Справа № 308/514/23
Іменем України
20 січня 2026 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі:
головуючого судді: Джуги С.Д.
суддів: Кожух О.А., Собослоя Г.Г.
з участю секретаря: Мочан М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська клінічна лікарня», правонаступником якого є Комунальне некомерційне підприємство «Ужгородська міська багатопрофільна клінічна лікарня» Ужгородської міської ради, на заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 травня 2023 року у складі судді Логойди І.В. у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська клінічна лікарня», правонаступником якого є Комунальне некомерційне підприємство «Ужгородська міська багатопрофільна клінічна лікарня» Ужгородської міської ради про відшкодування матеріальної шкоди, -
встановив :
У січні 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Шкорка Ігор Михайлович, звернулася до суду із позовом до Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська клінічна лікарня» про стягнення матеріальної шкоди у якому просить стягнути із Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська клінічна лікарня» матеріальну шкоду в розмірі 55 717,85 грн. та всі документально підтверджені судові витрати.
Позов мотивує тим, що позивачу лікарями відповідача був встановлений діагноз: післяопераційна вентральна кила, гіпертонічна хвороба ІІ ст. СН О та запропоновано у них здійснити відповідне лікування шляхом проведення оперативного втручання. 10.07.2008 позивачу лікарями відповідача, було проведено під наркозом оперативне втручання герніолапаротомія, пластика поліпропіленовою сіткою за методом «sublay», дренування черевної порожнини, про що зазначено в епікризі №6100/1313. Після операції, здійсненої 10.07.2008 лікарями відповідача, позивач відчувала болі та дискомфорт в області черевної порожнини при різного роду згинанні та нахилах. ОСОБА_1 на післяопераційних консультаціях у лікаря відповідача, скаржилася на болі та дискомфорт в області черевної порожнини прирізного роду згинанні та нахилах тощо. На що лікар відповідача повідомляв, що такі відчуття «є стандартними після такого роду операцій і тут не має нічого незвичного», додатково зазначав «що такі відчуття можуть залишитися і надалі». Таким чином, позивач жила з даними болями та дискомфортом протягом тривалого часу. У другій половині 2019 р., після того як помер лікуючий лікар, позивач звернулася до лікарів із скаргами на болі та дискомфорт в області живота у приватну клініку, які направили її на обстеження та виявили сторонній предмет у області її живота. Позивачу було рекомендовано здійснити оперативне втручання, на що позивач погодилася. 16.12.2019 позивач поступила на стаціонар у ТОВ «Медичний центр «Діамед», після чого їй було здійснено оперативне втручання, та вилучено стороннє тіло з м'яких тканин передньої черевної стінки - дренажну трубку, герніопластика 2008 рік. 19.12.2019 позивач була виписана, але її повідомили, що потрібно провести ще одне оперативне втручання. 11.01.2020 позивач поступила на стаціонар у ТОВ «Медичний центр «Діамед», після чого їй було здійснено оперативне втручання. 13.01.2020 позивач була виписана. Після того, як у позивача загоїлися рани, то вона вже більше не відчувала болі та дискомфорт в області живота. Життя позивача змінилося на краще, оскільки її не турбували попередні болі в області живота, які вона зазнавала з 2008 року після оперативного втручання лікарів відповідача, які належним чином не виконали свої медичні обов'язки та залишили під час операційного втручання частину дренажної трубки, герніопластика 2008 рік. Через протиправні дії позивач понесла в т.ч. матеріальну шкоду. Матеріальною шкодою вважає витрати на оперативне втручання у грудні 2019 року та січні 2020 року та пов'язанні з цим витрати, що документально підтверджується на суму 55 717,85 грн.
Заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 18 травня 2023 року заявлений позов задоволено. Стягнуто із Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська клінічна лікарня» на користь ОСОБА_1 суму 55 717,85 (п'ятдесят п'ять тисяч сімсот сімнадцять грн. 85 коп.) грн. Стягнуто із Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська клінічна лікарня» на користь державного бюджету судовий збір у розмірі 1073,60 грн
В уточненій апеляційній скарзі Комунальне некомерційне підприємство «Ужгородська міська багатопрофільна клінічна лікарня» Ужгородської міської ради просить скаксувати заочне рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, вказує на те, що у суду першої інстанції не було правових підстав для задоволення позову, оскільки відсутні підтверджуючі факти звернення позивача ОСОБА_1 до лікарів, які б свідчили про те, що пацієнтка страждає від болю, який її переслідує з часу оперативного хірургічного втручання в 2008 році. Ні позивач, ні її представник не надали суду копій консультативних заключень лікарів-хірургів за період з часу проведення операції 10.07.2008 рік по 2019 рік, коли в грудні 2019 року позивач звернулася в приватну клініку - Медичний центр «Діамед» в м.Ужгород. Апелянт зазначає, що у відповідача немає жодного зафіксованого факту відмови лікарів відповідача у наданні медичної допомоги, за якою б зверталась ОСОБА_1 з часу проведення їй операції 10.07.2008 року по 2019 рік. Також звертає увагу, що в матеріалах справи відсутній витяг про реєстрацію проведеної операції позивачу в медичному центрі «Діамед», оформлений в порядку передбаченому Інструкцією щодо заповнення форми первинної облікової документації № 008/0 «Журнал запису оперативних втручань у стаціонарі», затвердженої Наказом МОЗ від 14.02.2012 №110, в якому має бути присутній опис проведеної операції та вилучення чужерідного тіла, а саме дренажної трубки.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Шкорка І.М. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 26 вересня 2024 року залучено до участі у справі Комунальне некомерційне підприємство «Ужгородська міська багатопрофільна клінічна лікарня» Ужгородської міської ради, як правонаступника Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська клінічна лікарня».
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, їх представників, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог частини 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Задовольняючи заявлений позов суд першої інстанції виходив з його обґрунтованості та доведеності.
З такими висновками суду першої інстанції і погоджується колегія суддів, виходячи з наступного.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ст. 2 ЦПК України).
Згідно із ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Частиною 1та 2 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом установлено, що згідно з епікризом 6100/1313 хірургічного відділення №1 Ужгородської центральної міської клінічної лікарні ОСОБА_1 , 1960 року народження, адреса проживання: АДРЕСА_1 проведено лікування: операція 10.07.2008 -геніолапаротомія. Пластика поліпропіленовою сіткою за методом «sublay». Дренування черевної порожнини; антибіотики, знеболюючі. Встановлено діагноз: післяопераційна вентральна кила, гіпертонічна хвороба ІІ ст. СН О. Рекомендації - обмеження фізнавантаження на протязі 2 місяців, амбулаторний нагляд хірурга. Вказано термін лікування - з 08.07.2008 по 21.07.2008. Звільнення від роботи з 22.07.2008 по 24.07.2008 №л/л 662128. Лікуючий лікар - ОСОБА_2 .
Згідно з направленням 593 ТОВ «МЦ «Діамед» на патологогістологічне дослідження 16.12.2019 МУ «Діамед» ОСОБА_1 , вік 59 років, визначено дату і вид операції - 16.12.2019 - видалення стороннього тіла передньої черевної стінки. 1) старий п/о рубець; 2) стороннє тіло (дренажна трубка). Клінічний діагноз - стороннє тіло (дренажна трубка) передньої черевної стінки. Абсцес. Патологогістологічний висновок - старий рубець, дренажна трубка.
Згідно з випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №912 ТОВ «МЦ «Діамед» ОСОБА_1 про перебування у стаціонарі з 16.12.2019 по 19.12.2019, зокрема, встановлено повний діагноз - стороннє тіло м'яких тканин передньої черевної стінки (дренажна трубка, герніопластика 2008 р.). Абсцес передньої черевної стінки. 16.12.2019 проведено оперативне втручання №62 «Видалення стороннього тіла передньої черевної стінки. Санація і дренування абсцесу передньої черевної стінки» під загальним знеболенням. Видалено старий п/о рубець та стороннє тіло - направлено на гістологічне дослідження. Визначено прийом медичних препаратів, планове оперативне втручання - герніопластика, видалення поліпа лівого стегна.
