Справа № 459/3569/25
Провадження № 2-п/459/1/2026
05 лютого 2026 року Шептицький міський суд Львівської області
в складі: головуючого - судді Дем'яновської Ю. Д.
за участю секретаря Гук Т.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Шептицький заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Шептицького міського суду Львівської області від 16 грудня 2025 року у цивільній справі № 459/3569/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Заочним рішенням Шептицького міського суду Львівської області від 16 грудня 2025 року у цивільній справі № 459/3569/25 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» задоволено; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» 76393,20 гривень (сімдесят шість тисяч триста дев'яносто три гривні 20 копійок) заборгованості за кредитним договором №1219-0396 від 07.06.2023, з яких: 15272,00 грн заборгованість за кредитом; 60121,20 грн прострочена заборгованість за нарахованими процентами; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» 2422,40 гривень (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) судових витрат.
08.01.2026 року до Шептицького міського суду Львівської області ОСОБА_1 подано заяву про перегляд заочного рішення Шептицького міського суду Львівської області від 16 грудня 2025 року у цивільній справі № 459/3569/25. Заяву обгрунтовує тим, що він не був належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи 16.12.2025, відтак був позбавлений можливості подати відзив на позов. Зазначає, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» вважає безпідставним та необґрунтованим, оскільки не доведено укладення з відповідачем електронного договору про відкриття кредитної лінії №1219-0396 від 07.06.2023 та надання йому кредитних коштів шляхом перерахування на банківський рахунок. Окрім цього, вважає, що завлений до стягнення розмір відсотків за користування кредитом майже у чотири рази перевищує розмір самої заборгованості за кредитом, що не відповідає засадам пропорційності, справедливості і розумності.
30.01.2026 представник позивач подав письмові заперечення на заяву про перегляд заочного рішення, в якій просив суд залишити заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення без задоволення.
Сторони у судове засідання не з'явилися, що в силу вимог ч.1 ст.287 ЦПК України не перешкоджає розгляду заяви.
З огляду на ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали цивільної справи №459/2769/20, заяву про скасування заочного рішення, суд приходить до висновку, що така не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ст.284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Статтею 284 ЦПК України передбачено, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Згідно із положеннями ст.285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначені, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і не повідомлення їх суду, і докази про це посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.
Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених умов.
Використання законодавцем в конструкції коментованої статті 288 ЦПК України сполучника «і» дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.
Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об'єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.
Відповідно до ч.11 ст.272 ЦПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Копія ухвали Шептицького міського суду Львівської області від 14.10.2025 року про відкриття провадження по справі, судова повістка на 27.11.2025 року були направлені судом за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача (встановленого судом згідно з відповіддю з державного демографічного реєстру № 1885422 від 13.10.2025 року, яке збігається із зазначеним заявником у заяві про перегляд заочного рішення) засобами поштового зв'язку та отримані ОСОБА_3 22.10.2025. Проте, останній у судове засідання 27.11.2025 не з'явився, будь-яких заяв, клопотань, в т ч відзиву на позов у встановлений ухвалою від 14.10.2025 року п'ятнадцятиденний строк з дня вручення копії ухвали не подав, поважних причин неявки не повідомив.
З метою забезпечення змагальності сторін, правильного повного та всебічного встановлення обставин, забезпечення права сторін на справедливий і неупереджений розгляд справи, суд дійшов висновку про відкладення розгляду справи з повторним викликом відповідача, ухвалою суду від 24 листопада 2025 року судове засідання було відкладено на 16 грудня 2025 року.
Судова повістка на 16.12.2025 адресована відповідачу ОСОБА_1 повернулася на адресу суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою»
Відповідно до пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Зазначене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду від 10.05.2023 у справі №755/17944/18, згідно з якої довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
В силу вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України».
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Таким чином, відповідач будучи обізнаним про розгляд справи в суді в судові засідання не з'явився, крім того, мала місце повторна неявка відповідача.
Крім того, заявник в заяві про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ч.1 ст.288 ЦПК України не вказав та не надав жодного доказу, в розумінні ст.76 ЦПК України, який би мав істотне значення для правильного вирішення справи.
Доводи сторони відповідача про те, що позивачем не доведено укладення з відповідачем електронного договору про відкриття кредитної лінії №1219-0396 від 07.06.2023 та надання йому кредитних коштів шляхом перерахування на банківський рахунок, суд вважає безпідставними, оскільки договір підписано відповідачем з використанням одноразового ідентифікатора (одноразового паролю) А0506, а виконання позивачем (кредитором) обов'язку щодо надання грошових коштів підтверджується листом АТ КБ «Приватбанк» від 17.09.2025, адресованим ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а також довідкою ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування 07.06.2023 суми кредиту за договором №1219-0396 від 07.06.2023 в розмірі 16600,00 грн, через платіжну систему LiqPay, платіж №2323943002, на картку НОМЕР_1 .
Щодо тверджень про те, завлений до стягнення розмір відсотків за користування кредитом майже у чотири рази перевищує розмір самої заборгованості за кредитом, що не відповідає засадам пропорційності, справедливості і розумності, то слід зазначити, що розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст.627 ЦК України.
Таким чином, фактично наведені стороною відповідача посилання є незгодою із рішенням суду, встановленими ним обставинами, наданою судом оцінкою доказам та застосованими до спірних відносин нормами законодавства, що є підставою для апеляційного оскарження рішення, а не для скасування заочного рішення, адже суд першої інстанції не має права скасовувати заочне рішення для надання іншої оцінки тим самим обставинам та доказам, що вже наявні у матеріалах справи, а інших доказів відповідач суду не надав.
Оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не має законних підстав для скасування заочного рішення, а отже, у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення відповідача слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 126, 127, 260, 287, 288, 353 ЦПК України,-
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Шептицького міського суду Львівської області від 16 грудня 2025 року у цивільній справі № 459/3569/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Строк на апеляційне оскарження рішення, згідно ст.287 ЦПК України починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвалу складено 05.02.2026.
Суддя: Ю. Д. Дем'яновська