Апеляційне провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.
33/824/488/2026
м. Київ Справа № 758/9270/24
21 січня 2026 року Київський апеляційний суд у складі судді Судової палати з розгляду цивільних справ - Ратнікової В.М.
при секретарі - Уляницькій М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Енергетичної митниці Швед Альони Олександрівни на постанову Подільського районного суду міста Києва від 01 жовтня 2025 року в справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 483 МК України відносно ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , директор ТОВ «Омнія Трейд»,-
Постановою Подільського районного суду міста Києва від 01 жовтня 2025 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України закрито у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Не погодившись з вказаною постановою суду першої інстанції, 09 жовтня 2025 року представник Енергетичної митниці Швед Альона подала до суду першої інстанції апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Подільського районного суду міста Києва від 01 жовтня 2025 року та прийняти нову постанову якою ОСОБА_1 визнати винною у порушенні митних правил, передбачених ч.1 ст. 483 МК України та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 100 % вартості товарів -безпосередніх предметів порушення митних правил - у розмірі 337 492, 01 грн з конфіскацією цих товарів.
Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що не погоджується із висновком суду першої інстанції про закриття провадження у справі оскільки вважає, що суд при вирішені справи неповно з'ясував всі обставини справи, що призвело до невірних висновків.
Зазначає, що ТОВ «Омнія Трейд», яке є імпортером газу на митну територію України, пред?являє документи митним органам та повинно дотримуватись вимог законодавства, виконувати митні правила України.
Директор ТОВ «Омнія Трейд» ОСОБА_1 , відповідно до ст. 65 Господарського кодексу України, як керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і вирішує питання діяльності підприємства.
Замовлення (поставку в Україну) газу в естонського підприємства AdNext OU (Ahtri th 8, Harju maakond, Tallinn, Kesklinna linnaosa, 10151 Estonia) (продавця) здійснювала саме директор ТОВ «Омнія Трейд» ОСОБА_1 на підставі зовнішньоекономічного контракту від 05.08.2022 року № ANXT_OMN_20220805. Саме директором ТОВ «Омнія Трейд» ОСОБА_1 до митних органів України подавався сертифікат (паспорт) якості від 05.04.2023 року №B 23-13, в якому міститься посилання на паспорт (сертифікат) якості № 163798_5018885, згідно з яким компанією «Orlen Lietuva» продана інша кількість товару, ніж та, яка була випущена у вільний обіг на території України.
Таким чином, апелянт вважає, що саме директор ТОВ «Омнія Трейд» ОСОБА_1 , як імпортер цього товару, вчиняла активні дії щодо ввезення, митного оформлення та у подальшому введення в обіг на території України газу, а тому саме останньою вчинено дії спрямовані на переміщення через митний кордон України товару «Газ» у кількості 19 050 кг, вартістю 337 492,01 грн з приховуванням від митного контролю шляхом подання до митного органу, як підстави для переміщення товару документів, що містять неправдиві відомості стосовно ваги (кількості) товару.
Зазначає, що 01.03.2023 року Енергетична митниця отримала лист від 17.02.2023 N? 62 від Представництва АТ «Orlen Lietuva» в Україні щодо фактів використання постачальниками палива підроблених сертифікатів якості компанії. Вказаний лист виробника товару слугував підставою для проведення перевірок усіх сертифікатів якості «Orlen Lietuva», які подавались до митного оформлення.
З метою перевірки законності ввезення на митну територію України нафтопродуктів, Енергетичною митницею на адресу Public Company «Orlen Lietuva» був направлений лист від 15.01.2024 року №7.6/7.6-20.3/13/240 стосовно сертифікатів (паспортів) якості нафтопродуктів, виданих компанією «Orlen Lietuva», щодо яких існує ризик фальсифікацій.
