Справа № 305/4453/25
Провадження по справі 2/305/1236/25
05.02.2026 Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді Ємчука В.Е.
за участі секретаря судового засідання Шемоти М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" (далі Позивач), звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 (далі Відповідачка) про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов мотивований тим, що 23.11.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕСТ ФІНАНС" та ОСОБА_1 укладено Договір № 10001241078, який був Позичальницею підписаний електронним підписом, відтворений шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону Відповідачки. Відповідно до умов Кредитного договору, кредитні кошти надаються Кредитодавцем у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані Відповідачем Первісному кредитору з метою отримання кредиту. Також, Кредитним договором передбачено, що кредит вважається наданим в день перерахування Кредитодавцем суми кредиту. Підписавши Кредитний договір, Відповідачка підтвердила, що перед укладенням цього Договору їй була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація щодо умов кредитування, вона повністю розуміє їх, погоджується з ними і зобов'язується неухильно їх дотримуватися. Позикодавець належним чином виконав свої зобов'язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору. Станом на сьогодні строк повернення грошових коштів за договором наступив, але Відповідачка не виконує свої зобов'язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує. 11.05.2021 було укладено договір № 11052021 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕСТ ФІНАНС" відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 10001241078. 23.05.2024 було укладено договір № 23/05/24 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" відступило на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 10001241078. Таким чином, ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" наділено правом вимоги до Відповідачки за договором № 10001241078. Станом на сьогодні заборгованість за договором Відповідачка не погашає, проценти за користування кредитними коштами не сплачує, у зв'язку з чим у неї обліковується прострочена заборгованість за Договором №10001241078 від 23.11.2019, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви й відповідно до розрахунку заборгованості становить 34875.00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 10000.00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги -24875.00 грн, заборгованість за нарахованими процентами згідно з Кредитним Договором (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн, заборгованість за пенею та/або штрафами - 0.00 грн, заборгованість за комісіями - 0.00 грн, інфляційні збитки - 0.00 грн, нараховані 3% річних - 0.00 грн. Повідомляє, що попередня сума судових витрат, які поніс позивач у зв'язку з пред'явленням даного позову та розгляду справи складає 2422.40 грн, яка вираховується виходячи із розміру сплати позивачем судового збору та 13000.00 грн - витрат на правничу допомогу. З огляду на викладене, просять сягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" заборгованість за Договором № 10001241078 від 23.11.2019 у розмірі 34875.00 грн, а також понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2422.40 грн та 13000 гривень витрат на правову допомогу.
Ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 02.12.2025 відкрито провадження у справі за вказаним позовом, ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін та надано Відповідачці п'ятнадцятиденний термін з дня вручення ухвали про відкриття провадження на подання відзиву на позов.
Відповідачці ОСОБА_1 копія ухвали про відкриття провадження по справі не була вручена, поштова кореспонденція 09.12.2025 повернута до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", отже, вона вважається повідомленою про відкриття провадження у справі 09.12.2025. Крім того, у зв'язку з відсутністю інформації про місце перебування Відповідачки, суд 19.01.2026 розмістив оголошення про відкриття провадження у справі на офіційному сайті судової влади.
Відповідачка в установлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строк не подала до суду відзив на позовну заяву.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що Відповідачка в установлений законом строк відзив не подала, в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд, вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, суд прийшов до такого висновку.
Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Суд встановив, що 23.11.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕСТ ФІНАНС" та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту № 10001241078.
Цей договір містить всі істотні умови, у тому числі суму кредиту - 5000 гривень, відсотки та порядок їх нарахування, строк повернення кредиту - 30 днів, орієнтовну загальну вартість кредиту 7250 гривень та орієнтовну реальну річну процентну ставку 547,5% вічних, відповідальність сторін тощо.
З цим Договором, Офертою, Правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОЗ ФК "ІНВЕСТ ФІНАНС" була ознайомлена Позичальниця до укладення Договору й до них приєдналася підписавши Договір, зокрема проставивши електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України "Про електронну комерцію", що має таку саму юридичну силу як власноручний підпис.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Як зазначив Верховний Суд у Постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 провадження № 61-7203 св 20 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Отже, зазначений вище договір, який укладений був з Відповідачкою включає всі істотні умови для відповідного виду договору та він підписаний сторонами, зокрема Відповідачкою шляхом підписання електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, що відповідає статті 11, 12 Закону України "Про електронну комерцію" та ст. 639 ЦК України.
Відповідно до ст.ст. 526, 611 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (пені).
Згідно з повідомленням ТОВ "ФК "ІНВЕСТ ФІНАНС" 23.11.2019 через платіжну систему PLATON було перераховано на платіжну картку ОСОБА_1 НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 5000 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, у порушення умов договору Відповідачка зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала, у зв'язку з чим згідно з випискою за кредитним договором № 10001241078 станом на 11.05.2021 та розрахунком заборгованості за кредитним договором № 10001241078 від 11.05.2019 за період з 11.05.2021 по 04.11.2025 мала заборгованість у розмірі 29875 гривень, яка складається із: 5000 гривень заборгованість по тілу кредиту; 24875 гривень заборгованість за відсотками за користування кредитом.
Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, підставою заміни кредитора у зобов'язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). А згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами цивільного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
За змістом ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою.
