Справа № 191/720/26
Провадження № 2-з/191/5/26
іменем України
05 лютого 2026 року м. Синельникове
Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Форощук С.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви,
05 лютого 2026 року заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, а саме: 1) заборонити Синельниківському відділу державної виконавчої
Служби (виконавче провадження №61003173 від 20.01.2020) укладати та підписувати акт про реалізацію майна (договір купівлі продажу) за результатами електронних торгів, лот №LAP001UA20251210?38757, проведених 20 січня 2026р.; 2. Заборонити переможцю торгів та будь яким іншим особам вчиняти будь які дії, пов'язані з укладенням, підписанням або нотаріальним посвідченням договору купівлі продажу земельної ділянки кадастровий № 1220310100:02:001:0091, площею 7,337 га.; 3). Заборонити державним реєстраторам та нотаріусам вчиняти будь які дії щодо державної реєстрації переходу права власності на цю земельну ділянку кадастровий №1220310100:02:001:0091 до розгляду майбутнього позову по суті.
В обґрунтування зазначає, що у межах виконавчого провадження державним виконавцем було організовано та проведено електронні торги з продажу належної їй на праві приватної власності земельної ділянки(паю) через електронну торгову систему Prozorro/Sale лот № LAP001UA2025121038757). Стартова ціна лота: 236 754,00 грн. без ПДВ. Ціна лота: 330 000,00 грн. без ПДВ. Електронні торги завершились 20.01.2026 о 13:08:05, проте на момент подання заяви договір купівлі-продажу не укладено, а право власності за переможцем торгів не зареєстровано. Існує реальна загроза укладення договору та державної реєстрації права власності на спірну земельну ділянку до розгляду справи по суті, що може унеможливити або істотно ускладнити виконання майбутнього рішення суду.
Ознайомившись із заявою про забезпечення позову, судом встановлено, що заява не відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України.
Згідно із ч. 1 та ч. 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Водночас ст. 151 ЦПК України, визначено вимоги до заяви про забезпечення позову.
Всупереч вимогам ст. 151 ЦПК України: в заяві не зазначений предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову (п. 3 ч. 1 ст. 151 ЦПК України); подана заява не містить у собі ціну позову, про забезпечення якого просить заявник (п. 5 ч. 1 ст. 151 ЦПК України).
А також, в супереч вимогам п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України подана заява не містить у собі пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
Пропозиція заявника щодо зустрічного забезпечення має бути зазначена у заяві про забезпечення позову, оскільки у відповідності до вимог ч. 8 ст. 153 ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
При цьому, питання необхідності застосування зустрічного забезпечення вирішується судом, а не заявником, і саме заявник зобов'язаний вказати, у відповідності до п. 6 ч.1 ст.151 ЦПК України, пропозиції щодо зустрічного забезпечення.
Відповідно до ч. 1, ч. 6 ст. 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову.
Враховуючи вищевказані положення процесуального закону, пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення у заяві про забезпечення позову є обов'язковими, а отже питання щодо необхідності застосування зустрічного забезпечення, вирішується судом з урахуванням обставин забезпечення позову та пропозицій заявника.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, необхідно брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Крім цього, у заяві про забезпечення позову не зазначено інші відомості, потрібні для забезпечення позову (п. 7 ч. 1 ст.151 ЦПК) щодо вартості майна, які необхідні для встановлення співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.
Також, ст. 152 ЦПК України встановлено, що заява про забезпечення позову подається : 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.
Так, у поданій заяві про забезпечення позову не зазначений предмет спору, що унеможливлює вірно встановити підсудність даної заяви, та в подальшому поданої позовної заяви.
Також, відповідно до ч. 6 ст. 151 ЦПК України, до заяви про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Заявницею до заяви не доданий документ на підтвердження сплати судового збору.
Отже, у поданій до суду заяві про забезпечення позову, заявницею зазначений формальний виклад обставин, без зазначення предмету позову (конкретизованого) та обґрунтування необхідності забезпечення позову; також відсутній виклад обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разу невжиття таких заходів, оскільки доводи заявника в обґрунтування забезпечення позову не можуть ґрунтуватись лише на його припущеннях.
Відповідно до ч. 10 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що вказану заяву про забезпечення позову необхідно повернути заявнику.
Керуючись ст.ст. 149, 150-153, 259-261 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви - повернути заявниці.
Роз'яснити заявниці, що повернення заяви про забезпечення позову не позбавляє повторно подати заяву про забезпечення позову, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви про забезпечення позову.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги, протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя С. А. Форощук