Справа № 932/1093/26
Провадження № 1-кс/932/639/26
05 лютого 2026 року слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , вивчивши клопотання старшого дізнавача СД ВП№4 ДРУП№1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 , погоджене прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026047150000021 від 01.02.2026, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.290 КК України,-
До слідчого судді Шевченківського районного суду міста Дніпра надійшло клопотання старшого дізнавача СД ВП№4 ДРУП№1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 , погоджене прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026047150000021 від 01.02.2026, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.290 КК України.
Згідно протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 05.02.2026 клопотання передане на розгляд слідчому судді ОСОБА_1 .
Слідчий суддя, вивчивши клопотання та додані до нього документи, приходить до висновку про необхідність повернення даного клопотання прокурору для усунення недоліків.
У відповідності до ч.1 ст.132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Цей перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
Між тим, вказані вимоги КПК України при поданні клопотання виконані не в повному обсязі.
У клопотанні старшого дізнавача, в порушення п.1 ч.2 ст.171 КПК України, не зазначено мету арешту майна.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
Зазначена норма покладає на слідчого суддю обов'язок повідомити зазначених осіб про час і місце розгляду клопотання , а на особу, яка звертається з клопотанням відповідно повідомити слідчого суддю, хто є власником/володільцем майна, щодо якого розглядається клопотання, їх місцезнаходження та відомі засоби зв'язку для належного повідомлення, а також статус цих осіб в кримінальному провадженні.
Клопотання старшого дізнавача в частині доцільності розгляду клопотання про арешт майна без участі власника майна, його захисника, представника чи законного представника не відповідає вимогам Закону, оскільки законодавець чітко встановив можливість розгляду клопотання без повідомлення вищевказаних учасників виключно щодо майна, яке не було тимчасово вилучене.
У даному випадку у клопотанні старшого дізнавача ставиться питання арешту майна, яке тимчасово було вилучене в ході проведення огляду місця події 31.01.2026 та поміщене на штраф - майданчик ВП№4 ДРУП№1 ГУНП в Дніпропетровській області.
Клопотання про арешт майна не містить даних власника майна (електронну пошту, контактні дані), що з урахуванням визначеного ст.172 КПК України стислого строку розгляду клопотання, виключає надіслання повідомлення поштою, фактично позбавляє слідчого суддю можливості дотримання вимог ст.ст.22, 24-28, 172 КПК України.
Таким чином, у клопотанні про арешт майна має бути обов'язково зазначено відомості про власників майна чи осіб у володінні яких перебуває майно (засоби телефонного зв'язку та електронної пошти), що необхідно для виклику цієї особи у судове засідання.
Розглядаючи клопотання слідчий суддя з'ясовує, чи відповідає таке клопотання вимогам ст.171 КПК України, а ч.3 ст.172 КПК України передбачено, що слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без дотримання вимог ст.171 цього Кодексу, повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
Вказані недоліки та неповнота є суттєвими, що безумовно є підставою для повернення клопотання щодо накладення арешту для виконання вимог ст.171 КПК України, встановивши строк для усунення недоліків в сімдесят дві години з моменту отримання копії даної ухвали.
Керуючись ст. ст. 170-172, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого дізнавача СД ВП№4 ДРУП№1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 , погоджене прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпрам ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026047150000021 від 01.02.2026, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.290 КК України - повернути прокурору для усунення недоліків, що зазначені у цій ухвалі, протягом сімдесят двох годин з моменту отримання копії даної ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1