В рамках такої взаємодії з компанією «Orlen Lietuva» - власником одного з найбільших європейських нафтопереробних заводів, 12.02.2024 року Енергетичною митницею отримано відповідь Public Company «Orlen Lietuva» (лист від 09.02.2024 N? D2 (12.11-9)-339) стосовно проведеної перевірки сертифікатів (паспортів) якості виданих компанією «Orlen Lietuva». За результатами опрацювання відповіді встановлено, що сертифікат (паспорт) якості № 163798_ 5018885 був виданий заводом-виробником «Orlen Lietuva» на партію товару у кількості 19 300 кг, яка була реалізована підприємству UAB «Gazimpeksas».
Однак, фактично ТОВ «Омнія Трейд» було переміщено на митну територію України 38 350 кг газу, що на 19050 кг перевищує кількість відвантаженого товару заводом-виробником «Orlen Lietuva» за сертифікатом якості №163798_5018885.
Звертає увагу суду апеляційної інстанції, що висновок суду 1 інстанції про те що в матеріалах справи відсутні документи, які вказують на те, що ТОВ «ОМНІЯ ТРЕЙД» було ввезено на територію України товар у кількості більшій, ніж та, на яку видано відповідний сертифікат якості», спростовується листом Public Company «Orlen Lietuva» від 09.02.2024 року № D2(12.11-9)-339 і свідчить про поверхневий та формальний підхід суду до розгляду справи.
Також звертає увагу на перекручування судом 1 інстанції фактів і доказів, наданих Енергетичною митницею, а саме: твердження суду про те, що «публічна компанія «Orlen Lietuva» надіслала лист від 09.02.2024 року № D2(12.11-9)-339 щодо сертифікатів (паспортів) якості нафтопродуктів компанії «Orlen Lietuva» з березня по травень 2023 року зазначених у додатку до листа «Таблиця Orlen в формате Exel.» не відповідає дійсності. Додатку «Таблиця Orlen в формате Exel.» матеріали справи не містять. Натомість міститься документ з таблицею під назвою «Інформація про використання у березні-травні 2023 року сертифікатів якості товарів».
Оскільки представником митниці надавалися пояснення суду щодо того, що зазначений додаток містить великий перелік суб?єктів ЗЕД (їх найменування), які здійснювали переміщення товарів через митний кордон України із використанням сертифікатів якості «Orlen Lietuva», продавців (їх найменування) товару, номери сертифікатів якості, інформацію щодо ваги товару, тощо. Ця інформація стосується комерційної (господарської) діяльності суб?єктів господарювання (резидентів/нерезидентів), може становити їх комерційну таємницю, а відтак не може розповсюджуватися.
Зазначає, що Енергетична митниця долучала до матеріалів справи про порушення митних правил витяг з переліку (таблиці) відносно конкретного певного сертифікату. Такі витяги завірялися особистими підписами посадових осіб Енергетичної митниці. Також зазначалося, що уЕнергетичноїмитниці єоригінал відповіді Public Company «Orlen Lietuva» від 09.02.2024 року № D2(12.11-9)-339 (3 додатком), який може бути надано на огляд суду на його вимогу. Однак, суд першої інстанції проігнорував пропозицію представника Енергетичної митниці про надання суду для огляду оригіналу документів (повного списку) з метою переконатися в їх справжності та належності як письмових доказів, в результаті чого, на думку митниці, суд першої інстанції зробив хибний висновок щодо відсутності саме цього доказу уЕнергетичноїмитниці (та відповідно в матеріалах справи).
Апелянт вважає, що зазначеннясудом 1 інстанції в оскаржуваній постанові, що ТОВ «Омнія Трейд» було сплачено митні платежі за ввезення зазначеного товару жодним чином не стосується справи, що розглядається, оскільки питання несплати чи ухилення від сплати митних платежів не охоплюється жодним з елементів складу порушення митних правил, які розглядались судом в конкретному випадку.
Зазначає, що об?єктивною стороною даного правопорушення є вчинення директором ТОВ «Омнія Трейд» ОСОБА_2 дій, спрямованих на переміщення через митний кордон України товару «Газ» у кількості 19 050 кг, вартістю 337 492,01 грн. з приховуванням від митного контролю шляхом подання до митного органу, як підстави для переміщення документів, що містять неправдиві відомості стосовно ваги (кількості) товару, чим вчинила порушення митних правил, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України.
