справа № 619/5099/25
провадження № 2/619/104/26
іменем України
06 лютого 2026 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області
у складіголовуючого - суддіБолибока Є.А.
за участю:секретаря судового засіданняЛоманової І.А.
Справа № 619/5099/25
Ім'я (найменування) сторін та інших учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 ;
законний представник позивача: ОСОБА_2 ;
відповідач: ОСОБА_3 ;
третя особа: Служба у справах дітей Малоданилівської селищної ради,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження позов про встановлення порядку надання інформації про дитину.
Стислий виклад позиції позивача.
01 вересня 2025 року ОСОБА_2 через систему «Електронний суд» в інтересах малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 в якому просив:
1. Визнати дії (бездіяльність) ОСОБА_4 щодо ненадання інформації про малолітнього ОСОБА_1 його батькові ОСОБА_2 з 2017 року по час звернення позовною заявою такими що порушують права та інтереси малолітнього ОСОБА_1 .
2. Встановити наступний додатковий порядок контакту малолітнього ОСОБА_1 з його батьком ОСОБА_2 у частині надання інформації: ОСОБА_3 повідомляє листом з власним підписом та датою (або скан-копією такого листа) ОСОБА_2 на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2 (у разі відсутності такої можливості - поштою на адресу: АДРЕСА_1 ) інформацію про ОСОБА_1 з дня набрання законної сили рішення суду до досягнення дитиною повноліття - ІНФОРМАЦІЯ_3 про:
- персональні контактні дані (адреса реєстрації, фактичного проживання, номер телефону, електронна пошта, акаунти у месенджерах/соціальних мережах) - з дня набрання законної сили рішення суду;
- зміну місця проживання, перебування чи реєстрації, номеру телефону, електронної пошти, акаунтів, а також виїзд за межі місця постійного проживання більш ніж на два дні з зазначенням адреси перебування та тривалості такого виїзду - не пізніше наступного дня після настання відповідної обставини;
- факти захворювання, діагноз, лікування, прийом лікарських засобів, наступне відвідування лікаря, встановлені обмеження, контакти лікаря та адреси медичних закладів - не пізніше наступного дня з моменту звернення за медичною допомогою;
- навчання у обов'язковому закладі освіти та відвідування додаткових закладів виховання, дозвілля, розвитку чи спорту (адреса, клас, контакти керівника, розклад занять, періоди канікул, порядок участі батьків у навчальному процесі) - з дня набрання законної сили рішення суду;
- результати навчання у закладах освіти та додаткових закладах виховання (табель успішності, довідка з гуртка, сертифікати тощо), не пізніше наступного дня після закінчення кожного навчального періоду (в перший день кожних канікул);
- фото дитини (в повний зріст, а також портретне фото), не пізніше наступного дня після закінчення кожного навчального періоду (в перший день кожних канікул);
- інші істотні обставини життя дитини (участь у змаганнях, публічних заходах, отримання нагород, дисциплінарні порушення, притягнення до адміністративної чи кримінальної відповідальності, затримання правоохоронними органами, порушення громадського порядку тощо), не пізніше наступного дня після настання таких обставин.
В обґрунтування позову посилався на те, що позивач - малолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який діє через свого законного представника - батька ОСОБА_2 , відповідачка - ОСОБА_3 , мати дитини. З січня 2014 року сторони проживали однією сім'єю за адресою реєстрації представника: АДРЕСА_1 . У 2015 році в сім'ї народилась спільна дитина. У березні 2017 року відповідачка самовільно змінила місце проживання позивача, вивезла його до своїх родичів за адресою: АДРЕСА_2 , та почала чинити перешкоди у вихованні позивача його батьком. Відповідачка не надавала представнику інформацію про позивача, чим порушувала особисті та сімейні немайнові права дитини та його право на опіку з боку батька, чинила перешкоди у контактах. На захист прав позивача представник звернувся до Дергачівської служби у справах дітей. Дергачівською районною державною адміністрацією було прийнято розпорядження №224 від 04.05.2017, яким через порушення прав позивача у пункті 3 рекомендовано відповідачці не чинити перешкод батькові у вихованні дитини. Однак, пункт 3 розпорядження №224 дійсний та не виконується відповідачкою. У липні 2017 року, в порушення пункту 3 розпорядження №224, відповідачка самовільно влаштувала позивача до Малоданилівського ДНЗ «Дзвіночок» (далі садочок), не повідомивши про це представника та не узгоджуючи з ним своїх дій. Відповідачка не повідомила керівництво садочку про вимогу пункту 3 розпорядження №224. Відомості про зарахування дитини представник отримав від керівництва садочку лише після особистого візиту та письмового звернення. Отже: є доведеним що з 2017 року відповідачка почала порушувати право позивача на надання інформації про дитину. У вересні 2017 року через систематичні порушення прав дитини та пунктів 2, 3 розпорядження №224, представник звернувся до Дергачівського районного суду. Рішенням суду у справі №619/3051/17 від 22.02.2018 було зобов'язано відповідачку усунути перешкоди у вихованні та спілкуванні дитини з батьком. «04 травня …розпорядженням … №224 визначено …порядок виховання дитини»;- «Проте, з серпня 2017 року з боку дружини позивача та її родини знову почалися перешкоди спілкування позивача з сином та прийняття участі у його вихованні »;- «Підставою звернення ОСОБА_2 до суду стало порушення його права, як батька, на участь у вихованні малолітнього сина, оскільки матір чинить перешкоди у спілкуванні батька з дитиною »;- «Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 22 лютого 2018 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Усунуто перешкоди ОСОБА_2 …»;- «Жодних обставин або належних чи допустимих доказів, які б унеможливлювали право батька на спілкування із малолітнім сином, яке перешкоджало б нормальному розвитку дитини … судом апеляційної інстанції не встановлено, відповідачем не доведено, а матеріали справи таких доказів не містять»; «Крім того, судом установлено, що ОСОБА_3 чинить перешкоди ОСОБА_2 у спілкуванні з їхньою спільною дитиною …». Висновок: наведені висновки Верховного Суду є остаточними, підтверджують факт порушення прав та інтересів дитини з березня 2017 року з боку відповідачки, а з серпня 2017 року такі дії вчинялись з порушенням пунктів 2, 3 розпорядження №224, мають преюдиційне значення та обов'язково підлягають врахуванню судом. У травні 2018 року відповідачка відкрито висунула вимоги матеріального характеру (зокрема надання двокімнатної квартири) в обмін на можливість забезпечення контактів дитини з батьком, про що свідчить лист, надісланий поштою. В цей час вона порушувала розпорядження №224 перешкоджала контактам позивача та його батька інформацію про дитину не надавала. Висновок: відповідачка використала дитину як засіб тиску та предмет торгу, ставлячи здійснення права дитини на спілкування з батьком у залежність від отримання матеріальних благ. Такі дії є проявом маніпуляції дитиною, суперечать чинному Законодавству. Це грубо порушує права та законні інтереси дитини, позбавляючи її можливості на належні сімейні стосунки з обома батьками та створюючи ризик психологічного тиску на дитину. З липня 2018 року, попри прийняте рішення у справі №619/3051/17, яке набрало законної сили 18.07.2018, відповідачка не припинила чинити перешкоди та приховувати інформацію про позивача від його батька, що порушувало права дитини на опіку. Таку інформацію представник був вимушений отримувати через особисті візити до лікарень, садочку, ліцею, дитячих