Згідно з випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №22 ТОВ «МЦ «Діамед» ОСОБА_1 про перебування у стаціонарі з 11.01.2020 по 13.01.2020, зокрема, встановлено повний діагноз - невправима багатокамерна післяопераційна рецидивна вентральна кила, поліп лівого стегна. Проведено оперативне втручання №21 «Герніолапаротомія. Герніопластика поліпропіленовою сіткою «sublay» під загальним знеболенням, рекомендовано прийом медичних препаратів, планове оперативне втручання - видалення поліпа лівого стегна.
Позивачем у підтвердження заявлених вимог до позовної заяви подано фіскальні чеки за 13.12.2019 на суму 3885 грн., на суму 380,99 грн., на суму 110,58 грн., на суму 1225 грн., 19.12.2019 на суму 1776,28 грн., на суму 21850 грн., на суму 260 грн., 30.12.2019 на суму 200 грн., 13.01.2020 на суму 24770 грн., на суму 830 грн., 15.01.2020 на суму 230 грн., 24.01.2020 на суму 200 грн.
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 26 вересня 2024 року за клопотанням відповідача витребувано від ТОВ «МЦ «Діамед» стороннє тіло (дренажна трубка), яке було вилучено під час операційного прийому 16.12.2019 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно листа ТОВ «МЦ «Діамед» від 11 жовтня 2024 року, після проведення оперативного втручання ОСОБА_1 , видалені біологічні матеріали та стороннє тіло були передані в Закарпатську обласну клінічну лікарню ім. Андрія Новака згідно із Договором про надання послуг №3 від 02.01.2019 року на паталогогістологічне дослідження, що підтверджено направленням №593 від 16.12.2019 року.
Згідно відповіді Закарпатської обласної клінічної лікарні ім. Андрія Новака від 16.12.2024 року біологічний матеріал до вказаного направлення на даний час відсутній, оскільки був знищений внаслідок пожежі.
Судом апеляційної інстанції витребувано оригінали медичних карт стаціонарного хворого-позивача ОСОБА_1 за 2008 рік - 12137/674, 6100/1313/250, 2018 рік - 6110/344, за 2019рік - №5079/286,
Ухвалою Закарпастького апеляційного суду від 17 червня 2025 року, та від 31 липня 2025 року у даній справі призначено комісійну судово - медичну експертизу, із залученням лікарів інших спеціальностей, проведення якої дручено експертам Закарпатського обласного бюро судово-медичної експертизи.
Згідно із висновком комісійної експертизи №38 від 29 вересня 2025 року судово-медична експертна комісія приходить до слідуючого підсумку:
1.Так висічений післяопераційний рубець під час операції 16.12.2019 року в ТОВ «Медичний центр «Діамед» у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ймовірно знаходиться у причинно-наслідковому зв'язку саме з операційним періодом 10.07.2008 року в «Центральна міська клінічна лікарня» Ужгородської міської ради зазначеній особі.
2.Стороннє тіло (дренажна трубка довжиною 8 см?), що видалено під час операції 16.12.2019 року в ТОВ «Медичний центр «Діамед» у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в черевній порожнині не було верифіковане. Воно (стороннє тіло) було виявлене в порожнині абсцесу післяопераційного рубця, яке знаходиться в підшкірно-жировій клітковині (ПЖК), а не в черевній порожнині.
3.Чи є стороннє тіло продовгуватої форми, довжиною 14 см, діаметром 3 мм, яке було візуалізоване в проекції післяопераційного рубця по середній лінії при проведенні УЗД органів черевної порожнини 13.12.2019 року, тим самим стороннім тілом (дренажною трубкою), яке візуалізоване та описане за допомогою МСКТ від 13.12.2019 року, довжиною 80 мм, справа від післяопераційного рубця. Довжина та місце розташування стороннього тіла різниться тому, що діагностична інформативність та специфічність УЗД більш низька в порівнянні з МСКТ.
4.Зазвичай застосовують дренажні трубки довжиною 20-30 см, а частина трубки яка знаходиться в ПЖК може сягати 8-12 см і скоріше всього так і була встановлена під час операційного прийому в «Центральна міська клінічна лікарня» Ужгородської міської ради.