Відповідно до роз'яснень п. 6 Пленуму Верховного Суду України №8 незаконне переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон України з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів чи способів, що утруднюють їх виявлення, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи одержаних незаконним шляхом або таких, що містять неправдиві дані.
Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.
Зазначає, що умисність дій посадової особи - директора ТОВ «Омнія Трейд» ОСОБА_1 полягає у наступному. В умовах військової агресії проти України, незважаючи на запровадження Україною та міжнародними партнерами ряду обмежувальних заходів з метою припинення доступу російських товарів на український та міжнародні ринки, контрагенти країни агресора постійно шукають шляхи та можливості обійти встановлені обмеження. З цією метою налагоджується постачання товарів через треті підприємства, які не є виробниками підакцизного товару зі зміною власників, виробників, постачальників товарів підміною документів їх фактичне виробництво, в тому числі і на вагу, яка не відповідає тій, що ввозиться в Україну.
Відповідно ч. 1, 2 ст. 36 Митного кодексу України, країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що перемішуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі. Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.
Згідно вимог ч. ч. 1, 6 ст. 43 Митного кодексу України, документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару. Декларація про походження товару - це письмова заява про країну походження товару, зроблена у зв'язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником іншою особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, який стосується товару.
Зазначає, що поряд з товаросупровідними документами за відсутності сертифікату про походження товарів, на дату ввезення даної партії газу, сертифікат якості слугував додатковим підтвердженням країни виробництва нафтопродуктів.
«Orlen Lietuva» є виробником даного газу, місцезнаходження якого є Литовська Республіка. В інвойсі зазначено країну походження товару - Литва. В графі 34 (країна походження) МД зазначено країну походження товару - Литва. В електронному інвойсі, що є невід?ємною частиною графи 31 МД виробником товару зазначено Public Company «ORLEN Lietuva» - Литва.
З вказаного вище вбачається, що підтвердженням країни походження цього газу є 2 документи: сертифікат (паспорт) якості та виданий на його основі інвойс.
Звертає увагу суду, що сертифікат (паспорт) якості від 05.04.2023 року № В 23- міститься паспорт (сертифікат) № 163798_ 5018885, виданий заводом-виробником «Orlen Lietuva» на кількість товару, що не відповідає тій, яка була випущена у вільний обіг на території України. Тобто, пред?явлений на пункті пропуску сертифікат якості стосується не всього переміщеного через митний кордон України товару «газ» у кількості 38 350 кг, а лише 19 300 кг (які охоплюються вказаним сертифікатом). Фактично на товар «Газ» у кількості 19 050 кг відсутні документи на якість (фізико-хімічні характеристики) цього газу і на його походження.
З урахуванням викладеного, апелянт вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про відсутність умисних дій в діях ОСОБА_1 , оскільки директор ТОВ «Омнія Трейд» чітко розуміла та усвідомлювала характер протиправної дії, ввела в обіг ГАЗ у кількості 19 050 кг невідомого походження та з невідомими фізико-хімічними характеристиками на підставі документів, що містять неправдиві відомості та свідомо припускала настання шкідливих наслідків.
Зазначає, що у порядку ст. 495 МК України, Енергетичною митницею було зібрано докази (усі матеріали справи, листування з виробником товару, листування з продавцем), які є належними, допустимими та достатніми та які підтверджують та доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил. Вважає, що зазначення судом 1 інстанції в оскаржуваній постанові про відсутність в діях ОСОБА_1 об?єктивної та суб?єктивної сторони адміністративного правопоркушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України, свідчить про те, що суд неповно дослідив матеріали справи про ПМП, суть конкретного правопорушення.