гуртків тощо, а також шляхом офіційних письмових запитів, що суттєво ускладнювало своєчасну опіку над дитиною, порушувало право дитини на надання інформації про нього. Висновок: умисне приховування інформації відповідачкою про дитину після набрання законної сили судовим рішенням свідчить про її свідоме невиконання судового акта та грубе порушення права позивача на належну опіку й турботу з боку батька. У жовтні 2020 року постановою Харківського апеляційного суду у справі №619/4720/18 від 15.10.2020 було вирішено питання оздоровлення дитини у супроводі батька. Це додатково підтвердило факт умисного порушення прав дитини з боку відповідачки та наявність перешкод у її вихованні після набрання законної сили рішенням суду у справі №619/3051/17 щодо усунення таких перешкод. Висновок: нове судове рішення підтвердило, що відповідачка і надалі чинить перешкоди у контактах дитини з батьком та систематично приховує інформацію про дитину, що свідчить про свідоме і триваюче порушення прав дитини. У вересні 2021 року позивач розпочав навчання у першому класі Малоданилівського ліцею. Батько особисто спілкувався з класним керівником, директором закладу, регулярно відвідував батьківські збори та постійно долучався до всіх питань, пов'язаних із вихованням позивача у ліцеї. Водночас відповідачка умисно приховувала від нього важливу інформацію про дитину, що негативно впливало на умови виховання та належну опіку з боку батька. Зокрема, відповідачка не повідомила про дати шкільних канікул та не узгодила з представником порядок їх проведення, що стало підставою для звернення до суду. Рішенням суду у справі №619/414/22 було визначено порядок проведення шкільних канікул позивача у супроводі батька. Висновок: відповідачка продовжувала систематично чинити перешкоди у контактах дитини з батьком умисно не надавала інформацію про важливі обставини життя позивача, що є прямим порушенням його прав на належне виховання та турботу з боку батька. Після початку бойових дій у лютому 2022 року відповідачка без погодження з батьком самовільно змінила місце проживання дитини та не повідомила про нову адресу. З цього моменту вона повністю припинила контакти з представником, інформацію про дитину не надавала. Фактично ізолювала позивача від батька. При цьому відповідачка свідомо ігнорувала п.3 розпорядження №224, а також судові рішення у справах №619/3051/17 та №619/4720/18, що встановлювали порядок контактів дитини з батьком. На момент цих подій вона перебувала у примусовому виконанні судового рішення у виконавчому провадженні №57416300, а також була стороною у досудовому розслідуванні щодо умисного невиконання судового рішення та вчинення домашнього насильства стосовно позивача і його представника. Особливо показовим є те, що навіть у критичний час початку воєнних дій відповідачка не лише не забезпечила батькові доступу до інформації про дитину, але й умисно ізолювала дитину від батька. Висновок: дії відповідачки, що виразилися у ненаданні інформації про дитину та її цілеспрямованій інформаційній ізоляції від батька, грубо порушили право дитини на належну опіку і турботу з боку батька. В умовах воєнного стану, коли дитина особливо потребувала захисту та підтримки, такі дії відповідачки призвели до істотного обмеження прав дитини, що є несумісним із принципом забезпечення її найкращих інтересів. Починаючи з березня 2022 року через умисне ненадання відповідачкою інформації про місце перебування дитини представник був змушений ініціювати її розшук, що підтверджується офіційними відповідями поліції. Висновок: докази підтверджують, що дитина перебувала у розшуку, а відповідачка свідомо переховувалася від поліції, виконавчої служби та представника, чим порушувала встановлений порядок контактів і права дитини на опіку та турботу з боку батька. Постановою Полтавського апеляційного суду від 02.02.2023 у справі №619/3051/17 було роз'яснено вимогу суду щодо усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини. У рамках перевірки виконання цього рішення у виконавчому провадженні №72819213 встановлено, що відповідачка рішення суду не виконала. Виконавче провадження було закрито на підставі статті 63 Закону України «Про виконавче провадження». Відтак вимога суду про усунення перешкод вичерпала можливість примусового забезпечення виконання судового рішення. Висновок: судовий контроль за виконанням рішення був припинений формально, тоді як реальні порушення прав позивача (перешкоди з боку матері) залишилися невідновленими і тривають дотепер. Саме невиконання відповідачкою обов'язку інформувати про дитину стало підставою для подальших звернень до суду з метою захисту порушених прав у частині надання інформації. У вересні 2023 року, у зв'язку з тривалим порушенням прав позивача, зокрема щодо ненадання інформації про дитину, представник був змушений звернутися до суду. Постановою Харківського апеляційного суду від 11.06.2024 у справі №619/4451/23 суд прямо зобов'язав відповідачку, у тому числі інформувати представника, цитуємо: «зобов'язати ОСОБА_5 повідомляти батька дитини, ОСОБА_2 , на електронну пошту 1704 ІНФОРМАЦІЯ_4 : про адресу фактичного перебування дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у разі її зміни, про захворювання дитини, про виклик йому лікаря, поставлений діагноз, стан дитини, необхідні ліки, адреси лікарні впродовж доби з моменту настання таких обставин». Незважаючи на чіткі приписи суду, рішення не було виконано відповідачкою. Висновок: невиконання постанови апеляційного суду підтвердило системність і умисний характер дій відповідачки, яка послідовно порушує право дитини на належну опіку та право батька отримувати обов'язкову інформацію про сина. Улітку 2024 року відповідачка самовільно відрахувала позивача з Малоданилівського ліцею, не узгоджуючи цього з батьком та не повідомивши його про прийняте рішення. Ще у вересні 2022 року представник звертався до Малоданилівського ліцею з офіційним запитом у межах розшуку дитини, однак відповіді не отримав, ймовірно, через перебування закладу на території, визначеній як зона бойових дій або тимчасової окупації відповідно до Наказу №309 від 11.12.2022 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. Водночас були отримані інші офіційні відповіді. Лише у квітні 2024 року ліцей надав відповідь, після чого улітку дитину було відраховано. Висновок: самовільне відрахування дитини з ліцею без погодження з батьком та без надання йому інформації позбавило дитину стабільності у здобутті освіти, порушило право батька на участь у вихованні та освітньому процесі, фактично унеможливило отримання відомостей про реалізацію права дитини на обов'язкову загальну освіту. У серпні 2024 року в межах виконавчого провадження № НОМЕР_7 з примусового виконання судового рішення державним виконавцем встановлено невиконання відповідачкою рішення суду про надання інформації про позивача без поважних причин. Виконавче провадження закрито на підставі статті 63 Закону. Відтак вимога суду про надання інформації про дитину вичерпала можливість примусового забезпечення виконання судового рішення. Представник оскаржив постанову про закриття виконавчого провадження через порушення прав дитини, яке триває. У постанові Верховного суду від 06.08.2025 у справі №619/4451/23 провадження № 61-8136ск25 встановлено, що державний виконавець діяв законно в рамках статті 63 Закону. В свою чергу у рішенні було вирішено порядок інформування батька про зміну адреси та лікування дитини з моменту настання таких обставин та після перевірки виконання судового рішення відповідачкою його дія не припиняється, незалежно від