02 лютого 2026 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду ОСОБА_1 , розглянувши матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Сосницького районного суду Чернігівської області від 05 листопада 2025 року,
Вироком Сосницького районного суду Чернігівської області від 05 листопада 2025 року:
- ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 317 КК України, та йому призначено покарання:
- за ч. 1 ст. 263 КК України у виді 4 років позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 307 КК України у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна належного на праві власності;
- за ч. 3 ст. 307 КК України у виді 11 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна належного на праві власності;
- за ч. 1 ст. 317 КК України у виді 4 років позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_2 покарання у виді 11 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна належного на праві власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом складання покарання за ці злочини та покарання, призначеного вироком Сосницького районного суду Чернігівської області від 11.10.2022 року, ОСОБА_2 остаточно призначено покарання у виді 11 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна належного на праві власності.
ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, та йому призначено покарання:
- за ч. 2 ст. 307 КК України у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна належного на праві власності;
- за ч. 3 ст. 307 КК України у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна належного на праві власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_3 покарання у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна належного на праві власності.
ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, та йому призначено покарання:
- за ч. 1 ст. 263 КК України у виді 3 років позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 307 КК України у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна належного на праві власності;
Справа №11-кп/824/3398/2026 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_5
Категорія: ч. 3 ст. 307 КК України Доповідач ОСОБА_1
- за ч. 3 ст. 307 КК України у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього
майна належного на праві власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_4 покарання у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна належного на праві власності.
ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, та йому призначено покарання у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна належного на праві власності.
На вказаний вирок суду обвинувачений ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 08 січня 2026 року апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 залишено без руху, як подану без додержання вимог, передбачених ст. 396 КПК України, та встановлено 7-денний строк для усунення зазначених недоліків.
На виконання ухвали апеляційного суду, 28 січня 2026 року обвинувачений ОСОБА_2 надіслав до суду апеляційну скаргу.
Перевіривши на відповідність вимогам закону апеляційну скаргу, подану на виконання ухвали апеляційного суду від 08.01.2026, приходжу до висновку, що вона підлягає поверненню обвинуваченому ОСОБА_2 , з таких підстав.
Так, в первинно поданій апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_2 , вважаючи вирок суду незаконним та необґрунтованим через неповноту судового слідства та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просив його скасувати, а матеріали справи направити в суд першої інстанції на новий розгляд.
Поряд з цим, порушуючи питання про скасування вироку суду з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції, жодної підстави для цього, передбаченої ст. 415 КПКУкраїни, обвинувачений ОСОБА_2 не навів.
Отже, за змістом апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_2 не відповідала вимогам ст. 396 КПК України.
З поданої 28.01.2026, на виконання ухвали апеляційного суду, нової редакції апеляційної скарги вбачається, що обвинуваченим ОСОБА_2 не усунуті зазначені судом недоліки апеляційної скарги, оскільки у цій редакції апеляційної скарги обвинувачений, наводячи доводи щодо незаконності та необґрунтованості, на його думку, вироку суду через неповноту судового слідства та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, знову ж таки поставив питання про скасування вироку суду та направлення матеріалів справи в суд першої інстанції на новий розгляд.
Тобто порушуючи питання про скасування вироку суду з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції, жодної підстави для цього, передбаченої ст. 415 КПК України, обвинувачений ОСОБА_2 знову ж таки не навів.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК України, апеляційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.
За таких обставин, оскільки обвинувачений ОСОБА_2 не усунув недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі Київського апеляційного суду від 08 січня 2026 року, то апеляційну скаргу, відповідно до ч. 3 ст. 399 КПК України, слід йому повернути.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 396-399 КПК України, суддя апеляційного суду
апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Сосницького районного суду Чернігівської області від 05 листопада 2025 року - повернути особі, яка її подала.
Ухвала про повернення апеляційної скарги може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суддя
Київського апеляційного суду ОСОБА_1