Єдиний унікальний номер 448/1820/25
Провадження № 3/448/35/26
04.02.2026 року суддя Мостиського районного суду Львівської області Кічак Ю.В., розглянувши матеріали справ про адміністративні правопорушення, що надійшли з Відділення поліції №1 Яворівського районного відділу поліції Головного управління національної поліції у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Туря Пасіка Перечинського району Закарпатської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки України, відомості щодо працевлаштування особи в матеріалах справи - відсутні,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративне правопорушення (надалі КУпАП), -
І. Опис обставин, встановлених під час розгляду справи.
ОСОБА_1 , 08.09.2025 року о 14:46 год. по вул. Промислова, 4 у м.Мостиська Яворівського району Львівської області керувала транспортним засобом - автомобілем «ВАЗ 210994-20», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров'явідповідно до встановленого порядку ОСОБА_1 відмовилася. Такими своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.
Вона ж, ОСОБА_1 , 08.09.2025 року о 15:42 год. по вул. Центральній, 1 у с.Липники Яворівського району Львівської області керувала транспортним засобом - автомобілем «ВАЗ 210994-20», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров'явідповідно до встановленого порядку ОСОБА_1 відмовилася. Такими своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.
Вона ж, ОСОБА_1 , 16.09.2025 року о 16:35 год. по вул. Шевченка, 23 у с.Липники Яворівського району Львівської області керувала транспортним засобом - автомобілем «ВАЗ 21065», номерний знак НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров'явідповідно до встановленого порядку ОСОБА_1 відмовилася. Такими своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.
ІІ. Позиція учасників справи.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 повідомлялася судом про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилася, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Як вбачається із матеріалів справи судові повістки ОСОБА_1 надсилались рекомендованими листами з повідомленням про вручення за адресою місця її проживання, що зазначена в протоколах про адміністративні правопорушення.
Суд зазначає, що інформація про дату, час та місце розгляду справи перебуває у відкритому доступі на офіційному сайті суду, а відтак ОСОБА_1 мала цікавитись долею справи, добросовісно користуватись наданими їй процесуальними правами. Окрім цього, ОСОБА_1 знала про те, що відносно неї складено протоколи про адміністративні правопорушення, як і про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться в Мостиському районному суді Львівської області.
Розумність тривалості судового провадження оцінюється у залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
Суд вважає, що були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя та приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 , будучи повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, в суд не з'явилася, суд оцінює таку поведінку ОСОБА_1 як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді.
З огляду на те, що суд позбавлений можливості в рамках Кодексу України про адміністративні правопорушення вживати заходів для забезпечення явки учасників справи в судове засідання, окрім як шляхом направлення судової повістки, а законом передбачений певний строк притягнення особи до адміністративної відповідальності, а також з урахуванням вимог ст.268 КУпАП, у відповідності до якої присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, не є обов'язковою, суд визнав можливим розглянути справу за відсутності в судовому засіданні ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово констатував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
ІIІ. Застосоване судом законодавство.
Відповідно до ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративне правопорушення завжди є протиправною дією (бездіяльністю) тобто діянням, забороненим законом або іншим нормативним правовим актом. Громадянин, що вчиняє протиправну дію, порушує свій конституційний обов'язок, оскільки норми ч.1 ст.68 Конституції України встановлюють, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина).
У відповідності до положень ст.248 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Згідно з положеннями ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасно, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
У ст.251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ №1306 від 10.10.2001р. (із відповідними змінами), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В п.1.9 вказаних Правил встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п.2.5 Правил, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозицією ч.1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, відповідальність за вказаною статтею настає не лише за керування транспортним засобом у стані сп'яніння, а так само і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідного огляду. Тобто, факт відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння сам по собі утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Поліцейські, виявивши у водія ознаки сп'яніння (алкогольного або наркотичного), який свідчить про зниження уваги та швидкості реакції водія, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, зобов'язані вчинити дії по перевірці стану водія на предмет перевірки дотримання водієм вимог підпунктів "а" та "б" пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, а водій відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху повинен на вимогу працівника поліції - пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
За змістом статті 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок, процедура та особливості проведення огляду особи на стан сп'яніння, а також дії поліцейського в разі відмови особи від проходження такого огляду передбачені пунктами 2, 3, 6, 7 Розділу 1, Розділами ІІ та Ш Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року за № 1452/735.
Так згідно з пунктом 2 розділу І цієї Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейського) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно з пунктом 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.
Пунктами 6, 7, розділу І Інструкції передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Пунктами 1, 2, 10 розділу ІІ даної Інструкції передбачено, що за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Огляд на стан алкогольного сп'яніння водія транспортного засобу здійснюється поліцейськими, які мають спеціальні звання. Результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2) (далі - акт огляду). У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.
Згідно з вимогами, передбаченими п.6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Законом не передбачено поважних чи неповажних причин відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння.