5.Патологістологічне дослідження № 593 не містить чіткі макро- мікроскопічні описи матеріалу (висіченого післяопераційного рубця та характеристики стороннього тіла (дренажної трубки), вилученого під час операції 16.12.2019 року в ТОВ «Медичний центр «Діамед» у ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 ). Патологію вилученої тканини, наявність запального процесу (абсцесу) не підтверджено.
6.В патологогістологічному дослідженні № 593 (копія № 40776-82) від 23.12.2019 року не встановлено патологогістологічний висновок спеціаліста - абсцес післяопераційного рубця, а встановлено діагноз: 1) «старий рубець»; 2) дренажна трубка.
7.Ідентифікувати виробника, модель, серійний номер, який рік виробництва дренажної трубки не можливо, бо це не зазначено на сторонньому тілі, яке вилучено піл час операційного прийому 16.12.2019 року.
8.Скоріш за все стороннє тіло (дренажна трубка довжиною 8 см?), що видалено під час операції 16.12.2019 року в ТОВ «Медичний центр «Діамед» у ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , є у причинно-наслідковому зв'язку саме з операційним прийомом 10.07.2008 року в «Центральна міська клінічна лікарня» Ужгородської міської ради зазначеній особі. Мало ймовірно залишення дренажних трубок після оперативних втручань 2005 рік - лапаротомія, холецистектомія та 2006 рік - екстирпація матки з додатками.
Характер і ступінь ушкодження здоров'я при наявності осумкованої дренажної трубки (частина довжиною 8 см) не значний, можливо викликав певний дискомфорт в ПЖК передньої черевної стінки, але загрозу життю не несли.
Розвиток ускладнень можна було попередити, виявити та усунути з часу проведення операції, а саме 10.07.2008 р. при зверненні до оперуючого хірурга та дообстеженні з вказанням певних патогномонічних скарг.
Стороннє тіло можна було виявити при дотриманні рекомендацій лікуючого лікаря гр. ОСОБА_1 , які зазначені в епікризі Ужгородської ЦМКЛ 6100/1313, щодо амбулаторного нагляду хірурга в поліклінічному медичному закладі після виписки зі стаціонару 21.07.2008 року та уникнути ускладнень під час вчасного амбулаторного прийому у лікаря хірурга та додаткових обстежень при зверненні з відповідними скаргами.
9.Скоріш за все весь післяопераційний рубець було видалено під час операції 16.12.2019 р. в ТОВ «Медичний центр «Діамед» у ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2
10.Капсула хронічної гранульоми (гнійника?), яку було розкрито під час операції 16.12.2019 р. в ТОВ «Медичний центр «Діамед» у ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 утворилась в післяопераційному періоді в силу наявності стороннього тіла.
11.На гістологічне дослідження гнійний матеріал (капсулу гнійника та навколишніх тканин) направлялось, але в ПГД не вказано на наявність абсцесу. Виділення з рани направлено на бактеріальний посів, але результат аналізу в історії хвороби відсутній. Також в загальному аналізі крові відсутні ознаки запального процесу, а саме лейкоцитоз (лейкоцитоз 7,6 Г/л) та підвищення швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ 6 мм/год.).
12.Діагноз «абсцес» ніякими дослідженнями та обстеженнями, аналізами не підтверджується до та після операційного прийому 16.12.2019 року.
13.У пацієнтки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 абсцес передньої черевної стінки та поява капсули гною, що зазначено у медичній документації ТОВ «Медичний центр «Діамед» від 16.12.2019 р. не підтверджено.
14.В медичних карта стаціонарного хворого - позивача ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , за 2018 рік - 12137/674, № 6110/344, за 2019 рік - № 5079/286 зафіксовані тільки скарги пацієнта на ущільнення в ділянці післяопераційного рубця, а при пальпації у нижній третині після операційного рубця пальпується ущільнення та незначна болючість, які могли бути викликані наявністю стороннього тіла - «дренажною трубкою», яке на думку позивача, є наслідком операційного прийому здійсненого 10.07.2008 лікарями відповідача.
15.Наявність стороннього тіла - «дренажної трубки», яке, на думку позивача, є наслідком операційного прийому здійсненого 10.07.2008 р. лікарями відповідача, під час стаціонарного лікування та медичних обстежень, в т.ч. пальпації, ультразвук дослідження тощо, живота, органів черевної порожнини, - було виявлено, підтверджено відповідно до медичних карт стаціонарного хворого - позивача ОСОБА_1 .
16.Вентральна кила, герніолапаратомію якої проводили 11.01.2020 року в ТОВ «Медичний центр «Діамед» могла виникнути в післяопераційному періоді (після операції 10.07.2008 р.) внаслідок будь-якої причини, які є провокуючими факторами для виникнення грюк передньої черевної стінки. Вентральна кила знаходилась безпосередньо вище пупка.
17.Поява вентральної грижі скоріше за все знаходиться у причинно-наслідковомзв'язку, герніолапаратомію якої проводили 11.01.2020 року в ТОВ «Медичний центр «Діамед», з операційним прийомом 10.07.2008 р. в «Центральна міська клінічна лікарня» Ужгородської міської ради.
Поява вентральної кили не могла привести до ускладнення чи погіршення стану здоров'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з якими вона звернулась до ТОВ «Медичний центр «Діамед», а її появу можу було попередити, виявити та усунути з часу проведення операції, а саме з 10.07.2008 р. шляхом повторної операції.
18.Післяопераційний рубець, який висічений 11.01.2020 р. лікарями ТОВ «Медичний центр «Діамед» у ОСОБА_1 та ймовірніше у причинно-наслідковому зв'язку у герніопластикою п/о вентральної кили 2008 рік в «Центральна міська клінічна лікарня» Ужгородської міської ради.
19.Внутрішньо суглобове введення Sol. Hyai One 3.0 ml в правий колінний суглоб, яке було проведено 19.12.2019 р. ТОВ «Медичний центр «Діамед» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не є в причинн-наслідковому зв'язку з операційним прийомом 10.07.2008 р. в Комунальному некомерційному підприємстві «Центральна міська клінічна лікарня» Ужгородської міської ради зазначеній особі.
20.Весь об'єм обстежень лікарями ТОВ «Медичний центр «Діамед» для встановлення клінічного діагнозу ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 був проведений. Відсутній результат аналіз на бактеріальний посів.
21.При видаленні стороннього тіла 16.12.2019 року з розкриттям «абсцесу» не було необхідності внутрішньо-суглобового введення Sol. Hyai One 3.0 ml в правий колінний суглоб, яке було проведено 19.12.2019 р. ТОВ «Медичний центр «Діамед» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 і це не пов'язане з підготовкою та проведення самої операції.
Відповіднодо п. 3 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
За змістом ст.ст. 15, 16 ЦК Укрїни кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, зокрема, є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Згідно з ч.1,ч.2 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
У п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» вказано, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було внаслідок джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Таким чином, цивільне законодавство у деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини особи, яка завдала шкоду (завдавача шкоди). Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Отже, зобов'язання з відшкодування майнової шкоди є безпосереднім наслідком правопорушення, тобто порушення охоронюваних законом суб'єктивних особистих немайнових та майнових прав та інтересів учасників цивільних відносин. За своїм характером ці зобов'язання належать до роду недоговірних, тобто вони виникають поза межами існуючих між потерпілим і завдавачем шкоди договірних чи інших правомірних зобов'язальних відносин.
Складовими для відшкодування шкоди є: наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вина. Перераховані підстави для деліктних зобов'язань є обов'язковим. Відсутність хоча б одного елементу виключає відповідальність за завдану шкоду.
З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди, її розмір, протиправність дій відповідача та причинний зв'язок між ними.
Згідно з ч.1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Для покладення на юридичну особу відповідальності, передбаченої ст. 1172 ЦК України, необхідна наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправна поведінка працівника; причинний зв'язок між такою поведінкою і шкодою; вина особи, яка завдала шкоду), так і спеціальних умов (перебування у трудових відносинах з юридичною особою або фізичною особою - роботодавцем незалежно від характеру таких відносин; завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов'язків).
У деліктних правовідносинах у сфері надання медичної допомоги протиправна поведінка спрямована на порушення суб'єктивного особистого немайнового права особи, яке має абсолютний характер, - права на медичну допомогу. У сфері надання медичної допомоги протиправними необхідно вважати дії медичного працівника, які не відповідають законодавству у сфері охорони здоров'я, зокрема стандартам у сфері охорони здоров'я та нормативним локальним актам.
Відповідно до ч.1 ст.34 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я», в редакції на момент виникнення спірних правовідносини, обов'язками лікуючого лікаря є своєчасне і кваліфіковане обстеження та лікування пацієнта.
Таким чином, надання несвоєчасної або некваліфікованої медичної допомоги є протиправною поведінкою медичного працівника.
Згідно ч. 1 ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.12, ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частинами 1, 2 ст. 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Матеріалами справи, доведено, що відповідачем не виконаний обов'язок щодо кваліфікованого лікування під час опреційного прийому позивача 10.07.2008 року та обов'язок щодо кваліфікованого обстеження позивача у після операційний період, і вчинено дії, які не відповідають законодавству у сфері охорони здоров'я, зокрема стандартам у сфері охорони здоров'я та нормативним локальним актам, внаслідок чого допущено порушення особистого немайнового права позивача - права на медичну допомогу та завдано шкоду.
Зокрема, висновом комісійної судово - медичної експертизи, підтверджено, що стороннє тіло (дренажна трубка), що видалено під час операції 16.12.2019 року в ТОВ «Медичний центр «Діамед» у позивача ОСОБА_1 , є у причинно-наслідковому зв'язку саме з операційним прийомом 10.07.2008 року в «Центральна міська клінічна лікарня» Ужгородської міської ради зазначеній особі, і мало ймовірним є залишення дренажних трубок після оперативних втручань 2005 рік - лапаротомія, холецистектомія та 2006 рік - екстирпація матки з додатками. Капсула хронічної гранульоми (гнійника?), яку було розкрито під час операції 16.12.2019 р. в ТОВ «Медичний центр «Діамед» у позивача ОСОБА_3 утворилась в післяопераційному періоді в силу наявності стороннього тіла. Поява вентральної грижі знаходиться у причинно-наслідковомзв'язку, герніолапаратомію якої проводили 11.01.2020 року в ТОВ «Медичний центр «Діамед», з операційним прийомом 10.07.2008 р. в «Центральна міська клінічна лікарня» Ужгородської міської ради. Післяопераційний рубець, який висічений 11.01.2020 р. лікарями ТОВ «Медичний центр «Діамед» у ОСОБА_1 є ймовірніше у причинно-наслідковому зв'язку у герніопластикою п/о вентральної кили 2008 рік в «Центральна міська клінічна лікарня» Ужгородської міської ради.
Відповідачем не подано жодних належних, допустимих та достовірних доказів на спростування даних обставин.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач, внаслідок надання позивачу некваліфікованої медичної допомоги, змушена була звертатися до іншого медичного закладу - ТОВ «Медичний центр «Діамед», де їй було проведено 16.12.2019 р. та 11.01.2020 року оперативні втручання, та у зв'язку з чим їй завдано матеріальну шкоду у сумі 55 717,85 грн. Даний розмір шкоди підтверджений відповідними фіскальними чеками про оплату за оперативні втручання та за лікарські препарати для відновлення здоров'я.
Таким чином, позивачем доведено протиправність дій відповідача, наявність шкоди, її розмір та причинний зв'язок між ними. Натомість, відповідачем не доведено відсутність його вини у завданні шкоди позивачу, та не спростовано належними та допустимими доказами розмір завданої шкоди.
З врахуванням вищенаведеного суд першої інстанції дійшов правльних висновків про доведеність заявленого позову та обгрунтовано його завдольнив.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, ґрунтуються на припущеннях, а тому не заслуговують на увагу.
Рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для його зміни чи скасування немає.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
При цьому апеляційний суд враховує, що, як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Руїз Торіха проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 374,375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська клінічна лікарня», правонаступником якого є Комунальне некомерційне підприємство «Ужгородська міська багатопрофільна клінічна лікарня» Ужгородської міської ради залишити без задоволення.
Заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 травня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.
Повний текст судового рішення складено 30 січня 2026 року.
Головуючий:
Судді: