Справа№ 309/433/26
Провадження № 1-кс/309/69/26
05 лютого 2026 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
в складі слідчого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора Хустської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12025071050001194 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.11.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 Кримінального кодексу України про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 та клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 про заміну запобіжного заходу із тримання під вартою на домашній арешт,-
Прокурор Хустської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся в суд з лопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 .
Клопотання обґрунтоване тим, що що в ОСОБА_4 , спільно із ОСОБА_6 та іншою невстановленою особою, у точно невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше листопада 2025 року, виник злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення осіб призовного віку від 18 до 60 років, яким обмежено виїзд за кордон, всупереч обмеженням, встановленим Законом України «Про правовий режим воєнного стану», з корисливих мотивів, вчинене способом, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яку незаконно переправляли через державний кордон України.
Надалі, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_6 та іншою невстановленою органом досудового розслідування особою, достовірно знаючи, що відповідно до Указу Президента України N?64/2022 затвердженого Законом N? 2102-1X від 24.02.2022 у зв'язку і з військовою агресією Російської Федерації проти України, в Україні введено воєнний стан, який продовжено указами Президента України. Разом з тим, відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», на період дії правового режиму воєнного стану, чоловікам - громадянам України, віком від 18 до 60 років, а також жінкам - військовозобов?язаним обмежено виїзд за межі України, військовозобов?язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» підшукали особу, що мала намір незаконно перетнути державний кордон України з метою виїзду до країн Європейського Союзу, а саме: ОСОБА_7 , якому на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, обмежено виїзд за межі території України та який погодився сплатити грошові кошти за його незаконне переправлення через державний кордон України.
Після чого, ОСОБА_4 , діючи умисно за попередньою змовою із ОСОБА_6 та іншою невстановленою органом досудового розслідування особою, в ході телефонної розмови з ОСОБА_7 , яка відбулася 27.11.2025 близько 23:50 годин, пообіцяв йому організувати його незаконне переправлення через державний кордон України поза пунктами пропуску із країнами Європейського Союзу, поставивши умову надання грошових коштів у розмірі 5000 доларів США у якості винагороди, та повідомивши, що з метою організації незаконного перетину державного кордону ОСОБА_7 , необхідно прибути з м. Києва до м. Мукачево.
Також, ОСОБА_4 в ході розмови з ОСОБА_7 , повідомив, що незаконний перетин державного кордону України буде здійснюватися через річку Тиса та ОСОБА_7 , здійснюватиме незаконний перетин державного кордону України у групі інших осіб.
30.11.2025 в ході телефонної розмови ОСОБА_4 , діючи умисно за попередньою змовою із ОСОБА_6 та іншою невстановленою органом досудового розслідування особою, повідомив ОСОБА_7 , про те, що з метою його організації незаконного переправлення через державний кордон України, йому необхідно у термін до 02.12.2025 прибути до м. Мукачево, зазначаючи, що дане злочинне діяння відбудеться швидко та додатково повідомить пізніше про всі маршрути руху щодо перетину кордону.
Також, з метою організації незаконно переправлення ОСОБА_7 через державний кордон України, ОСОБА_4 , діючи умисно за попередньою змовою з ОСОБА_6 та іншою невстановленою органом досудового розслідування особою, вигадали для нього легенду, відповідно до якої ОСОБА_7 записав ОСОБА_4 у мобільному телефоні своєю дівчиною та вів з нею спілкування на теми сімейного життя. Надалі, від ОСОБА_4 контакт « ОСОБА_8 », надійшло смс,- повідомлення із зазначенням адреси, куди ОСОБА_7 має приїхати після прибуття до м. Мукачево, а саме у АДРЕСА_1 для незаконного переправлення через державний кордон. При цьому, ОСОБА_4 , діючи умисно за попередньою змовою із ОСОБА_9 та іншою невстановленою органом досудового розслідування особою, надав вказівку щодо необхідності виходу на залізничній станції у м. Мукачево з першого вагону поїзду та швидко рухатись у сторону виходу, з метою недопущення виявлення останнього правоохоронними органами, зазначаючи що на ОСОБА_7 , буде очікувати автомобіль, який доставить його до місця очікування для незаконного перетину державного кордону України.
Надалі, 02.12.2025 о 23:55 годин, ОСОБА_7 , на виконання злочинного плану, з незаконного переправлення через державний кордон, розробленого ОСОБА_4 , діючого за попередньою змовою із ОСОБА_10 та іншою невстановленою органом досудового розслідування особою, прибув до залізничного вокзалу в м. Мукачево, де на нього очікував автомобіль марки Skoda Fabia, червоного кольору під керуванням невстановленої особи. ОСОБА_7 сів у салон даного авто, та вони розпочали рух у напрямку м. Хуст Закарпатської області.
При в?їзді у м. Хуст Закарпатської області, водій транспортного засобу марки «Skoda Fabia» червоного кольору зупинився та надав вказівку ОСОБА_7 виходити та очікувати подальших вказівок. Після чого, до ОСОБА_7 зателефонував абонент під записом "Альона" та повідомив, що через декілька хвилин підійде до нього. Через деякий час до ОСОБА_7 прибув транспортний засіб марки «Міні Купер», під керуванням ОСОБА_10 , який надав вказівку останньому сідати в салон даного автомобіля та розпочав рух.
