Тернівський районний суд міста Кривого Рогу
Дніпропетровської області
справа № 215/9239/25
номер провадження 3/215/210/26
02 лютого 2026 року суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Дудіков А.В., розглянувши матеріал, який надійшов від полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серія ВАБ №413881 від 20.11.2025, 20.11.2025 о 20-30 год. гр. ОСОБА_1 за місцем свого мешкання: АДРЕСА_2 , вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 домашнє насильство, а саме умисні дії фізичного і психологічного характеру, які полягали у штовханнях, ображав нецензурною лайкою, чим завдав психологічних страждань, внаслідок чого могла бути завдана шкода фізичному і психологічному здоров'ю ОСОБА_2 . Правопорушення вчинено повторно протягом року.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 , в судове засідання, призначене на 02.02.2026 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи записів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Суд позбавлений повноважень щодо збирання доказів за власною ініціативою, а тому розглядає справу на підставі тих доказів, які зібрані і надані сторонами справи.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Згідно з приписами ч. 2 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Постановою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05.12.2025р. адміністративний матеріал 215/9239/25 (провадження №3/215/3290/25) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , повернути до полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП - для належного до оформлення, оскільки протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 413881 не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, зокрема в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 проживає по АДРЕСА_1 , однак в графі «склад адміністративного правопорушення» вказано, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення за місцем свого мешкання по АДРЕСА_2 ; в графі «свідки» не зазначено про їх наявність або відсутність.
На виконання вимог постанови суду від 05.12.2025р. працівниками поліції додано додаткову інформацію, в якій вказано, що в протоколі було помилково вказана адреса скоєння правопорушення АДРЕСА_2 , дійсна адреса вчинення правопорушення АДРЕСА_1 . Свідки даного правопорушення не залучалися. До матеріалів справи додано завірену довідку про накладення на ОСОБА_1 стягнення за адміністративне правопорушення ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
У протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що ОСОБА_1 20.11.2025 о 20-30 год. за місцем свого мешкання: АДРЕСА_2 , вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 домашнє насильство, а саме умисні дії фізичного і психологічного характеру, які полягали у штовханнях, ображав нецензурною лайкою, чим завдав психологічних страждань, внаслідок чого могла бути завдана шкода фізичному і психологічному здоров'ю ОСОБА_2 .
Протокол є важливим процесуальним документом, який має підтверджувати факт неправомірних дій за які передбачена адміністративна відповідальність, а тому він повинен бути оформлені належним чином, містити в собі всі дані, необхідні для своєчасного та об'єктивного вирішення питання про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення.
Всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути доведені сукупністю належних та допустимих доказів.
А тому, особа, яка складає протокол, повинна ретельно з'ясувати обставини події (конфлікту) у обох учасників, відшукати можливих свідків події та, у сукупності зі з'ясованими обставинами та здобутими доказами на їх підтвердження, визначитися чи дії особи завдали шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а також чи такі дії чинили домашнє насильство фізичного, психологічного або економічного характеру.
Сам по собі протокол не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».
До протоколу про адміністративне правопорушення було долучено копію рапорту уповноваженої службової особи ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП Дишлюк О. та протокол прийняття заяви ОСОБА_2 , (а.с. 2,6).
Разом з тим, відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постанові від 20 травня 2020 року, у справі №524/5741/16-а, рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень.
Із письмового протоколу прийняття заяви потерпілої, неможливо беззаперечно дійти висновку про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
З долученого до матеріалів справи диску з відеофайлами, які були переглянуті судом, не вбачається вчинення ОСОБА_1 будь-яких протиправних дій. Останній під час спілкування з працівниками поліції повідомляв про неналежну поведінку ОСОБА_2 , внаслідок чого у них виникли непорозуміння.
Інших доказів, в тому числі, письмових пояснень свідків, які б могли підтвердити зазначені працівниками поліції в протоколі обставини, останніми суду не надано.
З урахуванням наведеного, з точки зору достатності доказів, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять тієї сукупності доказів, яка б усунула обґрунтований сумнів щодо доведеності наявності в діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП. Доказ про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, а саме постанову суду не долучено.
Відповідно до положень ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 39 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) ЄСПЛ, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
У рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом».
У відповідності до п. 43 рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з урахуванням первісного визначення принципу "поза розумним сумнівом" у справі "Авшар проти Туреччини") доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Натомість вина ОСОБА_1 поза розумним сумнівом недоведена, що свідчить про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, а тому існують всі підстави для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 251, 252, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Суддя