ОСОБА_1 , під час руху транспортного засобу заднім ходом не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, відповідно не реагувала на її зміну, не переконалась у безпеці маневру та, для забезпечення безпеки руху, у разі потреби не звернулась за допомогою до інших осіб, внаслідок чого і відбулась подія дорожньо-транспортної пригоди.
При цьому суд не приймає як належні твердження водія ОСОБА_1 з приводу відсутності у її діях ознак порушення ПДР та про відсутність складу адміністративного правопорушення, оскільки вони суперечать іншим матеріалам справи та свого підтвердження у ході судового розгляду не віднайшли.
Так, із відеореєстратора з автомобіля ЗАЗ Віда, який було досліджено судом, вбачається, що зіткнення автомобілів відбулося під час руху заднім ходом автомобіля Нісан, під керуванням ОСОБА_3 , при цьому остання не завершила на той час свій маневр та не вмикала аварійні світові сигнали, про що стверджує водій у своїх письмових поясненнях.
Із фотознімків зроблених після ДТП вбачається, що автомобіль Нісан н.з. НОМЕР_2 , розташований під кутом до смуги руху, на яку з місця паркування виїздила ОСОБА_3 та у напрямку до місця паркування, з якого виїжджала ОСОБА_3 .
Вказане також підтверджується схемою місця ДТП від 03.01.2026 року.
Невизнання своєї провини ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП суд сприймає критично, як намагання ОСОБА_3 уникнути від відповідальності за вчинене.
При цьому, у ході судового розгляду та при вивченні матеріалів справи таких суттєвих процесуальних порушень, які б об'єктивно перешкоджали суду постановити законне та обґрунтоване рішення - встановлено не було.
Враховуючи дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, її вік, сімейний та матеріальний стан, характер вчиненого нею адміністративного правопорушення та суб'єктивне ставлення до вчиненого, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності, виходячи з вимог статті 124 КУпАП.
Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь держави.
Керуючись ст.ст. 40-1, 124, 283, 284, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
ОСОБА_1 визнати винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнути до адміністративної відповідальності у виді штрафу на користь держави у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 гривні 60 копійок.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що на підставі ч. 1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення правопорушнику постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно до ч. 4 ст. 307 КУпАП, документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст. 307 КУпАП, постанова буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
Відповідно до ч.2 ст. 308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, органом державної виконавчої служби з ОСОБА_1 підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, зазначений у даній постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно до ч. 4 ст. 307 КУпАП, документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Роменський міськрайонний суду Сумської області протягом 10 днів дня винесення постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана протягом 10 днів. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Строк пред'явлення до виконання 3 місяці з моменту набрання постановою законної сили.
МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Г.О.ЦВЄЛОДУБ