Справа № 302/110/26
Провадження № 2-а/302/3/26
06 лютого 2026 року селище Міжгір'я
Міжгірський районний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Готри В. Ю., з участю секретаря судового засідання Царь О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Відділ державної виконавчої служби у м. Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
29 січня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з цим адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 № 220-1 від 05.02.2025 про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Позов обґрунтував тим, що 20 січня 2026 року йому на мобільний телефон із АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надійшло повідомлення про арешт його банківських рахунків державною виконавчою службою. Звернувшись до відділення АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у селищі Міжгір'я, йому було надано постанову про арешт коштів боржника від 20.01.2026 у виконавчому провадженні №79991839, яка надійшла до цього банку, та на підставі якої його банківський рахунок було арештовано.
Зазначав, що з цієї постанови старшого державного виконавця Троцюка В. В. йому стало відомо, що така винесена на підставі постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 за № 220-1 від 05.02.2025. Після цього він зареєструвався у застосунку «ДІЯ» та виявив наявну постанову № 220-1 від 05.02.2025, в якій зазначалося, що посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 була сформована повістка № 271309 про його виклик на 14.10.2024 із метою уточнення даних, яка була надіслана на його зареєстровану адресу: АДРЕСА_1 , та на яку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 він не з'явився, чим самим порушив вимоги законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст.210-1 КУпАП.
Стверджував, що за вказаною у постанові № 220-1 від 05.02.2025 адресою він проживав лише в період навчання в Ужгородському державному університеті на час отримання рівня освіти «бакалавр» у період з 2016 року по 2020 рік та тимчасово був зареєстрований у студентському гуртожитку № 4 за такою адресою. По закінченню навчання з тимчасової реєстрації не знявся. У період з 2024 по 2025 роки він продовжив навчання в даному ж університеті для здобуття чергового рівня освіти «магістр», однак у зв'язку з війною навчання проходило дистанційно, тобто в онлайн режимі. А тому він не проживав у даному гуртожитку, а проживав по АДРЕСА_2 , хоча і навчався в Ужгородському державному університеті для здобуття чергового рівня освіти.
Покликався і на те, що він став на облік в ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки отримував там на підставі приписного свідоцтва військово-обліковий документ /військовий квиток/ від 18.09.2024. При цьому під час отримання військового квитка він повідомляв працівникам ІНФОРМАЦІЯ_3 про свою адресу фактичного місця проживання у АДРЕСА_2 , зазначивши її на відповідному бланку. Натомість за даною адресою у селищі Міжгір?я йому не надходило жодних повісток чи повідомлень із ІНФОРМАЦІЯ_3 , як на явку для уточнення даних на 14 жовтня 2024 року, так і на 5 лютого 2025 року для участі у розгляді справи щодо нього про вчинення адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Також із 9 вересня 2025 року він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 і до цього часу не отримував з ІНФОРМАЦІЯ_3 на свою адресу будь-якої повістки чи викликів та йому не було відомо про наявність будь-якого адміністративного провадження щодо нього.
Вважає, що рішення посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо наявності в його діях адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП є незаконним, оскільки він не був належним чином повідомлений про його виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 14.10.2024 для уточнення даних, хоча відповідачу була відома адреса його фактичного проживання в селищі Міжгір'я. Окрім того, він не був належно повідомлений про його виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на розгляд справи про інкриміноване йому адміністративне правопорушення на 05.02.2025, хоча відповідачу була відома адреса його фактичного проживання у селищі Міжгір'я, чим самим було порушено його права, передбачені ст. 268 КУпАП, а саме право на ознайомлення з матеріалами справи, подання доказів, пояснень, під час розгляду справи користуватись юридичною допомогою адвоката. За таких обставин рішення посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 про притягнення його до адміністративної відповідальності прийняте з грубим порушенням норм чинного законодавства, а тому постанова № 220-1 від 05.02.2025 підлягає скасуванню як незаконна, в тому числі з підстави її прийняття поза межами тримісячного строку з дня виявлення правопорушення накладення адміністративного стягнення відповідно до ст. 38 КУпАП.
За таких обставин постанова по справі про адміністративне правопорушення № 220-1 від 05.02.2025 підлягає скасуванню, а справа - закриттю на підставі п. 7 ч.1 ст.247 КУпАП.
Посилаючись на наведені вище обставини просив суд: 1) поновити йому строк на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення № 220-1 від 05.02.2025; 2) визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № 220-1 від 05.02.2025, а справу закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП; 3) стягнути з відповідача на його корись понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору.
Ухвалою судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 30.01.2026 поновлено ОСОБА_1 пропущений ним строк на звернення до суду, прийнято цей адміністративний позов до розгляду і відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Своїм правом подати відзив на адміністративний позов ОСОБА_1 відповідач не скористався.
Позивач ОСОБА_1 та його представник-адвокат Белла В. М. у судове засідання не з'явилися, хоча повідомлялася належним чином про дату, час і місце розгляду справи, проте останнім було подано до суду 06.02.2026 заяву, в якій він просив справу розглянути за відсутності сторони позивача, адміністративний позов підтримав повністю та просив його задовольнити.
