Справа №333/769/26
Провадження №3/333/687/26
Іменем України
05 лютого 2026 року м.Запоріжжя
Суддя Комунарського районного суду м.Запоріжжя Варнавська Л.О., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, учня 11 класу, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ч.1 ст.173-2 КУпАП, -
13.01.2026 року, о 18 годині 00 хвилин, громадянин ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері громадянки ОСОБА_2 , яке полягало у висловленні в її бік образливих слів в наслідок чого було завдано шкоди психологічному здоров'ю потерпілої. Чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
У ході розгляду адміністративної справи ОСОБА_1 , після роз'яснення йому головуючим прав, передбачених ст.ст.55, 56, 59, 63 Конституції України, ст.268 КУпАП, свою визнав. Повідомив, що вдома в них з матір'ю виник словесний конфлікт, який в подальшому швидко закінчився. Після короткого конфлікту він вибачився перед матір'ю.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердила, що о 18 годині 13.01.2026 року у неї з сином виник словесний конфлікт щодо його поведінки після якого вони заспокоїлися та розійшлися по своїм кімнатам. У зв'язку з чим викликала поліцію пояснити не змогла. Просила суд не притягувати її сина до адміністративної відповідальності, оскільки син є неповнолітнім та не має власних коштів для сплати штрафу.
Крім визнання своєї вини ОСОБА_1 , його вина у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджена дослідженими судом доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №784319 від 13.01.2026 року;
- інформаційною довідкою;
- протоколом про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 13.01.2026 року;
- письмовим опитуванням ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . ОСОБА_4 . ОСОБА_5 ;
- формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 13.01.2026 року;
- терміновим заборонним приписом серії АА №658554 відносно ОСОБА_1 ;
- копією паспорта ОСОБА_1 .
Адміністративна відповідальність настає з 16 років, якщо особа досягла цього віку на момент вчинення правопорушення.
Згідно положень ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з положеннями ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до змісту ст.12 КУпАП, адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.
На момент вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - виповнилося повних 16 років.
Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Крім того, суд наголошує, що відповідно до ч.2 ст.13 КУпАП, у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, зокрема, передбачених ст.173-2 КУпАП, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника, до зазначених осіб можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені ст.24-1 КУпАП.
Тобто, застосування заходів впливу до особи, що вчинила адміністративне правопорушення у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років, передбачених ст.24-1 КУпАП є правом суду, а не його обов'язком.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Разом із тим, оцінюючи характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, суд бере до уваги, що прояв психологічного насильства з боку ОСОБА_1 носив мінімальний характер, не був тривалим, не супроводжувався погрозами чи систематичними образами та фактично зводився до короткочасного словесного конфлікту в побутових умовах. Зазначене підтверджується як поясненнями самого правопорушника, який визнав вину та повідомив про негайне примирення з матір'ю, так і показаннями потерпілої ОСОБА_2 , яка в судовому засіданні зазначила, що після конфлікту сторони заспокоїлися, розійшлися по кімнатах та будь-яких негативних наслідків для її психологічного стану не настало.
Суд також враховує позицію потерпілої, яка не наполягала на притягненні сина до адміністративної відповідальності, щире каяття правопорушника, його вік, відсутність власного доходу, а також те, що правопорушення не має ознак систематичності.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що застосування адміністративного стягнення у виді штрафу в даному випадку не відповідатиме меті адміністративного стягнення, визначеній ст.23 КУпАП, та не сприятиме належній індивідуалізації покарання.
Враховуючи дискреційні повноваження суду, передбачені ч.2 ст.13 КУпАП, а також положення ст.24-1 КУпАП, суд вважає, що застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді попередження є достатнім, обґрунтованим та ефективним заходом індивідуалізації адміністративної відповідальності, який забезпечить досягнення превентивної та виховної мети покарання без надмірного втручання в права неповнолітньої особи.
Керуючись ст.ст.13,24-1, ч.1 ст.173-2, ст.ст.283-285 КУпАП,-
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та застосувати до нього захід впливу у вигляді попередження.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Комунарського районного суду
м.Запоріжжя Л.О. Варнавська