Згідно з положеннями ст.16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов'язаний:
- виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;
- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
З системного аналізу вказаних норм права вбачається, що проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов'язком водія, а не його правом.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
ІV. Оцінка обставин справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Факт вчинення водієм ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що мало місце 08.09.2025 року о 14:46 год. підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №447447 від 08.09.2025р.; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого у водія ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а також відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння; направленням водія транспортного засобу ОСОБА_1 08.09.2025 року на огляд в заклад охорони здоров'я з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з якого слідує, що 08.09.2025 року о 14 год. 40 хв. ОСОБА_1 направлено для проходження огляду на стан сп'яніння у КНП ЛОР «ЛОМЦП та ТУ» та відмову останньої на вимогу працівників поліції від проходження огляду на стан сп'яніння; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5676610 від 08.09.2025р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП; відеозаписом, який міститься на DVD-диску; довідкою інспектора САП ВВГ Яворівського РВП ГУНП у Львівській області капітана поліції Г.Папірик від 08.09.2025, з якої вбачається, що згідно інформаційного порталу Національної поліції України, підсистеми «Пошук посвідчення водія» відсутні відомості щодо отримання посвідчення водія на території України гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та іншими матеріалами справи.
Наявний в матеріалах справи та досліджений відеозапис стосується обставин адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та фіксує перебіг подій за участю ОСОБА_1 . Зі змісту відеозапису вбачається, що працівники поліції за допомогою звукових сигналів зупинили транспортний засіб під керуванням воді ОСОБА_1 . Причиною зупинки транспортного засобу, було порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху. У процесі перевірки документів та встановлення особи водійки у ОСОБА_1 працівниками поліції було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим їй запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу. На пропозицію поліцейських пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 відмовилася. У подальшому працівник поліції запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, на що ОСОБА_1 також відповіла відмовою. Після цього працівники поліції роз'яснили ОСОБА_1 , що відносно неї буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП, а також постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення нею адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП. та водію було роз'яснено, що її відсторонено від керування транспортним засобом. В подальшому працівниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення, від отримання примірників зазначених матеріалів ОСОБА_1 відмовилася. При цьому з відеозапису вбачається, що жодних активних дій, спрямованих на проходження такого огляду на вимогу працівників поліції, водій не вчиняла, а навпаки відмовлялася від проходження такого огляду та підтверджувала факт виживання нею алкогольних напоїв.
Факт вчинення водієм ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що мало місце 08.09.2025 року о 15:42 год. підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №447500 від 08.09.2025р.; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого у водія ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а також відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння; направленням водія транспортного засобу ОСОБА_1 08.09.2025 року на огляд в заклад охорони здоров'я з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з якого слідує, що 08.09.2025 року о 15 год. 50 хв. ОСОБА_1 направлено для проходження огляду на стан сп'яніння у КНП ЛОР «ЛОМЦП та ТУ» та відмову останньої на вимогу працівників поліції від проходження огляду на стан сп'яніння; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5677021 від 08.09.2025р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП; відеозаписом, який міститься на DVD-диску; довідкою інспектора САП ВВГ Яворівського РВП ГУНП у Львівській області капітана поліції Г.Папірик від 08.09.2025, з якої вбачається, що згідно інформаційного порталу Національної поліції України, підсистеми «Пошук посвідчення водія» відсутні відомості щодо отримання посвідчення водія на території України гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та іншими матеріалами справи.
Наявний в матеріалах справи та досліджений відеозапис стосується обставин адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та фіксує перебіг подій за участю ОСОБА_1 . Зі змісту відеозапису вбачається, що працівники поліції за допомогою звукових сигналів зупинили транспортний засіб під керуванням воді ОСОБА_1 . Причиною зупинки транспортного засобу, було те, що будучи відстороненою від керування транспортним засобом, ОСОБА_1 , повторно керувала таким, крім цього порушувала правил дорожнього руху. У процесі перевірки документів працівниками поліції було роз'яснено ОСОБА_1 її права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, при цьому у ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим їй запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу. На пропозицію поліцейських пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 відмовилася. У подальшому працівник поліції запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, на що ОСОБА_1 також відповіла відмовою. Після цього працівники поліції роз'яснили ОСОБА_1 , що відносно неї буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП, а також постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення нею адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП. В подальшому працівниками поліції було складено адміністративні матеріали.
Факт вчинення водієм ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що мало місце 16.09.2025 року о 16:35 год. підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №455782 від 19.09.2025р.; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого у водія ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а також відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння; направленням водія транспортного засобу ОСОБА_1 16.09.2025 року на огляд в заклад охорони здоров'я з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з якого слідує, що 16.09.2025 року о 16 год. 35 хв. ОСОБА_1 направлено для проходження огляду на стан сп'яніння у заклад охорони здоров'я та відмову останньої на вимогу працівників поліції від проходження огляду на стан сп'яніння; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5736964 від 16.09.2025р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП; відеозаписом, який міститься на DVD-диску; довідкою інспектора САП ВВГ Яворівського РВП ГУНП у Львівській області капітана поліції Г.Папірик від 16.09.2025, з якої вбачається, що згідно інформаційного порталу Національної поліції України, підсистеми «Пошук посвідчення водія» відсутні відомості щодо отримання посвідчення водія на території України гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та іншими матеріалами справи.
