Справа №592/15671/25 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Зорік М. В.
Номер провадження 33/816/923/26 Суддя-доповідач Колодяжний А. О.
Категорія 130 КУпАП
06 лютого 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Колодяжний А. О., з участю адвоката Петрищева О. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Петрищева Олександра Олександровича на постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 19 грудня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 130 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки, без оплатного вилучення транспортного засобу
установив:
Постановою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 19 грудня 2025 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 130 КУпАП і підданий адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 34000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Згідно з цією постановою ОСОБА_1 15 вересня 2025 року о 01 год. 38 хв. в м. Суми по вул. Берестовська, 22, керував автомобілем Volkswagen Transporter, номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відповідно до встановленого порядку на місці зупинки транспортного засобу, а також в найближчому закладі охорони здоров'я КНП СОР «ОКМЦСЗН» категорично відмовився, правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху України.
В апеляційній скарзі захисник Петрищев О. О. просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 19 грудня 2025 року, якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 130 КУпАП, визнати дії ОСОБА_1 такими, що вчинені у стані крайньої необхідності, звільнити його від адміністративної відповідальності та відшкодувати судовий збір відповідно до закону.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог, апелянт вказує на те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, керував транспортним засобом, який належить ЗСУ, виконуючи службові обов'язки, про що повідомляв працівників поліції та наполягав на виклику ВСП, що було проігноровано останніми. У зв'язку із цим вважає, що огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння проведений неуповноваженою особою, що свідчить про недопустимість отриманих в ході його проведення доказів. Також зазначає, що відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку викликана станом крайньої необхідності, оскільки на час зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 виконував бойове завдання. Клопотання про поновлення строку на оскарження обґрунтоване тим, що справа була розглянута у відсутність його підзахисного, копію постанови особисто він не отримував, про її існування дізнався лише 07.01.2026 від матері, яка отримала постанову поштою, з апеляційною скаргою захисник Петрищев О. О. звернувся 15.01.2026, тому вважає поважною причину пропуску строку на її його оскарження.
Враховуючи, що ОСОБА_1 не був присутнім під час ухвалення суддею суду першої інстанції рішення, копію постанови відносно себе не отримував, про її існування дізнався 07.01.2026, а з апеляційною скаргою захисник звернувся 15.01.2026, тому строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, оскільки цей процесуальний термін пропущений з поважних (об'єктивних) причин.
Вислухавши доводи захисника Петрищева О. О., який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи і дослідивши доводи поданої скарги, апеляційний суд вважає, що вказана вище апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 454203 від 15.09.2025, суддя суду першої інстанції дійшов правильного висновку, що водій ОСОБА_1 , повторно протягом року, керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння і відмовився від проходження огляду на відповідний стан в установленому законом порядку, що відповідає фактичним обставинам справи, належним чином умотивовано та, окрім протоколу, об'єктивно підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, від проходження огляду з використанням спеціальних технічних засобів останній відмовився;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкгольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду у лікарні;
- довідкою, виданою відділом адміністративної практики управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія, а також відсутність інформації про належність транспортного засобу Volkswagen Transporter, номерний знак НОМЕР_1 в базі МВС України;
- копією постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23.05.2025 про притягнення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- відеозаписами події правопорушення з технічних засобів поліцейських, згідно яких автомобіль під керуванням ОСОБА_1 був зупинений поліцейськими патрульної поліції, у водія були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння і йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки або в закладі охорони здоров'я, від проходження якого останній в категоричній формі відмовився.
Доказами в справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису тощо (ч. 1 ст. 251 КУпАП).
Оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом (ч. 1 ст. 251, ст. 252 КУпАП), не убачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За повторне протягом року вчинення такого порушення відповідальність настає за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом 15.09.2025 в м. Суми у апеляційній скарзі не оспорюється.
