Провадження № 1-кп/211/321/26
ЄУН 211/4633/25
05 лютого 2026 року м. Кривий Ріг
Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12025041720000008 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч. 1 ст. 317 КК України,
у судовому засіданні прокурор завив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з можливістю внесення застави. Обґрунтовує це тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки він має слабкі соціальні зв'язки, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а тому існують реальні ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання та просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. ОСОБА_4 пояснив, що він має двох доньок - повнолітню та неповнолітню доньку, які потребують батьківського піклування та матеріальної допомоги, оскільки його колишня дружина на даний час хворіє. Сам він може працевлаштуватися.
Суд, вислухавши думку учасників процесу, встановив таке.
Наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Суд зазначає, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками тощо.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
При вирішенні питання про продовження заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою суд враховує те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється в тому числі у вчинені тяжкого злочину у сфері незаконного обігу психотропних речовин, за що законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років. ОСОБА_4 не працює, у зв'язку із чим не має офіційного місця роботи, підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту психотропної речовини та незаконному збуті особливо небезпечної психотропної речовини, а також у наданні приміщення для незаконного вживання психотропних речовин та його злочинна діяльність була припинена лише завдяки роботі правоохоронних органів. Отже ОСОБА_4 , залишаючись на свободі, може продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється та, усвідомлюючи неминучість покарання у вигляді позбавлення волі, він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Щодо доводів ОСОБА_4 , то жодних належних та достатніх доказів на їх підтвердження суду він не надав.
На підставі вищевикладеного, а також враховуючи дані про особу обвинуваченого в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність прокурором у клопотанні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні. Таким чином відсутні підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи будуть адекватними заходами у даному кримінальному провадженні, тому є необхідність задовольнити клопотання прокурора, оскільки стороною обвинувачення в повному обсязі доведено суду обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_4 на свободу, а доводи сторони захисту є непереконливими.
На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне продовжити ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
Керуючись ст.ст. 291, 314, 315, 369, 372, 376 КПК України, суд
продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з можливістю внесення застави, розмір якої визначений ухвалою слідчого судді Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 березня 2025 року №1-кс/211/520/25 ЄУН 211/352/25, на 60 (шістдесят) днів та утримувати його в Державній установі «Криворізька установа виконання покарань №3» до 05 квітня 2026 року включно.
Копію ухвали вручити обвинуваченому та його захиснику.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення до Дніпровського апеляційного суду через Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Суддя: ОСОБА_1
Повний текст ухвали складений 05 лютого 2026 року о 16 год. 37 хв.