18 листопада 2025 року на електронну адресу Київського апеляційного суду надійшли заперечення на апеляційну скаргу від захисника ОСОБА_1 адвоката Андросович Ганни Сергіївни в яких остання вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано та на законних підставах дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України.
Вказує на те, що апелянт в своїй апеляційній скарзі посилається на те, що сертифікат якості видавався на меншу кількість товару, ніж фактично задекларовано, що свідчить про подання ОСОБА_1 документів із неправдивими відомостями. Водночас, вказаний сертифікат якості не містить інформації про вагу або кількість товару, що підтверджується самим змістом цього сертифіката.
Поняття сертифікат якості (виробника) тотожний поняттю паспорт якості (виробника) - це документ, що містить дані для ідентифікації та фактичні значення показників якості продукції виробника, отримані в результаті лабораторних випробувань, а також інформацію про їх відповідність вимогам нормативних документів.
Сертифікат якості на продукцію/товар і сертифікат відповідності - документи, які підтверджують відповідність продукції/товару вимогам нормативного документу.
Головна відмінність між ними полягає в тому, хто може їх видавати. Сертифікат відповідності може бути виданий тільки спеціальним органом оцінки відповідності, який є сторонньою незалежною організацією по відношенню до виробника.
Вимоги до оформлення і змісту сертифікату відповідності регламентовані окремими нормативними документами.
Сертифікат якості може бути виданий як на партію, так і на окремий виріб, в залежності від вимог нормативної документації на продукцію, і є супроводжувальним документом під час її постачання споживачу.
Сертифікат свідчить про наявність функціонуючого контролю якості продукції і є підставою для підтвердження позицій виробника у будь якій суперечності, яка може виникнути на шляху його продукції до кінцевого споживача.
Отже, сертифікат якості є документом, що підтверджує якісні характеристики товару, та не є документом, який видається виробником товару на підтвердження кількісних показників товару за контрактом, укладеним між продавцем і покупцем товару, що в свою чергу є відмінним від особи виробника товару.
Таким чином, сертифікат якості сам по собі не міг містити неправдивих відомостей щодо кількості товару, а отже, подання цього документа до митного органу не може розцінюватися як подання документа, що містить недостовірні відомості у розумінні частини першої статті 483 Митного кодексу України.
Щодо умислу ОСОБА_1 , зазначає, що у матеріалах справи відсутні об?єктивні дані, які бсвідчили про обізнаність ОСОБА_1 щодо невідповідності обсягу товару, вказаного у сертифікаті, фактичному обсягу ввезеного товару, тим більше - про навмисне подання нею таких даних з метою їх приховування.
Таким чином, доводи апеляційної скарги зводяться до припущень і не ґрунтуються на достатніх доказах, що підтверджують вину особи у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України. Апеляційна скарга не містить обставин, які б спростовували обґрунтовані висновки суду першої інстанції щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу вказаного адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні апеляційного суду представники Енергетичної митниці Швед Альона Олександрівна та Горзов Наталі Петрівна повністю підтримали доводи апеляційної скарги, просили скаргу задовольнити, скасувати постанову Подільського районного суду м.Києва від 01 жовтня 2025 року та ухвалити нову про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України.
Захисник ОСОБА_1 адвокат Андросович Ганна Сергіївна в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечувала, просила скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - залишити без змін.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явилась, про день та час розгляду справи апеляційним судом повідомлена у встановленому законом порядку, а тому суд вважає можливим розгляд справи у її відсутності.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечень на апеляційну скаргу, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з положеннями ст. ст. 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Закриваючи провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.483 МК України, суд першої інстанції посилався на те, що Енергетичною митницею не доведено вчинення ОСОБА_1 умисних дій, спрямованих на приховування товарів від митного контролю, шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо ваги (кількості) товару, а тому в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України,і провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.
