Справа № 454/2254/24 Головуючий у 1 інстанції: Струс Т.В.
Провадження № 22-ц/811/167/25 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.
30 січня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі:
головуючої: Н.П. Крайник
суддів: Я.А. Левика, М.М. Шандри
при секретарі: Л.М. Чиж
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 21 жовтня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
19.06.2024 ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Просило стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитними договорами в сумі 51 780,60 грн, що складається із заборгованості за:кредитним договором №77232366 від 20.10.2021р. в сумі 26257 грн, з яких: 7750 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 18 507 грн - заборгованість за процентами за користування позикою;кредитним договором №2475969 від 16.10.2021р. в сумі 15923,60 грн, з яких: 4 700 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 11 223,60 грн - заборгованість за відсотками;кредитним договором №03573-11/2021 від 05.11.2021р. в сумі 9 600 грн, з яких: 3 000 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 6 600 грн - заборгованість за відсотками.
Позов обгрунтований тим, що 20.10.2021р. між ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено кредитний договір №7723266. 14.06.2021р. між ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14/06/21, згідно якого ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а останнє приймає права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі прав вимоги. Відповідно до реєстру боржників за кредитними договорами, позивач набув право грошової вимоги до відповідача в сумі 26257 грн, з яких: 7750 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 18507 грн - заборгованість за відсотками. Крім цього, 16.10.2021р. між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2475969 11.08.2023р. між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №11082023, згідно якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а останнє приймає права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі прав вимоги. Відповідно до реєстру боржників за кредитними договорами, позивач набув право грошової вимоги до відповідача в сумі 15923,60 грн, з яких: 4700 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 11223,60 грн - заборгованість за відсотками. 05.11.2021р. між ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №03573-11/2021. 21.09.2022р. між ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТРУМ» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №21092022, згідно якого ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТРУМ» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а останнє приймає права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі прав вимоги. Відповідно до реєстру боржників за кредитними договорами, позивач набув право грошової вимоги до відповідача в сумі 9600 грн, з яких: 3000 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 6600 грн - заборгованість за відсотками.
Оскаржуваним рішенням позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитними договорами в сумі 51 780,60 грн, що складається із заборгованості за:
кредитним договором №77232366 від 20.10.2021р. в сумі 26257 грн, з яких: 7750 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 18 507 грн - заборгованість за процентами за користування позикою;
кредитним договором №2475969 від 16.10.2021р. в сумі 15923,60 грн, з яких: 4 700 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 11 223,60 грн - заборгованість за відсотками;
кредитним договором №03573-11/2021 від 05.11.2021р. в сумі 9 600 грн, з яких: 3 000 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 6 600 грн - заборгованість за відсотками;
Стягнуто з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 3028 грн судового збору.
Рішення суду оскаржив представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .
Вважає оскаржуване рішення незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що позовна заява не містить належних розрахунків заборгованості відповідача за вказаними договорами. Судом першої інстанції не було враховано, що відповідач є військовослужбовцем Збройних Сил України, відтак згідно з частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакцій станом на дату укладення договорів) штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом йому не нараховуються. Вказує на те, що матеріали справи не містять жодних документів (напр., платіжну інструкцію, квитанцію чи інший розрахунковий документ), які підтверджують факт надання (перерахування) коштів відповідачу. Позивач проведено нарахування процентів за договорами і після закінчення строку кредиту. Також за відсутності належних доказів, неможливо встановити факт одержання відповідачем кредитних коштів.
Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволені позову відмовити.
Учасники справи в засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, тому неявка учасників відповідно до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи, який проводиться за їхньої відсутності, а фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII (надалі - Закон № 675-VIII) від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. (частина 6 статті 11 Закону № 675-VIII).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України “Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частина перша статті 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Судом встановлено, що 16.10.2021 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2475969.
Відповідно до п.1.2. договору, сума кредиту становить 4700 грн, строк дії кредиту згідно з п.1.3. становить 30 днів. За користування кредитом клієнт сплачує товариству стандартну процентну ставку, яка становить 1,99% (п.1.4.1).
Вказаний договір підписаний електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора про що свідчить п.11 договору кредиту, реквізити та підпис сторін.
11.08.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №11082023, відповідно до якого ТОВ «Лінеура Україна» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Лінеура Україна» права вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників.
Згідно п. 1.2 цього договору факторингу сторони погодили, що перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає Кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі Реєстру боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
11 серпня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено акт прийому-передачі Реєстру боржників за договором факторингу №11082023.
Відповідно до акту прийому-передачі Реєстру Боржників від 11.08.2023 року за договором факторингу вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло Реєстр боржників кількістю 6063, після чого з урахуванням пункту 1.2 Договору від Клієнта до Фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно заборгованостей.
Відповідно до Реєстру боржників від 11 серпня 2023 року до договору факторингу №11082023 від 11.08.2023 та розрахунку заборгованості за договором №2475969, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 15923,60 грн, з яких: 4700 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 11223,60 грн - заборгованість за відсотками.
20.10.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №7723266 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 7750 грн, строк позики - 30 днів, тобто до 19.11.2021 зі сплатою процентів у розмірі 1,99% в день (базова процентна ставка/фіксована).
Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.
