06.02.2026
про відмову у задоволенні скарги
копія
Справа № 401/1654/25 Провадження № 1-кс/401/25/26
02 лютого 2026 року м. Світловодськ
Слідчий суддя Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області
ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря ОСОБА_2 ,
законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за скаргою представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6 на постанову дізнавача сектору дізнання Відділення поліції №1 (м. Світловодськ) Олександрійського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_7 від 17 грудня 2025 року про закриття кримінального провадження №1202512119000063, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 квітня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.125 КК України, -
09 січня 2026 року до суду надійшла скарга представника малолітнього потерпілого ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6 , на постанову дізнавача сектору дізнання Відділення поліції №1 (м. Світловодськ) Олександрійського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_7 від 17 грудня 2025 року про закриття кримінального провадження №1202512119000063, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 квітня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.125 КК України.
Адвокат ОСОБА_6 в обґрунтування скарги посилається на те, що 17 грудня 2025 року дізнавач сектору дізнання Відділення поліції № 1 (м. Світловодськ) Олександрійського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, старший лейтенант поліції ОСОБА_7 виніс постанову про закриття кримінального провадження № 12025121190000063 від 15 квітня 2025 року, відкритого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 ККУ. Вважає, що вказану постанову слід скасувати через грубі процесуальні порушення, недостатність доказів, та невиконання обов'язкових слідчих дій, визначених попередньою ухвалою слідчого судді від 27 серпня 2025 року у справі № 401/1654/25 якою скасовано попередню постанову дізнавача про закриття кримінального провадження. Представник скаржника зазначає, що винесена дізнавачем оскаржувана постанова винесена є передчасно та є незаконною, оскільки не було виконано обов'язкові слідчих дій, зокрема, не проведено допит малолітнього свідка ОСОБА_8 за участю представника потерпілого, не проведено слідчого експерименту за участю потерпілого, не проведено слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_8 , та не призначено психологічну експертизу для оцінки намірів ОСОБА_9 , що є необхідним для встановлення умислу та правильної кваліфікації дій. Крім цього, посилається на те, що у разі доведення вини попри недосягнення в момент вчинення кримінального правопорушення віку кримінальної відповідальності до ОСОБА_9 можуть бути застосовані примусові заходи виховного характеру. Враховуючи викладене, просить скасувати вказану постанову про закриття кримінального провадження, так як дізавач не дослідив всебічно, повно і неупереджено обставини кримінального провадження і не надав їм належну правову оцінку.
Ухвалою слідчого судді від 12 січня 2026 року у справі відкрито провадження та призначено судовий розгляд скарги.
Представник скаржника - адвокат ОСОБА_6 подав письмову заяву про розгляд скарги без його участі та за відсутності законного представника малолітнього потерпілого, подану скаргу підтримують та просять її задовольнити посилаючись на доводи викладені у скарзі.
Прокурор ОСОБА_10 в судовому засіданні зазначила, що скарга не підлягає задоволенню, оскільки під час дізнання проведено всі слідчі дії, в тому числі проведено повторну судову медичну експертизу, яка підтверджує ступінь тілесних ушкоджень завданих малолітньому потерпілому.
Заслухавши думку учасників судового провадження, ознайомившись із матеріалами скарги та матеріалами кримінального провадження, в судовому засіданні було встановлено відсутність підстав для задоволення скарги.
Відповідно до положень ч.2 ст.9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до ч.1 ст.26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбаченим цим кодексом.
Слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється (ч. 5 ст. 40 КПК України).
Згідно ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Статтею 94 КПК України визначено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки всіх зібраних та перевірених доказів.
За змістом ч. 1 ст. 92, ч. 2 ст. 91 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, покладається на слідчого, дізнавача, прокурора. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Частиною 2 статті 93 КПК України передбачено, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Отже, закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин і на підставі оцінки слідчим, дізнавачем у сукупності всіх доказів, що наявні в матеріалах провадження.
Слідчий суддя, в свою чергу, зобов'язаний перевірити законність прийнятої дізнавачем, слідчим, прокурором постанови про закриття провадження. В разі, якщо слідчим, прокурором закрито провадження за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, то слідчий суддя має звернути увагу на те, чи містить ця постанова детальний виклад обставин, за яких заявник вважає, що вчинено кримінальне правопорушення та доводи дізнавача, слідчого, прокурора на їх спростування.