Апеляційний суд повністю погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно протоколу про порушення митних правил № 0164/90300/24 від 22.05.2024 року, 14.04.2023 року через пункт пропуску «Ягодин-Дорогуск», відділи митного оформлення № 3-6 митного поста «Ягодин» Волинської митниці з Литовської Республіки через митний кордон України на адресу підприємства ТОВ «Омнія Трейд» (Україна, 36010 Полтавська область м. Полтава вул. Половки 78-Б, код ЄДРПОУ 42927796) був переміщений товар «газ вуглеводневий скраплений», загальною вагою 38 350 кг, 71,283 тис. л. при температурі 15°C, та загальною вартістю 16 874,00 Євро (що за офіційним курсом валют НБУ станом на моменти перетину кордону дорівнює 679 413,05 грн).
Переміщення через державний кордон України відбувалось на підставі:
- сертифіката (паспорта) якості від 05.04.2023 року №B 23-13;
- рахунків фактури (інвойсів) від 12.04.2023 року № 0411736, від 12.04.2023 року № GAZ 0411736, від 12.04.2023 року № 0411737, від 12.04.2023 року № GAZ 0411737,
- міжнародних автомобільно-транспортних документів від 12.04.2023 року № 1092346, від 12.04.2023 року № 1092347.
Зазначені товари були пропущені через митний кордон за МД ЕЕ від 13.04.2023 року №23UA903000907007U1, від 13.04.2023 року № 23UA903000907008U0, та оформлені в Енергетичній митниці за митними деклараціями типу ІМ40ДЕ від 15.04.2023 року № 23UA903220007811U0, від 15.04.2023 року № 23UA903220007812U9.
Поставка товару відбувалася в рамках зовнішньоекономічного контракту від 05.08.2022 року № ANXT_OMN_20220805, укладеного між підприємством AdNext OU (Ahtri th 8, Harju maakond, Tallinn, Kesklinna linnaosa, 10151 Estonia) в особі директора ОСОБА_3 , та підприємства ТОВ «Омнія Трейд» в особі директора ОСОБА_1 .
Відповідно до умов вказаного контракту продавець продає покупцеві товари - нафтопродукти, якість яких має підтверджуватися паспортом якості, виданого виробником товару або продавцем, або акредитованою лабораторією, яка має міжнародний сертифікат відповідності.
На виконання статті 198 Митного кодексу (далі - МК) України, керівником ТОВ «Омнія Трейд» ОСОБА_1 до митних органів було подано сертифікат (паспорт) якості від 05.04.2023 року №B 23-13, відправника товару «газ вуглеводневий скраплений» UAB "GAZIMPEKSAS", виданий на підставі сертифіката завода-виробника «Оrlen Lietuva» №163798/5018885.
01.03.2023 року Енергетична митниця отримала лист від 17.02.2023 року № 62 від Представництва АТ «Оrlen Lietuva» в Україні щодо фактів використання постачальниками палива підроблених сертифікатів якості компанії.
З метою перевірки законності ввезення товарів «газ вуглеводневий скраплений», які надійшли на адресу ТОВ «ОМНІЯ ТРЕЙД», зокрема справжності/дійсності сертифіката (паспорта) якості від 05.04.2023 №B 23-13, Енергетичною митницею був направлений запит до Представництва АТ «Оrlen Lietuva» в Україні (вих. №7.6/7.6-20.3/13/240 від 15.01.2024).
За результатами опрацювання відповіді, наданої Public Company «Оrlen Lietuva» від 09.02.2024 року № D2(12.11-9)-339, Енергетичною митницею було встановлено, що зазначений сертифікат (паспорт) якості видавався UAB "GAZIMPEKSAS" (відправнику товару «газ вуглеводневий скраплений») на 19 300 кг. Однак, фактично ТОВ «Омнія Трейд» з наданням сертифікату якості від 05.04.2023 №B 23-13 було ввезено на митну територію України 38 350 кг, що на 19050 кг перевищує кількість відвантаженого за даним сертифікатом якості товару.
Відповідно до частини 2 статті 459 МК України суб'єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.
Згідно з даними карти обліку особи, яка здійснює операції з товарами, керівником ТОВ «Омнія Трейд» є ОСОБА_1 .
