Заводський районний суд м. Запоріжжя
69606 Україна м. Запоріжжя вул. Мирослава Симчича 65 тел.(061) 236-59-98
Справа № 332/573/26
Провадження №: 2/332/1650/26
про залишення позовної заяви без руху
06 лютого 2026 р. м. Запоріжжя
Суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Завіновська А.П., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Василівської міської військової адміністрації Василівського району Запорізької області, про визнання права власності в порядку спадкування за законом,
встановила:
03.02.2026 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовною заявою до Василівської міської військової адміністрації Василівського району Запорізької області, про визнання права власності в порядку спадкування за законом.
Перевіривши позовну заяву, суддя доходить висновку, що позовну заяву належить залишити без руху, як таку, що не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України, виходячи з наступного.
Згідно до пункту 3 частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Відповідно до п. 2 ч. 1 статті 176 ЦПК України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна.
Майновий позов (позовна заява майнового характеру) це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання на договірній чи позадоговірній основі. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Такий висновок зроблено у постанові Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі № 916/1220/17.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19 зазначено, що будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).
У позовах про визнання права власності на майно ціна позову визначається вартістю цього майна. Вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості.
Позивачами зазначена ціна позову 22 784, 00 грн., яка була визначена згідно інвентаризаційної оцінки майна, вказаної в договорах дарування - 22 784, 00 грн., а саме: 13 525 грн. - згідно п. 5 Договору дарування від 23.05.2002 року, 9 259, 00 грн. - згідно до п. 5 Договору дарування від 06.07.2004 року.
З урахуванням такої ціни позову позивачами здійснено сплату судового збору за розгляд вимоги майнового характеру в сумі 1 334 грн. (667+667=1 334 грн.).
Водночас позивачами невірно визначена ціна позову.
Так, відповідно до наказу Фонду державного майна України від 25 червня 2021 року № 1097, введено в експлуатацію єдину базу даних звітів про оцінку з модулем електронного визначення оціночної вартості, сервісом послуги електронного визначення оціночної вартості та автоматичного формування електронних довідок про оціночну вартість об'єкта нерухомості (https://evaluation.spfu.gov.ua).
09 березня 2021 року набрав чинності наказ Фонду державного майна України від 12 січня 2021 року № 24 «Про внесення змін до Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24 лютого 2021 року за № 239/35861, та застосовується з 29 червня 2021 року.
Для визначення оціночної вартості об'єкта нерухомості Єдиною базою даних звітів про оцінку (https://evaluation.spfu.gov.ua) формується електронна довідка про його оціночну вартість (е-Довідка), яка є чинною впродовж 30 календарних днів з дня її формування Єдиною базою даних звітів про оцінку (далі - Єдина база).
Якщо особа не погоджується з результатами автоматичного визначення оціночної вартості об'єкта нерухомості, вона має право звернутися до суб'єкта оціночної діяльності (оцінювача) з метою визначення ринкової вартості такого об'єкта.
За ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» суб'єктами оціночної діяльності є: суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі.
Згідно зі ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2026 рік» у 2026 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2026 року у розмірі 3 328, 00 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем справляється судовий збір за ставкою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 331, 20 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (16 640, 00 грн.).
Виходячи з ч. 7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі, якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.
Отже, позивачі повинні визначити ціну позову, яка повинна відповідати дійсній вартості спірного майна на час звернення із позовом, сплатити судовий збір із розрахунку 1% від ціни позову, але не більше ніж 16 640, 00 грн. та надати оригінал квитанції (квитанцій) про його оплату.
Реквізити для сплати судового збору: Отримувач: ГУК у Зап.обл/м.Зап.Заводс./22030101, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997, Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), Код банку отримувача (МФО) 899998, Номер рахунку (IBAN): UA348999980313191206000008510, Код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Також позивачі мають змогу скористатись електронним сервісом для сплати судового збору на офіційному веб-порталі Судової влади України
Реквізити для сплати судового збору можна отримати за посиланням:
https://zv.zp.court.gov.ua/sud0809/gromadyanam/tax/
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у вказаних статтях, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивачі відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконають вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивачі не усунуть недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачам.
Керуючись статями 175, 177, 185 ЦПК України, суддя
постановила:
позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Василівської міської військової адміністрації Василівського району Запорізької області, про визнання права власності в порядку спадкування за законом, - залишити без руху.
Встановити строк для усунення недоліків - п'ять днів, з дня отримання копії ухвали. Одночасно роз'яснивши, що у випадку не усунення недоліків у встановлений строк, позовна заява буде вважатиметься неподаною і повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: А.П. Завіновська