результату перевірки. Висновок: закриття виконавчого провадження згідно статті 63 Закону позбавляє можливості перевірити виконання рішення суду при наступній зміні адреси чи захворювання дитини, що не відновлює та не захищає порушені права дитини у разі їх чергового порушення відповідачкою. Отже судом не здійснюється контролю за виконанням цього судового рішення. Для забезпечення прийняття законного рішення слід дослідити хибні висновки Верховного суду від 06.08.2025 у справі №619/4451/23 провадження №61 8136ск25, цитуємо: · «… за наслідками встановлення обставин перебування матері дитини - ОСОБА_3 разом з дитиною за кордоном …» - У виконавчому провадженні №75633115 не встановлено перебування боржника з дитиною за кордоном. Тобто Верховний Суд виклав припущення як доведений факт, що є процесуальним порушенням, адже судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях. · « ОСОБА_2 у касаційній скарзі заперечує перебування ОСОБА_3 із сином за кордоном …» - Представник позивача не заперечував перебування відповідачки із сином за кордоном, а зазначав відсутність доказів законного перетину кордону та перебування за межами України, що підтверджується офіційними відповідями державних органів. Таким чином, суд некоректно виклав позицію сторони. «Зокрема постановою Верховного Суду від 28 листопада 2024 року в справі №520/12940/23 встановлено: 24 квітня 2022 року ОСОБА_3 на адресу Служби у справах дітей Малоданилівської селищної ради було складено звернення, згідно з яким малолітню дитину ОСОБА_1 , за порадою батька ОСОБА_2 , було евакуйовано до Німеччини. Складеним працівниками відповідача актом від 30 жовтня 2023 року підтверджені обставини того, що малолітня дитина - ОСОБА_1 не проживає за адресою: АДРЕСА_3 . 07 листопада 2022 року відповідачем за зверненням ОСОБА_3 як матері малолітньої дитини - ОСОБА_1 у зв'язку із знаходженням дитини за кордоном та у зв'язку із усуненням умов та обставин, які були підставою для взяття на облік, було прийнято наказ №8 про зняття з обліку малолітньої дитини ОСОБА_1 » - Представник обізнаний із заявою від 22.04.2022 року, однак у ній зазначено відомості, які не підтверджуються доказами, зокрема про нібито рекомендацію батька щодо вивезення дитини за кордон. Відповідачка не підтримувала контактів із представником, нічого з ним ніколи не узгоджувала, перебувала у примусовому виконанні судового рішення №57416300 з грудня 2021 року, що забороняло їй самостійно вирішувати питання вивезення дитини за кордон. У відповіді ДВС підтверджується відсутність зв'язку та інформації про місцеперебування відповідачки, як боржника у виконавчому провадженні. Крім того, проти відповідачки здійснювалося досудове розслідування з жовтня 2021 року, а через відсутність будь яких контактів з відповідачкою вона разом з позивачем перебували у розшуку поліцією. Отже, відомості у документі від 22.04.2022 спростовуються наданими доказами, а сама заява є неналежним доказом у розумінні ст. 77 ЦПК України, оскільки не містить підпису, конкретної адреси та контактних даних (зазначений номер телефону був відключений, що підтверджено державним виконавцем). Акт Служби у справах дітей від 30.10.2023 року встановив відсутність проживання відповідачки та позивача за місцем реєстрації та не підтверджував перебування їх за кордоном. «Заочним рішенням Дергачівського районного суду від 12 березня 2024 року в справі №619/4451/23 встановлено, що ОСОБА_3 у зв'язку зі збройною агресією рф проти України разом з сином ОСОБА_1 була евакуйована до Німеччини та не перебуває на території України. Вказані обставини ОСОБА_2 не заперечуються» Такий висновок суду першої інстанції не відповідає фактичним обставинам справи та спростовується наданими доказами (додатки 9.1, 9.2, 10.1-10.3, 15.1-15.11, 15.13). Представник позивача не заперечував можливості перебування відповідачки з сином за межами України, однак наголошував на відсутності будь-яких належних доказів законного перетину кордону та підтвердження їх перебування у Німеччині. Відтак твердження спростовується наведеними доказами. Висновок: Верховний Суд у справі №619/4451/23 від 06.08.2025 побудував свої висновки на припущеннях, зокрема на припущеннях інших судів, які ґрунтувалися на неналежних та недопустимих документах (заява від 22.04.2022 року та акт від 30.10.2023 року). Зазначені документи суперечать офіційним відповідям компетентних органів (додатки 9.1, 9.2, 10.1-10.3, 15.1-15.11, 15.13) та не підтверджують перебування відповідачки за кордоном. Таким чином, Верховний Суд порушив вимоги ч. 6 ст. 81 ЦПК України, що підтверджується висновком, викладеним у постанові ВС від 22.08.2022 у справі №712/6313/21 (провадження №63-3728св22), цитуємо: «У цілому доводи позивача про значне покращення майнового становища відповідача є припущеннями, а на припущеннях суду заборонено ухвалювати судове рішення (частина шоста статті 81 ЦПК України) ». Крім того, встановлено, що відповідачка ухиляється від участі у судових, виконавчих та кримінальних провадженнях, не повідомляє адресу свого перебування чи контактні дані, що унеможливлює встановлення її поточного місця перебування, розшукується поліцією. Ключовим у постанові Верховного Суду є висновок про нібито законне завершення судового контролю за виконанням рішення щодо обов'язку відповідачки інформувати батька про обставини, що стосуються дитини. Верховний Суд помилково вважав це питання вже перевіреним і таким, що не підлягає подальшому примусовому виконанню, що фактично анулює покладений на відповідачку обов'язок надавати інформацію «впродовж доби з моменту настання таких обставин» та фактично позбавляє вимогу діючого судового рішення примусового виконання. 16. У жовтні 2024 року позивача та відповідачку було знято з реєстрації місця проживання, про що суду надано офіційну відповідь. Про факт зняття з реєстрації відповідачка представника та державних виконавців не повідомила, нову адресу реєстрації або проживання дитини не надала, чим в черговий раз порушила права дитини на інформування батька, а також порушила покладений на неї обов'язок, як боржника у виконавчих провадженнях інформувати про зміну місця проживання. Висновок: відповідачка, всупереч судовому зобов'язанню у справі №619/4451/23 повідомити про зміну адреси проживання дитини, її не повідомила, чим порушила права та законні інтереси дитини та надання інформації. У січні 2025 року в межах забезпечення позову у справі №619/10103/24 ухвалою суду від 22.01.2025 відповідачку було зобов'язано надати інформацію про позивача, зокрема, цитуємо: «Зобов'язати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , … повідомити ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_7 письмово листом з власним підписом (на E-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2) поточну адресу проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про зміну такої адреси, протягом доби з дня набрання законної сили ухвалою про забезпечення позову». Ухвала суду відповідачкою виконана не була. Висновок: невиконання ухвали суду відповідачкою свідчить про умисне порушення прав та інтересів дитини шляхом тривалого приховування інформації про адресу її проживання. У березні 2025 року в межах примусового виконання ухвали про забезпечення позову у виконавчому провадженні НОМЕР_4 державним виконавцем зафіксовано невиконання ухвали відповідачкою щодо надання інформації про дитину без поважних причин. Висновок: дії відповідачки свідчать про свідоме та тривале ухилення від виконання судових рішень пов'язаних з обов'язком надавати інформацію про дитину, що призводить до системного тривалого порушення