Статтею 65 Господарського кодексу України передбачено, що керівник підприємства без доручень діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і вирішує питання діяльності підприємства.
Згідно з інформацією, розміщеною в АСМО «Інспектор» ПІК «Провадження у справах про ПМП» встановлено, що ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, відповідальність за які передбачена статтями 482, 483 МК України не притягувалась.
Частиною 1 ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність (ст. 458 Митного кодексу України).
За приписами ч.1 ст.486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Відповідно до вимог ст.489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність; чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення. Склад правопорушення - це сукупність названих у законі ознак, за наявності яких небезпечне і шкідливе діяння визнається конкретним правопорушенням. Такі ознаки мають об'єктивний і суб'єктивний характер. Тобто, при складанні протоколу про порушення митних правил інспектором митниці повинні бути враховані ознаки складу правопорушення та викладені винні дії особи повинні відповідати диспозиції статті за якою особа притягується до відповідальності за порушення митних правил. У іншому випадку відсутність однієї із ознак складу правопорушення виключає можливість притягнення особи до відповідальності.
Диспозиція ч. 1 ст. 483 МК України передбачає переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто, з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві дані. Таким чином, основним безпосереднім об'єктом є встановлений порядок переміщення товарів та ТЗ через митний кордон України.
Об'єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи.
Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання до митного органу України документів, які містять неправдиві відомості.
Суб'єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується прямим умислом, тобто, усвідомленням особою, яка вчинила правопорушення, характеру незаконного переміщення товарів через митну територію України.
Не можна розглядати як порушення митних правил дії особи яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України (п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду від 03.06.2005 року № 8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил»).
При цьому, що стосується використання документів, то судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Тобто ті, що подаються митному органу на кордоні та є підставою для пропуску товару на митну територію України.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 03 червня 2005 року «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» документами, що містять неправдиві дані, є такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості предметів, щодо їх відправника чи одержувача, щодо держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, тощо, не відповідають дійсності.
Між тим, Митний кодекс України нормою ст. 257 вичерпно формулює поняття «декларування», яке здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Заявлення таких відомостей здійснюється за встановленою законом формою в ході процедури декларування, повноваженнями щодо якого, відповідно до положень ст. 265 МК України наділений декларант.
Виходячи з аналізу цих положень, особа може брати участь у митних відносинах як декларант у двох випадках: коли вона особисто здійснює декларування товарів або як його власник або як уповноважений власником. Декларант може здійснювати декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення самостійно або уповноважувати інших осіб на здійснення декларування від свого імені.
У разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом, передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.
Особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов'язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.
Таким чином, власник товару підлягає відповідальності лише у тому випадку, коли він здійснював декларування товару або з метою приховування від митного контролю особисто вчиняв будь-які дії, що складають об'єктивну сторону такого порушення. При цьому таке діяння за суб'єктивною стороною характеризується прямим умислом на подання митному органу документів, що містять неправдиві дані.
За відсутності зазначених умов саме по собі зайняття особою керівної посади на підприємстві - власника товару, переміщеного з приховуванням від митного контролю, не утворює в її діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.
Доказами у справі про порушення митних правил, згідно приписів ч. 1 ст. 495 МК України, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
З досліджених доказів судом встановлено, що переміщення товару «газ вуглеводневий скраплений» загальною вагою 38 350 кг, 71,283 тис.л. при температурі 15°C, та загальною вартістю 16 874,00 Євро (що за офіційним курсом валют НБУ станом на моменти перетину кордону дорівнює 679 413,05 грн) через державний кордон України відбувалось на підставі: сертифіката (паспорта) якості від 05.04.2023 №B 23-13;рахунків фактури (інвойсів) від 12.04.2023 № 0411736, від 12.04.2023 № GAZ 0411736, від 12.04.2023 № 0411737, від 12.04.2023 № GAZ 0411737,міжнародних автомобільно-транспортних документів від 12.04.2023 № 1092346, від 12.04.2023 № 1092347.
