05.02.2026
Справа № 331/2038/24
Провадження № 2-др/331/3/2026
05 лютого 2026 року м. Запоріжжя
Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого судді: Антоненко М.В.
при секретарі: Мироненко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Олександрівського районного суду м. Запоріжжя заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Стариченка Миколи Петровича про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -
В провадженні Олександрівського районного суду м. Запоріжжя перебувала на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Рішенням Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 18 грудня 2025 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - задоволено. В порядку поділу спільного майна подружжя припинено право власності за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на транспортний засіб FORD MONDEO, реєстраційний номер НОМЕР_2 , рік випуску 2011, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_3 . В порядку поділу спільного майна подружжя визнано одноособово право власності за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на транспортний засіб FORD MONDEO, реєстраційний номер НОМЕР_2 , рік випуску 2011, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_3 . В порядку поділу спільного майна подружжя залишено право власності на грошові кошти, які перебувають на депозитних рахунках у AT КБ «Приватбанк» та AT "Державний ощадний банк України" за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ). Стягнуто з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 7844 (сім тисяч вісімсот сорок чотири) гривні 43 копійки.
24.12.2025 року до канцелярії Олександрівського районного суду м. Запоріжжя, через систему «Електронний суд» надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 адвоката Стариченка Миколи Петровича про ухвалення додаткового рішення в частині вирішення питання щодо судових витрат на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування заяви зазначив, що після ознайомлення з текстом рішення встановлено, що судом не вирішено питання щодо розподілу судових витрат в частині стягнення з Відповідача витрат на правничу допомогу понесених Позивачем у справі № 331/2038/24.
Зазначає, що представництво інтересів Позивача здійснюється адвокатом Стариченком М.П. відповідно до договору від 04.12.2023 про надання правничої допомоги та на підставі ордера.
У договорі про надання правничої допомоги сторони визначили, що оплата гонорару визначається - за домовленістю Сторін. За необхідності з цього питання може бути укладена Додаткова угода, яка є невід'ємною частиною цього договору До позовної заяви від, 30.03.2024 було долучено копію Додаткової угоди № 1 від 26.03.2024 року у якій сторони визначили фіксований розмір гонорару за надання консультацій, підготовку позовної заяви та клопотання про витребування доказів, який становитиме 6000 (шість тисяч) гривень.
Докази надання правничої допомоги та оплати грошових коштів за вищенаведені адвокатські послуги, також були підтверджені доданими до позовної заяви Актом виконаних робіт від 27.03.2024 та квитанцією про оплату від 27.03.2024.
Разом з тим, у позовній заяві сторона Позивача зазначила (дослівно): «За необхідності у подальшому буде уточнювати вимоги пов'язані із стягненням судових витрат на надання правової допомоги. Надалі, розмір витрат на надання правової допомоги може бути збільшений. Відповідні докази будуть у подальшому надані відповідно до норм ЦПК України».
У подальшу між Позивачем та його представником було укладено Додаткову угоду № 2 від 11.04.2025 у якій сторони визначили фіксований розмір гонорару за підготовку заяви про зменшення позовних вимог у справі № 331/2038/24, який становитиме 4000 (чотири тисячі) гривень.
До даної заяви про ухвалення додаткового судового рішення додається Акт виконаних робіт від 11.04.2025 та відповідна квитанція про оплату від 11.04.2025.
З огляду на викладене, в межах надання правничої допомоги у справі № 331/2038/24 між позивачем та адвокатом Стариченком Миколою Петровичем були укладені наступні додаткові угоди:
Додаткова угода № 1 від 26.03.2024 до договору про надання правничої допомоги № б/н від 04.12.2023, відповідно до якої сторони погодили фіксований розмір гонорару за надання консультацій, підготовку позовної заяви та клопотання про витребування доказів, який становив 6000 (шість тисяч) гривень. Факт надання послуг підтверджується Актом виконаних робіт від 27.03.2024 та квитанцією про оплату від 27.03.2024.
