Єдиний унікальний номер №943/2203/24
Провадження № 2/943/464/2026
судового засідання
05 лютого 2026 року
Буський районний суд Львівської області
в складі: головуючого-судді Журибіда Б.М.
з участю секретаря Пирка В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Буську справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
встановив:
В провадженні Буського районного суду Львівської області перебуває цивільна справа за означеним позовом.
Ухвалою Буського районного суду від 11 листопада 2025 року, заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Буського районного суду від 09 січня 2025 року, задоволено. Заочне рішення Буського районного суду Львівської області від 09 січня 2025 року, ухвалене по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, скасоване. Справу призначено до розгляду загальному позовному провадженні в підготовчому судовому засіданні о 10.00 год 14 січня 2026 року.
Ухвалою цього ж суду від 14 січня 2026 року, закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу. Призначено справу до судового розгляду по суті на 05 лютого 2026 року о 16.45 год приміщенні Буського районного суду Львівської області.
20 січня 2026 року ОСОБА_3 подала на адресу суду зустрічну позовну заяву за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів.
Позивач в судове засідання не з'явився, в матеріалах справи наявна заява останнього про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю, просить позов задоволити.
Відповідачка за викликом суду не з'явилася, в матеріалах справи наявна інформація, що з дітьми перебуває за кордоном.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, подані клопотання, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до приписів ст.ст.55, 129 Конституції України застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.
Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, у цьому випадку норм ЦПК України.
Право на пред'явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним, подаючи зустрічну позовну заяву, заявник повинен дотримуватись вимог ЦПК України щодо її подання.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК України).
Відповідно до ч.ч.1, 2, 4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч.1 ст.49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.49ЦПК України одним із спеціальних прав відповідача є право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до ч.1-3 ст.193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Зустрічний позов - це позов, який подається відповідачем до позивача у тому самому судовому процесі задля захисту проти первісних позовних вимог.
Метою пред'явлення зустрічного позову є спільний розгляд позовів в інтересах процесуальної економії, а в ряді випадків - уникнення постановлення суперечливих судових рішень.
Згідно вимог ч.ч.7,8 ст.178 ЦПК України відзив подається в строк, в становлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи-отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За приписами ст.191 ЦПК України, суд зазначає, що право на подання зустрічного позову може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений судом для подання відзиву на позов. Отже, строк для подання відзиву і, відповідно, зустрічного позову встановлюється судом.
Відповідно до ст.126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Судом встановлено, що відповідач звернулася до суду із зустрічним позовом з порушенням порядку та строків його подання, оскільки відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву, або на стадії підготовчого судового засідання.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Буського районного суду від 14 січня 2026 року закрито підготовче судове засідання у справі, а зустрічний позов поданий відповідачкою лише 20 січня 2026 року, тобто поза межами строку.
Суд звертає увагу також на те, що відповідач протягом тривалого часу розгляду справи, не скористалася таким право та не виявляла намір подати зустрічну позовну заяву.
Крім того, в матеріалах справи наявні пояснення відповідачки, що вона визнає позовні вимоги про розірвання шлюбу, не проти задоволення таких. Вимоги в зустрічному позові не виникають з одних правовідносин з первісним позовом, також задоволення зустрічного позову не може виключити повністю або частково задоволення первісного позову, тому у відповідачки не виникає право на захист проти первісних позовних вимог, оскільки вона такі визнає.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у прийнятті зустрічного позову та повернення такого відповідачу ОСОБА_3 , одночасно роз'яснивши право, що вона вправі звернутися з даним позовом в загальному порядку.
Керуючись ст.ст.49, 193, 194, 258, 259, 260, 261 ЦПК України, суд -
У прийнятті зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання дітей- відмовити.
Роз'яснити відповідачу ОСОБА_3 , що відмова у прийнятті до розгляду зустрічного позову, не є перешкодою для звернення з даним позовом до суду в іншому провадженні.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її оголошення до Львівського апеляційного суду.
Суддя Б. М. Журибіда