Наступного дня, 03.12.2025 ОСОБА_10 на транспортному засобі марки «Міні Купер» доставив ОСОБА_7 до власного домоволодіння, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 та повідомив його, що у даному будинку він буде очікувати на незаконне переправлення його через державний кордон України. Надалі, за адресою АДРЕСА_2 прибув ОСОБА_4 , який запевнив ОСОБА_7 в успішності організації незаконного переправлення його через державний кордон України, та здійснив перевірку його речей, після чого висунув вимогу у наданні грошових коштів у загальній сумі 5000 доларів США та повідомив, що переправлення через прикордоння відбуватиметься у найближчий час, зазначаючи, що особа, яка доставила його до вище вказаного будинку - ОСОБА_10 забезпечить його всіма необхідними продуктами харчуванням та умовами проживання. На виконання вимоги ОСОБА_10 , ОСОБА_4 передав останньому 5000 дол. США.
03.12.2025 близько 18:20 годин, ОСОБА_10 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 та іншою невстановленою органом досудового розслідування особою, повідомив ОСОБА_7 проте що виникли певні проблеми, щодо його незаконного переправлення та дана злочинна діяльність буде відбуватиметься найближчим часом.
3 метою заспокоєння ОСОБА_7 щодо тривалості його переправлення ОСОБА_10 запевнив останнього, що ОСОБА_4 вже тривалий час займається даним діянням і може не сумніватись у його успішності.
05.12.2025 близько 15:00 годин ОСОБА_10 на транспортному засобі марки "Міні Купер" доставив до будинку АДРЕСА_2 , невідому особу чоловічої статі, віком близько 25-30 років на ім'я ОСОБА_11 , у ході спілкування із яким останній повідомив ОСОБА_7 , що він приїхав із м. Харків до даного будинку з метою подальшого незаконного переправлення через державний кордон України, за грошову винагороду у розмірі 13000 доларів США.
Також, 07.12.2025 близько 21:30 годин до помешкання, де ОСОБА_7 очікував на незаконне переправлення через державний кордон України, прибули ОСОБА_4 та ОСОБА_10 , які повідомили, що їдуть подивитись маршут руху задля незаконного переправлення ОСОБА_7 через Державний кордон України, та у разі успішності ОСОБА_10 має повернутись за ОСОБА_7 та доставити його до місця прикордоння в межах Хустського району. Через деякий час ОСОБА_10 повернувся на транспортному засобі марки «Міні Купер» та наказав ОСОБА_12 , якого попередньо поселив за адресою м. Хуст вул. Братів Реваїв, 16 Закарпатської області, виходити та сідати до даного автомобіля для його незаконного переправлення через державний кордон України.
Після цього, 10.12.2025 близько 22:40 год., за адресою м. Хуст вул. Братів Реваїв, 16 Закарпатської області, прибув ОСОБА_10 , який, діючи, за попередньою змовою із ОСОБА_4 та іншою невстановленою органом досудового розслідування особою, наддав ОСОБА_7 вказівку сідати до транспортного засобу «Міні Купер» для його подальшого незаконного переправлення через державний кордон України в межах Хустського району Закарпатської облатсі, однак їх було затримано працівниками Національної поліції Українио о 23:45 годин 10.12.2025 в м. Хуст по вул. Княгині Ольги, біля будинку 7 Закарпатської області.
Беручи до уваги вищевикладене, встановлена достатність доказів, для обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, за кваліфікуючими ознаками - організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, сприяння вчиненню таких дій порадами, вказівками та наданням засобів, із корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, вчинене способом, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яку незаконно переправляли через державний кордон України.
10.12.2025 о 23:45 годин, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 мешканця АДРЕСА_3 затримано у порядку ст.. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
11.12.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Оголошена ОСОБА_4 підозра у вчиненні вказаного кримінального правопорушення обґрунтовується здобутими в ході досудового розслідування доказами.
12.12.2025 ухвалою слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області стосовно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 діб, до 08.02.2026.
03.02.2026 обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні, в порядку ст. 291 КПК України направлено до Хустського районного суду.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
У даному випадку щодо обґрунтованості підозри, слід звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини, згідно якої під «розумною» підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, слід розуміти наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо вчинила злочин.
Також, відповідно до положень ч.1 ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, крім вищезазначених ризиків, оцінює наступні обставини, зокрема: вагомість наявних доказів вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, яке є умисним тяжким кваліфікованим злочином, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до дев'яти років, відсутність у підозрюваного нарікань на вік та стан здоров'я.
Беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_4 , будучи на волі може незаконно впливати на свідків, також враховуючи те, що останній, усвідомивши на даний час про настання караності за скоєне ним діяння, може здійснити будь-які дії, спрямовані на ухилення від кримінальної відповідальності, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, тому у даному випадку більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти вказаним ризикам, а тому, керуючись вимогами ст. ст. 40, 131, 132, 176-178, 181, 184, 194 КПК України слідчий просить слідчого суддю обрати підозрюваному запобіжний захід у виді тримання під вартою
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявлене клопотання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити з підстав, вказаних у його мотивувальній частині, зокрема враховуючи наявність у даному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною кримінального правопорушення, наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для їх запобігання, а саме те, що ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, санкція за скоєння якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі, що в своїй сукупності вказує на те, що він будучи обізнаним з мірою покарання перебуваючи на волі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
В судовому засіданні ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 заперечили проти задоволення клопотання прокурора. Враховуючи наведені обставини, просять застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, про що адвокат ОСОБА_5 подав письмове клопотання.
За таких обставин, слідчий суддя, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані ними матеріали та проаналізувавши в системному зв'язку усі наявні на час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, відомості, які мають пряме та опосередковане значення при вирішенні питання застосування заходу забезпечення кримінального провадження, приходить до наступного.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України за вище наведених обставин.
За вказаним фактом відомості по матеріалах було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочате розслідування провадження, в ході якого ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені вказаного злочину та подано до слідчого судді дане клопотання про обрання запобіжного заходу, аналізуючи яке на дотримання положень КПК України, слідчий суддя враховує наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам.
Згідно норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризують особу підозрюваного.
Слідчим суддею, під час розгляду клопотання, встановлено такі відомості: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_3 . Обвинувачений на час вирішення даного питання за своїм віком і станом здоров'я не має специфічних особливостей стану здоров'я, має типові соціальні зв'язки для особи такого віку.
Як убачається з матеріалів клопотання, необхідність продовження такого запобіжного заходу прокурор обґрунтовує тим, що підозрюваний об'єктивно підозрюється у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, а його вина підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, у зв'язку з чим останній будучи обізнаним з мірою покарання за вчинене діяння, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у даному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Частинами 3 та 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі при визначенні запобіжного заходу (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
За таких умов, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_4 , оскільки надані докази об'єктивно підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що обвинувачений міг вчинити дане правопорушення.
Тобто ризики, які були враховані слідчим суддею продовження при обранні запобіжного заходу на сьогоднішній день продовжують існувати.
В даному випадку наявність підстав для тримання підозрюваного під вартою суд оцінює в даному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тому тримання ОСОБА_4 під вартою є виправдано, оскільки цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
В свою чергу, у судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_4 ., та його захисник всупереч положень ч. 5 ст. 132 КПК України не було надано суду допустимих доказів, які б свідчили про відсутність ризиків, встановлених стороною обвинувачення, у зв'язку з чим, слідчий суддя вважає доведеною наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному провадженні, оскільки вони належним чином умотивовані, прокурором та підтверджуються наявними матеріалами.
За таких обставин слідчий суддя, враховуючи, той факт, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може належним чином забезпечити процесуальну поведінку обвинуваченого, вважає за необхідне задоволити клопотання про обрання заходу забезпечення кримінального провадження у виді тримання під вартою .
За таких обставин клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 про заміну запобіжного заходу із тримання під вартою на домашній арешт слід залишити без задоволення.
Також, суд враховує вимоги ст. 183 КПК України та вважає за необхідне визначити обвинуваченому заставу у розмірі, який буде достатнім для забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків, з урахуванням вимог ст. 182 вказаного Кодексу, а саме 400 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1211 20 грн. за покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, суд вважає за необхідне відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України покласти на нього такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого прокурора та суду; повідомляти слідчого прокурора та суд про своє місце проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон.
Згідно ч.6 ст.194 КПК України зазначені обов'язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.
Керуючись статтями 177, 178, 183, 193, 372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Хустської окружної прокуратури ОСОБА_3 - задовольнити.
Продовжити строк дії застосованого відносно обвинуваченого ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_3 громадянина України, українця, запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, починаючи із 09.02.2026 року по 09.04.2026 року з визначенням розміру застави - 400 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 211 200 грнивень.
Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов'язків, визначених КПК України.
Визначити заставу у розмірі 1 211 200 (один міліон двісті одинадцять тисяч двісті) гривень, що становить 400 розмірів розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої станом на 01 січня поточного року 3028 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний рахунок:
Отримувач коштів - ТУ ДСА України в Закарпатській області;
Код отримувача (код ЄДРПОУ) 26213408;
Банк отримувача ДКСУ м. Київ ;
Код банку отримувача (МФО) 820172;
Рахунок отримувача UA 198201720355209001000018501
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на ОСОБА_4 у разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про своє місце проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.
Роз'яснити що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державного департаменту України з питань виконання покарань.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державного департаменту України з питань виконання покарань негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти та повідомити усно і письмово Хустський районний суд.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 про заміну запобіжного заходу із тримання під вартою на домашній арешт - залишити без задоволення.
Контроль за виконанням ухвали покласти прокурора Хустської окружної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному, захиснику, слідчому, прокурору та уповноваженій особі місця ув'язнення негайно після її оголошення.
Повний текст ухвали складено та оголошено учасникам процесу 06 лютого 2026 року о 10 год. 00 хв.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Суддя Хустського
районного суду: ОСОБА_1