Справа № 550/1555/25
Провадження № 3/550/24/26
04 лютого 2026 року селище Чутове
Суддя Чутівського районного суду Полтавської області Михайлюк О.І., розглянувши справу, яка надійшла від УПП у Полтавській області, про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності не притягався
29.11.2025 о 11 год 41 хв хв ОСОБА_1 на а/д Київ-Харків-Довжанський, 395 км керував транспортним засобом ВАЗ 21063 р.н. НОМЕР_1 , перебував у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу ALCOTEST DRAGER 7510, результат позитивний 0.21 проміле, огляд проводився із застосуванням технічних засобів відеозапису, а саме бодікамери 470045, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання, призначене на 04.02.2026 не з'явився про час та день розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. 22.12.2025 року через канцелярію суду подав заяву в якій просив розгляд справи проводити без його участі.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, суддя зазначає наступне.
Відповідно до вимогст.9 КУпАПадміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зіст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Приписамист.252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно дост.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ч.1ст.130 КУпАПпередбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані алкогольного сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до положень статті 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції Українита законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Згідно п. 1.3.ПДРУкраїни учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Пункт 1.9.ПДРУкраїни передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно пункту 1.10ПДРУкраїни, водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.
Відповідно до вимог п. 2.5ПДРУкраїни, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п. 2.9. «а'ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2 Розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженоїнаказом МВС України, МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року(далі Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
За змістом зазначених положень особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, коли вона керувала транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, що визначається лише у встановленому чинним законодавством порядку, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Згідно зі ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Отже, для вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1ст.130 КУпАП слід перевірити, чи було дотримано вимог закону при вирішенні питання наявності в діях складу адміністративного правопорушення, тобто чи відповідає процедура перевірки водія транспортного засобу на стан сп'яніння вимогам закону.
Так, положенням Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 №1395(далі- Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення), врегульовано порядок оформлення протоколів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п.п. 4 п. 1розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення складається в письмовій формі відповідно дост.254КУпАП. До протоколу про адміністративне правопорушення, крім іншого, долучаються інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.
Відповідно до даних, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №526946 від 29.11.2025, 29.11.2025 о 11 год 41 хв хв ОСОБА_1 на а/д Київ-Харків-Довжанський, 395 км керував транспортним засобом ВАЗ 21063 р.н. НОМЕР_1 , перебував у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу ALCOTEST DRAGER 7510, результат позитивний 0.21 проміле, та з дотриманням процедури, передбаченої ст.266 КУпАП, а саме: за згодою водія та із застосуванням технічних засобів відеозапису.
Зазначений факт підтверджується: актом на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та тестом № 445 від 29.11.2025, який є додатком до протоколу.
Разом із цим, суд зазначає, що сам по собі протокол не є беззаперечним доказом на підставі якого встановлюється факт вчинення особою адміністративного правопорушення, а документом, в якому фіксуються обставини можливого правопорушення. Водночас, факт вчинення адміністративного правопорушення має встановлюватись судом з урахуванням інших доказів по справі, які мають відповідати критеріям належності, допустимості, достовірності, достатності та в своїй сукупності підтверджувати вину особи поза розумним сумнівом.
Частиною 1 ст. 40 Закону України «Про національну поліції» врегульовано застосування поліцейськими технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Крім того, відповідно до вимогст.ст. 251,252 КУпАП технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису є доказами в справі про адміністративне правопорушення та є предметом оцінки суду у сукупності з іншими доказами при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відеозаписами зафіксовано процедуру проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння та зафіксовано його результат 0,21 % проміле. Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, розуміла суть правопорушення.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 був проведений у встановленому законом порядку з дотримання положень ст. 266 КУпАП, а також положень інструкції.
Суд враховує, що законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров'я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов'язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, до протоколу про адміністративне правопорушення додано:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №526946 від 29.11.2025;
- роздруківка технічного приладу «Drager»тест№445 від 29.11.2025,відповідно до якого результат огляду на стан сп'яніння позитивний та складає 0,21 % проміле;
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складеного про те, що огляд проведений у зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя, за допомогою приладу Drager Alcotest 7510, результати огляду на стан сп'яніння позитивний 0,21% проміле;
- відеозаписи з нагрудної камери поліцейського.
- довідкою про те, що ОСОБА_1 не притягувався до адміністративної відповідальності;
- довідкою про те, що ОСОБА_1 отримував посвідчення відповідної категорії.
Суд зауважує, що згідно результатів огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 за допомогою приладу «Alkotest Drager 7510» в організмі останнього було виявлено алкоголь 0.21 проміле.
Відповідно до п. 7 розділу II «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» №1452/735 на наявність стану алкогольного сп'яніння після проведення тесту за допомогою спеціальних технічних засобів вказує останній цифровий показник, що є більшим за 0,2 проміле алкоголю в крові.
Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки «Drager Alcotest 7510» границі допустимої похибки відповідного приладу під час експлуатації у робочих умовах навколишнього середовища віл мінус 10 °C до плюс 40 °C становить: абсолютна похибка: ± 0,06 проміле у діапазоні від 0 до 0,8 проміле; відносна похибка: ± 7,5 % у діапазоні від 0,8 до 4,0 проміле.
Тобто прилад Drager Alcotest 7510 має допустиму похибку ± 0,06 проміле, отже результат тесту, з урахуванням похибки, складав від 0,14 до 0,26 проміле.
Відповідно до вимог ст.7, 254 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах складеного протоколу, що є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп /2010,адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої встатті 62 Конституції України презумпції невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям ЄСПЛ, зокрема, у рішенні по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10.02.1995 року ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов'язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
В рішенні «Маліга проти Франції» від 23.09.1998 року, ЄСПЛ визнав кримінально правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом.
Враховуючи тяжкість можливого покарання, притягнення до відповідальності за статтею 130 КУпАПносить кримінально-правовий зміст в розумінні ЄСПЛ. Відповідно повинен автоматично «включатися» принцип презумпції невинуватості.
Крім того, суд враховує положення ч. 3 ст. 62 Конституції України, яка визначає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
При цьому суд не вправі самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція).
У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.09.2016 року у справі «Karelin v.Russia» заява №926/08 зазначив, що за умови наявності певної неточності чи суперечностей у фабулі адміністративного правопорушення, суд не вправі брати на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи.
Відповідно до п.1 ч.1ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
В межах розгляду даної справи судом не встановлено будь-які належні та допустимі докази, які б доводили поза розумним сумнівом факт того, що ОСОБА_1 29.11.2025 о 11 год 41 хв ОСОБА_1 на а/д Київ-Харків-Довжанський, 395 км керував транспортним засобом ВАЗ 21063 р.н. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння та порушив п.2.9 а ПДР України.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП не доведена, що є підставою для закриття провадження по справі відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 130, 283-285 КУпАП, суд, -
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О. І. Михайлюк