Справа № 303/806/26
Провадження № 1-кс/303/121/26
04 лютого 2026 року м. Мукачево
Слідчий суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
за участю: прокурора Мукачівської
окружної прокуратури ОСОБА_3
слідчого СВ ВП №1 Мукачівського РУП
ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
захисника - адвоката ОСОБА_6
розглянувши клопотання слідчого СВ ВП №1 Мукачівського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області, старшого лейтенанта поліції, ОСОБА_4 , «погоджене» прокурором Мукачівської окружної прокуратури, ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою без визначення застави, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, не одруженого, раніше не судимого,
- підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.121 КК України, у кримінальному провадженні №12026071120000064, внесеному до ЄРДР 02.02.2026 року.
Слідчий СВ ВП №1 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області, старший лейтенант поліції, ОСОБА_4 , 04 лютого 2026 року, звернувся до слідчого судді в порядку ст.183 КПК України з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави, відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.121 КК України, у кримінальному провадженні №12026071120000064, внесеному до ЄРДР 02.02.2026 року.
02 лютого 2026 року о 18:30 год. ОСОБА_5 було затримано на підставі ст.208 КПК України.
Повідомлення про підозру ОСОБА_5 вручено 03.02.2026 року о18.20 год..
Копія клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з доданими до нього матеріалами, слідчим вручена ОСОБА_5 03 лютого 2026 року о 18:20 год., що стверджується його підписом та підписом захисника.
Дане клопотання відповідає вимогам ст.ст. 183,184 КПК України.
Клопотання слідчого мотивоване тим, що «досудовим розслідуванням встановлено, що 02 лютого 2026 року близько 15 години 30 хвилин ОСОБА_5 під час розпивання спиртних напоїв, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння та знаходячись за адресою свого проживання, у приміщенні вітальної кімнати в будинку АДРЕСА_1 , де в процесі сварки, яка виникла на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідківу виді заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень,взяв зі столу ніж із дерев'яною рукояткою довжиною леза 13 см., після чого, тримаючи вказаний ніж у правій руці, наніс один удар гострим краєм леза ножа в область черевної порожнини свого сина - потерпілого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в результаті чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді проникаючої колотої рани в ділянці черевної порожнини.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
02 лютого 2026 року о 18:30 годин гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та фактично проживаючого в АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не одруженого, раніше не судимого, затримано в порядку ст. 208 КПК України.
03 лютого 2026 року відповідно до ст. ст. 42, 276, 277, 278 КПК України, ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України. Вручення повідомлення про підозру підтверджується розписом в ній підозрюваним гр. ОСОБА_5 .
Обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_5 підтверджується здобутими в ході досудового слідства доказами, а саме: Протоколом огляду місця події від 02.02.2026 року, згідно якого огляд проведено на місці скоєння кримінального правопорушення в АДРЕСА_1 , де було вилучено ніж з дерев'яною ручкою з залишками речовини бурого кольору довжиною леза 13 см.; Протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_5 від 02.02.2026 року,в ході якого було відібрано біологічні зразки, а саме змиви з поверхні рук ОСОБА_5 ; Протоколом допиту свідка гр. ОСОБА_9 який повідомив про те, що 02 лютого 2026 року близько 15 години 30 хвилин ОСОБА_5 під час розпивання спиртних напоїв, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння та знаходячись за адресою свого проживання, у приміщенні вітальної кімнати в будинку АДРЕСА_1 , в процесі сварки ОСОБА_5 наніс один удар гострим краєм леза ножа в область черевної порожнини свого сина - потерпілого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З метою досягнення дієвості цього провадження, відповідно до положень ст. 131 КПК України, одним із видів забезпечення кримінального провадження є застосування запобіжних заходів.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке, відповідно до положень ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів та у разі доведення його вини, судом може бути призначено покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 8 років.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам незаконно впливати на потерпілого, свідків з метою схилити їх до дачі неправдивих показів чи відмови їх надавати, або іншим чином перешкоджати досудовому розслідуванню що унеможливить встановити всі обставини кримінального провадження.
У ході досудового слідства встановлено наявність декількох ризиків передбачених пунктами 1, 3, 4 та 5 ч. 1 ст. 177, п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно, будь-яким способом, впливати на свідка ОСОБА_9 , який є очевидцем вчинення злочину та потерпілого ОСОБА_8 , перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому виправдовують тримання особи під вартою, зокрема: підозрюваний ОСОБА_5 перебуваючи на волі може переховуватися від органу досудового слідства та суду розуміючи невідворотність покарання, так як підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке віднесене до категорії тяжких злочинів, і за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років; ОСОБА_5 шляхом погроз, умовлянь або іншим чином, чи за допомогою сторонніх осіб, може впливати на свідка ОСОБА_9 , який є його сусідом,а також на потерпілого ОСОБА_8 , який є його сином,і цей ризик є очевидним, а також інших свідків, які органом досудового розслідування ще не допитані, з метою схилити їх до зміни чи відмови від показань, узгодження їх з метою ухилення від кримінальної відповідальності та введення в оману сторону обвинувачення; ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки його син - потерпілий громадянин ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 , що в свою чергу не виключає можливості подальшого продовження конфлікту.