Продаж товару «газ вуглеводневий скраплений» відбувся на підставі контракту №ANXT_OMN_20220805, укладеного05.08.2022 року між AdNext OULtd (як продавцем) та ТОВ «Омнія трейд» ( як покупцем) в особі її директора ОСОБА_4 .
Згідно п. 1.1. контракту продавець продає, а покупець купує скраплений газ марки СПБТ/ПБТ/ПБА/ПТ пропан марки ПТ, в заявлених кількостях на кожен місяць в автоцистернах покупця для його вивезення на склад Покупця - на умовах FCA: ??«AdNext», Маріямпільська газонаповнювальна станція, далі Маріямпільська ГНС Литва, Маріямполе, вул. Гаміклу 8) ??"AdNext" *, ГНС Купіскіс LPG, далі ГНС Купішкіс (Купішкіс, с. Славінчішкіо, вул. Славінчішкіо 18).
Відповідно до п. 3.5 Контракту з кожною партією товару Продавець передає Покупцеві такі документи: міжнародна транспортна накладна (CMR), рахунок-фактура, сканкопія паспорту якості товару заводу виробника газу, лист зауваження.
Отже, відповідно до умов контракту №ANXT_OMN_20220805, укладеного 05.08.2022 року між AdNext OU Ltd ( як продавцем) та ТОВ «Омнія трейд» (як покупцем) в особі її директора Юлії Андрєєвої., обов?язок надати паспорт якості на партію товару покладений саме на компаніюAdNext OULtd, як продавця товару.
Ввезення на територію України та митне оформлення товарів здійснювалося на основі документів наданих продавцем, яким у даному випадку є AdNext OU Ltd.
Аналізуючи зазначене, суд першої інстанції прийшов до вірного та обгрунтованого висновку про те, що за умовами укладеного контракту, всі документи надавались компанією AdNext OU, як продавцем, зокрема, і сертифікат якості. При цьому, ТОВ "Омнія Трейд", як покупець, приймало товар в тій кількості та тієї якості, яка відповідала умовам укладеного контракту, про що продавцем було надано необхідні товаросупровідні документи.
Отже, ОСОБА_1 ні як керівник компанії-покупця, ні як фізична особа сертифікат якості від 05.04.2023 №B 23-13 в компетентних органах/організаціях не отримувала та не мала права/обов'язку його отримувати.
Чинним митним законодавством України не встановлено обов'язку покупця товару здійснювати перевірку достовірності відомостей, зазначених у товаросупровідних документах, зокрема, і сертифіката якості, який не викликав сумнівів у ТОВ "Омнія Трейд" оскільки мав відповідні показники властивостей щодо класифікації товару.
Висновки протоколу про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скаргиЕнергетичної митниці щодо подання директором ТОВ "Омнія Трейд»ОСОБА_1 до митного органу, як підстави для переміщення товару «газ вуглеводневий скраплений», документів, що містять неправдиві відомості стосовно кількості товару, грунтуються на інформації, наданій Публічною компанією «Orlen Lietuva», апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки, як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, товаросупровідні документи на товар газ вуглеводневий скраплений надавалися продавцемAdNext OU Ltd, а тому покупецьТОВ "Омнія Трейд», імпортуючи товар до України, надав до митних органів України ті товаросупровідні документи які, у відповідності до Контракту,надавалися продавцем.
З огляду на зазначене, доводи апеляційної скарги про те, що саме директор ТОВ «Омнія Трейд» ОСОБА_1 , як імпортер цього товару, вчиняла активні дії щодо ввезення, митного оформлення та у подальшому введення в обіг на території України газу, а тому саме останньою вчинено дії спрямовані на переміщення через митний кордон України товару «Газ» у кількості 19 050 кг, вартістю 337 492,01 грн з приховуванням від митного контролю шляхом подання до митного органу, як підстави для переміщення документів, що містять неправдиві відомості стосовно ваги (кількості) товару, є безпідставними та такими, що спростовуються дослідженими судом доказами.
