Номер провадження: 11-сс/813/406/26
Справа № 947/13802/25 1-кс/947/872/26
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
04.02.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий - суддя ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
підозрюваної - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції під час трансляції з ДУ «Одеський слідчий ізолятор», матеріали кримінального провадження №12023160000001520 від 13.12.2023 року за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_7 та прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 21.01.2026 року про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, щодо:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Автономної Республіки Крим, громадянки України, з вищою освітою, заміжньої, має двох неповнолітніх дітей, фізичної особи-підприємця, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.3 ст.149; ч.3 ст.27, ч.3 ст.149; ч.3 ст.27, ч.3 ст.15, ч.3 ст.149; ч.3 ст.149, ч.2 ст.15, ч.3 ст.149; ч.3 ст.27, ч.3 ст.332; ч.3 ст.332, ч.3 ст.358 КК України,
встановив:
Слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №12023160000001520 від 13.12.2023 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.149; ч.ч.2, 3 ст.15, ч.3 ст.149; ч.2 ст.332; ч.3 ст.332; ч.3 ст.358; ч.4 ст.358 КК України.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 21.01.2026 року задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 та підозрюваній ОСОБА_8 продовжений строк тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» до 11.02.2026 року включно, із визначенням застави - 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 266240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) грн.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, захисник ОСОБА_7 та прокурор відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 подали апеляційні скарги.
Захисник ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання сторони обвинувачення та застосувати до ОСОБА_8 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , з покладанням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Захисник посилається на необґрунтованість підозри та недоведеність ризиків. Захисник наголошує, що всі без виключення діти про яких йдеться в повідомленні про підозру від 15.01.2026 року перебувають на консульському обліку, проживають разом зі своїми опікунами, навчаються та проходять медичні огляди, що повністю спростовую позицію сторони обвинувачення. Захисник звертає увагу, що ОСОБА_8 протягом 10 місяців перебуває під вартою, вона та члени її родини не мають матеріальної можливості внести визначений розмір застави. Також захисник посилається на характеризуючи дані ОСОБА_8 , яка раніше не судима, має міцні соціальні зв'язки, постійне місце реєстрації та проживання, одружена, утримує неповнолітню доньку, малолітнього сина та чоловіка інваліда ІІІ групи, має постійне місце роботи, позитивно характеризується, з початку повномасштабної війни систематично надає допомогу ЗСУ.
Прокурор ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою задовольнити клопотання слідчого, застосувати до ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням застави - 800 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прокурор вважає, що слідчим суддею поверхово досліджено особу підозрюваної ОСОБА_8 , її роль у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, обґрунтованість підозри та об'єкт злочинів, внаслідок чого слідчим суддею прийнято невмотивоване рішення про можливість забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної визначенням застави у сумі 266000 грн., яка є недостатньою.
Заслухавши суддю-доповідача; захисника та підозрювану, які підтримали апеляційну скаргу сторони захисту та заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора; прокурора, який підтримав свою апеляційну скаргу та заперечував проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту; дослідивши матеріали кримінального провадження; обговоривши доводи апеляційних скарг; колегія суддів дійшла висновку про таке.
Частина 1 ст.404 КПК України (далі - КПК) передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.370 КПК, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до ч.1 ст.132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст.131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження (п.9 ч.2 ст.131 КПК України).
Оскарженою ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 21.01.2026 року ОСОБА_8 продовжений строк тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» до 11.02.2026 року.
Разом з тим, колегією суддів встановлено, що на теперішній час досудове розслідування в кримінальному провадженні №12023160000001520 від 13.12.2023 року закінчено, а обвинувальний акт відносно ОСОБА_8 скерований до суду для розгляду, судом призначено підготовче судове засідання.
Оскільки наразі досудове розслідування закінчено, апеляційний суд погоджується з доводами сторони захисту про те, що існуючі в даному кримінальному провадженні ризики (п.п.1, та 3 ч.1 ст.177 КПК), які, на момент постановлення оскарженої ухвали, обґрунтовували необхідність продовження строку тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_8 , істотно зменшились. За таких підстав рішення слідчого судді щодо продовження строку тримання під вартою підозрюваної є обґрунтованим.
