Справа № 199/1162/26
(1-кс/199/99/26)
05.02.2026 місто Дніпро
Слідчий суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , захисника - ОСОБА_4 , підозрюваного - ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ ВП № 1 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дзержинська Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, курсанта навчального взводу навчальної роти 3 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , солдата, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
СВ ВП № 1 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12026042220000098 від 26.01.2026 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що солдат ОСОБА_5 , 25.01.2026 о 22 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: м. Дніпро, вул. Луговська, біля буд.255, при цьому достовірно знаючи, що на всій території України з 24.02.2022 у зв'язку із збройною агресією російської федерації проти України на підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введений воєнний стан, який продовжений до теперішнього часу, побачив раніше незнайомого йому потерпілого ОСОБА_7 , який впустив на землю належний йому мобільний телефон марки Poco M7 Pro 5G Black 8GB Ram 256 GB ROM, imei НОМЕР_2 , який ОСОБА_5 визначив предметом свого злочинного посягання. Далі ОСОБА_5 , реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, та вони є непомітними для потерпілого ОСОБА_7 , а також інших осіб, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, вчиняючи злочин в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу викрав майно, яке належить потерпілому ОСОБА_7 , а сааме: мобільний телефон марки Poco M7 Pro 5G Black 8GB Ram 256 GB ROM, imei НОМЕР_2 , вартістю 5000 грн., чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на вищевказану суму.
Після чого, ОСОБА_5 , утримуючи при собі викрадене майно, покинув місце вчинення злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правпорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Клопотання про застосування запобіжного заходу ОСОБА_5 обґрунтовано наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які підтверджується таким.
1. Переховуватися від органів досудового розслідування або суду. Даний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_5 , є особою, яка не має законного джерела прибутку, підозрюється у вчиненні умисного корисливого кримінального правопорушення, який відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких, не одружений, не має стійких соціальних зв'язків, а також усвідомлює, що підозрюється у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.
3. Про наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України свідчить те що, ОСОБА_5 відомо особисті дані та адреса мешкання свідків та потерпілого, отже підозрюваний може впливати на них з метою зміни змісту його показань які він буде давати під час судового розгляду.
2. Вчинити інше кримінальне правопорушення. Про наявність вказаного ризику свідчить те, що ОСОБА_5 є особою, яка офіційно не працевлаштована, тому кошти для нормального існування у нього відсутні, а також те, що останній продовжує вчиняти тяжкі злочини проти власності.
За таких обставин, слідчий вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти наявним в матеріалах кримінального провадження ризикам та не забезпечить належної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 в ході досудового розслідування і в процесі розгляду кримінального провадження в суді.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував. Пояснив, що він не має наміру переховуватися від органів досудового розслідування або суду, вину визнає. На теперішній час він самовільно залишив військову службу, однак має намір повернутися для її проходження. Має постійне місце проживання зі співмешканкою та спільною дитиною трирічного віку. Вони мешкають в будинку, куди їх пустив сусід на невизначений строк.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_4 проти задоволення клопотання прокурора заперечувала, просила застосувати більш м?який запобіжний захід до підозрюваного - домашній арешт за місцем його постійного проживання.
Дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши думку сторін кримінального провадження, слідчий суддя приходить до такого висновку.
В силу ст. ст. 131, 132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до положень ст. ст. 177, 178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.
Тримання під вартою за нормами ч.1 ст.183 КПК України є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно п. 4 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до положень ч. 1, 2, 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачений статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В судовому засіданні встановлено, що 26.01.2026 року ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120260422200000098 від 26.01.2026, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:
?Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне праопорушення (або таке, що готується) від 25.01.2026;
?Протоколом огляду місця події від 25.01.2026;
?Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 26.01.2026;
?Протоколом пред'явлення особи для впізнанняза фотознімками від 26.01.2026;
?Протоколом огляду від 26.01.2026;
?Протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 27.01.2026;
?Протоколом проведення слідчого експерименту від 26.01.2026;
?Висновком судового експерта № 216/26 від 03.02.2026.
При цьому, до завдань суду на даному етапі провадження не належить оцінка повноти зібраних органом досудового розслідування доказів. Досліджуючи вказані докази, слідчий суддя приходить до висновку про достатність підстав для звернення до суду з клопотанням про обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні стороною обвинувачення було доведено наявність ризиків передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачене безальтернативне покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 8 років, сталих соціальних зв'язків, законних джерел доходу не має. За таких обставин, слідчий суддя вважає, що усвідомлюючи тяжкість та неминучість покарання підозрюваний може безперешкодно покинути місце мешкання, а отже наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. При цьому, серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Крім того, на теперішній час досудовим розслідуванням ще не встановлено всіх обставин вчинення даного кримінального правопорушення, тому є підстави вважати, що ОСОБА_5 в разі обрання йому запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою зміни змісту їх показань. Отже, наявний ризик, передбачений п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України.
Також, про наявність ризику, передбаченого п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: вчинити інше кримінальне правопорушення, свідчать ті обставини, що ОСОБА_5 законних джерел доходу не має, раніше неодноразово судимий, в тому числі за вчинення умисних тяжких кримінальних правпорушень, на теперішній час є обвинуваченим у іншому кримінальному провадженні за ч.4 ст.186 КК України.
Таким чином, на підставі ст.ст.177, 178, 194 КПК України, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, наявність реальних та дійсних ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, запобігти яким на теперішній час не зможе будь-який інший запобіжний захід, суд вважає можливим застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
При цьому, слідчий суддя приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає особі підозрюваного, характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, є обґрунтованим та виправданим з точки зору суспільного запиту, що полягає в забезпеченні швидкого, повного і неупередженого судового розгляду, належної процесуальної поведінки підозрюваного, виконанні ним процесуальних рішень у справі.
В той же час, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Так, за тяжкі злочини розмір застави становить від 20 до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який на 2026 рік складає 3328 грн.
Враховуючи всі обставини справи, майновий стан та особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 66 560 грн. 00 коп., яка буде достатньою мірою гарантувати виконання, покладених на нього обов'язків.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, на підозрюваного необхідно покласти обов'язки відповідно до ч.5 ст.194 КПК України.
Враховуючи викладене, клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строків досудового розслідування підлягає задоволенню з одночасним визначенням розміру застави.
Керуючись ст. ст. 182, 183, 193, 194, 197, 372, 376, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строків досудового розслідування, тобто до 26.03.2026 року.
Визначити підозрюваному заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 66 560 грн. 00 коп. (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 00 коп.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
При внесенні визначеної судом суми застави, підозрюваний підлягає звільненню з-під варти.
У разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покласти такі обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора чи суд із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він постійно проживає, без письмового дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця перебування; не спілкуватися зі свідками за даним кримінальним провадженням.
Строк дії покладених обов'язків - два місяця з дня внесення застави.
З моменту звільнення з-під варти у разі внесення застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі якщо він не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора чи суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього даною ухвалою обов'язки, застава звертається в дохід держави.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1