У судовому засіданні встановлено, що 03 березня 2025 року о 10:15 у спортивній залі Комунального закладу «Ліцей «Перспектива» Світловодської міської ради (вул. Приморська, 70 а, м. Світловодськ) неповнолітній ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) спрямував лазерний промінь у обличчя неповнолітнього ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), спричинивши тілесне ушкодження, діагностоване як макулопатія правого ока.
15 квітня 2025 року сектором дізнання Відділення поліції № 1 розпочато досудове розслідування за ч. 1 ст. 125 КК України, яке в подальшому перекваліфіковано на ч. 2 ст. 125 КК України.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 39 від 10 травня 2025 року, складеного медичним експертом ОСОБА_11 , визначено, що завдане 03 березня 2025 року неповнолітнім ОСОБА_9 неповнолітньому ОСОБА_5 тілесне ушкодження є легким з короткочасним розладом здоров'я, спричинене впливом лазера.
15 липня 2025 року законний представник неповнолітнього потерпілого, ОСОБА_3 , подала дізнавачу клопотання про призначення повторної судово-медичної експертизи для з'ясування характеру, ступеня тяжкості та можливих довгострокових наслідків ушкодження здоров'я її сину, яке постановою дізнавача від 21 липня 2025 року було залишено без задоволення.
05 серпня 2025 року дізнавачем сектору дізнання Відділення поліції №1 (м. Світловодськ) Олександрійського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_7 винесено постанову про закриття кримінального провадження №1202512119000063, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 квітня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.125 КК України.
Ухвалою слідчого судді Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 серпня 2025 року було задоволено скаргу представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5 на постанову дізнавача від 05 серпня 2025 року про закриття кримінального провадження, та скасовано зазначену постанову щодо необхідності призначення та проведення під час досудового розслідування судово-медичної експертизи для встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень, які було завдано неповнолітньому потерпілому.
15 вересня 2025 року начальником СД ВП №1 (м.Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області було винесено постанову про призначення повторної судово-медичної експертизи, проведення якої доручено експертам ДСУ "Кіровоградське обласне бюро судово-медичної експертизи".
На підставі вказаної постанови було проведено комісійну судово-медичну експертизу, за результатами якої встановлено відсутність критеріїв за якими можливе віднесення отриманих потерпілим ОСОБА_5 тілесних ушкоджень до середнього ступеня тяжкості (висновок експерта №53 від 12.12.2025).
Слідчий суддя зазначає, що межі судового розгляду скарги полягають у перевірці достатності вжитих слідчим заходів для встановлення істини.
З оскаржуваної постанови видно, що підставою для закриття провадження за ч. 2 ст. 125 КК України стала відсутність у діях малолітнього ОСОБА_9 складу кримінального правопорушення, а саме його суб'єктивної сторони - умислу, а також що малолітній не є суб'єктом кримінального правопорушення.
Щодо доводів скаржника про проведення допиту малолітнього свідка ОСОБА_8 без участі представника потерпілого слідчий суддя зазначає, що це не є автоматичною підставою для визнання доказу недопустимим або оскаржуваної постанови дізнавача незаконною.
Відповідно до положень КПК України, слідчий (дізнавач) є самостійним у своїй процесуальній діяльності, самостійно визначає черговість та порядок проведення слідчих дій.
Більш того, скаржником не вказано як саме присутність представника потерпілого могла змінити встановленні фактичні дані, надані свідком, які саме суттєві обставини, що могли б змінити висновок про відсутність умислу, не були з'ясовані під час цього допиту, який проводився за участю законного представника вказаного свідка та психолога.
Крім цього, скаржник зазначає, що дізнавачем не проведено одну з обов'зякових слідчий дій, а саме не проведено слідчого експерименту за участю потерпілого та за участю свідка ОСОБА_12 .
З цього приводу слід зазначити, що слідчий експеримент не є обов'язковою слідчою дією у кожному провадженні, його проведення має сенс лише тоді, коли необхідно перевірити дані, які неможливо встановити іншим шляхом.
Слідчий суддя вважає, що проведення слідчого експерименту у даному випадку є недоцільним, оскільки висновок дізнавача про відсутність умислу ґрунтується на об'єктивних даних отриманих в результаті проведених судово-медичних експертиз, згідно з якими потрапляння лазерного променя в око потерпілого було локалізованим та короткочасним, а тому механізм події вже з'ясовано технічним шляхом без проведення додаткових відтворюючих дій, що узгоджується також із показаннями свідків. Вказаний характер дії (короткочасність та випадковість траєкторії) є технічно несумісним із цілеспрямованим умислом на заподіяння тілесного ушкодження, що вимагало б тривалої та фіксованої дії променя, а тому результати слідчого експерименту не могли б стати підставою для спростування висновку про відсутність умислу, який ґрунтується на сукупності інших зібраних доказів.