Крім того, при встановленні наявності ризику впливу на свідків слід врахувати визначену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише показаннями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або які отримані у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитані на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).
За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Аналіз особистості ОСОБА_5 вказує на те, що він байдуже ставиться до існуючих правових норм, ігнорує громадські інтереси, фізично здоровий, він не одружений та не має утриманців, не працює, що свідчить про відсутність міцних соціальних зав'язків, крім цього підозрюваний ОСОБА_5 вчинив злочин у стані алкогольного сп'яніння.
Підозрюваний ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин, а тому обрати відносно останнього запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання є недоцільним.
Запобіжний захід у вигляді особистої поруки передбачає собою перебування підозрюваного під виховним впливом людей, близьких по роботі, місцю проживання або пов'язаних між ними родинними зв'язками. Осіб, які б поручились за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків не встановлено, що унеможливлює обрання відносно останнього запобіжного заходу у вигляді особистої поруки.
Враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_5 не має постійного джерела доходів, а тому обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави є недоцільним.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту є недоцільним, оскільки підозрюваний зможе безперешкодно незаконно впливати на свідків сторони обвинувачення та ухилитися від органів досудового розслідування та суду.
Відповідно до вимог п. 4 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
З огляду на вищевикладене, даний висновок узгоджується з вимогами ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою з наведених підстав виправдане існуванням суспільного інтересу на забезпечення належного досудового розслідування та судового розгляду у кримінальному провадженні про особливо тяжке кримінальне правопорушення і встановлення істини, що за таких обставин переважає принцип поваги до особистої свободи.
Таким чином, з урахуванням характеру суспільної небезпечності та тяжкості діяння, яке інкримінується підозрюваному ОСОБА_5 обставин його вчинення, тяжкості покарання, що йому загрожує в разі визнання його винуватим, його особи є всі підстави вважати, що застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою відповідає меті, з якою вона застосовується та виправдовує його тримання під вартою, так як тільки такий запобіжний захід дозволить запобігти настанню вказаним ризикам і забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також виконання завдань кримінального судочинства.
Так у ст. 5 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи R (80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Таким чином, відповідно до вказаної рекомендації, важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за вчинений злочин. Тобто, чим більш сувора санкція передбачена за злочин, тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо підозрюваного чи обвинуваченого.
Згідно статті 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених в ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість достатніх доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні, якого він підозрюється, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини та утриманців, наявність у підозрюваного і підозрюваного постійного місця проживання, репутацію підозрюваного, обвинуваченого, майновий стан підозрюваного, обвинуваченого, наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого, дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо до нього раніше обиралися заходи, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення та розмір майнової шкоди, у завданні, якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, а також вагомість наявних доказів, яким обґрунтовується відповідні обставини.
Ураховуючи викладене, тяжкість та специфіку вказаного кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , з метою забезпечення виконання процесуальних обов'язків та запобіганням наведеним у клопотанні ризикам, слід застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави, так як інші більш м'які запобіжні заходи не будуть достатньо ефективними для запобігання вищевказаним ризикам.».
В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали в повному обсязі, з наведених у ньому підстав та просили обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави.
При цьому сторона обвинувачення (слідчий та прокурор) зазначають, що оголошена ОСОБА_5 підозра у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами. У вчиненні даного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України, не одружений, раніше не судимий. Враховуючи той факт, що ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин, відповідальність за який передбачена у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, осіб, які б поручились за виконанням підозрюваним покладених на нього обов'язків, які викликають довіру суду не встановлено, тому обрати відносно останнього запобіжні заходи у вигляді особистого зобов'язання, особистої порука, та домашнього арешту, не надається можливим. Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.1, п.3, п.4 та п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: ОСОБА_5 , перебуваючи на волі може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно, будь-яким способом, впливати на свідка ОСОБА_9 , який є очевидцем вчинення злочину та потерпілого ОСОБА_8 , перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому виправдовують тримання особи під вартою, зокрема: підозрюваний ОСОБА_5 перебуваючи на волі може переховуватися від органу досудового слідства та суду розуміючи невідворотність покарання, так як підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке віднесене до категорії тяжких злочинів, і за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років; ОСОБА_5 шляхом погроз, умовлянь або іншим чином, чи за допомогою сторонніх осіб, може впливати на свідка ОСОБА_9 , який є його сусідом, а також на потерпілого ОСОБА_8 , який є його сином, і цей ризик є очевидним, а також інших свідків, які органом досудового розслідування ще не допитані, з метою схилити їх до зміни чи відмови від показань, узгодження їх з метою ухилення від кримінальної відповідальності та введення в оману сторону обвинувачення; ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки його син - потерпілий громадянин ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 , що в свою чергу не виключає можливості подальшого продовження конфлікту. Крім того, при встановленні наявності ризику впливу на свідків слід врахувати визначену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Таким чином, підставою застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) та наявність вищевказаних ризиків.
