Справа № 401/310/26
Провадження № 2/401/926/26
"06" лютого 2026 р. м. Світловодськ
Суддя Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області Макарова Ю.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Полянський Віктор Миколайович, про розподіл спадщини та визнання права власності на спадкове майно, -
04 лютого 2026 року позивач звернулася до Світловодського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Полянський Віктор Миколайович, про розподіл спадщини та визнання права власності на спадкове майно.
У позовній заяві позивач просить суд звільнити її від сплати судового збору відповідно до ч. 3 ст. 136, ч. 4 ст. 175 ЦПК України. На підтвердження доводів надано довідку ГУ ДПС у Кіровоградській області за 2025 рік станом на 02 лютого 2026 року, відповідно до якої, за період з січня 2025 року по грудень 2025 року в позивача відсутні доходи.
Відповідно до ч. 3 ст. 136 ЦПК України - з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України "Про судовий збір".
При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Вирішуючи такі заяви, суд повинен враховувати те, що якщо при сплаті необхідних судових витрат середньомісячний дохід особи буде меншим від рівня прожиткового мінімуму, встановленого законом для відповідної категорії осіб, тоді в суду є підстава для застосування заходів щодо зменшення, звільнення, розстрочення або відстрочення сплати судового збору.
Крім того, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R(81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, враховуючи положення п. 1 ст. 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі"), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
У зв'язку із цим, при здійсненні правосуддя в цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані із судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до статей 133, 136 ЦПК України, Закону України "Про судовий збір", а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
Приписами ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
При цьому, положення Закону України "Про судовий збір" кореспондуються з положеннями ст. 2 ЦПК України, якими розкривається зміст однієї із засад цивільного судочинства, а саме, рівності всіх учасників цивільного процесу перед законом і судом. Згідно приписів вказаної статті усі учасники цивільного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників цивільного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Таким чином, усі учасники процесу є рівними при здійсненні своїх прав та обов'язків, у тому числі в питанні необхідності сплати судового збору.
У розумінні приписів ст. 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин. При цьому, позивач має довести існування фінансових труднощів.
Водночас, позивачем не надано суду достатніх та належних доказів наявності обставин щодо відсутності коштів на оплату судового збору, як підстави для звільнення від сплати судового збору.
На підтвердження майнового стану надано Відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з січня 2025 року по грудень 2025 року, інших доказів на підтвердження майнового стану та джерел доходу не надано.
Надана довідка не може свідчити про те, що позивач не має коштів для сплати судового збору, оскільки позивач є працездатною особою і може отримувати допомогу по безробіттю та інші доходи. Не надано доказів перебування на обліку Державного центру зайнятості або відомості про надання статусу малозабезпеченої родини та ін.
Аналогічні позиції викладені Верховним Судом в ухвалах від 10 жовтня 2019 року по справі № 215/3329/19, від 16 жовтня 2019 року по справі № 215/5288/18, від 18 жовтня 2019 року по справі № 215/5427/18, від 21 жовтня 2019 року по справі № 215/1025/19.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Частиною 4 ст. 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім того, статтею 136 ЦПК України передбачено право (а не обов'язок) суду щодо відстрочення, розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору.
Суд зазначає, що обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов'язків, передбачених законами України, у зв'язку з чим, безпідставне звільнення від його сплати окремих осіб може свідчити про надання одній із сторін незаконної переваги перед іншою.
Враховуючи викладені обставини, клопотання представника про звільнення позивача від сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Частиною першою ст. 187 ЦПК України передбачено, що суддя відкриває провадження у справі за відсутності, крім іншого, підстав для залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України - до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Враховуючи, що клопотання про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню, подана позовна заява підлягає залишенню без руху в зв'язку з несплатою судового збору та невідповідності вимогам ст. 175 ЦПК України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Позивачем заявлено одну позовну вимогу майнового характеру.
Згідно із підпунктом 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, встановлено ставку судового збору в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 331,20 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (16 640,00 грн.).
Відповідно до Закону України "Про державний бюджет на 2026 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2026 року встановлений у розмірі 3 328,00 грн..
Позивачем зазначена ціна позову в сумі 924 500,00 грн..
Враховуючи викладені обставини, позивачу необхідно сплатити судовий збір у сумі 9 245 грн. 00 коп..
Згідно із ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. ст. 136, 177, 185 ЦПК України, Закон України "Про судовий збір", суддя, -
Відмовити позивачу ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Полянський Віктор Миколайович, про розподіл спадщини та визнання права власності на спадкове майно - залишити без руху.
Повідомити позивачу про необхідність, протягом п'яти днів з дня отримання копії даної ухвали виправити зазначені недоліки позовної заяви, а саме:
- надати до суду документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому законом порядку і розмірі.
Судовий збір у сумі 9 245 грн. 00 коп. сплатити за реквізитами:
Отримувач коштів ГУК у Кіров.обл./тг м.Світловодськ; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37918230; Рахунок отримувача UA248999980313151206000011563; Код класифікації 22030101.
Роз'яснити позивачу, що на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Світловодського міськрайонного суду
Кіровоградської області Ю.І. Макарова