Додаткова угода № 2 від 11.04.2025 до зазначеного договору, відповідно до якої сторони визначили фіксований розмір гонорару за підготовку заяви про зменшення позовних вимог у справі № 331/2038/24, який становив 4000 (чотири тисячі) гривень. Факт надання послуг підтверджується Актом виконаних робіт від 11.04.2025 та квитанцією про оплату від 11.04.2025.
Разом з тим, у п. 3.1 укладеної Сторонами Додаткової угоди № 1 від 26.03.2024, а також Додаткової угоди № 2 від 11.04.2025 до договору про надання професійної правничої допомоги від 04.12.2023 сторони визначили, що оплата послуг з представництва інтересів у суді першої інстанції здійснюється в розмірі 2000 гривень за 1 судове засідання.
Звертає увагу суду на те, що адвокат Стариченко М.П. здійснював представництво та захист інтересів позивача у наступних судових засіданнях:
- судовому засіданні, яке відбулося 02.12.2025 (до заяви додається копія Акта виконаних робіт від 02.12.2025);
- судовому засіданні, яке відбулося 09.12.2025 (до заяви додається копія Акта виконаних робіт від 09.12.2025).
Зазначає, що в кожному акті виконаних робіт чітко прописано, що «Адвокат своїм підписом свідчить про оплату Клієнтом всієї суми наданих послуг, а Клієнт підтверджує факт оплати зазначеної грошової суми та відсутність будь-яких претензій щодо наданих Адвокатом послуг».
У підсумку, рішенням Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 18.12.2025 року позовну заяву Позивача було задоволено, але питання про відшкодування за рахунок Відповідача, понесених Позивачем витрат на правничу допомогу у справі № 331/2038/24 вирішено так і не було.
Таким чином, ОСОБА_1 , наразі вимушений повторно звертатися до адвоката Стариченка М.П. для підготовки заяви про ухвалення додаткового рішення, та як наслідок, поніс додаткові витрати на правничу допомогу у розмірі - 2000 грн.
Між Позивачем та його представником було укладено Додаткову угоду № 3 від 23.12.2025 року у якій сторони визначили фіксований розмір гонорару за підготовку заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 331/2038/24, який становить 2000 (дві тисячі) гривень.
До заяви про ухвалення додаткового судового рішення додається Акт виконаних робіт від 24.12.2025 та відповідна квитанція про оплату від 24.12.2025.
Підсумовуючи вищевикладене, у зв'язку з розглядом справи № 331/2038/24, Позивач поніс витрати на правничу допомогу у розмірі 16000 (шістнадцять тисяч) гривень.
З огляду на викладене, просить суд заяву про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити та винести додаткове рішення по цивільній справі № 331/2038/24, яким стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) понесені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 16000 (шістнадцять тисяч) гривень 00 копійок. Розгляд заяви про винесення додаткового рішення просить проводити за відсутності Позивача та його представника.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився. У заяві про ухвалення додаткового рішення адвокат Стариченко М.П. просив суд провести судове засідання за відсутності позивача та його представника.
В судове засідання ОСОБА_2 не з'явилась. Про час та місце розгляду справи булла повідомлена належним чином. Причину неявки суд не повідомила.
Згідно ст. 270 ч. 4 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
У зв'язку із неявкою в судове засідання сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого пристрою не здійснювалося.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення, у зв'язку із наступним.
Частиною 1 статті 246 ЦПК України передбачено, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною першою статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Згідно частини четвертої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Судом встановлено, що рішенням Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 18.12.2025 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - задоволено. В порядку поділу спільного майна подружжя припинено право власності за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на транспортний засіб FORD MONDEO, реєстраційний номер НОМЕР_2 , рік випуску 2011, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_3 . В порядку поділу спільного майна подружжя визнано одноособово право власності за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на транспортний засіб FORD MONDEO, реєстраційний номер НОМЕР_2 , рік випуску 2011, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_3 . В порядку поділу спільного майна подружжя залишено право власності на грошові кошти, які перебувають на депозитних рахунках у AT КБ «Приватбанк» та AT "Державний ощадний банк України" за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ). Стягнуто з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 7844 (сім тисяч вісімсот сорок чотири) гривні 43 копійки.
Представником позивача на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу додані наступні документи: копія договору про надання правничої допомоги від 04.12.2023 року; копію додаткової угоди № 1 від 26.03.2024 року до договору про надання правничої допомоги № б/н від 04.12.2023 року; копію акту виконаних робіт від 27.03.2024 року, квитанцію до прибуткового кассового ордеру на суму 6000,00 грн., копія договору про надання правничої допомоги від 04.12.2023 року; копію додаткової угоди № 2 від 11.04.2025 року до договору про надання правничої допомоги № б/н від 04.12.2023 року; копію акту виконаних робіт від 11.04.2025 року, квитанцію до прибуткового кассового ордеру на суму 4000,00 грн., копію акту виконаних робіт від 02.12.2025 року, квитанцію до прибуткового кассового ордеру на суму 2000,00 грн., копію акту виконаних робіт від 09.12.2025 року, квитанцію до прибуткового кассового ордеру на суму 2000,00 грн., копію акту виконаних робіт від 09.12.2025 року, квитанцію до прибуткового кассового ордеру на суму 2000,00 грн., копія договору про надання правничої допомоги від 04.12.2023 року; копію додаткової угоди № 3 від 23.12.2025 року до договору про надання правничої допомоги № б/н від 04.12.2023 року; копію акту виконаних робіт від 24.12.2025 року, квитанцію до прибуткового кассового ордеру на суму 2000,00 грн.
Відповідно до ч. ч. 1-5 ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
При визначенні суми відшкодування витрат на правову допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, а також з урахуванням складності справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціну позову та (або) значенням справи для сторони. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25 листопада 2022 року у справі № 706/199/22 (провадження № 61-9325ск22).
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).
Склад витрат, пов'язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
При цьому для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).
Верховний Суд у додатковій постанові у справі № 201/14495/16-ц від 30.09.2020, провадження № 61-22962св19, зазначив, що підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, її розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
У пункті 154 рішення ЄСПЛ у справі «Lavents v. Latvia» (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі ст. 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20 травня 2019р. у справі № 916/2102/17, від 25 червня 2019р. у справі №909/371/18, у постановах від 05 червня 2019р. у справі № 922/928/18, від 30 липня 2019р. у справі № 911/739/15 та від 01 серпня 2019р. у справі № 915/237/18).
Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі №905/1795/18 та у справі №922/2685/19, де визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (правовий висновок Верховного Суду в постанові від 24 січня 2022р. у справі № 911/2737/17).
Таким чином, враховуючи положення ст. 137 ЦПК України проаналізувавши вартість і обсяг наданих адвокатом стороні позивача юридичних послуг та виконаних робіт у даній цивільній справі, зважаючи на її складність в контексті пред'явлених вимог та кількість поданих представником позивача процесуальних документів, а також час, який необхідний адвокату на їх підготовку та прийняття участі у розгляді справи, суд дійшов переконливого висновку, що сума витрат на професійну правничу допомогу підлягає зменшенню з 16000,00 грн. до 6000,00 грн., яка, на переконання суду, є обґрунтованою та відповідає дійсним і необхідним витратам, які змушена була понести сторона позивача у цій справі. Тому заява підлягає частковому задоволенню.
На підставі наведеного та керуючись ст. 141, 260, 270 ЦПК України, суд
Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Стариченка Миколи Петровича про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - задовольнити частково.
Доповнити рішення Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 18.12.2025 року, ухваленого у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, наступним.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 (шість тисяч) гривень 00 копійок.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: М.В. Антоненко