Представники відповідача і третьої особи в судове засідання також не з'явилися, хоча повідомлялися належним чином про дату, час і місце розгляду справи. Клопотань про відкладення розгляду справи не подавали.
За таких обставин неприбуття у судове засідання учасників справи, відповідно до вимог ч. 3 ст. 268 КАС України, не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, з'ясувавши фактичні обставини справи, суд зазначає таке.
Судом установлено, що 5 лютого 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 майором ОСОБА_2 було винесено постанову № 220-1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП із накладенням на нього адміністративного штрафу в розмірі 17 000 гривень.
Як убачається з цієї постанови, за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів була сформована повістка № 271309 про виклик ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 14 жовтня 2024 року з метою уточнення своїх персональних даних. Поштове відправлення з повісткою було отримано ІНФОРМАЦІЯ_4 разом із довідкою про причини повернення за підписом працівника поштового зв'язку, датою і штемпелем АТ «Укрпошта». Причиною повернення рекомендованого поштового відправлення, згідно з довідкою про причини повернення, слугувало те, що «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до абзацу 2 підпункту 2 пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, уважається належним сповіщенням особи, тобто повістка вважається такою, що вручена особі. Однак ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 14.10.2024 не з'явився, протягом трьох днів від цієї дати не повідомив ІНФОРМАЦІЯ_3 будь-яким способом про причини своєї неявки та надалі не прибув у строк, що не перевищує семи календарних днів, а отже, не виконав вимоги, передбачені частинами 1, 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Також ОСОБА_1 направлялося на його адресу проживання (реєстрації) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення письмове повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, остання яка була призначена на 05.02.2025 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , а оскільки ОСОБА_1 на розгляд справи не з'явився, заяв про відкладення розгляду справи не подавав, тому розгляд справи відбувався за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (а.с.18,19).
Як видно з військово-облікового документа військовозобов'язаного ОСОБА_1 від 18.09.2024, то його взято на військовий облік військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_5 18.09.2024 (а.с.16,17).
Із витягу з реєстру Міжгірської територіальної громади за № 2025/013154434 від 09.09.2025 видно, що з 9 вересня 2025 року зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_3 (а.с.11).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зокрема визначено, що громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; інші військовозобов'язані протягом 60 днів із дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження; у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк. У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
За змістом ч. 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.
Такий Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою КМУ від 16.05.2024 за № 560 (далі - Порядок).
Як передбачено пунктом 21 цього Порядку за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Пунктом 24 Порядку визначено, що у разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
За змістом пункту 34 Порядку повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу може бути надіслана засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання. У разі коли військовозобов'язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних. У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов'язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.
Відповідно до пункту 41 Порядку належним підтвердженням оповіщення військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки є, зокрема у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: - день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; - день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; - день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Водночас пунктом 22 даного Порядку (на час виникнення спірних правовідносин) передбачалося, що військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження. Військовозобов'язані, в яких відсутній (які втратили) військово-обліковий документ, уточнюють свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження, де вони перебувають на військовому обліку. У такому разі під час уточнення облікових даних їм оформляється військово-обліковий документ.
Матеріалами справи встановлено, що 18 вересня 2024 року ОСОБА_1 уточнював свої облікові дані, які включають і адресу проживання, внаслідок чого йому цього ж дня було видано ІНФОРМАЦІЯ_4 у паперовій формі військово-обліковий документ та взято на військовий облік військовозобов'язаних у цьому ж ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Заразом пунктом 23 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487 (у редакції станом на вересень-жовтень 2024 року) передбачалося, що призовники, військовозобов'язані та резервісти в разі зміни адреси їх місця проживання або інших персональних даних зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідним органам, де вони перебувають на військовому обліку, зокрема у випадках, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року № 265 “Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад», через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-комунікаційні системи. Призовники, військовозобов'язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних.
Відповідно до пункту 4 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою КМУ від 07.02.2022 року № 265 “Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад», особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
За положеннями частин 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За приписами ч. 1 ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Як передбачено ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису тощо, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 252 КУпАП регламентує, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як кореспондує ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена відповідно до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, а також установлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена діючим законодавством.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події і складу адміністративного правопорушення, у тому числі вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Статтею 235 КУпАП визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210 і 210- 1 цього Кодексу, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити також відомості про дату, спосіб надходження та зміст заяви від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Абзацами 1-4, 10 пункту 1 Розділу ІІ «Оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення» Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення» від 01.01.2024 № 3, затвердженої наказом Міністра оборони України і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.01.2024 за № 36/41381, визначено, що: протокол складає уповноважена посадова особа територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності; протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, щодо особи, яка не з'явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки підтвердних документів про отримання особою виклику; протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, якщо особа подала відповідну заяву, в якій вона не оспорює допущене порушення, та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності; заява про визнання правопорушення подається до територіального центру комплектування та соціальної підтримки особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, у строки та способи, передбачені статтею 279-9 КУпАП; особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомляється про дату, місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три доби до дня розгляду справи, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомляється про місце і час розгляду справи при підписанні протоколу (у разі його складення) або окремим повідомленням про розгляд справи (додаток 8), яке вручається особі особисто під підпис або надсилається (в тому числі централізовано) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення на адресу місця проживання (перебування), зазначену особою під час уточнення облікових (персональних) даних, або на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не повідомляється про місце і час розгляду справи у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, якщо особа подала заяву про визнання правопорушення.
