Справа № 522/24856/25-Е
Провадження № 2-а/522/81/26
04 лютого 2026 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Павлик І.А.,
за участю:
секретаря судового засідання Запольської А.М.,
сторони у судове засідання не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
13.11.2025 до Приморського районного суду м. Одеси надійшов позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, у якій позивач просить суд:
- Скасувати Постанову № R193228 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 11.11.2025 року відносно ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн, винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 ; Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП - закрити.
Позивач зазначає, що згідно зі змістом електронних військово-облікових документів, що додаються до адміністративного позову, дата початку розшуку - 09.08.2025 , в свою чергу, оскаржувана постанова № R193228 прийнята 11.11.2025, тобто з дня початку розшуку до дня прийняття постанови № R193228 пройшло більше ніж три місяці. Інформація про дату початку розшуку та причину розшуку в електронному військово обліковому документі свідчить про те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 виявив адміністративне правопорушення не пізніше 09.08.2025, отже на момент прийняття оскаржуваної постанови № R193228 відповідно до вимог статті 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягало закриттю.
27.11.2025 ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
29.12.2025 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що заперечує проти задоволення позовних вимог.
Згідно даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів за військовозобов?язаним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обліковувалось порушення п.2 розділу 11 Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», зокрема не пройшов (відмовився від проходження) ВЛК, чим допустив порушення правил військового обліку.
Згідно п.2 розділу 11 Закону України « Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» Установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов?язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов?язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов?язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов?язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов?язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Військовозобов?язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не прибув до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.
Диспозиція ч. 3 ст. 210 КУпАП передбачає, що порушення призовниками, військовозобов?язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період (яким є у тому числі період воєнного стану та проведення загальної мобілізації) тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п?ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
У відповідності до ст. 251 КУПАП Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема й відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів, а також іншими документами.
Згідно ст. 279-9 КУпАП у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, але не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов?язаного, резервіста.
Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України протягом трьох днів після отримання такої заяви зобов?язані перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 цього Кодексу винести постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У постанові про накладення адміністративного стягнення керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України визначають розмір штрафу на рівні мінімального розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (частиною статті) цього Кодексу за вчинення такого правопорушення.
У разі якщо особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, подала зазначену у цій статті заяву через електронний кабінет призовника, військовозобов?язаного, резервіста, копія постанови по справі може бути направлена їй засобами електронного зв?язку на адресу електронної пошти, зазначену в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов?язаних та резервістів, або в її електронний кабінет призовника, військовозобов?язаного, резервіста.
Військовозобов?язаний ОСОБА_1 , 11.11.2025 через мобільний застосунок Резерв+ засобами електронної взаємодії між Резерв+ та Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов?язаних та резервістів звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою № S0SCA97DA-8F84-F011-AB23-00505684C39D про те, що не оспорює допущене порушення та згодний на притягнення його до адміністративної відповідальності.
На підставі заяви військовозобов?язаного ОСОБА_1 (сформованої та поданої шляхом електронної взаємодії) було автоматично у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов?язаних та резервістів сформовано й прийнято постанову від 11.11.2025 № R193228 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і накладення адміністративного стягнення в вигляді штрафу в сумі 17 000 грн., яку підписано електронним підписом.
Засобами електронної взаємодії між мобільним застосунком Резерв+ та Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів правопорушнику ОСОБА_1 була надіслана постанова від 11.11.2025 № R193228.
Зважаючи на те, що військовозобов?язаний ОСОБА_1 фактично визнав вчинене правопорушення та зініціював розгляд справи про адміністративне правопорушення без його участі при розгляді справи, вважають, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
У судове засідання, призначене на 04.02.2026 учасники справи не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.
У зв'язку з неявкою учасників справи, що були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання прийнято рішення здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 250 КАС України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суд дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 11.11.2025 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 , за результатом розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення, постановою у справі про адміністративне правопорушення № R193228 від 11.11.2025 наклав на ОСОБА_1 штраф в розмірі 17 000 грн. за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за те, що він не пройшов (відмовився від проходження) ВЛК (п.2 розділу ІІ ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав в/сл та поліцейських на соціальний захист»), чим допустив порушення правил військового обліку.
Вважаючи згадану постанову протиправною ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом про її скасування.
Так, згідно положень частини другої статті 19 Конституції України, пункту 1 частини другої статті 2 та частини першої статті 7 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого має перевіряти чи діяли органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами 1 та 2 статті 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно до статті 235 КУпАП України територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України № 3543-ХІІ громадяни зобов'язані, серед іншого, проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Згідно відомостей з Резерв+ ОСОБА_1 є військовозобов'язаним та не пройшов (відмовився пройти) ВЛК.
Законом «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» № 3621-ІХ від 21.03.2024, який набув чинності 04.05.2024 скасовано статус «обмежено придатний».
Згідно п.2 розділу 11 Закону України « Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» Установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов?язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов?язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов?язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов?язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов?язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Військовозобов?язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не прибув до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, що також не заперечується позивачем.
Таким чином, починаючи з 05.06.2025 невчинення позивачем дій, які він повинен був вчинити у визначений законом строк, утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАП.
Згідно зі змістом електронних військово-облікових документів, що додаються до адміністративного позову, дата початку розшуку - 09.08.2025.
Таким чином, про факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відповідачу стало відомо 09.08.2025. Проте 11.11.2025 коли військовозобов?язаний ОСОБА_1 , через мобільний застосунок Резерв+ засобами електронної взаємодії між Резерв+ та Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов?язаних та резервістів звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою № S0SCA97DA-8F84-F011-AB23-00505684C39D про те, що не оспорює допущене порушення та згодний на притягнення його до адміністративної відповідальності пройшло більше ніж три місяці.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частинах дев'ятій і десятій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Так, ч. 9 ст. 38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Так, адміністративне правопорушення щодо невчинення позивачем дій, які він повинен був вчинити у визначений законом строк (до 05.06.2025), утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченогост. 210-1 КУпАП саме з 05.06.2025 та на момент винесення відповідачем оскаржуваної постанови № R193228 від 11.11.2025 про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, строк накладення адміністративного стягнення встановлений статтею 38 КУпАП сплив.
Початок перебігу строку накладення адміністративного стягнення слід пов'язувати з днем його виявлення. Днем виявлення правопорушення слід вважати день, коли уповноважений на складення протоколу про адміністративне правопорушення орган отримав будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення.
При цьому, день виявлення адміністративного правопорушення не тотожний дню складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах №461/1393/16-а від 21.11.2019 та №149/2498/17 від 28.02.2019.
Подібні висновки викладені у постанові П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05.01.2026 у справі № 490/9287/25.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Судом встановлено, що адміністративне стягнення було накладене відповідачем поза межами строку, встановленого ч. 1 ст. 38 КУпАП, у зв'язку з чим провадження в адміністративній справі підлягає закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Отже, за таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Частиною першою статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 72-74, 77, 90, 242-246, 250, 255, 286 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.
Скасувати постанову № R193228 у справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 11.11.2025 відносно ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн, винесену т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення його повного тексту.
Повний текст рішення складено 04.02.2026.
Суддя І.А. Павлик