04 лютого 2026 року
м. Чернівці
справа № 725/1601/25
провадження № 22-ц/822/262/26
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Одинак О. О., Кулянди М. І., Височанської Н. К.,
вирішуючи заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_1 , про поновлення строку на апеляційне оскарження заочного рішення Чернівецького районного суду міста Чернівці від 16 липня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Виконавчий комітет Чернівецької міської ради як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав,
Заочним рішенням Чернівецького районного суду міста Чернівці від 16 липня 2025 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 11 грудня 2025 року, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 задоволено.
Позбавлено ОСОБА_3 батьківських прав по відношенню до неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
30 грудня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_4 ) через підсистему «Електронний суд» подано апеляційну скаргу на заочне рішення Чернівецького районного суду міста Чернівці від 16 липня 2025 року як особою, яка не була залучена до участі у справі, з посиланням на те, що рішення у цій справ стосується його прав та обов'язків.
Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 05 січня 2026 року апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_5 на заочне рішення Чернівецького районного суду міста Чернівці від 16 липня 2025 року залишено без руху.
Надано ІНФОРМАЦІЯ_6 десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали для усунення зазначених вище недоліків апеляційної скарги.
Відповідно до мотивувальної частини вищевказаної ухвали суду недоліки апеляційної скарги підлягали усуненню в тому числі шляхом подання до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням поважності причин такого пропуску та зазначенням дати отримання копії рішення суду першої інстанції, що оскаржується.
У встановлений судом в ухвалі від 05 січня 2026 року строк ІНФОРМАЦІЯ_4 додано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Як на підставу для поновлення відповідного строку посилається на те, що 01 грудня 2025 року командиром третього відділу охорони першого взводу роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_5 військовослужбовцем ОСОБА_2 на ім'я командира роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_5 було подано рапорт із проханням клопотання перед вищим командуванням про звільнення з військової служби на підставі пункту другого частини четвертої статті Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» від 02 березня 1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) за сімейними обставинами, а саме у зв'язку із самостійним вихованням та утриманням дитини віком до 18 років за рішенням суду.
До рапорту ОСОБА_2 було додано копію заочного рішення Чернівецького районного суду міста Чернівці від 16 липня 2025 року у справі № 725/1601/25.
Вищевказаний рапорт зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_6 02 грудня 2025 за вх. № 1256/р.
Тобто, лише 02 грудня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_6 стало відомо про наявність судового рішення, яке безпосередньо впливає на його права та обов'язки, оскільки у зв'язку з позбавленням ОСОБА_3 батьківських прав по відношенню до неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у позивача виникає право на звільнення із військової служби на підставі пункту другого частини четвертої статті Закону № 2232-XII.
За вказаних обставин апелянт вважав, що строк на апеляційне оскарження заочного рішення суду від 16 липня 2025 року пропущено з поважних причин та він підлягає поновленню.
Колегія суддів вирішуючи заяву ІНФОРМАЦІЯ_5 про поновлення строку на апеляційне оскарження виходить із наступного.
У статті 17 ЦПК України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Зазначена норма визначає осіб, які наділені правом на апеляційне оскарження судового рішення, що поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, але судовим рішенням вирішено питання про їх права, інтереси та (або) обов'язки.
Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини другої, частиною третьою статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом (частина перша статті 126 ЦПК України).
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК України певних процесуальних дій.
Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Під час вирішення питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду.
Право на апеляційне оскарження судового рішення напряму залежить від обізнаності про наявність судового спору та своєчасності отримання судового рішення суду першої інстанції.
Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Поважними причинами пропуску процесуального строку вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред'явлення заяви стає неможливим або утрудненим, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Питання про поновлення чи продовження пропущеного строку вирішує суд, у якому належало вчинити процесуальну дію або до якого потрібно було подати документ чи доказ.
Зазначені висновки викладені у постановах Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 204/2113/14-ц (провадження № 61-27658св18) та від 25 листопада 2020 року у справі № 2-9436/2007 (провадження № 61-10856св20).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у § 53 рішення від 19 червня 2001 року у справі «Kreuz v. Poland» констатував, що право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Проте такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Проявом цього права є забезпечення для кожної особи можливості звернутися до суду.
У рішеннях від 13 січня 2000 року у справі «Miragall Escolano and others v. Spain» та від 28 жовтня 1998 року у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain» ЄСПЛ зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У справі «llhan v. Turkey» ЄСПЛ зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, необхідно звертати увагу на обставини справи.
Верховний суд у постанові від 12 березня 2025 року у справі № 2-324/01 (провадження № 61-1454св25) вказав на те, що оцінювати наявність або відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне провадження особи, яка не брала участі у розгляді цієї справи судом першої інстанції, апеляційний суд повинен виключно в тому контексті, чи пропущено строк оскарження з моменту, коли особа ознайомилася з таким рішенням або отримала його копію, а так само отримала можливість ознайомитися з відповідною судовою справою. Момент ознайомлення зі справою та/або з оскаржуваним судом рішенням має бути встановлений судом достеменно, а висновки з цього приводу не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
За обставин цієї справи ІНФОРМАЦІЯ_4 не брав участі у розгляді справи № 725/1601/25 у суді першої інстанції.
З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що 16 липня 2025 року було складено оскаржуване повне судове рішення, яке надіслано судом для оприлюднення 18 липня 2025 року та 21 липня 2025 року забезпечено надання загального доступу до нього.
До заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження ІНФОРМАЦІЯ_4 долучено копію рапорту командира третього відділу охорони першого взводу роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_5 військовослужбовця ОСОБА_2 на ім'я командира роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_5 про звільнення з військової служби на підставі пункту другого частини четвертої статті Закону № 2232-XII) за сімейними обставинами, а саме у зв'язку із самостійним вихованням та утриманням дитини віком до 18 років за рішенням суду.
До рапорту, як слідує з його змісту, ОСОБА_2 долучено копію заочного рішення Чернівецького районного суду міста Чернівці від 16 липня 2025 року у справі № 725/1601/25.
На час вирішення апеляційним судом питання про поважність причин пропуску ІНФОРМАЦІЯ_4 строку на апеляційне оскарження відсутні докази, які б вказували на можливість ознайомлення із заочним рішенням Чернівецького районного суду міста Чернівці від 16 липня 2025 року до 02 грудня 2025 року.
Про наявність судового провадження у справі № 725/1601/25 та ухваленого судом заочного рішення ІНФОРМАЦІЯ_4 дізнався лише 02 грудня 2025 року, тобто був позбавлений можливості оскаржити його у встановлені процесуальним законом строки з незалежних від нього причин.
Апеляційна скарга подана 30 грудня 2025 року, тобто протягом тридцяти днів з дня ознайомлення апелянтом із заочним рішенням Чернівецького районного суду міста Чернівці від 16 липня 2025 року.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що строк на апеляційне оскарження заочного рішення суду першої інстанції ІНФОРМАЦІЯ_4 пропустив з поважних причин і він підлягає поновленню.
Керуючись ст. ст. 127, 260, 261 ЦПК України,
Заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 про поновлення процесуального строку задовольнити.
Поновити ІНФОРМАЦІЯ_1 строк на апеляційне оскарження заочного рішення Чернівецького районного суду міста Чернівці від 16 липня 2025 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та окремому оскарженню не підлягає.
Судді Чернівецького
апеляційного суду: Олександр ОДИНАК
Мирослава КУЛЯНДА
Наталія ВИСОЧАНСЬКА