Отже, на переконання суду, матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що позивач під час оновлення своїх облікових даних 18.09.2024 та загалом повідомляв відповідача про своє фактичне місце проживання у селищі Міжгір?я чи декларував своє фактичне місце проживання по АДРЕСА_2 ?я з метою ведення з ним за цим місцем проживання офіційного листування і вручення офіційної кореспонденції, а відтак твердження позивача про повідомлення ним ІНФОРМАЦІЯ_3 про своє фактичне місце проживання у АДРЕСА_2 є голослівним.
З огляду на наведене вище суд поза розумним сумнівом доходить висновку про те, що позивач ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Однак, як регламентовано ч. 9 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Зважаючи на те, що ОСОБА_1 за твердженням відповідача мав з'явитися по повістці про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 14.10.2024 та навіть ураховуючи наведені вище вимоги законодавства, що у разі неприбуття військовозобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів, тобто в даному випадку не пізніше 21.10.2024, а тому, на переконання суду, оскаржена постанова відповідача від 05.02.2025 винесена всупереч положенням ч. 9 ст. 38 КУпАП, а саме поза межами тримісячного строку накладення адміністративного стягнення з дня виявлення даного правопорушення, про вчинення якого відповідачу достеменно було відомо як 14.10.2024, так і в межах граничного терміну 21.10.2024.
Відповідно до пункту 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Частиною першою-другою ст. 77 КАС України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, на переконання суду, доводи позивача щодо пропуску строку накладення на нього адміністративного стягнення знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, що не спростовано стороною відповідача, яка до того ж відзиву на позов і докази суду не подала, правомірність прийняття оскарженої постанови не довела.
Як регламентовано ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Оскільки суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності поза межами встановлених законом строків, суд скасовує оскаржувану постанову у справі про вчинення адміністративного правопорушення та закриває провадження у справі про адміністративні правопорушення.
Підсумовуючи наведене вище суд доходить висновку про наявність правових підстав для скасування оскарженої постанови і закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з закінченням на момент розгляду 05.02.2025 справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 в частині скасування оскарженої постанови слід задовольнити, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про визнання оскарженої постанови протиправною, то суд зазначає, що скасування постанови з наведених вище приписів п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України є достатнім та належним способом захисту прав особи у справах із приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Суд також звертає увагу, що позовні вимоги в частині визнання постанови протиправною не можуть бути задоволені, оскільки ч. 3 ст. 286 КАС України визначено перелік рішень, які може прийняти суд за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. Цей перелік є вичерпним і не передбачає визнання постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності протиправною, а відтак правові підстави для задоволенні відповідної частини позовних вимог є відсутні.
Отже, суд доходить висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення частково.
Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 10 ч. 3 ст. 2 КАС України).
Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Із матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду з цим позовом позивач помилково сплатив судовий збір у розмірі 1 064,96 грн, замість 532,48 грн, а відтак сторона позивача у заяві від 05.02.2026 просила суд вирішити питання про повернення надлишку сплаченого збору в розмірі 532,48 гривень.
Ураховуючи положення п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд уважає, що ця заява є підставною, а тому слід повернути з державного бюджету стороні позивача надлишок сплаченого судового збору в сумі 532,48 гривень.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
З огляду на те, що позов підлягає частковому задоволенню, а відтак судовий збір у розмірі 266,24 грн підлягає стягненню на користь позивача ОСОБА_1 з відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись ст. 2, 5-9, 72-77, 132, 139, 241-246, 255, 268, 286 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Відділ державної виконавчої служби у м. Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити частково.
Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення № 220-1 від 05.02.2025, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань із ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 266 (двісті шістдесят шість) гривень 24 копійки.
Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області повернути позивачу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з державного бюджету надлишок сплаченого судового збору в розмірі 532 (п'ятсот тридцять дві) гривні 48 копійок, зі сплаченої суми 1 064,96 грн на підставі платіжної інструкції 1.508268437.1 (код документа 8404-5576-5184-7568) від 28.01.2026.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів із дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду безпосередньо або через Міжгірський районний суд Закарпатської області.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів із дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено і підписано 06.02.2026.
Учасники справи:
Позивач ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце знаходження: АДРЕСА_4 , код в ЄДРПОУ НОМЕР_2 ;
Третя особа без самостійних вимог Відділ державної виконавчої служби у м. Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, місце знаходження: вул. Заньковецької, 10 м. Ужгород Ужгородського району Закарпатської області, код в ЄДРПОУ 35045459.
Суддя В. Ю. Готра