Наявні у матеріалах справи докази, в тому числі протокол про порушення митних правил №0164/90300/24 від 22.05.2024 року, не містять підтвердження обставин, які б вказували на те, що митним органам досліджувалося питання наявності у діях ОСОБА_1 суб'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України, у формі прямого умислу на переміщення через митний кордон України товарів з використанням при цьому документів, які містять неправдиві дані.
Суд апеляційної інстанції також звертає увагу на те, що паспорт (сертифікат) якості не є документом, який посвідчує кількість товару, а лише визначає фізико-хімічні показники товару, у даному випадку «газ вуглеводневий скраплений».
Поняття сертифікат якості (виробника) тотожний поняттю паспорт якості (виробника) - це документ, що містить дані для ідентифікації та фактичні значення показників якості продукції виробника, отримані в результаті лабораторних випробувань, а також інформацію про їх відповідність вимогам нормативних документів.
Сертифікат якості на продукцію/товар і сертифікат відповідності - документи, які підтверджують відповідність продукції/товару вимогам нормативного документу.
Головна відмінність між ними полягає в тому, хто може їх видавати.
Сертифікат відповідності може бути виданий тільки спеціальним органом оцінки відповідності, який є сторонньою незалежною організацією по відношенню до виробника. Вимоги до оформлення і змісту сертифікату відповідності регламентовані окремими нормативними документами.
Сертифікат якості може бути виданий як на партію, так і на окремий виріб, в залежності від вимог нормативної документації на продукцію, і є супроводжувальним документом під час її постачання споживачу.
Сертифікат свідчить про наявність функціонуючого контролю якості продукції і є підставою для підтвердження позицій виробника у будь якій суперечності, яка може виникнути на шляху його продукції до кінцевого споживача.
Отже сертифікат якості є документом, що підтверджує якісні характеристики товару, та не є документом, який видається виробником товару на підтвердження кількісних показників товару за контрактом, укладеним між продавцем і покупцем товару, що в свою чергу є відмінні від особи виробника товару.
Таким чином, сертифікат якості сам по собі не міг містити неправдивих відомостей щодо кількості товару, а отже, подання цього документа до митного органу не може розцінюватися як подання документа, що містить недостовірні відомості у розумінні частини першої статті 483 Митного кодексу України.
Факт перебування ОСОБА_1 на посаді керівника підприємства не дає підстав для притягнення її до відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України, оскільки особа підлягає відповідальності за вчинення діяння (дії чи бездіяльності), які утворюють склад відповідного порушення митних правил, а не у зв'язку із перебуванням на тій чи іншій посаді.
Власник товару підлягає відповідальності у тому випадку, коли він з метою приховування від митного контролю особисто вчиняв будь-які дії, що складають об'єктивну сторону такого порушення. При цьому, таке діяння за суб'єктивною стороною характеризується прямим умислом на подання митному органу документів, що містять неправдиві дані.
Порушення митних правил, відповідальність за яке встановлена ст. 483 МК України, може бути вчинене лише умисно.
Тому, в даному випадку, переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю не відбувалося. Товар був розмитнений на підставі наданих документів, належність яких не викликали сумніву під час розмитнення.
Стаття 62 Конституції України закріплює принцип презумпції невинуватості, відповідно до якого особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши надані докази в їх сукупності, надавши оцінку доводам представника Енергетичної митниці та запереченням захисника Андрєєвої Ю.П., апеляційний суд вважає вірним та обгрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 483 МК України підлягає закриттю, з огляду на відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.
Доводи апеляційної скарги не спростовуються законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції та грунтуються на власному тлумаченні апелянтом норм законодавства та оцінці наданих у справі доказів.
Керуючись, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника Енергетичної митниці Швед Альони Олександрівни залишити без задоволення.
Постанову Подільського районного суду міста Києва від 01 жовтня2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: