Справа № 466/6690/25 Головуючий у 1 інстанції: Баєва О.І.
Провадження № 22-ц/811/3250/25 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.
02 лютого 2026 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючої судді Мікуш Ю.Р.
Суддів: Савуляка Р.В., Шандри М.М.
Секретар Іванова О.О.
З участю представника відповідача ОСОБА_1 -адвоката Петрини С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в режимі відеоконференції цивільну справу № 466/6690/25 за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 -адвоката Петрини Станіслава Миколайовича на рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 05 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітнього, що продовжує навчання
15.07.2025 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 6500,00 грн. на повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що навчається.
Рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 05 вересня 2025 року позов задоволено.
Вирішено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти в розмірі 6 500,00 грн. на повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що навчається, починаючи з 15 липня 2025 року і до закінчення навчання у Національному університеті «Львівська політехніка», а саме до 30.08.2028 року.
Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
Вирішено питання судових витрат.
Рішення суду оскаржив представник відповідача ОСОБА_1 -адвокат Петрина С.М.
В апеляційній скарзі зазначає, що відповідач є іноземцем, не проживає на території України та не має зареєстрованого місця проживання чи перебування в Україні. Судом не зроблено запиту у міграційну службу щодо місця реєстрації та проживання відповідача чим порушено Закон України «Про захист персональних даних». Вважає, що справа не підсудна Шевченківському районному суду м.Львова.
Висновки суду про те, що ОСОБА_3 навчається та немає доходу спростовується довідкою про отримання останнім стипендії, яка за період з 02.09.2024 по 31.08.2025 року за винятком аліментів становить 25 584,15 грн.
Судом не взято до уваги, що відповідач погоджувався на сплату аліментів в розмірі 5 000,00 грн., а також надавав добровільно допомогу, яку може надавати надалі , вирішуючи потреби при спілкуванні особисто із сином.
У апеляційній скарзі представник відповідача зазначає, що матеріальне становище його клієнта погіршилося, останній немає постійного місця роботи-він є безробітним, хворіє, що є підставою для зменшення розміру аліментів до 5 000,00 грн.
Просить змінити рішення суду та частково задовольнити позовні вимоги.
Відзив на апеляційну скаргу суду не надано, що відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Позивачка по справі ОСОБА_2 в судове засідання не прибула, хоч належним чином повідомлена про день і час слухання справи.
Відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши пояснення представника відповідача ОСОБА_1 -адвоката Петрини С.М. на підтримання доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали цивільної справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.
Матеріалами справи та судом встановлено, що сторони по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 18.11.2024 року у справі № 466/8690/24 присуджено стягувати з відповідача ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на двох дітей: сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 4 000,00 гривень щомісячно на кожну дитину, яка підлягає індексації відповідно до закону, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.
У вересні 2024 року син сторін по справі ОСОБА_3 вступив до Національного університету «Львівська політехніка» (Інститут механічної інженерії та транспорту) на денну форму навчання. Термін навчання до 30.06.2028 року.
Відповідно до ч.2 ст.27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 199 СК України передбачено обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання.
Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Згідно із статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Розмір аліментів має бути достатнім та необхідним для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до вимог статті 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дітей, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Визначаючи розмір аліментів на повнолітнього сина сторін по справі в розмірі 6 500,00 грн., судом не враховано, що відповідач проживає в Іспанії, розмір його доходу невідомий. З пояснень адвоката Петрини С.М., відповідач є безробітним, хворіє та проходить лікування внаслідок травм у ДТП, проживає на орендованій квартирі, однак погоджується надавати утримання синові ОСОБА_5 , 2007 року народження, який продовжує навчання в розмірі 5 000,00 грн.
Окрім цього, відповідач вже оплачує аліменти на молодшого сина ОСОБА_6 , 2011 року народження в розмірі 4 000,00 грн.
Зазначених обставин суд першої інстанції не врахував.
При визначенні розміру аліментів судом також не взято до уваги, що студент ОСОБА_3 навчається на денній формі навчання за кошти державного бюджету, що підтверджується довідкою №68-01-1381 від 19.09.2025 року.
Згідно довідки про доходи ОСОБА_3 з вересня 2024 по серпень 2025 загальна сума доходу ОСОБА_3 за винятком аліментів становить 25 584,15 грн. (а.с.58-58 зворот).
Враховуючи зазначені обставини, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про зміну рішення суду в частині суми аліментів на утримання ОСОБА_3 , 2007 року народження.
Відповідно до п.3ч.1ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: п.3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 374 ч.2; 376 ч.1 п.3; 383; 384; 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Петрини С.М. задовольнити.
Рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 05 вересня 2025 року змінити в частині стягнення розміру аліментів на ОСОБА_3 , 2007 року народження, визначивши стягнення в розмірі 5 000,00 грн.
В решті рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду на протязі тридцяти днів в порядку, визначеному ст..ст. 389-391 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 04 лютого 2026 року.
Головуюча суддя Ю.Р.Мікуш
Судді: Р.В.Савуляк
М.М.Шандра