прав дитини та фактичному відчуженню від батька. У червні 2025 року набрало законної сили рішення суду у справі №619/6681/24, яким частково були задоволені вимоги представника про надання інформації про позивача. Цитуємо рішення: «Визначити ОСОБА_2 додатковий спосіб участі у вихованні його сина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :- зобов'язати ОСОБА_5 повідомити листом з власним підписом та датою (або скан-копією такого листа) ОСОБА_2 про всі навчальні заклади, в яких ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виховувався в період з 25.02.2022 року по час набрання законної сили рішенням суду; про розвивальні виховні спортивні заклади, які ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатково відвідує, їх повні офіційні назви та адреси розклад занять, періоди шкільних канікул та канікул у додаткових закладах - на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2 (у разі відсутності такої можливості надіслати поштою на адресу: АДРЕСА_1 ) не пізніше 10 днів з дати набрання рішенням законної сили;- зобов'язати ОСОБА_5 повідомляти листом з підписом та датою (або скан-копією такого листа) ОСОБА_2 кожного 30 (тридцятого) числа кожного березня, червня, вересня, грудня місяця кожного року, про дату припинення відвідування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виховних закладів та підстави припинення - на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2 (у разі відсутності такої можливості надіслати поштою на адресу АДРЕСА_1 ) до набуття дитиною 18 років 24.01.2033 року». Вказане рішення не було виконано відповідачкою. Висновок: Це є черговим підтвердженням умисного порушення прав дитини з боку матері шляхом ненадання батькові інформації про дитину. У липні 2025 року в межах виконавчого провадження НОМЕР_5 державним виконавцем встановлено невиконання відповідачкою рішення суду у частині: « зобов'язати ОСОБА_5 повідомити листом з власним підписом та датою (або скан-копією такого листа) ОСОБА_2 про всі навчальні заклади, в яких ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виховувався в період з 25.02.2022 по час набрання законної сили рішенням суду; про розвивальні виховні спортивні заклади, які ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатково відвідує, їх повні офіційні назви та адреси розклад занять, періоди шкільних канікул та канікул у додаткових закладах - на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2 (у разі відсутності такої можливості надіслати поштою на адресу: АДРЕСА_1 ) не пізніше 10 днів з дати набрання рішенням законної сили» (додатки 20.1-20.2). Згідно зі статтею 63 Закону виконавче провадження закрито, що припинило дію примусового виконання судового рішення. Висновок: Закриття виконавчого провадження на підставі статті 63 Закону у справах, що стосуються інформування про дитину, фактично припиняє судовий контроль за виконанням рішення та знімає з відповідачки обов'язок його виконання. Це призводить до відсутності реального судового захисту прав позивача після закриття провадження. На переконання представника, судове рішення про інформування батька повинно діяти безперервно - від дати набрання ним законної сили і до досягнення позивачем повноліття. Звертає увагу на іншу частину рішення суду у справі №619/6681/24, цитуємо: « зобов'язати ОСОБА_5 повідомляти листом з підписом та датою (або скан-копією такого листа) ОСОБА_2 кожного 30 (тридцятого) числа кожного березня, червня, вересня, грудня місяця кожного року, про дату припинення відвідування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виховних закладів та підстави припинення - на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2 (у разі відсутності такої можливості надіслати поштою на адресу АДРЕСА_1 ) до набуття дитиною 18 років 24.01.2033 року». Хоча наведене зобов'язання і передбачає певну систематичність інформування, воно має істотні обмеження: передбачено повідомлення лише про факт припинення відвідування виховних закладів, що не охоплює всі істотні обставини життя дитини у визначений період часу та є несвоєчасним. Висновок: таке обмежене судове рішення зводить обов'язок відповідачки до формального несвоєчасного повідомлення, не відновлює порушені права позивача і не дозволяє його батькові своєчасно реагувати на істотні зміни у житті дитини. У результаті дитина позбавлена можливості повноцінної опіки з боку батька. ніж на два дні, надзвичайні ситуації). Таке повідомлення має бути надано не пізніше наступного дня після настання події. Регулярне інформування - здійснюється через визначений календарний період (щотижнево, щомісячно або у проміжках між навчальними семестрами/канікулами) з метою забезпечення постійного доступу до актуальної інформації про умови життя, освіту, розвиток і дозвілля дитини. Висновок: встановлення судового порядку надання інформації є необхідним для захисту найкращих інтересів. На час звернення до суду державними виконавцями у виконавчих провадженнях №72819213, №75633115, НОМЕР_4, НОМЕР_5 неодноразово встановлено факт невиконання відповідачкою рішень суду, якими зобов'язано надавати інформацію про дитину. Це підтверджує систематичне порушення прав позивача у надані інформації про нього батькові, а також систематичне ухилення відповідачки від виконання судових рішень, фактичну інформаційну ізоляцію дитини від батька, що слід вважати у тому числі психологічним насильством. Висновок: ненадання інформації про дитину є порушенням її прав, оскільки перешкоджає забезпеченню стабільного контакту з батьком, своєчасній опіці, підтримці та належному вихованню. Такі дії відповідачки слід кваліфікувати як такі, що шкодять благополуччю дитини, та визнати у судовому порядку факт порушення її прав. Такі дії руйнують сімейні відносини між дитиною та батьком та можуть вважатися психологічним насильством. Для відновлення порушених прав позивача слід визначити порядок і спосіб надання інформації про дитину. Встановити наступний порядок контакту дитини з батьком, у частині надання інформації: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 повідомляє листом з власним підписом та датою (або скан-копією такого листа) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2 (у разі відсутності такої можливості - поштою на адресу: АДРЕСА_1 ) інформацію яка стосується ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з дня набрання законної сили рішення суду до досягнення дитиною повноліття - ІНФОРМАЦІЯ_3 про: 1. Персональні контактні дані - не пізніше наступного дня після їх набуття або створення чи зміни. 2. Зміну місця проживання, а також її виїзд за межі місця постійного проживання - не пізніше наступного дня після настання відповідної обставини. 3. Факти захворювання дитини - не пізніше наступного дня з моменту звернення за медичною допомогою. 4. Навчання у обов'язковому закладі освіти та відвідування додаткових закладів з дня набрання законної сили рішення суду; 5. Результати навчання у закладах освіти та додаткових закладах виховання - не пізніше наступного дня після закінчення кожного навчального періоду; 6. Фото дитини - щоквартально кожного року; 7. Інші істотні обставини життя дитини - не пізніше наступного дня після настання таких обставин. Додатково повідомляємо, що представник напередодні нового навчального року не обізнаний з інформацією про дитину, яка стосується здобуття обов'язкової середньої освіти, що порушує права дитини на участь у його вихованні з боку батька.
Відповідач відзив на позовну заяву не подавала.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
05 вересня 2025 року ухвалою судді позовну заяву залишено без руху.
10 вересня 2025 року постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 10 год 00 хв 09 жовтня 2025 року. Направлено відповідачу копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів; запропоновано відповідачу подати до суду відзив на позов в строк до 02 жовтня 2025 року. Залучено Службу у справах дітей Малоданилівської селищної ради до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
09 жовтня 2025 року підготовче засідання відкладено на 11 год 00 хв 21.11.2025.
21 листопада 2025 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11 год 00 хв 19 грудня 2025 року.
15 грудня 2025 року до суду надійшов лист Служби у справах дітей Малоданилівської селищної ради № 01-28/376 від 08.12.2025, у якому повідомлено про те, що ОСОБА_3 разом із своїм малолітнім сином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та території Малоданилівської селищної ради не зареєстровані та не проживають, що підтверджує лист ЦНАП Малоданилівської селищної ради; акт обстеження умов проживання.
У судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з'явилася, причину неявки суду не повідомила, про дату, час та місце судового засідання повідомлялася належним чином шляхом направлення на останнє відоме зареєстроване місце проживання судової повістки, яка відповідно до повідомлення Укрпошти 17.01.2026 була не вручена працівниками пошти у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Крім того ОСОБА_3 повідомлялася шляхом направлення на відому адресу місця її фактичного проживання судової повістки, яка відповідно до трекінгу часу перевірки статусу відстеження Укрпошти 31.12.2025 була не вручена у зв'язку з відсутністю адресата під час доставки.
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Пунктом 991 «Правил надання послуг поштового зв'язку», затверджених постановою КМ України від 5 березня 2009 р. № 270, встановлено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім'ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з'явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
Отже, відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається, що судова повістка відповідачу вручена 17.01.2026.
Зазначене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у постанові від 10.05.2023 по справі № 755/17944/18 (провадження № 61-185св23) та Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18 (провадження № 12-109гс19); від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17 (провадження № 14-507цс18).
Відповідно до листа Малоданилівської селищної ради № 02-20/1956 від 10.09.2025 ОСОБА_3 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , з 03.02.2017 по 08.10.2024.
Згідно відповіді № 1756460 від 10.09.2025 з Єдиного демографічного реєстру ОСОБА_3 за вказаними параметрами не знайдено.
Відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Відповідно до довідки уповноваженої особи суду, повідомлення для ОСОБА_3 про виклик, як відповідача на 10 год 00 хв 09.10.2025; 11 год 00 хв 21.11.2025; 11 год 00 хв 19.12.2025 та на 14 год 00 хв 29.01.2026 у судове засідання по справі № 619/5099/25, було розміщено відповідно 12.09.2025; 09.10.2025; 21.11.2025 та 19.12.2025 на сторінці вебсайту суду офіційного вебпорталу «Судова влада України» в розділі «Громадянам» під назвою «Інформація для громадян, які викликані до суду через вебпортал «Судова влада України».
Отже, відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України ОСОБА_3 вважається 19.12.2025 повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У судове засідання представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 не з'явився. Надав до суду заяву, у якій просить розглядати справу без його участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Під час розгляду справи та ухвалення судового рішення просить врахувати і викласти в мотивувальній частині судового рішення такі факти та обставини: пунктом 3 Розпорядження № 224 від 04.05.2017 року відповідачці було рекомендовано не чинити перешкод у вихованні дитини, однак відповідачка не виконувала та на даний час не виконує зазначений пункт Розпорядження; цей факт визнано Верховним Судом у постанові від 28.01.2019 року у справі № 619/3051/17; рішенням суду у справі № 619/3051/17 від 18.07.2018 року відповідачку було зобов'язано усунути перешкоди у вихованні дитини, однак відповідачка не виконала цю вимогу, що встановлено державним виконавцем у виконавчому провадженні № НОМЕР_9, а також підтверджено рішенням суду у справі № 619/4823/21; надалі відповідачка продовжує порушувати вимогу суду; відповідачка ухиляється від виконання вимог щодо інформування батька про дитину у справах № 619/4451/23 та № 619/6681/24, що встановлено державним виконавцем у виконавчих провадженнях № НОМЕР_7 та № НОМЕР_8; також відповідачка ухиляється від виконання ухвали суду про забезпечення позову у справі № 619/10103/24 щодо інформування батька про дитину, що фіксується державним виконавцем у виконавчому провадженні № НОМЕР_6 з березня 2025 року по теперішній час; відповідачка не надавала жодної інформації про дитину батькові, що перешкоджало дитині вільно формувати сімейні стосунки з батьком та стало підставою судових рішень у справах № 619/4720/18 та № 619/414/22; неодноразове ухилення відповідачки від виконання судових рішень стало підставою для ініціювання досудового розслідування № 12021221230000608 у 2021 році; на даний час дитина визнана потерпілим, а батько залучений як законний представник, однак фактично здійснювати представництво неможливо через тривале умисне приховування інформації про дитину з боку відповідачки; рішенням суду у справі № 619/1818/23 встановлено моральну шкоду дитині; від неправомірних дій відповідачки, що обумовлює необхідність судового зобов'язання про надання повної та детальної інформації про дитину батькові для своєчасного захисту прав та інтересів дитини.
У судове засідання представник третьої особи Служби у справах дітей Малоданилівської селищної ради не з'явився, у поданій до суду заяві просив розглядати справу без участі представника та вирішити спір на розсуд суду.
Частиною третьою статті 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Так як, відповідач повторно не з'явилася в судове засідання, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання, то відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів та постановляє заочне рішення.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Відповідно до Свідоцтва про народження, Серія НОМЕР_1 , актовий запис № 89, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_8 , його батьками є: мати - ОСОБА_3 , батько - ОСОБА_2 .
Розпорядженням № 224 від 04.05.2017 року про визначення місця проживання та порядку виховання малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_1 , з матір'ю ОСОБА_3 , яка мешкає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ; визначено громадянину ОСОБА_2 , який мешкає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , дні для участі у вихованні та спілкуванні з його малолітнім сином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: перший та третій тиждень місяця, з 9-00 години суботи до 20-00 години неділі, за місцем проживання батька в присутності матері дитини громадянки ОСОБА_3 , враховуючи думку та стан здоров'я дитини, в будні дні з 18-00 години до 20-00 години, для прогулянок поблизу місця проживання матері, як в присутності матері, так і без її присутності за конкретною домовленістю з громадянкою ОСОБА_3 , враховуючи думку та стан здоров'я дитини. Рекомендовано громадянці ОСОБА_3 , яка мешкає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , не чинити перешкоди громадянину ОСОБА_2 у вихованні малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дане розпорядження є обов'язковим до виконання кожною зі сторін спору.
З огляду на Довідку Малоданилівського ДНЗ «Дзвіночок» № 68 від 29.08.2017, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виховується у Малоданилівському ДНЗ (ясла-садок) «Дзвіночок» комбінованого типу Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області з 08.08.2017.
З листа директора Департаменту науки і освіти Харківської обласної державної (військової) адміністрації установлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.09.2021 зарахований до Комунального закладу «Малоданилівський ліцей» Малоданилівської селищної ради Харківської області, заява про відрахування із закладу не надходила.
Відповідно до листа директора Комунального закладу «Малоданилівський ліцей» Малоданилівської селищної ради Харківської області від 11.06.2024 № 210, на підставі заяви ОСОБА_3 , матері ОСОБА_1 , 2015 року народження, виключено із списку учнів ліцею.
Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 22 лютого 2018 року (справа №619/3051/17, провадження № 2/619/134/18) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - Служба у справах дітей Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області, про визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною; за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області, про визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною - позов ОСОБА_2 задоволено частково. Зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено частково. Усунено перешкоди ОСОБА_2 та визначено йому дні для участі у вихованні та спілкуванні з його малолітнім сином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а саме: кожний непарний та парний вівторок та п'ятницю з 18 год 30 хв до 19 год. 30 хв в присутності матері ОСОБА_3 (бабусі ОСОБА_6 або дідуся ОСОБА_7 ), за адресою: АДРЕСА_2 , враховуючи думку та стан здоров'я дитини; кожну непарну суботу місяця з 09 год 00 хв до 13 год 00 хв в присутності матері ОСОБА_3 (бабусі ОСОБА_6 або дідуся ОСОБА_7 ), як за місцем проживання дитини за адресою: АДРЕСА_2 , так і з можливістю відвідування дитячих розважальних закладів чи парків відпочинку, враховуючи думку та стан здоров'я дитини; -у день народження дитини, якщо 24 січня буде вихідним днем - з 09 год 00 хв до 11 год 00 хв в присутності матері ОСОБА_3 (бабусі ОСОБА_6 або дідуся ОСОБА_7 ), за адресою: АДРЕСА_2 , або в дитячому розважальному закладі чи паркові відпочинку у смт. Мала Данилівка, Дергачівського району Харківської області або у місті Харкові; якщо 24 січня припадає на будній день - з 08 год 00 хв до 08 год 30 хв в присутності матері ОСОБА_3 (бабусі ОСОБА_6 або дідуся ОСОБА_7 ), за адресою: АДРЕСА_2 , з урахуванням думки та стану здоров'я дитини. В іншій частині позовів відмовлено.
Постановою апеляційного суду Харківської області від 18 липня 2018 року, залишеною без змін постановою Верховного суду України від 28.01.2019, рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 22 лютого 2018 року змінено в частині визначення порядку та участі ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 . Абзаци 4-6 резолютивної частини рішення викладено в наступній редакції: визначено ОСОБА_2 наступний спосіб участі у вихованні малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце та час їхнього спілкування: кожного вівторка та четверга кожного тижня з 17.00 до 19.00 без присутності матері; кожної суботи та неділі другого та четвертого тижня місяця з 10.00 год до 18.00 год без присутності матері. В іншій частині рішення залишено без змін.
Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 06.03.2020 (справа № 619/4720/18, провадження №2/619/58/20) у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа- Служба у справах дітей Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області про визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною відмовлено повністю.
Постановою Харківського апеляційного суду від 15.10.2020 у справі 619/4720/18 рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 06 березня 2020 року скасовано. Позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визначено ОСОБА_2 додатковий спосіб участі у спілкуванні та вихованні малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : два тижні влітку, за домовленістю з ОСОБА_3 , під час відпустки батька, для спільного з батьком відпочинку та оздоровлення сина. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.03.2021 касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Постанову Харківського апеляційного суду від 15 жовтня 2020 року змінено, виключивши з її мотивувальної частини посилання на Декларацію прав дитини, прийняту Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року. В решті постанову Харківського апеляційного суду від 15 жовтня 2020 року залишено без змін.
Заочним рішенням Котелевського районного суду Полтавської області від 09.10.2023 року у справі № 619/414/22 визначено ОСОБА_2 додатковий спосіб участі у спілкуванні та вихованні малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: кожні шкільні канікули тривалістю тиждень (осінні, весняні та інші) з 17.00 год четверга до 20.00 год неділі без присутності матері дитини, кожні шкільні канікули тривалістю два тижні (зимові та інші) - другий тиждень з 10.00 год понеділка до 20.00 год неділі без присутності матері дитини.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 02 лютого 2023 року роз'яснено абзац 3 резолютивної частини рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 22 лютого 2018 року щодо усунення перешкод у спілкуванні з дитиною наступним чином: під усуненням перешкод у спілкуванні з дитиною розуміти обов'язок відповідача відповідно до встановленого рішенням суду графіком не чинити фізичні, психологічні, психічні та будь-які інші дії, що перешкоджають брати позивачу участь у спілкуванні та вихованні дитини у визначений за рішенням суду графіком час та місцем виконання рішення.
Заочним рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 12.03.2024 року (справа № 619/4451/23) встановлено ОСОБА_2 додатковий порядок участі у вихованні та спілкуванні з малолітнім ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: необмежене спілкування батька ОСОБА_2 з дитиною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засобами телефонного, поштового, електронного та іншого засобу зв'язку.
Постановою Харківського апеляційного суду від 11 червня 2024 року, за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 - заочне рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 12 березня 2024 року в оскаржуванній частині - змінено. Зобов'язано ОСОБА_3 повідомляти батька дитини, ОСОБА_2 , на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2 про адресу фактичного перебування дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у разі її зміни, про захворювання дитини, про виклик йому лікаря, поставлення діагнозу, стан дитини, необхідні ліки, адреси лікарні впродовж доби з моменту настання таких обставин. Зобов'язано ОСОБА_3 забезпечувати зв'язок ОСОБА_2 з сином ОСОБА_1 засобами телефонного, поштового, електронного, відео та іншого засобу зв'язку кожної неділі з 18.00 до 20.00 години. В іншій оскаржуваній частині судового рішення - залишено без змін.
Заочним рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 12 березня 2024 року з урахуванням постанови Харківського апеляційного суду від 11 червня 2024 року (справа № 619/4451/23) встановлено ОСОБА_2 додатковий порядок участі у вихованні та спілкуванні з малолітнім ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: необмежене спілкування батька ОСОБА_2 з дитиною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засобами телефонного, поштового, електронного та іншого засобу зв'язку; зобов'язано ОСОБА_3 повідомляти батька дитини, ОСОБА_2 , на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2 : про адресу фактичного перебування дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у разі її зміни, про захворювання дитини, про виклик йому лікаря, поставлений діагноз, стан дитини, необхідні ліки, адреси лікарні впродовж доби з моменту настання таких обставин; та зобов'язано ОСОБА_5 забезпечувати зв'язок ОСОБА_2 з сином ОСОБА_1 засобами телефонного, поштового, електронного, відео та іншого засобу зв'язку кожної неділі з 18:00 до 20:00 години.
Постановою прокурора Дергачівської окружної прокуратури від 14.08.2023 у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021221230000608 від 24.10.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 1261, ч. 2 ст. 382 КК України, залучено ОСОБА_2 як законного представника потерпілого ОСОБА_1 .
Відповідно до повідомлення начальника Полтавського районного управління поліції ВП № 1 ГУНП в Полтавській області - малолітня дитина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , значиться як безвісно зникла особа від 22.04.2022. Матеріали справи перебувають у провадженні Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області.
Згідно з інформацією заступника начальника Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України - 27.04.2022 Харківським районним управлінням поліції № 3 (Шевченківський) Головного управління Національної поліції в Харківській області Салова Ігоря Вікторовича, ІНФОРМАЦІЯ_1 , оголошено у державний розшук як особу, зниклу безвісті. 18.05.2022 розшук припинено у зв'язку з встановленням місцезнаходження особи. 29.05.2022 відділенням поліції № 1 (м. Полтава) Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області Салова Ігоря Вікторовича, ІНФОРМАЦІЯ_1 , оголошено у державний розшук як особу, зниклу безвісті. Станом на 10.06.2022 зазначена особа перебуває у розшуку.
З листа начальника Державної прикордонної служби України Головного центру обробки спеціальної інформації зазначено, що за результатами перевірки інформації, що зберігається в базі даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України», інформації про перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями окремих районів Донецької та Луганської областей та тимчасово окупованою територією АР Крим у період з 01.03.2022 по 21.02.2024 громадянином України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у базі даних не виявлено
Згідно з інформацією посольства України у Федеративній Республіці Німеччина від 07.09.2022 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на консульському обліку у посольстві України у ФРН - не перебуває.
Згідно з інформацією Генерального Консульства України в Гамбурзі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на консульському обліку дипустанови не перебуває.
Заочним рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 13 жовтня 2025 року (справа № 619/1818/23) стягнуто з ОСОБА_4 на користь малолітньої дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у особі законного представника - ОСОБА_2 , моральну шкоду у розмірі 50 000 гривень. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 50 000 гривень.
Заочним рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 24 лютого 2025 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 10.06.2025 (справа № 619/6681/24), визначено ОСОБА_2 додатковий спосіб участі у вихованні його сина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : зобов'язано ОСОБА_3 повідомити листом з власним підписом та датою (або скан-копією такого листа) ОСОБА_2 : про всі навчальні заклади, в яких ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виховувався в період з 25.02.2022 року по час набрання законної сили рішенням суду; про розвивальні виховні спортивні заклади, які ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатково відвідує, їх повні офіційні назви та адреси розклад занять, періоди шкільних канікул та канікул у додаткових закладах - на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2 (у разі відсутності такої можливості надіслати поштою на адресу: АДРЕСА_1 ) не пізніше 10 днів з дати набрання рішенням законної сили; зобов'язано ОСОБА_3 повідомляти листом з підписом та датою (або скан-копією такого листа) ОСОБА_2 кожного 30 (тридцятого) числа кожного березня, червня, вересня, грудня місяця кожного року, про дату припинення відвідування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виховних закладів та підстави припинення - на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2 (у разі відсутності такої можливості надіслати поштою на адресу АДРЕСА_1 ) до набуття дитиною 18 років 24.01.2033 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Листом Служби у справах дітей Малоданилівської селищної ради № 01-28/376 від 08.12.2025 повідомлено про те, що ОСОБА_3 разом із своїм малолітнім сином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території Малоданилівської селищної ради не зареєстровані та не проживають, що підтверджує лист ЦНАП Малоданилівської селищної ради; акт обстеження умов проживання.
Мотиви суду.
Всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із, зокрема, сімейних правовідносин.
За вимогами частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У пунктах 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-XII (далі - Конвенція про права дитини), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
У статті 7 Конвенції про права дитини передбачено, що кожна дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування.
Відповідно до пунктів 1-3 статті 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Під час будь-якого розгляду згідно з пунктом 1 цієї статті всім заінтересованим сторонам надається можливість брати участь у розгляді та викладати свою точку зору. Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
У статті 18 Конвенції про права дитини визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
У статті 51 Конституції України, частинах другій, третій статті 5 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
Згідно з частинами другою, восьмою, дев'ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
У статті 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (стаття 153 СК України).
Відповідно до частини другої статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Згідно з частинами першою-третьою статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
У частині першій та другій статті 159 СК України передбачено, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема, якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.
Закон України від 26 квітня 2001 року № 2402-III «Про охорону дитинства» (далі - Закон № 2402-III) визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки України, ефективності внутрішньої політики держави, і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про охорону дитинства» контакт з дитиною - реалізація матір'ю, батьком, іншими членами сім'ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.
Відповідно до статті 8 Закону № 2402-III кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (стаття 11 Закону № 2402-III).
У абзацах першому, другому статті 15 Закону № 2402-III зазначено, що дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Положеннями статті 2 Конвенції про контакт з дітьми ETS N 192 визначено, що "контакт" означає, зокрема, iii) надання інформації такій особі про дитину або дитині про таку особу.
Таким чином, міжнародними та національними нормами законодавства України закріплено, що дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Також передбачено обов'язок того із батьків, який проживає окремо, брати участь у вихованні дитини. У іншого з батьків виникає зустрічний обов'язок - не чинити цьому перешкоди.
За вказаних обставин, проаналізувавши наявні в справі докази, враховуючи принцип рівності батьків у реалізації права на вільне спілкування з дитиною та участь у її вихованні, активне бажання батька брати участь у вихованні сина та спілкуватися з ним, відсутність підтверджених належними та допустимими доказами обставин, які б могли бути підставою для обмеження цього права, беручи до уваги, що між сторонами склалися такі відносини, які позбавляють позивача можливості отримати інформацію про важливі обставини життя свого сина та те, що сторони не змогли самостійно визначити порядок участі батька у вихованні дитини, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову з огляду на таке.
Стала практика Верховного Суду та ЄСПЛ наголошує, що в спірних правовідносинах, які стосуються вкрай чутливої сфери та долі дитини, інтереси якої превалюють над формальним тлумаченням норм права, питання слід вирішувати в контексті кожної конкретної справи без формального та уніфікованого підходу лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, що мають значення для вирішення спору, та вивчення і дослідження усіх доказів як у сукупності, так і кожного доказу окремо.
Суд зауважує, що право батька мати інформацію про місце перебування своєї дитини, місце навчання та про основні обставини життя дитини є його беззаперечним правом, та не суперечить інтересам дитини.
Мати не має права приховувати відповідну інформацію про дитину та перешкоджати батькові в отриманні такої інформації.
Суд наголошує, що для дитини вкрай важлива комунікація батьків у спілкуванні між собою в питаннях виховання останньої, що батьками, як встановлено судом, не здійснюється.
Суд звертає увагу сторін на те, що саме батьки несуть відповідальність по відношенню до малолітньої дитини, та саме вони повинні докласти усіх зусиль для того, щоб у їх дитини виникало прагнення бути як із мамою, так і з батьком.
Під час розгляду справи встановлено, що між сторонами не досягнуто домовленості щодо питання виховання дитини.
З матеріалів справи установлено, що питання участі представника позивача у вихованні дитини неодноразово вирішувалось в судовому порядку.
Крім того, позовні вимоги ОСОБА_2 нерозривно пов'язані з його обов'язками як батька, який є відповідальним за законом за забезпечення захисту і піклування, які необхідні для благополуччя його сина.
Щодо вимоги про визнання дії (бездіяльність) ОСОБА_4 щодо ненадання інформації про малолітнього ОСОБА_1 його батькові ОСОБА_2 з 2017 року по час звернення позовною заявою такими що порушують права та інтереси малолітнього ОСОБА_1 .
Суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині, оскільки матеріали справи не містять доказів надання ОСОБА_3 інформації про малолітнього ОСОБА_1 його батькові ОСОБА_2 .
