Справа № 462/687/26
провадження 1-кс/462/203/26
02 лютого 2026 року м. Львів
Слідча суддя Залізничного районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , представника заявника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові скаргу ОСОБА_3 на постанову про закриття кримінального провадження, -
встановила:
представник скаржника - адвокат ОСОБА_4 через систему «Електронний суд» звернувся до слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова зі скаргою в порядку ст. 303 КПК України на постанову дізнавача СД ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 від 23.12.2025 року про закриття кримінального провадження.
Скарга мотивована тим, що 23 грудня 2025 року дізнавачем СД ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 винесено постанову про закриття кримінального провадження № 12025142390000303 від 12.12.2025 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, однак її наявність постанови потерпілий та його представник дізнались з відповіді № 8231-2026 від 09.01.2026 року на адвокатський запит, а отримали таку наручно 20.01.2026 року. При цьому, копія постанови про закриття кримінального провадження безпосередньо потерпілим засобами поштового зв'язку або в іншій формі отримана не була. Вказує, що дізнавач дійшла помилкового висновку, що відомості, викладені у заяві ОСОБА_3 , стосувалися виключно систематичних погроз убивством та фізичною розправою. Потерпілий вважає висновки дізнавача передчасними, оскільки, на його переконання, органом досудового розслідування не було проведено всіх необхідних слідчих (розшукових) дій, порушено порядок збирання та фіксації доказів, не досліджено у повному обсязі докази, надані потерпілими, а також не надано їм належної правової оцінки. Крім того, не перевірено всі обставини кримінального правопорушення, не усунуто наявні суперечності у зібраних матеріалах, що, в свою чергу, свідчить про упереджене та неповне дослідження дізнавачем обставин, викладених у заяві. На підставі викладеного просить суд задовольнити скаргу.
В судовому засіданні потерпілий та його представник скаргу підтримали, надали пояснення аналогічно наведеним в такій, просять скаргу задовольнити.
Дізнавач СД ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомленою про час, день та місце розгляду скарги, у судове засідання не з'явилась, що на переконання суду, не перешкоджає розгляду скарги у відповідності до вимог ч. 3 ст. 306 КПК України.
Заслухавши пояснення учасників, розглянувши матеріали скарги та дослідивши матеріали кримінального провадження № 12025142390000303 від 12.12.2025 року, слідча суддя дійшла наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 24 КПК України країни кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Саме в запроваджені механізму реального захисту громадянами своїх прав у суді полягає здійснення функцій правової держави та її утвердження як такої.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Суд зауважує, що відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Законність, яка випливає з ч. 2 ст. 9 КПК України, полягає в тому, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Публічність, згідно зі ст. 25 КПК України, передбачає, що прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Закриття кримінального провадження є одним зі способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи й оцінки слідчим усіх зібраних і перевірених доказів.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 25 серпня 2021 року (справа № 142/536/20, провадження № 51-1546 км 21).
У відповідності до ч. 1 п. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається, зокрема, в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 4 ст. 284 КПК України про закриття кримінального провадження слідчий, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
Таким чином, закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силі наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Подальше розслідування, після закриття кримінального провадження, є неможливим до того часу, коли постанова про закриття кримінального провадження не буде скасована в установленому КПК порядку.
З метою виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, прийняттю слідчим рішення про закриття кримінального провадження має передувати вжиття ним всіх можливих заходів в порядку, передбаченому КПК України, для з'ясування обставин, які мають значення для кримінального провадження.
Судом встановлено, що у провадженні СД ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області перебували матеріали кримінального провадження № 12025142390000303 від 12.12.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України.
25.11.2025 року ОСОБА_3 звернувся до ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівський області із заявою про кримінальне правопорушення, яка містить виклад обставин, що, на думку заявника, свідчать про вчинення ОСОБА_6 дій, які містять ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України /а.с. 19-22/.
Ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львові від 05.12.2025 року зобов'язано ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_3 від 25.11.2025 року /а.с. 9-12/.
12 грудня 2025 року відомості на підставі вказаної ухвали внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025142390000303 від 12.12.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України /а.с. 1-2/.
При цьому, дізнавачем до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України, тоді як із заяви про кримінальне правопорушення, а також з ухвали слідчого судді вбачається, що заявник повідомляв про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України.
В межах даного кримінального провадження № 12025142390000303 від 12.12.2025 року дізнавачем ОСОБА_5 доручено працівникам СКП ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області провести слідчі (розшукові) дії, зокрема: встановити свідків та очевидців вчинення даного кримінального правопорушення, встановити наявність камер відеоспостереження, відеозаписів, на яких міститься будь-яка інформація, яка матиме значення для подальшого розслідування та встановлення винних осіб, встановити особу зпочинця, в разі встановлення, забезпечити явку разом із документами, що посвідчують особу в СД ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області для проведення необхідних слідчих дій за їх участі та зібрати характеризуючи дані, вироки про судимість в разі наявності таких, провести інші необхідні слідчі дії та оперативні заходи з метою розкриття злочину /а.с. 45-46/.
Водночас відомості про стан та результати виконання зазначеного доручення у матеріалах кримінального провадження відсутні.
Згідно протоколу огляду предмета від 16 грудня 2025 року, дізнавачем проведено огляд компакт-диску з відеозаписами подій, що мали місце за адресою: м. Львів, вул. Ярослава Мудрого, 11А, які надав заявник ОСОБА_3 , які в подальшому постановою дізнавача СД ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області від 16.12.2025 року визнано речовими доказами /а.с. 62-64, 65-66/.