Позивач надав докази відступлення прав вимоги від первинного кредитора правонаступнику.
Так, зокрема, згідно з матеріалами, наданими Позивачем, 11.05.2021 між ТОВ "Фінансова компанія "ІНВЕСТ ФІНАНС" та ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" кладено Договір факторингу № 11052021.
Відповідно до Витягу з Додатку №1 до Договору факторингу 11052021 від 11.05.2021 від Первісного кредитора ТОВ "Фінансова компанія "ІНВЕСТ ФІНАНС" до ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" відступлено право грошової вимоги до Відповідачки за Кредитним договором № 10001241078 (№31414) у розмірі 34857 гривень.
Також, 23.05.2024 між ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" та ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" укладено Договір факторингу № 23/05/24
Відповідно до Витягу з Додатку №1 до Договору факторингу 23/05/24 від 23.05.2024 від Первісного кредитора ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" відступлено право грошової вимоги до Відповідачки за Кредитним договором № 10001241078 (№17124) у розмірі 34857 гривень.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
У ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором чи законом.
Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а за правилами ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Вимоги частини 1 статті 44 ЦПК України передбачають обов'язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, що також встановлено статтею 12 цього Кодексу. Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі ст. 83 ч. 3 ЦПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Згідно з ч. 2 ст. 43 ЦПК України, відповідач зобов'язаний добросовісно здійснювати процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, що відповідно до принципу юридичної визначеності, як складової частини конституційного принципу верховенства права, зобов'язує відповідача самостійно цікавитися перебігом розгляду судом пред'явленого до нього позову. Тривала відсутність такого інтересу з боку відповідача, на думку суду, свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права.
Отже, Позивач належними та допустимими доказами довів факт укладення договору позики, та договорів факторингу, за яким він набув права вимоги первинного кредитора, та наявність заборгованості у ОСОБА_1 .
Відповідач не надав жодних доказів, які б підтверджували факт виконання ним зобов'язань за договором.
Статтею 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріально права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Отже, виходячи з принципу змагальності цивільного процесу, сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції до суду першої інстанції в установлений законом строк.
Враховуючи те, що Позивач надав обґрунтовані та правові докази порушення та невиконання Відповідачкою умов договору, а Відповідачка жодних доказів відсутності у неї заборгованості перед Позивачем не надала, суму заборгованості не заперечувала, з іншими заявами до суду не зверталася, суд вважає, що позов підлягає до задоволення у повному обсязі.
Стаття 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Виходячи з наведеного, враховуючи положення ст.ст. 133 та 141 ЦПК України та взявши до уваги те, що у зв'язку із розглядом справи в суді Позивач, поніс судові витрати, а саме, сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 гривні, про що надав відповідні докази, суд стягує ці витрати з Відповідачки на користь Позивача у повному обсязі.
Також Позивач надав докази судових витрат, пов'язаних з наданням професійної правничої (правової) допомоги, зокрема договір між Позивачем та Адвокатським об'єднанням "ЛІГАЛ АССІСТАНС" про надання правничої допомоги №02-07/2024, заявку на надання правничої допомоги /05/25-01 від 01.10.2025, витяг з акту №21 про надання правничої допомоги, згідно з яким Адвокатське об'єднання "ЛІГАЛ АССІСТАНС" надало послуги Позивачу: усну консультацію з вивченням документів 2 години, загальна вартість якої 4000 гривень, та послуги зі складання позовної заяви 3 години вартістю яких 9000 гривень.
Суд вважає, що вказані витрати не відповідають обсягу проробленої адвокатом роботи та підлягають зменшенню з огляду на таке.
Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу) пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення у справі) здійснювати розподіл судових витрат.
З огляду на викладене вище відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу є правом суду, а не обов'язком, реалізація якого є наслідком доведення стороною обставин того, що неподання іншою стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які ця особа понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, порушило принцип змагальності та завадило стороні спору належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі N 755/9215/15 (провадження N 14-382цс19) зазначено, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виокремити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по-новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності. Тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
У постанові Верховного Суду від 20 жовтня 2021 року в справі №757/29103/20 (провадження №61-11792св21) зазначено, що у разі підтвердження обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, обґрунтованості їх вартості, витрати за такі послуги підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України). Визначальним у цьому випадку є факт надання адвокатом правової допомоги у зв'язку із розглядом конкретної справи.
Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, значимості таких дій у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача та стягнення з Відповідачки на користь ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн.
Крім цього, слід зазначити, що представник ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" не брав участі в жодному судовому засіданні та просив розглянути справу у його відсутності, а подання процесуальних заяв та документів не вимагає значних зусиль та затрат часу з боку адвоката.
Керуючись ст. ст. ст.ст. 1-13, 76- 83, 141, 247, 247, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" заборгованість за Договором №10001241078 від 23.11.2019 у розмірі 34875,00 (тридцять чотири тисячі вісімсот сімдесят п'ять гривень), а також судові витрати в сумі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок), понесених на оплату судового збору та 5000 грн (п'ять тисяч гривень) витрат на оплату професійної правничої допомоги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Відомості про учасників справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС", 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, код ЄДРПОУ: 42640371, тел. +38(044) 374-01-52, E-mail: office@factoringp.ua;
Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суддя: В.Е. Ємчук