Щодо вимоги про становлення додаткового порядку контакту малолітнього ОСОБА_1 з його батьком ОСОБА_2 у частині надання інформації.
Ураховуючи характер стосунків, які склались між батьками дитини та між дитиною і кожним з батьків, вік дитини, а також закріплений у положеннях чинного законодавства України принцип рівності батьків у реалізації права на вільне спілкування з дитиною та участі у її вихованні, бажання батька на участь у вихованні та спілкуванні зі своїм сином, суд вважає доцільним і таким, що відповідатиме інтересам дитини вимоги про становлення додаткового порядку контакту малолітнього ОСОБА_1 з його батьком ОСОБА_2 у частині надання інформації: ОСОБА_3 повідомляє листом з власним підписом та датою (або скан-копією такого листа) ОСОБА_2 на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2 (у разі відсутності такої можливості - поштою на адресу: АДРЕСА_1 ) інформацію про ОСОБА_1 з дня набрання законної сили рішення суду до досягнення дитиною повноліття - ІНФОРМАЦІЯ_3 про: персональні контактні дані (адреса реєстрації, фактичного проживання, номер телефону, електронна пошта, акаунти у месенджерах/соціальних мережах) - з дня набрання законної сили рішення суду; навчання у обов'язковому закладі освіти та відвідування додаткових закладів виховання, дозвілля, розвитку чи спорту (адреса, клас, контакти керівника, розклад занять, періоди канікул, порядок участі батьків у навчальному процесі) - з дня набрання законної сили рішення суду; результати навчання у закладах освіти та додаткових закладах виховання (табель успішності, довідка з гуртка, сертифікати тощо), не пізніше наступного дня після закінчення кожного навчального періоду (в перший день кожних канікул); фото дитини (в повний зріст, а також портретне фото), не пізніше наступного дня після закінчення кожного навчального періоду (в перший день кожних канікул).
Так як заочним рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 12 березня 2024 року з урахуванням постанови Харківського апеляційного суду ві 11 червня 2024 року (справа № 619/4451/23) встановлено ОСОБА_2 додатковий порядок участі у вихованні та спілкуванні з малолітнім ОСОБА_1 а саме: необмежене спілкування батька ОСОБА_2 з дитиною ОСОБА_1 засобами телефонного, поштового, електронного та іншого засобу зв'язку; зобов'язано ОСОБА_3 повідомляти батька дитини, ОСОБА_2 , на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2 : про адресу фактичного перебування дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у разі її зміни, про захворювання дитини, про виклик йому лікаря, поставлений діагноз, стан дитини, необхідні ліки, адреси лікарні впродовж доби з моменту настання таких обставин; та зобов'язано ОСОБА_5 забезпечувати зв'язок ОСОБА_2 з сином ОСОБА_1 засобами телефонного, поштового, електронного, відео та іншого засобу зв'язку кожної неділі з 18:00 до 20:00 години, то суд відмовляє у задоволенні позову в частині зобов'язання ОСОБА_3 повідомлення листом з власним підписом та датою (або скан-копією такого листа) ОСОБА_2 на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2 (у разі відсутності такої можливості - поштою на адресу: АДРЕСА_1 ) інформацію про ОСОБА_1 з дня набрання законної сили рішення суду до досягнення дитиною повноліття - ІНФОРМАЦІЯ_3 про: зміну місця проживання, перебування чи реєстрації, номеру телефону, електронної пошти, акаунтів, а також виїзд за межі місця постійного проживання більш ніж на два дні з зазначенням адреси перебування та тривалості такого виїзду - не пізніше наступного дня після настання відповідної обставини; факти захворювання, діагноз, лікування, прийом лікарських засобів, наступне відвідування лікаря, встановлені обмеження, контакти лікаря та адреси медичних закладів - не пізніше наступного дня з моменту звернення за медичною допомогою.
Вимоги про встановлення додаткового порядку контакту малолітнього ОСОБА_1 з його батьком ОСОБА_2 у частині надання інформації: ОСОБА_3 повідомляє листом з власним підписом та датою (або скан-копією такого листа) ОСОБА_2 на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2 (у разі відсутності такої можливості - поштою на адресу: АДРЕСА_1 ) інформацію про ОСОБА_1 з дня набрання законної сили рішення суду до досягнення дитиною повноліття - ІНФОРМАЦІЯ_3 про: інші істотні обставини життя дитини (участь у змаганнях, публічних заходах, отримання нагород, дисциплінарні порушення, притягнення до адміністративної чи кримінальної відповідальності, затримання правоохоронними органами, порушення громадського порядку тощо), не пізніше наступного дня після настання таких обставин - задоволенню не підлягають, оскільки носять узагальнений характер та не можуть бути задоволені судом з огляду на їх неконкретність.
Також суд зазначає? що з урахуванням вікових змін дитини, його розвитку та потреб, батьки не позбавлені в майбутньому права змінити встановлений судом спосіб участі у вихованні дитини, що буде відповідати інтересам дитини.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 244 ЦПК України після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.
Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 12, 13, 81, 83, 89, 258, 259, 263-265, 268, 351, 352, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_2 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати дії (бездіяльність) ОСОБА_4 щодо ненадання інформації про малолітнього ОСОБА_1 його батькові ОСОБА_2 з 2017 року по час звернення позовною заявою такими що порушують права та інтереси малолітнього ОСОБА_1 .
Встановити наступний додатковий порядок контакту малолітнього ОСОБА_1 з його батьком ОСОБА_2 у частині надання інформації: ОСОБА_3 повідомляє листом з власним підписом та датою (або скан-копією такого листа) ОСОБА_2 на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2 (у разі відсутності такої можливості - поштою на адресу: АДРЕСА_1 ) інформацію про ОСОБА_1 з дня набрання законної сили рішення суду до досягнення дитиною повноліття - ІНФОРМАЦІЯ_3 про:
- персональні контактні дані (адреса реєстрації, фактичного проживання, номер телефону, електронна пошта, акаунти у месенджерах/соціальних мережах) - з дня набрання законної сили рішення суду;
- навчання у обов'язковому закладі освіти та відвідування додаткових закладів виховання, дозвілля, розвитку чи спорту (адреса, клас, контакти керівника, розклад занять, періоди канікул, порядок участі батьків у навчальному процесі) - з дня набрання законної сили рішення суду;
- результати навчання у закладах освіти та додаткових закладах виховання (табель успішності, довідка з гуртка, сертифікати тощо), не пізніше наступного дня після закінчення кожного навчального періоду (в перший день кожних канікул);
- фото дитини (в повний зріст, а також портретне фото), не пізніше наступного дня після закінчення кожного навчального періоду (в перший день кожних канікул).
В іншій частині позову відмовити.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування (ім'я) сторін та інших учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_5 ;
законний представник позивача: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
відповідач: ОСОБА_3 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 ;
третя особа: Служба у справах дітей Малоданилівської селищної ради, місцезнаходження: 62341, Харківська область, Харківський район, с-ще Мала Данилівка, вул. Ювілейна, буд. 5, ідентифікаційний код 43644544.
Повне судове рішення складено 06 лютого 2026 року.
Суддя Є. А. Болибок