Відповідно до оскаржуваної постанови дізнавача СД ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП лейтенанта поліції ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження від 23.12.2025 року, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025142390000303 від 12.12.2025 року - закрито, у зв'язку з встановленою відсутністю у даному випадку складу кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України /а.с. 97-99/.
Згідно до ч. 5 ст. 110 КПК України, постанова дізнавача має бути вмотивована, однак ці вимоги процесуального закону при закритті кримінального провадження дотримані не були, оскільки в постанові про закриття кримінального провадження не надано оцінку всім обставинам, здобутим під час досудового розслідування.
З мотивів оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження дізнавач зазначив, що під час огляду відеозаписів не було встановлено жодних висловлювань чи дій, які б давали підстави вважати, що ОСОБА_6 здійснив вербальну або невербальну погрозу вбивством, а також не встановлено обставин, які б свідчили про реальність такої погрози.
Водночас зі змісту заяви про кримінальне правопорушення ОСОБА_3 від 25.11.2025 року вбачається, що заявник повідомляв про грубе порушення громадського порядку з боку ОСОБА_6 , яке виразилося у висловлюванні нецензурної лайки, погрозах, створенні конфліктних ситуацій, приниженні честі та гідності інших мешканців будинку, що містить ознаки систематичності.
Крім цього, у заяві про кримінальне правопорушення від 25.11.2025 року заявник ОСОБА_3 вказав, що мешканцями будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 була ініційована колективна скарга щодо неправомірних дій ОСОБА_12 та ОСОБА_6 , копія якої міститься в матеріалах кримінального провадження /а.с. 30/. Однак дізнавачем у межах досудового розслідування було допитано лише заявника ОСОБА_3 18.12.2025 року, а також ОСОБА_6 та ОСОБА_12 22.12.2025 року /а.с. 67-70, 74-77, 79-82/, жодних інших дій, спрямованих на встановлення та допит свідків з числа інших мешканців будинку, дізнавачем не вчинено, оскільки інші особи, які підписали колективну скаргу та можуть володіти відомостями, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, допитані не були.
За таких обставин висновки дізнавача про відсутність складу кримінального правопорушення є передчасними, оскільки зроблені без належної перевірки наведених у заяві обставин на предмет наявності ознак кримінального правопорушення, передбаченого, зокрема, ч. 1 ст. 296 КК України.
Відтак, на думку суду, дізнавачем під час прийняття відповідного процесуального рішення не було надано належної оцінки доказам, зібраним у ході досудового розслідування. Зокрема, не перевірено та не надано оцінки доводам ОСОБА_3 , викладеним у заяві про кримінальне правопорушення, які суперечать показанням ОСОБА_6 , не опитано свідків вказаних подій, а також не проведено інших слідчих (розшукових) дій, окрім огляду компакт-диска з відеозаписами та допитів заявника ОСОБА_3 , ОСОБА_6 і його дружини ОСОБА_12 , що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження.
Пунктом 2 частини 1 статті 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення, лише після всебічного повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором, показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, в їх сукупності.
На слідчого суддю, відповідно до норм КПК України, покладено обов'язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, зобов'язаний перевірити законність прийнятої слідчим постанови. Зокрема, якщо слідчим закрито провадження за відсутністю в діях особи складу злочину, то слідчий суддя має звернути увагу на те, чи містить постанова детальний виклад обставин, за яких заявник вважав, що особою (особами) вчинено злочин, а у разі, якщо особі (особам) ставилося в вину декілька протиправних діянь, які підпадають під ознаки різних статей кримінального закону, то чи містить постанова висновки слідчого щодо відсутності вини особи (осіб) у вчиненні кожного з них.
Відповідно до ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати те, що трапилось, та не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (справа «Ассенов та інші проти Болгарії»). Вони повинні вживати всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, inter alia, показань очевидців та експертних висновків (рішення у справах «Танрікулу проти Туреччини» та «Ґюль проти Туреччини»).
Проаналізувавши матеріли скарги, доводи, викладені в ній, та матеріали кримінального провадження досліджені судом, не свідчать про проведення достатніх слідчих дій, спрямованих на повне, об'єктивне, всебічне розслідування справи, а тому доводи скаржника є обґрунтованими. В постанові дізнавача про закриття кримінального провадження не в повній мірі обґрунтовано та не зазначено, на підставі яких проведених слідчих та процесуальних дій вона прийшла до висновку про необхідність закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Враховуючи вказане, слідча суддя вважає, що винесена дізнавачем постанова від 25.12.2025 року про закриття кримінального провадження, ґрунтується на неповному та поверхневому досудовому розслідуванні, та як наслідок є передчасною. Також постанова дізнавача обґрунтована висновками, які не відповідають завданням та засадам кримінального провадження, передбаченим ст. ст. 2, 9 КПК України, а також практиці Європейського суду з прав людини стосовно проведення ефективного розслідування.
Відповідно до ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи вищенаведене слідча суддя дійшла висновку, що скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню, а постанова дізнавача - скасуванню.
Керуючись ст. 2, 3, 7, 9, 214, 303, 304, 306, 307, 309, 369-372, 376 КПК України, суд
постановив:
скаргу задовольнити.
Постанову дізнавача СД ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП у Л/о лейтенанта поліції ОСОБА_5 від 23.12.2025 про закриття кримінального провадження №12025142390000303 від 12.12.2025 - скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідча суддя: ОСОБА_1