Новосанжарський районний суд Полтавської області
Справа № 542/142/26
Провадження № 2/542/308/26
про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі
05 лютого 2026 року селище Нові Санжари
Новосанжарський районний суд Полтавської області у складі судді Шарової-Айдаєвої О.О., розглянувши матеріали позовної заяви Новосанжарського санаторію-профілакторію «Антей» (пров. Ромашковий, буд. 10, селище Нові Санжари, Полтавський район, Полтавська область) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання:АДРЕСА_2 ) про стягнення заборгованості за надання послуг тимчасового проживання,
21 січня 2026 року адвокат Остапенко Ірина Олександрівна звернулась в інтересах Новосанжарського санаторію-профілакторію «Антей» до Новосанжарського районного суду Полтавської області з цивільним позовом доОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Новосанжарського санаторію-профілакторію «Антей» (код ЄДРПОУ: 21067929) коштів за надання послуг тимчасового проживання з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2025 року в сумі 42 857 грн 00 грн, інфляційних втрат у сумі 1911 грн 25 коп. та 3% річних - 991 грн 58 коп.
Підставою позову є наявність заборгованості у відповідача за надання послуг тимчасового проживання.
Згідно з вимогами частини 6 статті 187 ЦПК України, суд звернувся до відповідних органів реєстрації місця перебування та місця проживання осіб з метою отримання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.
Відповідно до інформації Оскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області від 23 січня 2026 року № 02-01-22/26, яка надійшла до суду 04 лютого 2026 року, зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 66).
Як вбачається із відповіді № 2307355 від 04 лютого 2026 року щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до довідки ВПО № 1620-5001875502 від 14 липня 2022 року (а.с. 68).
Частиною 1 статті 27 ЦПК України передбачено, що позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до частини 1 статті 30 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини, тобто виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна.
Пунктом 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», роз'яснено, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (ч. 1 ст. 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (ст. 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності, та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
При цьому правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення.
Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Таким чином, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є плата за користування нерухомим майном, розташованим відповідно до договору користування приміщенням місця тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб за адресою: АДРЕСА_2 .
Отже, предметом позову у цій справі є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов'язання за договором про надання послуг тимчасового проживання, тобто такий договір укладений щодо користування нерухомим майном та такі послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна, а відтак даний спір відноситься до категорії справ, що розглядаються судами в порядку виключної підсудності, а тому виходячи із встановлених статтею 30 ЦПК України правил виключної підсудності, дана справа підсудна Новосанжарському районному суду Полтавської області.
Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 у справі № 911/2390/18.
Враховуючи наведене, зазначений позов повинен бути вирішений за місцем знаходження нерухомого майна, за правилами виключної підсудності, що також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 10.04.2019 у справі № 638/1988/17 (провадження №61-30812св18).
Отже, справа підсудна Новосанжарському районному суду Полтавської області.
Позовна заява відповідає вимогам статті 175 ЦПК України, позивачем додані документи, що додаються до позовної заяви, відповідно до статті 177 ЦПК України з урахуванням того, що позовна заява подана в електронній формі через електронний кабінет.
Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позову або відмови у відкритті провадження у справі, які передбачені статтями 185-186 ЦПК України, на даній стадії відсутні.
Отже, позовну заяву необхідно прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі
Враховуючи вимоги статей 19, 274, 277 ЦПК України, справа є малозначною та підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.
На підставі викладеного, керуючись статтями 19, 187, 260, 274, 277 ЦПК України,
Прийняти позовну заяву Новосанжарського санаторію-профілакторію «Антей» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надання послуг тимчасового проживання до розгляду і відкрити провадження у цивільній справі № 542/142/26.
Справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом учасників справи.
Судове засідання призначити на 26 лютого 2026 року на 14 год 00 хв у приміщенні Новосанжарського районного суду Полтавської області, який знаходиться за адресою: площа Перемоги, 11, селище Нові Санжари, Полтавська область.
Копію ухвали надіслати позивачу та відповідачу.
Відповідач має право подати заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для надання до суду відзиву на позов разом з усіма доказами, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, та документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього документів іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
Роз'яснити відповідачу, що в разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Для подання позивачем відповіді на відзив та подання відповідачем заперечень на відповідь позивача встановити строк п'ять днів з дня отримання відповідної заяви по суті справи.
Копії відповіді на відзив та заперечення на відповідь одночасно з поданням до суду повинні бути надіслані іншим учасникам справи.
Роз'яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи (позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву) є їхнім правом.
У разі не надання відповіді на відзив чи заперечення у строк, встановлений судом, без поважних причин, суд вирішить справу за наявними матеріалами.
Відповідно до частини 1 статті 193 ЦПК України, у строк для подання відзиву відповідач має право пред'явити зустрічний позов, який повинен відповідати вимогам статті 194 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О.О. Шарова-Айдаєва