14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14/06/21, відповідно до умов якого, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Згідно з п.1.1. договору факторингу №14/06/21, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних реєстрах боржників, які формуються згідно додатку №1 є невід'ємною частиною договору.
Згідно з п.1.2 договору факторингу №14/06/21, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
27.10.2023 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» підписаний акт прийому-передачі реєстру боржників №11 за договором факторингу №14/06/21 від 14.06.2021.
Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу №14/06/21 та розрахунку заборгованості за договором позики №7723266 від 20.10.2021 слідує, що ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 26257 грн, з яких: 7750 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 18507 грн - сума заборгованості за відсотками.
05.11.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту №03573-11/2021.
Відповідно до умов договору ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 3000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 , в свою чергу, зобов'язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Згідно з п.1.2. Договору, кредит надається строком на 30 днів, тобто, до 04.12.2021. За користування кредитом клієнт сплачує товариству 182,5 % річних від суми кредиту в розрахунку 0,50 % на добу (п. 1.3 Договору).
Відповідно до п. 1.7. Договору, невід'ємною частиною цього договору є Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, що розміщені на сайтах товариства www.zecredit.ua.
Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.
21 вересня 2022 року між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №21092022, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до п. 1.2. договору факторингу сторони погодили, що перехід від клієнта (ТОВ «ФК «Інвеструм») до фактора (ТОВ «ФК «ЄАПБ») прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників щодо заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною договору факторингу.
Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №21092022 від 21.09.2022 року, реєстр боржників об'ємі відповідно до договору факторингу №21092022 від 21.09.2022 року був переданий від ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».
Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу №14/06/21 та розрахунку заборгованості за договором кредиту №03573-11/2021, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 9600 грн, з яких: 3000 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 6600 грн - заборгованість за відсотками.
Суд першої інстанції, встановивши, що ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» у встановленому законом порядку набуло право грошової вимоги за кредитними договорами №2475969 від 16.10.2021 року, №7723266 від 20.10.2021 року, №03573-11/2021 від 05.11.2021 року, а ОСОБА_1 прийняв умови та правила надання банківських послуг шляхом підписання їх електронним цифровим підписом за допомогою одноразового ідентифікатора, однак останній в порушення умов вказаних договорів не виконав своїх зобов'язань щодо повернення кредитів, дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення заборгованості за договорами кредиту.
Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що він не укладав договори кредиту є необгрунтованими, оскільки вказані договори підписані електронним підписом, використання якого неможливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі №234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).
Колегія суддів також звертає увагу на те, що ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» надало належні, достатні та допустимі докази на підтвердження переходу права вимоги до ОСОБА_1 за кредитними договорами №2475969 від 16.10.2021 року, №7723266 від 20.10.2021 року, №03573-11/2021 від 05.11.2021 року, а саме договорами відступлення первісним кредитором права вимоги №11082023, №14/06/21, та №21092022, належним чином завірені акти прийому-передачі реєстру боржників, витяги з реєстру боржників, зокрема щодо ОСОБА_1 .
Отже, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», як новий кредитор, набуло право вимоги до ОСОБА_1 за укладеними кредитними договорами.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 зазначив, що він не згідний з розрахунками позивача, наданими на підтвердження позовних вимог, однак на заперечення таких не надав власного контррозрахунку, як і доказів наявності спору між сторонами щодо ненадання кредиторами коштів за кредитними договорами, тому такі його доводи не заслуговують на увагу. Крім того, за висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 11.07.2018 у справі №753/7883/15, доводи сторони про необґрунтованість розрахунку кредитної заборгованості є безпідставними, якщо на його спростування сторона не надала власного розрахунку.
Враховуючи умови надання кредитних коштів, колегія суддів зазначає, що саме боржник має доступ до свого рахунку, зазначеного у договорі, і він мав можливість представити суду виписку із свого рахунку на підтвердження відсутності надходження коштів від кредитора на виконання укладеного договору.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» в частині стягнення з відповідача відсотків за кредитними договорами не підлягають до задоволення, оскільки на відповідача поширюється дія п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей», яким передбачено ненарахування процентів за користування кредитомвійськовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Відповідно до пункту 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакцій станом на дату укладення договорів), військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.
У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14 викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142.
Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов'язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. На вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники.
Однак, у матеріалах справи відсутні докази того, що на час укладення кредитних договорів, відповідач проходив військову службу у Збройних Силах України та надав первісним кредиторам відповідні документи на підтвердження зазначеного, що давало б кредиторам застосувати до нього п. 15 ч. 3 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що матеріалами справи не підтверджено, а судом не встановлено наявності у відповідача права на пільги згідно із Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 04вересня 2024 року у справі № 426/4264/19 (провадження № 61-7310св24).
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зводяться до суб'єктивної оцінки обставин справи та помилкового тлумачення норм матеріального права, не спростовують висновки суду першої інстанції, та не містять підстав для скасування або зміни судового рішення.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до положень статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги та залишення рішення суду першої інстанції без змін, яке постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 30 січня 2026 року.
Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Сокальського районного суду Львівської області від 21 жовтня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 30 січня 2026 року.
Головуючий: Н.П. Крайник
Судді: Я.А. Левик
М.М. Шандра