Справа № 585/3910/25
Номер провадження 1-кп/585/192/26
05 лютого 2026 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ромни кримінальну справу по матеріалах кримінального провадження № 12025200470000567 відносно ОСОБА_4 про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
У провадженні Роменського міськрайонного суду Сумської області перебуває кримінальне провадження № 12025200470000567 відносно ОСОБА_4 про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Ухвалою суду від 13 жовтня 2025 року ОСОБА_4 обрано запобіжний захід - тримання під вартою, який у подальшому продовжувався.
Прокурор ОСОБА_3 подала клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки термін його тримання під вартою спливає. В обгрунтування клопотання посилається на наявність ризиків, передбачених п.п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що виключає можливість застосування відносно обвинуваченого інших більш м'яких запобіжних заходів, оскільки це може призвести до формування в суспільства негативної думки щодо ефективності діяльності органів правосуддя, сприяти підриву довіри населення до правоохоронних органів та судової гілки влади, порушенню принципів справедливості та співрозмірності тощо. Застосування відносно ОСОБА_4 , інших більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого та запобігання встановленим ризикам.
Захисник ОСОБА_5 вважав достатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, обрати ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Обвинувачений ОСОБА_4 покладався на розсуд суду.
Потерпіла ОСОБА_6 подала заяву про розгляд кримінального провадження без її участі (а.с.42).
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, перевіривши обґрунтованість клопотання прокурора наданими суду матеріалами, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Станом на 05 лютого 2026 року розгляд кримінального провадження не закінчено з об'єктивних причин.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.
Під час розгляду клопотання щодо застосування запобіжного заходу суд повинен встановити, чи існують на час розгляду клопотання ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а також недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання заявленим ризикам (ч. 1 ст. 194 КПК України), чи є обґрунтованою підозра.
Розглядаючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , суд дійшов наступного висновку.
Вирішуючи питання доцільності продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вартою, слід взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, викладену у п.79 рішення у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, згідно якої питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення, та належно задокументованих фактів, на які посилався заявник у своїх клопотаннях про звільнення з-під варти. Тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.
Суд вважає, що обставини, які враховувались при обранні запобіжного заходу ОСОБА_4 не змінилися, тобто наявність ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, не зникли.
Наявність ризиків, підтверджується тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти життя особи, покарання за яке передбачено виключно у виді позбавлення волі від семи до п'ятнадцяти років. Тобто обвинувачений ОСОБА_4 через тяжкість покарання, яке йому загрожує в разі визнання його винуватим у злочині, у вчиненні якого він обвинувачується, може переховуватись від суду, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.
При цьому, врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності його поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за вчинений злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилитися від суду.
Наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (можливість вчинити інше кримінальне правопорушення) обумовлена характером та способом вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 , інкримінованого йому злочину. У зв'язку з можливим усвідомленням своєї безкарності за скоєне інкриміноване йому кримінальне правопорушення, існує досить високий ступінь ризику вчинення обвинуваченим спроб скоєння інших аналогічних кримінальних правопорушень у випадку перебування на свободі без ізоляції від суспільства.
Таким чином, суд вважає, що на даний час ризики, які були підставою для обрання заходу ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою не відпали.
З огляду на зміст обвинувачення, що пред'явлено ОСОБА_4 , характер злочину, його наслідки, характер та спосіб, що обумовлюють особливу жорстокість обвинуваченого, його нехтування цінністю та правом іншої людини на життя, а також суспільний резонанс, викликаний в суспільстві вчиненим злочином, дані про особу обвинуваченого, обрання відносно нього більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, на переконання суду, не може запобігти ризикам, про які йдеться у клопотанні.
При продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд також враховує вік обвинуваченого, сімейний стан, а саме відсутність будь-яких достатніх соціальних зв'язків, які б могли бути стримуючим фактором для обвинуваченого, місце проживання та інші обставини, що характеризують особу обвинуваченого, дані про соціальні зв'язки та спосіб життя.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про доцільність продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Суд вважає, що саме запобіжний захід у виді тримання під вартою зможе забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків.
За таких обставин тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою переважає принцип поваги до особистої свободи та узгоджується з вимогами ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і забезпечить виконання обвинуваченими процесуальних обов'язків.
У судовому засіданні не встановлено наявності будь яких протипоказань щодо перебування обвинуваченого у слідчому ізоляторі.
Згідно п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Враховуючи обставини злочину, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_4 , суд, з урахуванням положень п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, приходить до висновку не визначати розмір застави у даному кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст. 177, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 199 КПК України, суд
Клопотання прокурора Роменської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 , обвинуваченому у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, задовольнити.
Продовжити запобіжний захід - тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Ромни Сумської області, українцю, громадянину України, раніше не судимому, зареєстрованому та мешканцю за адресою: АДРЕСА_1 , до 60 днів.
Строк дії ухвали про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначити з урахуванням ч. 1 ст. 197 КПК України, до 05 квітня 2026 року включно.
Ухвалу направити для виконання до ДУ «Сумський слідчий ізолятор».
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Роменської окружної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів безпосередньо до Сумського апеляційного суду з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено та проголошено 06 лютого 2026 року о 08 год. 30 хв.
СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ ОСОБА_1