Наявний в матеріалах справи та досліджений відеозаписи стосується обставин адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та фіксує перебіг подій за участю ОСОБА_1 . Зі змісту відеозаписів вбачається, що працівники поліції зупинили транспортний засіб під керуванням воді ОСОБА_1 . Причиною зупинки транспортного засобу, було те, що ОСОБА_1 порушувала правил дорожнього руху. У процесі перевірки документів працівниками поліції у ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим їй запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі, однак ОСОБА_1 відмовилася від проходження огляду. Після цього працівники поліції роз'яснили ОСОБА_1 , що відносно неї буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП, а також постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення нею адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП. В подальшому працівниками поліції було складено адміністративні матеріали.
Вказані відеозаписи подій відповідають вимогам ст.251 КУпАП, згідно якої доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Зазначені вище докази є чіткими, узгоджуються між собою та в матеріалах справи відсутні докази, які б їх спростовували. Підстави ставити під сумнів достовірність наявних у справі доказів на думку суду відсутні, оскільки ці докази повністю узгоджуються між собою, у своїй сукупності є підтвердженням об'єктивної сторони вчинених ОСОБА_1 адміністративних правопорушень.
Судом встановлено, що протоколи про адміністративні правопорушення за своїм змістом відповідає вимогам ст.256 КУпАП та складені в силу ст.255 КУпАП уповноваженими на те особами. Будь-яких пояснень по суті порушення чи своєї незгоди із викладеними у протоколі відомостями ОСОБА_1 в протоколах про адміністративні правопорушення не висловлювала, хоча вона не була позбавлена можливості зазначити у протоколах про адміністративні правопорушення ті пояснення, які вважала за потрібні.
Також судом враховується те, що ОСОБА_1 дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколів про адміністративні правопорушення не оскаржував, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколах про адміністративні правопорушення та додатках до нього, - суду не скеровував.
Аналізуючи вищенаведені докази, що безпосередньо досліджені в ході розгляду даної справи в їх сукупності, які за своїм змістом є логічними та послідовними, приходжу до переконання в доведенні винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень: відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, тобто у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП.
V. Накладення адміністративного стягнення.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 34 КУпАП, - не встановлено.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 35 КУпАП,- не встановлено.
Санкцією ч.1 ст.130 КУпАП передбачено накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У ч.2 ст.36 КУпАП вказано, що якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не отримувала посвідчення водія.
Європейський Суд з прав людини в рішенні «Маліга проти Франції» від 23.09.1998 року визнав кримінально-правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачено санкцію у виді позбавлення права керування транспортним засобом. П.21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15.05.2008 зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04.09.2023р. по справі №702/301/20 зазначено наступне.
Відповідно до положень ст.15 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня1993 року № 3353-XII право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами,затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340, передбачено, що позбавлення водіїв права на керування транспортними засобами здійснюється відповідно до законодавства.
Виходячи із системного аналізу зазначених норм, об'єднана палата вважає, що правова природа додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами не зводиться виключно до вилучення посвідчення водія та не вичерпується такою дією, а застосовується на певний період, тривалість якого визначається судом і полягає у забороні керувати транспортними засобами.
Позбавлення права керувати транспортними засобами має відповідати загальній меті будь-якого покарання. У контексті розглядуваного питання особливої уваги набуває досягнення мети покарання щодо запобігання вчиненню нових правопорушень як засудженим, так і іншими особами, з дотриманням засади справедливості та принципу рівності всіх перед законом.
Так, внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення водія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров'я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров'ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.
При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.
Каральна мета такого додаткового покарання досягається як безпосередньою забороною керувати транспортними засобами (позбавлення суб'єктивного права), так і покладенням на особу у зв'язку з цим уповноваженим органом з питань пробації певних обов'язків, а також роз'яснення особі наслідків невиконання покладених обов'язків та ухилення від відбування додаткового покарання.
Підхід щодо неможливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання.
Відтак, у зазначеній постанові від 04.09.2023р. по справі №702/301/20 Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду дійшла наступного висновку: суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.
У зв'язку із вищенаведеним, суд приходить до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом.
Таким чином, враховуючи характер вчинених правопорушень, особу порушниці, майновий стан, ступінь її вини, відсутність обставин, які б обтяжували відповідальність ОСОБА_1 , суд вважає за доцільне у відповідності до ч.2 ст.36 КУпАП призначити адміністративне стягнення в межах безальтернативної санкції ч.1 ст.130 КУпАП - у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Таке стягнення, на переконання суду, за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення, відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
VІ. Судові витрати.
Згідно вимог ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн. (3328 грн. х 0,2).
Оскільки, особу, що притягається до адміністративної відповідальності, тобто ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні вищевказаних адміністративних правопорушень, то вважаю за необхідне стягнути з останньої судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.
Керуючись ст.ст. 1, 9, 23, 33-36, 40-1, 245, 251, 252, 280, 283-285 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», -
Визнати винуватою ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, та призначити їй адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Відповідно до вимог ч.1 ст.307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного в постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 коп. судового збору.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Ю.В.Кічак