Водночас, приймаючи до уваги тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній ОСОБА_8 у разі доведеності її вини, апеляційний суд визнає необґрунтованими вимоги апеляційної скарги захисника про можливість застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді домашнього арешту. При цьому, доцільність необхідності подальшого тримання підозрюваної під вартою буде перевірена через нетривалий час місцевим судом під час підготовчого судового засідання.
За наведених обставин колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги сторони захисту, оскільки станом на день постановлення оскаржуваної ухвали, слідчий суддя належним чином перевірив обґрунтованість наявності підстав для продовження строку тримання підозрюваної під вартою та визначив заставу, яка відповідає положенням процесуального закону.
Обставин передбачених ч.2 ст.183 КПК України, що виключають можливість продовження застосування до підозрюваної ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, апеляційним судом не встановлено.
Оцінивши доводи апеляційної скарги прокурора про необхідність збільшення визначеного слідчим суддею розміру застави до 800 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Гафа проти Мальти» гарантія, передбачена статтею 5 §3 Конвенції покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Оскільки питання, яке розглядається, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5, органи влади повинні докладати максимум зусиль для встановлення належного розміру застави. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтований у рішенні про визначення застави і повинен враховувати майновий стан обвинуваченого.
Також, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, враховувати положення ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину. При цьому, судді/суду слід мати на увазі, що виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Апеляційний суд зазначає, що розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого - не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув'язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
На думку апеляційного суду, слідчий суддя дотримався вимог КПК та з достатньою повнотою мотивував своє рішення про застосування в якості альтернативного запобіжного заходу застави в межах п.3 ч.5 ст.182 КПК.
Колегія суддів вважає, що той розмір застави, який просить визначити сторона обвинувачення, на даній стадії кримінального провадження, є явно необґрунтованим та непомірним з огляду на те, що раніше визначений розмір застави - 800 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 2662400 грн., підозрювана ОСОБА_8 протягом 10 місяців не сплатила, що може свідчити про існування труднощів матеріального характеру.
Відповідно до ч.4 ст.183 КПК розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Апеляційний суд враховує, що підозрювана утримуються під вартою протягом 10 місяців, досудове розслідування закінчено, всі свідки допитані та докази зібрані, а отже заявлені стороною обвинувачення ризики істотно зменшились.
Колегія суддів звертає увагу прокурора, що застава за своєю правовою природою є альтернативною тримання під вартою, а не факультативним додатком до нього.
Водночас той розмір застави, який просить застосувати прокурор, з урахуванням наведених вище обставин даної справи, слід вважати непомірним, що фактично призведе до безальтернативного подальшого тримання ОСОБА_8 під вартою з огляду на відсутність в останньої необхідних матеріальних ресурсів для внесення застави та може потягнути порушення статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка не просто гарантує право на свободу, але й встановлює презумпцію на користь звільнення. Будь-яке обмеження цієї свободи має бути не лише законним, а й необхідним.
Подальше визначення непомірного для підозрюваної розміру застави, про що просить сторона обвинувачення, фактично перетворює такий запобіжний захід на «попереднє покарання» по справі, яка тільки передається до суду, що є неприпустимим у демократичному суспільстві.
За таких обставин доводи апеляційної скарги прокурора про необхідність збільшення підозрюваній ОСОБА_8 визначеного слідчим суддею розміру застави, колегія суддів визнає необґрунтованими.
На думку апеляційного суду перспектива втрати застави у визначеному слідчим суддею розмірі, на даний час є достатнім стримуючим фактором для підозрюваної, щоб запобігти виникненню у неї бажання переховуватись від суду, або будь-яким іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Пунктом 1 ч.3 ст.407 КПК передбачено, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді чи ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційні скарги захисника та прокурора без задоволення, а оскаржувану ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 197, 199, 376, 404, 405, 407, 419, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційні скарги захисника ОСОБА_7 та прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 21.01.2026 року, якою в кримінальному провадженні №12023160000001520 від 13.12.2023 року підозрюваній ОСОБА_8 продовжений строк тримання під вартою до 11.02.2026 року включно, з визначенням застави - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4