Крім того, вказана обставина також повністю підтверджується й наявним у справі відеозаписом, який був доданий до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відеозапис події правопорушення з технічних засобів поліцейських є об'єктивним доказом у справі і не залежить від суб'єктивного сприйняття будь-якою особою певної події, а засвідчує, що у даній справі мала місце належна правова процедура та законний алгоритм дій поліцейських для забезпечення проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння в установлений законом спосіб. Ці відеозаписи містять усі суттєві обставини, що підлягають з'ясуванню і встановленню під час розгляду справи в суді, зокрема: 1) підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом; 2) вимога поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння; 3) відмова від проходження огляду як на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров'я.
Із самих відеозаписів є очевидним, що вони здійснювалися поліцейськими, які оформлювали матеріали справи про адміністративне правопорушення, а той факт, що зафіксовані на них події за участю ОСОБА_1 реально мали місце та стосуються саме цієї справи, ніким не оспорюється.
Вищенаведене підтверджує не лише факт перебування ОСОБА_1 із ознаками алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом, а й дотримання поліцейськими самої процедури відповідного огляду.
Що стосується доводів захисника про те, що огляд ОСОБА_1 мав бути проведений співробітниками ВСП відповідно вимог ст. 266-1 КУпАП, то такі не підлягають задоволенню.
У відповідності до ч. 1 ст. 15 КУпАП, за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху військовослужбовці несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
З матеріалів справи слідує, що 15.09.2025 ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції в м. Суми під час керування автомобілем Volkswagen Transporter, поза межами території будь-якої військової частини в центральній частині м. Суми, будучи у цивільному одязі. При цьому будь-яких документів про те, що на час зупинки ОСОБА_1 виконував обов'язки військової служби, бойове завдання не надано та з пояснень останнього, які зафіксовані на відеозаписі убачається, що він їде додому.
Окрім цього, належність транспортного засобу Volkswagen Transporter, номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 до військових транспортних засобів, на що звертає увагу захисник в апеляційній скарзі, спростовується доданою до матеріалів справи довідкою, згідно якої належність даного транспортного засобу невідома.
Отже, як водій транспортного засобу ОСОБА_1 є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП і його огляд на стан алкогольного сп'яніння мав проводитись за правилами, передбаченими ст. 266 КУпАП, працівниками Національної поліції.
У той же час, ст. 266-1 КУпАП регулює порядок огляду на стан алкогольного сп'яніння військовослужбовців за вчинення військових адміністративних правопорушень, визначених главою 13 Б КУпАП.
Доводи апеляційної скарги захисника в частині того, що ОСОБА_1 як військовослужбовець діяв у стані крайньої необхідності через виконання бойового завдання, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки згідно ст. 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода. При цьому дійсно особа, яка діяла в стані крайньої необхідності не підлягає адміністративній відповідальності (ст. 17 КУпАП).
Разом з тим, у матеріалах справи відсутня будь-яка інформація, яка хоч якимось чином свідчила про наявність обставин, що виключають адміністративну відповідальність (ст. 17, 18 КУпАП), тобто, що ОСОБА_1 діяв в стані крайньої необхідності для усунення небезпеки, яка загрожувала державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління.
Згідно наявних у справі відеозаписів ні під час зупинення т/з, ні в ході складання протоколу не було встановлено обставин, які б дійсно свідчили, що ОСОБА_1 керував т/з із метою відвернення чи усунення якої-небудь шкоди, та відповідно свідчили б про відсутність в його діях вини, тому вимоги до водія пройти відповідний огляд на стан сп'яніння відповідає легітимній меті та завданням КУпАП, якими є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП), а застосування уповноваженими на те посадовими особами Національної поліції заходів адміністративного впливу провадилось в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (ч. 3 ст. 7 КУпАП).
Таким чином, при розгляді справи в повному обсязі дотримані положення ст. 268, 279, 280 КУпАП, постанова судді є законною, обґрунтованою і належним чином умотивованою, тому вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
постановив:
Поновити захиснику Петрищеву Олександру Олександровичу строк на апеляційне оскарження постанови судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 19 грудня 2025 року.
Постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 19 грудня 2025 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника Петрищева Олександра Олександровича на цю постанову - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя А. О. Колодяжний