На переконання слідчого судді, залучення малолітніх осіб до повторного відтворення обставин слідчого експерименту (травмуючої події) має бути виправданим нагальною процесуальною необхідністю, якої у даному провадженні дізнавачем не встановлено, і представником потерпілого не доведено.
Слідчий суддя вважає висновок дізнавача про відсутність потреби у такій слідчій дії цілком обґрунтованим.
Питання наявності чи відсутності умислу є виключно правовим питанням, встановлення якого належить до компетенції органу розслідування (ст. 91, 92 КПК України).
Спеціальні знання в галузі психології не можуть бути використані для надання юридичної оцінки внутрішньому ставленню особи до своїх дій, оскільки це було б підміною процесуальних повноважень дізнавача висновком експерта. Психологічний стан дитини у момент гри не може спростувати об'єктивні фактичні дані про короткочасність контакту променя з оком.
Щодо доводів скаржника про непроведення психологічної експертизи для оцінки намірів ОСОБА_9 , що є необхідним для встановлення умислу, слід зазначити, що питання наявності чи відсутності умислу та його спрямованості є виключним обов'язком органу розслідування та суду, що здійснюється шляхом аналізу всієї сукупності зібраних доказів, і не може бути предметом дослідження психологічної експертизи. Скаржником не наведено обґрунтованих доводів того яким чином проведення такої експертизи може спростувати фактичні обставини події встановлені органом досудового розслідування в ході розслідування.
На підставі викладеного, слідчий суддя, не вдаючись у детальну оцінку кожного доказу як суд при розгляді справи по суті, дійшов висновку, що в рамках даного кримінального провадження органом досудового розслідування було вчинено необхідні процесуальні дії для встановлення фактичних обставин провадження, виконано надані прокурором вказівки, а також вжито передбачені законом заходи щодо збирання та оцінки доказів відповідно до вимог ст. 94 КПК України з точки зору належності, допустимості, достовірності, а в сукупності з іншими доказами - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, виходячи із положень ст. 2 КПК України, та дізнавачем прийнято обґрунтоване рішення про закриття кримінального провадження.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Враховуючи зазначене, слідчий суддя вважає, що рішення дізнавача стосовно необхідності закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, відповідає вимогам кримінально-процесуального законодавства та підтверджується матеріалами кримінального провадження.
Згідно ч. 1 ст. 307 КПК України слідчий суддя за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляє ухвалу згідно з правилами цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Таким чином, слідчий суддя приходить до переконання, що постанова дізнавача сектору дізнання Відділення поліції №1 (м. Світловодськ) Олександрійського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_7 від 17 грудня 2025 року про закриття кримінального провадження №1202512119000063, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 квітня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.125 КК України, винесена законно та обґрунтовано з дотриманням норм кримінального процесуального законодавства.
Враховуючи вказане, в судовому засіданні встановлено, що обставини викладені в скарзі адвоката ОСОБА_6 не знайшли свого підтвердження під час розгляду скарги, а доводи скаржника зводяться до суб'єктивного тлумачення обставин та незгоди з результатами розслідування, що не є підставою для скасування законного процесуального рішення, а тому в її задоволенні слід відмовити.
Водночас слідчий суддя зазначає, що закриття кримінального провадження з підстав відсутності складу кримінального правопорушення не позбавляє потерпілу сторону права на звернення до суду в порядку цивільного судочинства для відшкодування завданої моральної та матеріальної шкоди батьками неповнолітньої особи внаслідок спричинення тілесного ушкодження.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Відмовити в задоволенні скарги представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6 на постанову дізнавача сектору дізнання Відділення поліції №1 (м. Світловодськ) Олександрійського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_7 від 17 грудня 2025 року про закриття кримінального провадження №1202512119000063, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 квітня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.125 КК України.
Повний текст ухвали слідчого судді проголошено об 11 годині 00 хв. 06 лютого 2026 року.
Відповідно до ч. 3, ст. 307, ст. 309 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги може бути оскаржена в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Світловодського
міськрайонного суду ОСОБА_1
Згідно з оригіналом