Слідчим додано до матеріалів клопотання копію витягу з ЄРДР за №12026071120000064 від 02.02.2026 року; копію рапорту поліцейського ОСОБА_10 від 02.02.2026 року, копію постанови про створення групи слідчих від 02.02.2026 року, копію протоколу огляду місця події від 02.02.2026 року, копію постанови про визнання речовими доказами по кримінальному провадженні від 02.02.2026 року, характерезуючі дані на особу підозрюваного, копію висновку КНП «Лікарня Святого Мартина» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння за №49 від 02.02.2026 року, копію протоколу затримання ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні злочину від 02.02.2026 року, копію постанови про відібрання біологічних зразків для проведення експертизи від 02.02.2026 року, копію постанови про визнання речовими доказами по кримінальному провадженні від 02.02.2026 року, копію протоколу допиту свідка ОСОБА_9 від 03.02.2026 року, копію протоколу допиту свідка ОСОБА_11 від 02.02.2026 року, копію пояснення підозрюваного ОСОБА_5 від 02.02.2026 року, копію повідомлення ОСОБА_5 про підозру від 03.02.2026 року, копію постанови про відібрання біологічних зразків для проведення експертизи від 03.02.2026 року.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні просив застосувати до нього більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час, оскільки він не має наміру ухилятися від слідства та суду, має намір працювати.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні просив застосувати до його підзахисного ОСОБА_5 більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, однак враховуючи те, що його підзахисний ОСОБА_5 проживає разом з потерпілим (його сином) та свідком, а тому залишає питання на розсуд суду.
Дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий та прокурор обґрунтовують доводи клопотання, включаючи витяг з ЄРДР щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання, заслухавши думку прокурора, позицію підозрюваного та його захисника, слідчий суддя приходить до наступного висновку:
Відповідно до приписів ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі якщо, прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя враховує вимоги пунктів 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з яким обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
В судовому засіданні слідчий та прокурор довели наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого: ч.1 ст.121 КК України, за який може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років та достатніх підстав вважати, що існують ризики: переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, впливати на свідків та потерпілого, вчинити інші кримінальні правопорушення.
Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (злочину) та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК та не підлягає розширеному тлумаченню.
З огляду на те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені у ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суду слід враховувати позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182).
Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Слідчим та прокурором у клопотанні і судовому засіданні доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років, та наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, що вказує на його нестійкі моральні переконання, а тому існує ризик, що обвинувачений перебуваючи на волі може переховуватися від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчиняти інші злочини, у зв'язку з чим, жоден з більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України не може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам передбаченим ст.177 КПК України, а тому підозрюваному ОСОБА_5 слід застосувати міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, в судовому засіданні не здобуто відомостей, які би безумовно свідчили про неможливість тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою, також в судовому засіданні не отримано відомостей, щодо міцних соціальних зв'язків чи іншого комплексу обставин, які би переважили ризики передбачені ст.177 КПК України.
Отже, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного/обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, слідчий суддя вважає, що наявні підстави для обрання запобіжного заходу - тримання під вартою, альтернативні (більш м'які) запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку підозрюваного, а тому наявна необхідність застосування такої міри запобіжного заходу, як тримання під вартою із визначенням строку у межах шістдесяти днів, відповідно до ч.1 ст.197 КПК України.
Оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.121 КК України, які відповідно до ст.12 КК України визначено, як: тяжкий злочин, слідчий суддя, у відповідності до ч.4 ст. 183 КПК України не вважає за можливе визначити підозрюваній розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Керуючись: ст.176-178,182,183,193,194,196,198 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ ВП №1 Мукачівського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області, старшого лейтенанта поліції, ОСОБА_4 , «погоджене» прокурором Мукачівської окружної прокуратури, ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою без визначення застави, відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.121 КК України, у кримінальному провадженні №12026071120000064, внесеному до ЄРДР 02.02.2026 року - задоволити.
Застосувати до ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.121 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави, строком на 60 днів, тобто з 02.02.2026 року (з моменту його затримання) по 02 квітня 2026 року, включно.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та підлягає негайному виконанню органом досудового розслідування.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_12