Справа №592/511/25 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Корольова Г. Ю.
Номер провадження 33/816/162/26 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.
Категорія 130 КУпАП
03 лютого 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,за участі секретаря судового засідання Сіденко К. Л., захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Лопаткіна О.В., розглянувши у залі суду в місті Суми в режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Лопаткіна О.В. на постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 лютого 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 01 рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605 грн 60 коп.
Постановою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 лютого 2025 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 01 рік, за те, що 01 січня 2025 року близько 21 год. 21 хв. в м. Суми по вул. Пушкіна, 20, керував транспортним засобом «Volkswagen Toureg», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за згодою ОСОБА_1 за допомогою технічного приладу газоаналізатора «Drager Alcotest 6810», що підтверджується тестом № 2049 від 01 січня 2025 року, з позитивним результатом, яким становив 0,77 % проміле, чим порушив вимоги п. 2.9 а ПДР України.
Не погодившись зі вказаним судовим рішенням, захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Лопаткін О.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 лютого 2025 року, справу закрити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження, що ОСОБА_1 є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, в порушення вимог ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», працівниками поліції було безпідставно зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 . Окрім цього, під час спілкування, працівниками поліції не було оголошено виявлені у водія ознаки алкогольного сп'яніння, та не проведено забір чистого повітря технічним пристроєм перед проведення огляду останнього на стан алкогольного сп'яніння.
Також, працівники поліції тимчасово не вилучили у ОСОБА_1 водійське посвідчення та не відстороняли останнього від керування транспортним засобом, що підтверджено долученими до матеріалів справи відеозаписами нагрудних камер поліцейських.
Окрім цього, сторона захисту вважає, що протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 складений без дотримання положень процесуального закону, що тягне за собою безумовне та беззаперечне визнання даного доказу недопустимим, внаслідок чого інші докази є у справі нікчемними.
Сторона захисту вважає, що справа підлягає закриттю також на підставі п. 4 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з тим, що старший лейтенант ОСОБА_1 01 січня 2025 року близько 21 год. 20 хв. діяв в стані крайньої необхідності, виконуючи бойове завдання командира 1-го штурмового батальйону з усунення небезпеки, запобігаючи настанню тяжких наслідків, які загрожували державному та громадському порядку, життю і здоров'ю громадян.
У доповненні до апеляційної скарги, апелянт зауважує про те, що працівниками поліції було порушено порядок проведення огляду ОСОБА_1 , який є діючим військовослужбовцем, у відсутність співробітників Військової служби правопорядку.
Також захисник зазначає про те, що справа про адміністративне правопорушення була розглянута за відсутності особи, незважаючи на те, що було заявлено клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату або зупинення розгляду справи по аналогії ст. 335 КПК України, у зв'язку з чим було порушено конституційне право ОСОБА_1 на захист та не дотримані вимоги ст. 268 КУпАП.
Враховуючи викладене, сторона захисту вважає, що відповідно до ст. 247 КУпАП, адміністративне справа підлягає закриттю.
Заслухавши доповідь головуючого-судді щодо змісту оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги, позицію захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Лопаткіна О.В., який вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись.
Дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що висновок судді першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи, оскільки підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 210593 від 01 січня 2025 року зміст якого відповідає встановленим фактичним обставинам справи, та з якого вбачається, що протокол ОСОБА_1 підписаний, зауважень до його змісту останній не мав та пояснень, в тому числі і на спростування викладених у ньому обставин, ОСОБА_1 в протоколі не вказав;
- розпискою від 01 січня 2025 року, яка складена та підписана власноруч ОСОБА_1 про відсторонення від керування транспортним засобом.
- роздруківкою зі спеціального технічного засобу газоаналізатора «Драгер» відповідно до якої у ОСОБА_1 встановлено стан алкогольного сп'яніння - 0,77 %, з результатами якого ОСОБА_1 погодився про що свідчить його підпис;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів відповідно до якого у ОСОБА_1 встановлено стан алкогольного сп'яніння - 0,77 % з результатами якого ОСОБА_1 був згодний, про що також свідчить його підпис;
- долученим до протоколу відеозаписом з якого, між іншого, слідує підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, факту встановлення в нього ознак алкогольного сп'яніння, факту проходження огляду на встановлення цього стану та факт встановлення у ОСОБА_1 стану алкогольного сп'яніння - 0,77 % з результатом якого він згодний.
Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст. 130 КУпАП. Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Щодо тверджень апелянта про те, що транспортний засіб яким керував ОСОБА_1 було безпідставно зупинено працівниками поліції, не було оголошено виявлені у водія ознаки алкогольного сп'яніння та не проведено забір чистого повітря технічним пристроєм перед проведенням огляду то до них апеляційний суд відноситься критично, оскільки, як вбачається з відеозапису, автомобіль Volkswagen Touareg н.з. НОМЕР_1 було зупинено у зв'язку з тим, що на автомобілі були повністю забруднені номерні знаки. Відповідно до ч.1 ст. 121-3 КУпАП керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака. А тому дана ознака стала підставною для законної зупинки працівниками поліції автомобіля Volkswagen Touareg н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . Крім цього, під час спілкування з ОСОБА_1 працівниками поліції було запідозрено, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння, а тому йому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6810, на який останній погодився. Щодо контрольного забіру технічним пристроєм перед проведенням огляду повітря, який не було зроблено, то дана вимога не передбачена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх прав України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.
Також апелянт зазначає, що у ОСОБА_1 не вилучено посвідчення водія та не відсторонено від керування транспортним засобом. Досліджений апеляційним судом відеозапис, на якому зафіксовано, що посвідчення водія не вилучено, оскільки з собою не було, а пред'явлено на вимогу поліцейського через застосунок «Дія» та відсторонено ОСОБА_1 від керування транспортним засобом про, що ОСОБА_1 власноруч написано розписку, яка наявна в матеріалах справи.
Доводи апелянта про те, що з відеозаписів вбачається, що адміністративний протокол відносно ОСОБА_1 не складався при ньому, у протоколі відсутній підпис ОСОБА_1 , тому він є недопустимим доказом, повністю спростовуються відеозаписом та протоколом про адміністративне правопорушення, з яких вбачається, що працівниками відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення, з яким останнього ознайомили працівники поліції, про що ОСОБА_1 розписався у вказаному протоколі.
Твердження апелянта про те, що ОСОБА_1 діяв у стані крайньої необхідності, апеляційний суд визнає надуманими, оскільки з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 було зупинено у дворі будинку місця його проживання, на ньому був цивільний одяг, та на відео зафіксовано як він сам говорить, що він міг би сказати поліцейським, що прямує на виконання бойового завдання, проте цього не зробив.
Щодо доводів доповнених до апеляційної скарги апелянта про те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем і огляд відносно нього могла проводити тільки посадова особа, уповноважена на те начальником органу управління ВСП у Збройних Силах України відповідно до порядку, встановленого ч.2-7 ст.266-1 КУпАП, а не поліцейські, апеляційний суд зазначає наступне.
За змістом ст. 266-1 КУпАП огляд на стан сп'яніння проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром, лише щодо військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин.
Відповідно до ст. 266-1 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Як було встановлено, у даному випадку військовослужбовець ОСОБА_1 був зупинений 01 січня 2025 року о 21 год. 21 хв. в АДРЕСА_3 , з ознаками алкогольного сп'яніння, тобто поза межами території будь-якої військової частини.
У ч. 2 ст. 266 КУпАП зазначено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Даний порядок визначає процедуру огляду водіїв, в той же час положення ст. 266-1 КУпАП передбачають порядок огляду військовослужбовців. При цьому статус водія є спеціальною нормою для військовослужбовців і тому, при проведенні огляду військовослужбовця водія, таку процедуру проводить поліція, у випадку проведення огляду військовослужбовця пішохода такий огляд проводить військова служба правопорядку. Таким чином, під час процедури огляду на стан сп'яніння водія представника військової служби правопорядку не повинні запрошувати.
Доводи апелянта про те, що вказана справа була розглянута за відсутності особи, яку притягують до адміністративної відповідальності, хоча стороною захисту було заявлено клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату або зупинення розгляду справи по аналогії ст.335 КПК України, у зв'язку з чим було порушено конституційне право ОСОБА_1 на захист, апеляційний суд визнати обґрунтованими не може, оскільки згідно протоколу судового засідання від 05 лютого 2025 року розгляд справи проводився в присутності захисника Лопаткіна О.В., тому право ОСОБА_1 на захист не було порушено.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним судом не встановлено.
З огляду на зазначене, оскаржувана постанова судді є законною та обґрунтованою, а отже підстави для її зміни чи скасування відсутні.
Керуючись ст. 294, КУпАП України, -
Постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 лютого 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Лопаткіна О.В. на цю постанову - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.