05 лютого 2026 року м. Чернівці
справа № 724/2810/25
Чернівецький апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ :
Перепелюк І. Б., Лисака І.Н., Литвинюк І.М.
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Хотинського районного Чернівецької області від 29 серпня 2025 року в в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини,
встановив:
Рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 29 серпня 2025 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини - задоволено.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано.
Малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишено на повному самостійному вихованні та утриманні батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2422,40 гривень.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Військова частина оскаржила його в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу в якій міститься клопотання про поновлення строку на його апеляційне оскарження.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, вказує, що вони не приймали участі у справі. Про існування оскаржуваного рішення стало відомо лише 13 січня 2026 року після надходження рапорту ОСОБА_1 №06.1.6/914/26- Вн від 13.01.2026 року. Таким чином, оскаржуваним рішенням порушено право Військової частини НОМЕР_1 , так як ОСОБА_1 проходить службу в Державній прикордонній службі України, до якої вказана військова частина відноситься, а тому вважає, що є підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Просили визнати поважними причини пропуску та поновити строк на апеляційне оскарження.
Щодо клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження
За приписами ч.1 ст.352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Відповідно до частини 1 статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Згідно з частиною 2 статті 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Вирішення питання про поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і поновити пропущений строк, крім випадків, передбачених ЦПК України.
Під час вирішення питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду.
Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Поважними причинами пропуску процесуального строку вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред'явлення заяви стає неможливим або утрудненим, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Можливість поновлення пропущеного процесуального строку пов'язана із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Клопотання чи заява про поновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості (постанова Верховного Суду від 08 квітня 2024 року в справі № 752/8449/20).
Про існування оскаржуваного рішення апенлянту стало відомо лише 13 січня 2026 року після надходження рапорту ОСОБА_1 №06.1.6/914/26- Вн від 13.01.2026 року. Апеляційна скарга подана 23.01.2026 року.
За вказаних обставин суд апеляційної інстанції вважає, що наведені в обґрунтування клопотання причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення у цій справі слід визнати поважними та поновити апелянту вказаний процесуальний строк, оскільки такий строк пропущено з поважних причин.
Однак, апеляційне провадження у вказаній справі не може бути відкрито, оскільки апеляційна скарга подана з порушенням вимог п.3 ч.4 ст.356 ЦПК України, яка передбачає, що до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір».
До апеляційної скарги не додано доказів про оплату судового збору.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку з цим, обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у нього коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатись достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, відстрочення або розстрочення такої сплати.
Апеляційним судом враховано, що Закон України «Про судовий збір» визначає порядок сплати судового збору, встановлює ставки, які залежать від змісту позовних вимог (майнового, немайнового характеру), інших заяв процесуального характеру, статусу особи позивача (юридична, фізична особа).
Наведений Закон визначає обов'язок особи, яка звертається до суду за захистом свого майнового, немайнового права та/або обов'язку, здійснити сплату судового збору. Такий обов'язок справляння судового збору є законним фінансовим обмеженням та убезпечує від надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.
Згідно п.21 Постанови №10 від 17 жовтня 2014 року Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» законом передбачено сплату судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги на рішення суду в певному розмірі виходячи зі ставки судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги незалежно від оспорюваної суми (п.п.6, 7 п.1 ч.2 ст.4 Закону №3674-VI).
Частиною 1 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 2 пункту 1 частини 2 статті 4 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, що ставка судового збору за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з абзацом 2 частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01 січня 2025 року встановлений в розмірі 3 028 грн.
Підпунктом 3 пункту 1 частини 2 статті 4 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, що ставка судового збору за подання фізичною особою позовної заяви про розірвання шлюбу становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п.6 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду має складати 150 відсотків ставки, що підлягало сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, ІНФОРМАЦІЯ_3 оскаржує рішення суду першої інстанції в частині, щодо однієї позовної вимоги немайнового характеру.
З урахуванням наведеного судовий збір за подання апеляційної скарги становить 1816,80 грн. (із розрахунку 1211,20 х 150%).
Оскільки заявник подав апеляційну скаргу в електронній формі, до неї застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи викладене, апелянт за подання апеляційної скарги повинен сплатити судовий збір у розмірі 1453,44 грн. (1816,80 грн. х 0,8). Судовий збір підлягає сплаті апелянтом за наступними реквізитами: Рахунок: UA258999980313161206080024405 Одержувач: Чернівецьке ГУК/Чернівецька ТГ/22030101 Код отримувача: 37836095 Банк одержувача: Казначейство України (ел. адм. подат.) МФО: 899998
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Чернівецький апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
Згідно ч.2 ст.357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
За таких обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, з наданням апелянту строку десять днів з дня отримання копії даної ухвали для виправлення зазначених вище недоліків.
За таких обставин, апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_2 слід залишити без руху з наданням строку десять днів, з дня отримання копії даної ухвали, для виправлення зазначених вище недоліків, подавши до апеляційного суду документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Керуючись ст. ст. 185, 356, 357, 381 ЦПК України, суд
ухвалив:
Клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 29 серпня 2025 року.
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Хотинського районного Чернівецької області від 29 серпня 2025 року залишити без руху.
Надати Військовій частині НОМЕР_1 десятиденний строк, з моменту отримання копії даної ухвали, для подання доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Роз'яснити апелянту, що у випадку невиконання ухвали суду у вказаний строк, апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді І.Б. Перепелюк
І.Н. Лисак
І.М. Литвинюк